"Скоро ми забудемо про розмежування на державні і приватні лікарні": інтерв'ю з Павлом Ковтонюком

За минулий рік в країні запустили Національну службу здоров'я, а українці почали підписувати декларації з терапевтами, сімейними лікарями і педіатрами. Це перший етап медреформи. Попереду – реформування швидкої допомоги, робота спеціалізованої і високоспеціалізованої медицини. Також в 2019-му МОЗ запустить нові електронні інструменти: електронний рецепт, картку пацієнта і направлення.

Детально про зміни, які чекають медицину, сайту "Сегодня" розповів заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.

У першій частині інтерв'ю читайте, що у МОЗ вийшло в 2018-му, а що ні. Як відомство збирається ввести безкоштовні пологи і діагностику? І навіщо для роботи лікарем потрібна буде ліцензія?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Уже в будь-якому регіоні країни можна побачити зарплату сімейного лікаря в 15, 17, 20 тис. грн

- Хочеться дізнатися про підсумки медреформи 2018-го. Виконана велика робота, та чи все вдалося? Наприклад, мені здається, що приватні заклади не дуже поспішали укладати угоду з Національною службою здоров’я України (НСЗУ ).

- Почну підсумовувати рік саме з здобутків, адже вони перевершили наші очікування. Наприклад, було невідомо, як люди відреагують на можливість вибирати сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів. Ми думали, що це буде тривалий процес, і в кращому випадку цим правом скористаються 2-3 мільйони українців, решта залишать все як було. Натепер свого лікаря обрало майже 24 млн осіб. Потім  реакція медичних працівників на нову систему фінансування, яка "прив’язує" дохід до роботи, до реальної кількості людей, яких обслуговує той чи інший медпрацівник. У таких умовах вони почали активно говорити зі своїми пацієнтами, стали працювати так, щоб люди почали їм довіряти та укладати декларації. Це привело до збільшення доходів медиків первинки. Вже у будь-якому регіоні країни можна побачити зарплату сімейного лікаря в 15, 17, 20 тис. грн. У нас навіть є рекорд – в Хмельницькій області лікарю нарахували 30 тис. грн.

Стосовно медзакладів. Вони різко почали підтягувати сервіс. Стали помічати, що до них приходять люди і що їм треба створити зручні умови перебування у закладі. Приміром, записати на прийом по телефону, обладнати місця для очікування та дитячих візочків. Замінити реєстратуру з віконцем, в яке треба кричати, на рецепцію, де є людина, яка привітно зустрічає пацієнта.

Приватні заклади також зайшли до системи. Це вперше в історії, коли приватний заклад може конкурувати за бюджетні кошти, надаючи послуги людям безоплатно. На 2019 рік на укладання договорів з НСЗУ подали заяви вже 206 закладів. Причому половина з них – це приватні практики, лікарі, які створили ФОП, що також цікавий сигнал. А половина – це клініки з іменами.

Щодо невдач. Радянська медична система зберігалася 25 років, і відповідне мислення медпрацівників дуже важко викорінити одразу. Ми досі бачимо, що місцева влада разом з лікарями намагаються загнати людей укладати декларації. Розвішували оголошення, в яких людям погрожували, що якщо вони не підпишуть декларацію, то для них всі послуги будуть платними або взагалі не надаватимуться, не приїде швидка тощо. У нас є ціла добірка фейкових страшилок, якими "годують" українців. Частину створюють політики різного масштабу,  а частина – просто від радянського мислення. Дуже важко в деяких регіонах розуміють і, як не дивно, часто саме у великих містах, що люди самі охоче до вас прийдуть, якщо ви почнете надавати нормальний сервіс.

- Було анонсовано, що пологові будинки стануть безкоштовними для громадянок України. Але як бути з неофіційними "подяками", списками необхідного в пологових відділеннях?

- Зміни в стаціонарах, в тому числі і в пологових відділеннях, розпочнуться 2020 року. Я нагадаю, що розгортання нової моделі фінансування "гроші йдуть за пацієнтом" розраховане на три роки. Перший етап – зміни на первинній ланці медичної допомоги – 2018 рік. 2019-го ми працюватимемо із спеціалізованою амбулаторною допомогою – це діагностика на рівні поліклініки та поліклінічних відділень в лікарнях. І нарешті 2020-й – зміни на стаціонарному рівні.

