5 реформ, які змінюють Україну

8 Січня 2016, 07:34

У сфері держзакупівель зменшилася корупція, а поліції вдалося завоювати довіру громадян

<p style="text-align: justify;">Патрульна поліція. Фото: facebook.com/police.gov.ua</p>
Патрульна поліція. Фото: facebook.com/police.gov.ua

Протягом 2015-го експерти Індексу Моніторингу Реформ (іМоРе) відстежували законодавчі зміни, які можуть просунути Україну на шляху економічних реформ. Дослідження опубліковане на сайті voxukraine.org.

На думку експертів, успіхи відмовилися не так великі – з двадцяти п'яти двотижневих раундів моніторингу прийнятна швидкість реформ спостерігалася тільки в трьох, причому це було пов'язано з тиском зовнішніх обставин, наприклад, необхідністю виконати вимоги МВФ і Світового банку для отримання грошової позики.

1. Відкриття доступу до державних реєстрів даних

У жовтні 2015-го своєю постановою (№835 від 21.10.2015) Кабмін визначив перелік з понад 300 реєстрів та баз даних, які повинні стати доступними суспільству до травня 2015р. Постанова Кабміну, що отримало 5,0 бала за методологією іМоРе, є тільки частиною змін. Так, раніше був оновлений закон про доступ до публічної інформації (зміни згідно закону № 319-VIII від 09.04.2015), а також прийнятий закон, який відкриває доступ до бази даних про рухоме і нерухоме майно (№597-VIII від 14.07.2015). Остання подія була оцінена експертами іМоРе в 4,0 бала, а весь комплекс заходів із відкриття даних визнаний найбільш успішною реформою в опитуванні, оскільки максимальна відкритість повинна дати українському суспільству потужний важіль боротьби з корупцією.

Що змінилося: На сьогодні сайт, де повинні бути зібрані всі реєстри та бази даних відповідно до постанови Кабміну, працює в тестовому режимі. У той же час окремі міністерства і відомства розширюють доступ до своїх даних на власних веб-ресурсах. Наприклад, Мінінфраструктури опублікувало план закупівель на 2016 рік і оприлюднило інформацію про оренду майна. Мінекономіки публікує звітність найбільших держпідприємств і щоквартальні звіти "Топ-100". Є прогрес і по інших напрямках. Так, з жовтня 2015 р. Мін'юст відкрив доступ до реєстру нерухомого майна з можливістю пошуку не тільки по параметрах об'єкта, а й за прізвищем власника, за що виступали громадянські активісти. За невелику плату (близько 20 грн) і за умови ідентифікації особистості можна дізнатися, якими квартирами, будинками, ділянками або автомобілями володіє будь-який громадянин України. Дані вже використовуються – запущений проект канцелярської сотні ГарнаХата, який намагається розшукати чиновників, які володіють елітною нерухомістю, яка їм явно "не по кишені". Також із жовтня Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру відкрила доступ до реєстру власників земельних ділянок та запустила онлайн-послугу замовлення виписки про нормативно-грошову оцінку землі. Не скрізь розкриття інформації йде гладко. Наприклад, реєстр власників транспортних засобів був відкритий із запізненням у кілька місяців і зараз працює в тестовому режимі. У процесі відкриття реєстру громадянські активісти висловлювали побоювання, що додаткові параметри при запиті нівелюють ідею відкритості реєстру. Але в цілому є надія, що подальше наповнення баз даних показниками істотно полегшить контроль громадськості над діями органів центральної та місцевої влади та її окремих представників.

2. Підвищення прозорості використання бюджетних коштів

У березні 2015 року був прийнятий Закон України "Про відкритість використання публічних коштів", який зобов'язав всі органи державної влади та місцевого самоврядування, а також держпідприємства оприлюднити свої транзакції, а також договору закупівель (крім секретних). У квітні був прийнятий доповнюючий Закон, що зобов'язує розпорядників бюджетних коштів публікувати інформацію про бюджет за бюджетними програмами та показниками, а також розміщувати на своїх офіційних сайтах паспорти бюджетних програм. У вересні було прийнято постанову уряду про порядок публікації інформації про рух коштів на Єдиному казначейському рахунку, і в тестовому режимі запущений портал e-data. Портал дозволяє шукати транзакції за ЄДРПОУ або назвою відправника або одержувача.

Що змінилося: Раніше звітність щодо використання бюджетних коштів була доступна лише в дуже узагальненому вигляді – у формі звітів Держказначейства. Портал e-data дозволяє побачити всі трансакції з переміщення бюджетних коштів і платежів держпідприємств. Правда, слід зазначити, що не всі держпідприємства ще відкрили свої дані (наприклад, на зазначеному порталі немає даних НАК "Нафтогаз України"). Повністю ця інформація стане доступна, коли коли всі органи влади завантажать свої дані, проте вже зараз наповненість порталу досить висока. У такій відкритому середовищі проводити корупційні схеми з бюджетними коштами стає набагато складніше.

