75% українців з проблемами психічного здоров'я не отримують лікування – такі дані Світового банку. Однак примусове лікування і тим більше примусове утримання в спецустановах душевнохворих зараз заборонено.
"Закон певною мірою шкодить і суспільству, і пацієнту, і його родичам, і лікарям-психіатрам", – зазначив директор територіального медичного об'єднання "Психіатрія" в Києві В'ячеслав Мішиєв.
Щоб почати лікуватися, повнолітній душевнохворий мусить сам визнати хворобу і точно дотримуватися приписів лікаря. А це буває вкрай рідко, кажуть психіатри. Тому зазвичай до них потрапляють ті пацієнти, які вже завдали шкоди собі або іншим.
Якщо факт небезпеки підтверджений, людину з психічним розладом невідкладно госпіталізують на добу. За цей час комісія лікарів робить висновок, який передає до суду. І вже там ухвалюють рішення, треба людину силою тримати в стаціонарі і якщо так, то як довго. Після лікування відпускають додому.
Стежити за уразливими душевнохворими мають родичі або небайдужі люди. Однак, на практиці таке трапляється рідко. Проживання поруч з душевнохворим стає нестерпним, догляд вимагає багато часу, коштів і сил. Тому витримку проявляють тільки найближча рідня, а якщо такої немає, то наслідки невилікуваних психічних розладів на собі відчувають ті, хто опинився поруч, наприклад, сусіди.
Нагадаємо, що раніше у Києві на вулиці Васильківська психічно хворий юнак завдав сокирою численні рани двом жінкам, а потім викинувся з вікна квартири. За фактом події слідчим відділом Голосіївського управління поліції розпочато кримінальне провадження за статтею умисне вбивство.