Принципи будуть скрізь однакові. Національна служба здоров’я укладатиме договір з медичним закладом. Для спеціалізованих консультативних і стаціонарних послуг ціна визначатиметься по-іншому, ніж для первинної допомоги – там буде оплата за кожну процедуру або за кожний пролікований випадок. І ця ціна буде конкурентна, вона підходитиме і державному, і приватному закладу. Лише з такими цінами ми почнемо ці зміни. І от коли тарифи на послуги будуть встановлені і НСЗУ оплачуватиме їх, то жодних оплат з пацієнта не вимагатиметься.

Договір з медичним закладом буде дуже простий: НСЗУ платитиме ту ціну, яка включає реальні видатки на надання послуги включно з хорошою зарплатою лікаря. Але пацієнт не повинен за цей стандарт послуги щось платити додатково. Все, що поза стандартом, – індивідуальна палата з телевізором, люди, які "махають опахалом" біля пацієнта – це не є медична послуга, це додаткові сервісні послуги

"Скоро ми взагалі забудемо про розмежування на державні і приватні установи, не звертатимемо увагу на форму власності"

- У 2019-му запускається програма з безкоштовної діагностики. Я правильно розумію, що зараз лікарі направляють на УЗД і інші дослідження в свою поліклініку (або в обласну, Охматдит або профільний інститут), а в 2019-му буде вибір – можна буде взяти направлення і звернутися в будь-який з тих закладів, які беруть участь в програмі? І якщо, наприклад, в програмі безкоштовні шість видів УЗД, а мені потрібно сьомий вид, то він вже буде за гроші?

- Система направлень, яка діє сьогодні за якою пацієнтові слід звертатися тільки за місцем проживання, має економічну логіку. Жодної медичної логіки в цьому немає. З медичної точки зору людина має право вибирати місце, де їй нададуть допомогу якнайкраще, а не там, де вона живе. Але в старій моделі бюджети виділялися на території, на койки, які стоять для певного населення на певній території. І люди зобов'язані лікуватися в цій лікарні, бо кошти на них туди вже пішли.

Тепер ми робимо конкурентний ринок – куди пацієнт, туди й фінанси. Нацслужба здоров’я спрямовує гроші згідно з договорами та кількістю наданих послуг. Тому людина зможе обирати будь-який заклад, в тому числі й приватний, якщо він бере участь у програмі "Безкоштовна діагностика". Просто людина йде туди, де є кваліфікована допомога. Я думаю, незабаром ми взагалі забудемо про розмежування на державні та приватні заклади, не звертатимемо увагу на форму власності. Це конкуренція за пацієнта.

Друге питання з приводу переліку послуг. Перелік визначений так, щоб переважна більшість потреб, які можуть навіть в теорії виникати на рівні сімейного лікаря, терапевта, педіатра були закриті. Ймовірність, що буде послуга, яка  потрібна пацієнту, а її там немає, дуже і дуже низька. Якщо виникла дуже рідкісна потреба поза ним, то висока ймовірність, що пацієнту скерують до стаціонару.

- Але таких дороговартісних речей, як, приміром, МРТ, там немає ?

- МРТ не є амбулаторною послугою. Те, що в Україні люди бігають і роблять МТР на кожну вірусну інфекцію або для профілактики, не є нормальною практикою. МРТ – це дороговартісне обстеження. І замовником цих досліджень є дуже вузькі спеціалісти: нейрохірурги, онкологи. Це послуга, яка надається не на рівні первинної чи амбулаторної допомоги. Тому ця послуга не входить до пакета амбулаторних спеціалізованих послуг на наступний (2019-й. – Ред.) рік. Але, безумовно, вона буде частиною (2020 року) послуг на стаціонарах. Те саме стосується і комп’ютерної томографії.

- Не пам’ятаю, чи входить флюорографія до цього переліку, але у Міністерства була риторика, що це не досконалий вид обстеження і лікар має визначати за іншими ознаками захворювання легень .

