Андрій Марков: "25 років ми розвиваємо і удосконалюємо виробництво побутових лічильників газу"

Компанія "САМГАЗ" перша в Україні почала виробляти лічильники газу. Як виникла ідея освоювати цей ринок? Чому почали виробляти, а не імпортувати готову продукцію, як надійшли інші компанії?

Я заснував компанію "САМГАЗ" 25 років тому. В Україні було зруйновано виробництво, загублені технології, економіка країни нагадувала базар. Мені хотілося змінити цю ситуацію, відновити промисловість в Україні, створити робочі місця і продукт, який не поступатиметься за якістю європейським аналогам. Мені було не цікаво просто перепродувати готову продукцію.

В період заснування компанії зароджувалося не тільки саме підприємство "САМГАЗ", а й ціла галузь виробництва лічильників газу. Ми були одними з перших, і це допомагає нам залишатися лідером і сьогодні. Завдяки зусиллям колективу нам вдалося створити потужне підприємство в Україні, що забезпечує постійною роботою наших городян і регулярно відраховує податки в державний бюджет. Підприємство знаходиться в списку великих платників податків вже не перший рік.

Коли звертаєшся за тією чи іншою послугою на решту працюючих в Україні підприємства, при згадці компанії "САМГАЗ" люди зазвичай відповідають: "А ми вас знаємо, ви з міста Рівне. У мене вдома є ваш лічильник". Назва нашої торговельної марки добре відома українцям. Наші лічильники працюють по всій Україні, більш того – кожен п'ятий лічильник виготовлений на нашому підприємстві. Вже 25 років ми розвиваємо і удосконалюємо виробництво побутових лічильників газу.

1/4

Чи складно було в Україні організувати виробництво такої специфічної продукції, як лічильники газу?

На жаль, промисловість в Україні до сих пір не реабілітувалася після 1991 року. Відсутність виробників високоякісних виробів з пластмас змушує шукати можливості за кордоном. Якщо би в Україні діяли підприємства такого рівня, це дало б додаткові робочі місця. Подібна проблема існує з виробництвом не тільки якісних деталей з пластмаси, але й підключаючих комплектів для приєднання лічильника газу до мережі газопостачання, з ремонтом і обслуговуванням штампів для металообробки. Хотілося б, щоб такі підприємства запрацювали і в нашій країні.

Компанія "САМГАЗ" стежить за розвитком наукових, технічних новацій і випускає нову продукцію. На сьогоднішній день на підприємстві розроблений і готується до запуску в серійне виробництво необхідний ринку модуль передачі показників споживання газу на підставі технологій LoRa і GPRS, лічильник з електронним рахунковим механізмом. Хочу зазначити, що цей продукт буде мати доступну ціну для українського ринку.

Кілька років тому, до підвищення тарифів, про облік газу, як і тепла, замислювалися дуже рідко. Платили по якійсь нормі, і нікого не хвилювало, наскільки вона вище або нижче реального споживання. Чи змінилася ситуація тепер?

Відповідальне споживання енергоресурсів, будь то газ або інший ресурс, вигідно не тільки державі, а й в першу чергу споживачеві. Тарифи на газ щорічно підвищуються, і це питання стає все більш актуальним. Індивідуальний лічильник обліку газу дає реальну можливість заощадити на оплаті за спожите паливо.

Ми ведемо статистику вироблених і реалізованих нами лічильників. Кількість домогосподарств, які не мають лічильника газу, в Україні скорочується і це говорить про те, що в країні всерйоз зайнялися організацією обліку споживання енергоресурсів.

Вважається, що лічильник в середньому дозволяє платити на 30% менше, які б ви ще привели аргументи тим українцям, які до сих пір платять стільки, скільки вирішать за нормативами десь там, в кабінетах?

Лічильник газу дозволяє платити за реально спожитий природний газ, планувати його витрати, і це дає можливість економії. Прилади обліку газу легко вирішують будь-які спірні питання між постачальником і споживачем, що дуже важливо як для бюджету споживача, так і для постачальника газу. Лічильник не дає ніяких додаткових турбот і витрат під час експлуатації. Це і є найголовніші аргументи. Сьогодні в цивілізованому світі споживання ресурсів без урахування їх своєчасної оплати неможливо. І Україна йде по шляху налагодження взаємин між постачальниками газу і споживачами.

Як вважаєте, зараз в Україні вже є культура споживання комунальних послуг? Чи є розуміння, що газ – товар, за який потрібно платити? І платити потрібно за той обсяг товару, який вам надали, і порахувати це можна тільки за допомогою лічильників...

Певна культура споживання комунальних послуг в Україні, безумовно, є. На жаль, не завжди населенню якісно надають комунальні послуги, що викликає негативне ставлення і небажання їх оплачувати.

Необхідно вдосконалювати процеси, комунікацію зі споживачем, підвищувати прозорість транзакцій. Споживачеві має бути зрозуміло, що він оплачує, і зручно це робити. Автоматизація процесів поки на етапі становлення. Різнобічні комунальні послуги можуть бути, і повинні бути. Але для цього потрібні інноваційні зміни в середовищі компаній, що надають такі послуги. Необхідна трансформація комунальної культури.