3. Приведення тарифів на газ і тепло для населення до економічно обґрунтованого рівня

У березні 2015 р. Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, (НКРЕКП) прийняла рішення підвищити тариф на газ для населення в 5 разів до 7,188 грн за куб.м. Рішення набуло чинності з 1 квітня 2015 р. За вирахуванням ПДВ і вартості доставки газу до кінцевого споживача, населення стало платити за газ 5,034 грн. за куб.м., що відповідає близько 232 дол. США. Таким чином, ціна газу для населення була підвищена до рівня вартості імпортного газу. На перехідний період з 1 жовтня по 30 квітня НКРЕКП ввела пільговий тариф на обмежений обсяг газу у розмірі 3,6 грн за 1 куб.м. Також в 2,2 разу були підвищені ціни на газ для компаній-виробників тепла (до 2,994 грн за куб.м.). Питання імплементації в даному випадку не стояв, оскільки рішення Комісії не вимагали прийняття підзаконних актів або виконання додаткових дій. Підвищення газових тарифів для населення отримало найбільшу експертну оцінку – 9 балів, оскільки сприяло позитивною зміною в декількох сферах: зниження дефіциту державних фінансів, зменшенню можливості для корупції в газовій сфері і зміцненню енергетичної незалежності через більш економне споживання газу. У теж час, це рішення очікувано викликало негативну реакцію населення, яке було змушене істотно підвищити витрати на оплату газу та тепла, а також стало об'єктом постійної критики уряду з боку деяких політичних партій.

Що змінилося: Покращилися фінансові показники НАК "Нафтогаз" і знизилася його потреба в держ. підтримці. У 2014 р. держава надала компанії підтримку на суму 97 млрд грн, з яких 75 млрд грн фактично представляли собою енергетичну субсидію. У 2015-му рівень держ. підтримки знизився більш, ніж в 3 рази, до 29,7 млрд грн. Субсидування в газовій сфері стало більш адресним, а значить, ефективним і справедливим. Якщо раніше держава через низькі тарифи субсидіювала всіх споживачів, в тому числі тих, хто дешевим газом обігрівав приватні басейни, то тепер субсидії надаються тільки малозабезпеченим безпосередньо з бюджету. З'явилися перші ознаки впровадження енергозберігаючих технологій. За інформацією Ощадбанку, населення та ОСББ в 2015 р. залучили близько 1 млрд грн кредитів за спеціальною державною програмою енергозбереження, що дозволяє утеплювати будинки і встановлювати обладнання, зберігаючі енергію.

4. Запуск національної поліції

Перші видимі результати реформи міліції громадяни змогли побачити в липні, коли в Києві запрацювала патрульна служба. Нові поліцейські відразу ж завоювали симпатії громадян, а сама служба стала взірцем проведення реформ. Саме блискуча імплементація стала її відмінною рисою, тоді як у багатьох випадках хороші закони залишаються на папері. Серед важливих моментів імплементації потрібно відзначити конкурсний відбір поліцейських, підготовка за допомогою американських інструкторів, відносно висока зарплата, матеріальне забезпечення патрульної служби за рахунок коштів донорів. Зараз реформа органів внутрішніх справ триває. 7 листопада 2015 року набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію", у зв'язку з чим міліція в Україні повністю припинить своє існування 31 грудня 2016 року (до цього часу ще буде функціонувати ДАІ та підрозділу громадської безпеки).

Що змінилося: Чого абсолютно точно вдалося добитися, так це зміни самої філософії служби, яка перетворилася з карального органу в захисника. Патрульної поліції вдалося завоювати довіру громадян, що в цілому вже неймовірна подія, враховуючи рівень довіри до влади в цілому. За результатами опитувань (1, 2), рівень довіри до патрульної поліції як мінімум удвічі вище, ніж рівень довіри до міліції. Хоча з самого початку реформу патрульної поліції супроводжували як великі надії, так і скептицизм. Побоювалися й брак досвіду, і недостатності навчання за три місяці підготовки. Побачити хоч якийсь вплив нової служби на рівень злочинності поки складно. Наприклад, по місту Києву за 11 місяців 2015-го загальна кількість зареєстрованих злочинів зросла на 5%, хоча кількість розкритих злочинів практично не змінилося.

5. Реформа держзакупівель

Реформа держзакупівель – один із стовпів в боротьбі з корупцією та неефективним витрачанням державних коштів. Її результати поки можна побачити на прикладі пілотного проекту ProZorro, який був запущений в лютому 2015 року. У результаті зниження корупційної складової та збільшення конкуренції за цей час для держави вдалося заощадити близько 500 млн грн або 12-18% від суми угод. А з прийняттям 25 грудня закону "Про державні закупівлі" нові правила гри з використанням системи ProZorro тепер будуть встановлені в масштабах країни. Так, відповідно до закону, з 1 квітня 2016 року закупівлі центральних органів виконавчої влади, а з 1 січня 2017 року – закупівлі всіх держустанов (лікарень, садків, шкіл) – сумою від 50 тис. грн. будуть проходити через електронну систему.

Що змінилося: У сфері держзакупівель зменшилася корупція і виросла конкуренція. У результаті дії пілотного проекту вже вдалося заощадити 0,5 млрд грн. Мінекономіки оцінює потенційну економію для держави від повного впровадження проекту на рівні 30 млрд грн на рік, а потенційно – до 50 млрд грн на рік або 3% ВВП, що можна порівняти з витратами держ. бюджету на охорону здоров'я. Крім того, українським компаніям відкривається доступ до ринку держзакупівель за кордоном загальним обсягом 1,7 трильйона доларів. Додатковий "бонус" – закон забезпечує імплементацію декількох директив ЄС у рамках Угоди про Асоціацію.

Автори: Ольга Ніколаєва (iМоРе), Олена Бєлан (Dragon Capital, Редколегія VoxUkraine), Олександр Жолудь (Міжнародний центр перспективних досліджень, Редколегія VoxUkraine), Марія Репко (Центр економічної стратегії), Ілона Сологуб (Київська школа економіки, Редколегія VoxUkraine)

Ви зараз переглядаєте новину "5 реформ, які змінюють Україну". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...