Бійці

Останнім часом стали часто з'являтися повідомлення, що військові, які повернулися із зони бойових дій, переступають межу закону і здійснюють вчинки. Які не можна пояснити. Досить згадати, як недавно в Харківській області колишній боєць кинув у вікно іномарки з трьома незнайомцями гранату, яка, на щастя, не вибухнула. Також, у липні, у Полтавській області міліція затримала учасника бойових дій, який прийшов в приймальню мера міста Комсомольськ з бойовою гранатою в руках. А нещодавно у Волинській області 42-річний військовий, який прибув на ротацію, після сварки з дружиною підірвав гранату на присадибній ділянці.

Пояснити причини неадекватної поведінки серед військовослужбовців, які повернулися з війни, ми попросили Наталію Мась, начальника відділу науково-дослідного центру Військового інституту КНУ ім. Т.Шевченка. Ця жінка сама була в зоні бойових дій як військовий психолог, безпосередньо працюючи з українськими військовими.

Світ у чорно-білому кольорі, де тільки "друзі" або "вороги". Бійці, які повертаються додому після тривалого перебування на війні, абсолютно не готові до нормального життя. За час відсутності у них відбулися серйозні зміни на підсвідомому рівні: світ сприймається у двох тонах, в чорному або білому, а людина – виключно, як друг, або ворог. Війна формує у бійців почуття відповідальності, впевненості в собі, командирі і зброї. А коли вони повертаються в мирне життя, то чекають від оточуючих дотримання тих же чітких "військових" законів і принципів", – розповідає Наталя.

Примітивна ситуація: в кафе відвідувачеві у формі принесли бутерброд на вологій тарілці або посадили за брудний стіл. За загальноприйнятим поняттям – це не добре. Але звичайна людина більш-менш спокійно відреагує на таку ситуацію, а військовий – ні. За словами Наталії, бойові умови привертають до того, що бійці повинні бути в постійній готовності до виконання завдань. І якщо той самий офіціант, продавець і навіть чиновник не може виконати поставлене завдання, значить, він заслуговує на покарання. Адже на війні, боєць, який не виконує свої завдання, наражає на небезпеку життя інших. Він автоматично стає "ворогом", а значить – його потрібно "знищити".

"Якщо в тилу, хоч хто-небудь покаже військовому, що вони проти нього, а для цього іноді достатнього косого погляду, значить, та людина автоматично потрапляє в категорію "ворогів". А на війні вони звикли вирішувати проблему просто – ворог повинен бути знищений", – каже наша співрозмовниця.

Коли ж бійці потрапляють в сімейну обстановку, то дружина, не усвідомлюючи, що відбувається з чоловіком-військовим, може сама провокувати його на агресію.

"Наприклад, вона викинула улюблене крісло або розбила дорогий серцю кухоль. Цим дружина викликала у нього негативні емоції: "ситуацію не на мою користь міг змінити тільки ворог". Дружина не розуміючи, що відбувається, починає з ним сперечатися і вимагати адекватної поведінки. А ворог, за логікою бійця, який сперечається, підлягає знищенню", – додає Наталія. Така поведінка може поширюватися на дітей військового, батьків і друзів.

"Військове братство формує відносини, в яких необхідно довіряти тільки комусь одному або тільки перевіреним побратимам. Тому, найближчими людьми для них стають або однополчани, або ті, хто зможуть довести, що йому можна довіряти. Іноді, на це йдуть роки, а іноді довіра до близьких не відновлюється ніколи. І коли сторонній запитує: "А ти вбивав? Як багато бачив загиблих?", це дуже травмує бійця. Він не готовий ділитися потаємними переживаннями з чужими. У цей час гинули його друзі...", – зазначає психолог.

Як допомогти бійцям

За твердженням психологів, в першу чергу, потрібно інформувати суспільство, що люди, які повернулися з війни, потребують розуміння та підтримки.

"Дружина і близькі повинні проявляти терпіння, не провокувати, не ображатися. Підтримка та подяку за все, що вони зробили – допоможуть швидше повернутися бійцеві в реальне життя. Вступати у відкритий конфлікт з ними не можна. Розуміння, витримка і час – головні союзники в бажанні повернути воїна в сім'ю і суспільство. Важливо враховувати, що може пройти багато часу поки ці люди навчаться жити по-новому... Чим же можна йому допомогти? Та просто нагадати: "Ти вмієш бути сильним, адже ти вижив на війні, і саме ти можеш давати приклад іншим, саме ти можеш допомогти тим, хто тебе потребує", – говорить Наталія Мась.

Спілкування на етапі повернення, як стверджує психолог, дуже важливе саме з близькими людьми, щоб відновити колишні партнерські і довірчі відносини. Їм не допоможуть курорти або подорожі на самоті. При цьому, бійцям та їхнім родичам повинні допомагати психологи, військові фахівці, волонтери, а також бійці, які вже впоралися з аналогічними проблемами.
Звичайним же людям, яким доводиться спілкуватися з військовими, потрібно пам'ятати: не можна ставити провокаційні питання, намагатися залізти в душу.

"Бійці, які багато пережили, дуже неохоче йдуть на контакт. Але якщо їх не провокувати на агресію своєю поведінкою і зайвої допитливістю, то вони потроху заспокояться", – додає Наталія.

За її словами, зараз вже створюються організації, в яких надається підтримка ветеранів. Дуже важливо, щоб в таких організаціях працювали психологи, а бійці мали можливість поспілкуватися з побратимами. Принцип існування таких організацій – "я довіряю тільки своїм". Там військові зможуть спілкуватися з "рівними": людьми, які були там і разом воювали, разом вистояли і зможуть підтримати один одного в мирному житті.

"Якщо нічого не робити і чекати, що все владнається, то в нашому суспільстві з'являться тисячі людей з надломленою психікою і невмотивованою агресією. Рівень злочинності може зрости в десятки разів: такі хлопці схильні до пошуків "своєї правди". Все може скотитися до повторення Майданів, протестів, віджимання бізнесу, мовляв, "я це заслужив, поки ти тут відсиджувався". Розпадатимуться сім'ї, і виростати нещасні діти. Але це – найгірший прогно ", – міркує Мась.

Але існує і позитивна сторона. "Якщо з ними провести правильну роботу, то ці люди можуть змінити суспільство на краще. Війна чи знищує, або робить людину унікальною, завдяки якостям, які вони придбали на війні. І якщо дозволити і допомогти їм правильно використовувати їх набуті знання, досвід, мудрість, чесність і вміння впоратися з будь-якими труднощами, у нас буде найсильніша держава", – підкреслила психолог.