- Йдеться дещо про інше. Рентген легень включений до пакета послуг на наступний рік до програми "Безкоштовна діагностика". Що малося на увазі, коли ми говорили, що флюорографія не є досконалою? Ми мали на увазі  те, що люди повально роблять флюорографію: приводиш дитину до школи віддавати або влаштовуватись на роботу, а у тебе питають – де флюорографія? Ну для чого? Вже давно доведено, що для виявлення туберкульозу та інших захворювань легень такий метод недосконалий і використовується лише в тих випадках, коли пацієнт в групі ризику.  Тому йдеться про це, а не про те, що під сумнів ставиться сама послуга. Рентгенографія легенів, звісно, входить до програми на наступний рік.

- Але лікарі продовжують направляти на флюорографію всіх без винятку .

- Це такі практики, які повільно викорінюються. Якщо лікаря так вчили в університеті, а потім він  20 років практикував, то йому важко за один день перестати направляти на флюорографію. Але з часом всі перейдуть на сучасніші стандарти. Ми, зі свого боку, вводитимемо фінансові стимули, щоб лікарі користувалися сучаснішими практиками. Наприклад, якщо лікар зробить направлення на рентген легень без показань, ця послуга не буде оплачена НСЗУ.

"У цивілізованих країнах індивідуальна відповідальність лікаря – професійна , за помилку і системні порушення можна втратити ліцензію"

- Якщо у нас буде електронний обіг документів, електронні картки, електронні рецепти, то, в принципі, дуже легко буде контролювати, що виписує лікар, який призначає фуфломіцин або ліки, яких немає в нацпереліку. Чи будуть таким чином перевіряти лікарів ?

- Це одна з причин, чому ми не починаємо жоден етап реформи без відповідних електронних інструментів. Тепер, коли ми оплачуємо медичному закладу конкретну послугу для пацієнта, і у цієї послуги є стандарт, ми повинні перевіряти, чи було надано те, за що ми заплатили. Як будь-яка людина, коли вона щось купила, вона відкриває коробочку і перевіряє – це те, що я хотіла? Чи мені щось інше підсунули? Так і тут.

- У стаціонарах зрозуміло, ліки компенсуватимуться як частина лікування у тарифі. А якщо лікар виписав рецепт і відправив людину лікуватися вдома, то ліки купувати за свій кошт ?

- Не зовсім, у нас є програма реімбурсації , вона називається " Доступні ліки". За програмою пацієнт може отримувати ліки від гіпертонії, бронхіальної астми і діабету другого типу безкоштовно або за невелику доплату за рецептом лікаря. У майбутньому ця програма розширюватиметься. Бо в цивілізованих країнах програма реімбурсації покриває більшість необхідних для людей ліків. І ми рухатимемося в тому ж напрямку. Лікар виписуватиме тільки електронний рецепт, а в  системі не буде фуфломіцинів і лікар не зможе навіть їх вибрати. Він буде змушений окремо писати на папірці і пропонувати пацієнтові купити ще ось це. Але тоді виникнуть питання – а що ви мені на папірці пишете?. Лікарю доведеться робити додаткове зусилля, переконуючи пацієнта купити ліки з недоведеною ефективністю. Більше того, пацієнт має сам за нього заплатити, бо держава не відшкодовує вартість "фуфломіцинів". І саме такі механізми на Заході стримують від призначення ліків з недоведеною ефективністю.

- Європейські лікарі ризикують своїми ліцензіями. Українські нічим ...

- І тому 2019 року ми плануємо вводити індивідуальне ліцензування лікарів. Вже є проект концепції індивідуального ліцензування. У нас є мета за поточний рік розробити і подати на ухвалення до парламенту законопроект про ліцензування. Щоб лікар ніс професійну відповідальність за свої дії. Сьогодні система зовсім інша, вона недосконала – господарську відповідальність несе головний лікар, бо він має ліцензію на господарську діяльність, далі  Кримінальний кодекс. Все, що відбувається між господарським правом і Кримінальним кодексом, за це ніхто і ніяку відповідальності не несе. Тому в цивілізованих країнах індивідуальна відповідальність лікаря – професійна, за помилку і системні порушення можна втратити ліцензію.

У другій частині інтерв'ю з заступником міністра охорони здоров'я Павлом Ковтонюком читайте про те , чи буде в Україні обов'язкове медичне страхування ? Чи приїде " швидка " , якщо у дитини висока температура ? Що чекає медреформу після виборів?