Уряд підняв ціни на газ. До цього був прийнятий закон "Про комерційний облік комунальних послуг", а також закон про "Ринок газу". Наскільки я розумію, з часом у всіх будуть стояти лічильники. Як ви оцінюєте ринок? Чи багато ще споживачів без урахування?

На сьогоднішній день у відкритих джерелах немає достовірних даних про кількість споживачів газу з встановленими лічильниками і без лічильників газу. Згідно з даними НАК "Нафтогаз України", зазначеним на сайті компанії, за станом на 1 липня 2016 року в Україні налічувалося 13 мільйонів споживачів газу в побутовому секторі, з яких у 9,6 мільйона встановлені лічильники газу. За два роки, які пройшли з того моменту, кількість встановлених лічильників зросла. Імовірно, на даний момент в Україні близько 2 мільйонів споживачів газу, у яких не встановлено лічильник.

НКРЕКУ готує абонплату за газ і її, ймовірно, планують ввести вже в наступному році. Абонплату прив'яжуть до потужності лічильників. У зв'язку з цим, ймовірно, багато споживачів почнуть замислюватися: а чи правильний лічильник вони встановили. Розкажіть, як правильно вибрати лічильник? У чому різниця між G1.6 і G2.5?

Ми стежимо за анонсами НКРЕКУ і ознайомилися з інформацією про підготовку абонентської (фіксованої) плати, але не за газ – вона вже існує (абоненти, у яких відсутні лічильники газу, сплачують абонплату за газ відповідно до норм споживання), а й за транспортування природного газу до споживача або, точніше, за заявлену потужність споживання. А це зовсім різні речі, адже на даний момент відповідно до законодавства України оператори газорозподільної мережі (облгази) не реалізують газ населенню, а тільки його транспортують і організовують комерційний облік, а газ реалізовує будь-який постачальник, що володіє ліцензією. Така практика діє в більшості країн Європи і світу, при цьому, незалежно від того, яку кількість природного газу реально в будь-який момент часу споживає абонент, оператор ГРМ повинен, залежно від заявленої абонентом потужності споживання газу (вказана в договорі зі споживачем), забезпечити такі обсяги його подачі і обліку. Для цього оператору необхідно мати відповідні потужності, газорозподільну структуру і нести постійні фінансові витрати на її обслуговування, які не пов'язані з кількістю реально реалізованого споживачам газу за місяць. Тому в багатьох країнах введена фіксована абонплата для споживача за користування газорозподільною мережею. Це правильне рішення, яке дозволить споживачеві отримувати більш якісні послуги, в тому числі і підвищення безпеки при транспортуванні газу споживачеві, а газотранспортному підприємству забезпечить необхідні кошти для надання таких послуг. Що стосується визначення необхідної заявленої потужності споживання газу, яка вимірюється у метрах кубічних за годину, і підбору вимірювального приладу для організації обліку – лічильника газу, то цим повинні займатися відповідні фахівці газотранспортних підприємств або компаній, що мають відповідну ліцензію. З методикою визначення можна ознайомитися на сайті НКРЕКУ. Лічильники газу поділяються за типорозмірами, які визначаються максимальною допустимою пропускною спроможністю приладу. Наприклад, G1.6 має максимальну пропускну здатність 2,5 м3 / год, G2.5 – 4,0 м3 / год, G4 – 6,0 м3 / год і так далі.

Що ви думаєте про будинкові лічильникі замість поквартирних? Кажуть, що облгази, щоб заощадити, закупили велику кількість таких приладів для уставновки.

Відповідно до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 5, ст. 28), всі споживачі – фізичні особи (населення) – повинні бути забезпечені індивідуальними лічильниками газу, а домовий лічильник газу може бути встановлений тільки за згодою співвласників багатоквартирного будинку (п. 2 ст. 2 Закону). Для швидкого виконання цього закону деякі підприємства пішли шляхом встановлення будинкових лічильників. Очевидно, що не всі співвласники багатоквартирних будинків раді такому технічному рішенню, так як при використанні загального лічильника власник окремої квартири не знає, скільки він реально використовував газу, і змушений платити за "чужий" газ. Згодом будинкові лічильники замінять індивідуальними, і в результаті на той проект піде ще більше коштів.

На який термін експлуатації розрахований газовий лічильник, хто його може обслуговувати, наскільки він точний і чи реально "підкрутити" показники?

Середній термін служби газового лічильника "САМГАЗ" становить не менше 20 років. Завдяки високим показникам якості самого лічильника немає необхідності міняти його раніше цього часу. Як показує практика і статистика проведення періодичних повірок, точність лічильника та інші метрологічні його характеристики не погіршуються з часом і не перевищують показників, встановлених в нормативних документах.

Що стосується практики "підкрутити" показники лічильника, в Україні поширено багато чуток і міфів з цього приводу. Насправді неможливо провести будь-які маніпуляції з показниками лічильника або вплинути на його роботу і достовірність обліку газу без добре видимих пошкоджень самого приладу або його пломб. Такі пошкодження свідчать про спроби несанкціонованого втручання в лічильник газу і легко виявляються відповідними службами газорозподільних підприємств, при цьому винні несуть покарання.