Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Битва за сучок – лісоруби обирають найкращих: репортаж з українських змагань вальників лісу

23 вересня, 00:02

Лось Олена

Валять дерева в спецштанах, масці і з 7-кілограмовими пилками

/ Фото: Олександр Яремчук, "Сегодня"

Реклама

Під кінець літа по всій країні змагаються лісоруби. Збираються спочатку представники районів, потім – областей, а потім обирають і найкращого лісоруба країни. Кореспонденти "Сьогодні" потрапили на 22-е змагання вальників лісу в Коростишівському районі і з'ясували всі деталі професії.

Щоб стати лісорубом, потрібно спочатку попрацювати підсобним робітником, сучкорізом, якому дають невелику пилку і відправляють зрізати сучки. Потім дозволяють валити дерева. І лише пройшовши ці етапи та отримавши спецосвіту в училищі, можна стати лісорубом. Найспритніші проходять цей шлях за 3-4 роки. Лісники визнають: бути лісорубом хочуть багато, але мало хто залишається. Це небезпечна робота, прирівняна за ризиками до шахтарської професії. Зарплата залежить від вирубаних кубів лісу і часто вища 15 000 грн, але кадровий голод все ж відчувається. Тож такі конкурси проводять також для того, щоб підняти престиж професії.

/ Фото: Олександр Яремчук, "Сегодня"

Перемога: потрібні сила і удача

Спочатку всі шикуються біля табличок з назвою свого лісового господарства і їх по черзі викликають на жеребкування – надають порядковий номер і перевіряють інструменти. До бензопилки відношення буквально містичне: її називають "годувальницею", відносяться з великою повагою. До речі, важить одна пилка 6-7 кілограмів, спробуй її потягати весь день!

Також перевіряють аптечку – до питань безпеки підходять дуже строго. Всі одягнені в спеціальну форму, яка виглядає ну дуже спекотною – не уявляю, як вони витримують в ній в літню спеку. Але форма виготовлена ​​із захисного матеріалу: якщо за необережності пилкою зачепити одяг, зубці відразу перестануть рухатися.

Двадцять учасників ділять на дві команди, перші будуть валити дерево, їм виділяють на це всього три хвилини. Вони промарковані за номерами учасників і відразу ж йдуть вивчати, яку сосну їм потрібно буде валити. Тут справа удачі: хтось отримав "погане" дерево, інший – краще. Це найскладніше випробування, за яке нараховують найбільше балів. Решта змагаються на так званих імітаторах – спеціальних майданчиках з підготовленими колодами. Потім міняються.

Все, як на звичайних змаганнях – навколо вболівальники, ті, хто співчуває і критики-професіонали. Перешіптуються, обговорюють результати, співчувають, раптом щось не вийшло. Заговорюю з одним із лісорубів. Микола Донцул з Малина каже, що втратив лік змагань, в яких брав участь. Найкращий результат – 3-є місце. Невисокий кремезний чоловік каже, що в його професії важлива фізична сила і витривалість, але бути качком зовсім необов'язково:

"Іноді приходить хтось величезний, а толку від нього мало. Тут потрібно довго вчитися, розуміти специфіку роботи".

Всі бали – і призові, і штрафні – ретельно перераховують і записують на дошці. Біля неї завжди товпляться люди, перераховуючи свої шанси на перемогу. За неї дають 3000 грн.

/ Фото: Олександр Яремчук, "Сегодня"

Про що мовчать профі: тренування, сезони і прикмети

Учасники профконкурсів лісорубів у світі витрачають величезну кількість часу і сил на тренування і відточування майстерності. А українські – уривають час в робочому графіку, щоб хоч трохи попрактикуватися. Знаючи, які будуть конкурси, намагаються зімітувати їх і у себе вдома. Питаю про те, коли складніше працювати, голосно сміються:

"Завжди непросто: взимку холодно, влітку спекотно, і жодних скидок на погоду".

А прикмета тут одна: сучок завжди летить в око! Саме тому і на конкурсі, і на роботі маска обов'язкова. А ось про травми говорити не люблять – щоб не накликати біду.

/ Фото: Олександр Яремчук, "Сегодня"

5 етапів конкурсу

  • Збирання бензопилки

Потрібно розібрати пилку, зняти старий ланцюг і поставити новий. Іноді спеціально підпилюють болти, щоб розкрутити швидше, але тоді під час роботи інструмент може розвалитися і потрібно витрачати дорогоцінний час на складання. Після цього конкурсу чіпати і поправляти пилку можна.

/ Фото: Олександр Яремчук, "Сегодня"

  • Комбінований зріз: вгору і вниз

Встановлено колоди з кольоровими мітками. Необхідно зробити зріз зверху до червоної лінії, потім – знизу. Важливо: не зайти за мітки і щоб кругляш вийшов рівний, без запилів, під кутом 90 градусів. Колод дві – одну необхідно починати пиляти зверху, іншу – знизу.

