Похід в джунглі: Наш спецкор побував в улюбленому місці жителів Ріо-де-Жанейро

<p>Фото Л. Луканюк</p>

<p>Фото Л. Луканюк</p>

<p>Фото Л. Луканюк</p>

<p>Фото Л. Луканюк</p>

<p>Фото Л. Луканюк</p>

<p>Фото Л. Луканюк</p>

<p>Фото Л. Луканюк</p>

<p>Фото Л. Луканюк</p>

<p>Фото Л. Луканюк</p>

<p>Фото Л. Луканюк</p>

<p>Фото Л. Луканюк</p>

<p>Фото Л. Луканюк</p>

<p>Фото Л. Луканюк</p>

<p>Фото Л. Луканюк</p>

<p>Фото Л. Луканюк</p>

<p>Фото Л. Луканюк</p>

<p>Фото Л. Луканюк</p>

<p>Фото Л. Луканюк</p>

<p>Фото Л. Луканюк</p>

<p>Фото Л. Луканюк</p>

1/20

З визначними пам'ятками Ріо-де-Жанейро знайомі навіть ті, хто ніколи тут не бував. Статуя Христа Спасителя, пляж Копакабана, Цукрова голова... Все це на слуху, все це потоптане ногами мільйонів туристів... А ми підемо в улюблене місце жителів Ріо – в парк імені Чіко Мендеса.

Національний герой Бразилії Чіко Мендес був головним борцем за охорону навколишнього середовища. Він захищав від вирубки джунглі, першим закликав до обмеження прав власників ранчо, що знищують природу. За що і поплатився. 44-річного Чіко Мендеса вбили 22 грудня 1988 на порозі власного будинку.

Через рік після смерті Мендеса в Ріо вирішили відкрити екопарк з безкоштовним входом. Він повинен був показати, яка була тут природа до перетворення португальського поселення в мегаполіс.

Вже з перших кроків провалюєшся в джунглі. Дерева нависають над стежкою, яка виводить до озера. Тут головне не втрачати пильність, розглядаючи краси, а то можна наступити на хвіст Кайманові. Крокодили мирно гріються на сонечку.

Просуваючись вглиб джунглів, дряпати руки і ноги кактусами, лякаєш ящірок, ухилятися від падаючих кокосів. Відчуття, ніби на машині часу перенісся на кілька століть назад. Для повного занурення в образі першопрохідника не вистачає тільки мачете і коркового шолома.

За поворотом натикаєшся на сплячу капибару. Тварина зневажливо дивиться в твою сторону і відвертає голову. Всюди пурхають метелики, десь високо-високо перегукуються папуги, верещать мавпи. Але через густий крони далі свого носа нічого не видно. Тривала полювання на мавп також закінчується фіаско.

Дивує, що в такому шикарному місці так малолюдно. "Ми знаходимося на відшибі міста. До головних визначних пам'яток Ріо – десятки кілометрів. Хто захоче до нас їхати? – Пояснює грає з дитиною Густаво. – А район тут не густо заселений. Навколо лише триповерхові будинки. Так що і місцевих жителів трохи тут гуляє. В основному з дітьми. Але це і добре. У тиші можна насолодитися природою".