/ Фото: Олександр Яремчук, "Сегодня"

  • Точне розкряжування

Колода лежить на помості, на землі – сантиметровий шар тирси. Важливо їх точно утрамбувати (це роблять судді), щоб учасник не бачив, куди пиляти. За завданням, необхідно відпиляти шматок дерева, дотримуючись кута в 90 градусів, не зачепивши щит. На цьому етапі багато лісорубів буквально лягали на землю, щоб точно бачити, де припинити пиляти.

/ Фото: Олександр Яремчук, "Сегодня"

  • Обрізання сучків

В колоду встромлені спеціальні палиці, причому досить незручно для того, хто працює. Необхідно на швидкість обрізати гілля. При цьому залишитися на поверхні має не більше 5 мм, а стовбур дерева зачіпати не можна. Процес ускладнюється тим, що під ногами валяються попередньо зрізані круглі невеликі палиці, на яких легко послизнутися.

/ Фото: Олександр Яремчук, "Сегодня"

  • Валка дерева: на все про все три хвилини

Зрізати дерево потрібно за 3 хвилини. Воно мусить впасти там, де вказали судді. Орієнтир – вбитий в землю кілок. Чим ближче від нього, тим більше балів буде. Найвищий пілотаж – зрубати так, щоб, падаючи, крона вбила кілочок в землю.

/ Фото: Олександр Яремчук, "Сегодня"

Залізні дроворуби світу

Звичайно, українські змагання скромніші за масштабом, ніж вражаючі шоу лісорубів, які можна побачити на роликах в "Ютьюб". Але у них різні завдання: за кордоном важливо вразити і зробити шоу, а у нас це суто кваліфікаційний захід, покликаний, крім іншого, підняти престиж професії. Закордонні лісоруби – фанатики свого хобі, які витрачають величезну кількість часу і грошей не тільки на тренування, але й на те, щоб взяти участь в шоу. Часто віддають тисячі доларів на поїздки в інші країни – щоб показати свою майстерність на конкурсі з призовим фондом в кілька сотень.

Різних вражаючих випробувань тут безліч, орудують там як бензопилками, так і звичайними дворучними пилками. Видовище дуже вражаюче. Наприклад, учасники пиляють дерева на високо закріплених дошках (в цьому є практичний сенс: чим вище – тим дерево м'якше). Або ж нестандартне змагання – біг по колоді, що котиться у воді, як це люблять показувати в мультиках. Є конкурси, в яких необхідно розколоти велику колоду або пробігти з колодою на плечі на швидкість. Один з найбільш вражаючих – рубати сучок, на якому стоїш. Колоди закріплені горизонтально на підлозі, по краях позначені місця, на які потрібно стати. І рубати сокирою необхідно між своїми ж нешироко розставленими стопами. У певний момент необхідно розвернутися і продовжити рубку з іншого боку колоди. Хто це зробить першим, той і переможець. У змаганнях беруть участь і жінки: є навіть номінація "Джек і Джилл", коли чоловік і жінка в тандемі на швидкість пиляють одну колоду. Багаторазова переможниця, лісоруб Ненсі Залевські, може вручну розпиляти 40-сантиметрову сосну за 11 хвилин!

Бути вальник лісу за кордоном не тільки престижно, а й вигідно. Зарплата канадського лісоруба – близько 80 000 доларів на рік. Але будь-кого  туди не візьмуть – необхідно закінчити спеціальний коледж. Чистильники або ті, хто пиляє маленькі дерева в лісі, заробляють менше, але не набагато – близько 1500 доларів на тиждень.

Навіщо лісорубам "синій рушник"

Коли дізнаються про змагання лісорубів, багато хто говорить: "Ліси і так вирубують, а вони ще й змагаються!" Лісники відповідають: "Вирубують тільки там, де це дозволено". Леонід Костюк, головний лісничий Коростишівського лісового господарства, пояснює:

"Наша робота схожа на роботу хліборобів. Спочатку вирощують дерево, а потім – "косять". Просто час "жнив" відбувається не через півроку, а через майже сотню років! Велика проблема і в тому, що зараз дерева часто хворіють і заражають один одного. Дивишся – одне дерево засохло, повертаєшся через місяць – а вже вся галявина така. Потрібно вирубувати, щоб не заразити весь ліс".

Сосна росте 80 років, береза ​​і вільха трохи менше – 60, а дуб – 120 років. Зрубати більше, ніж дозволено, не вийде: це "незаконна рубка", за яку покладена кримінальна відповідальність. Щоб отримати дозвіл на вирубку, збирають стільки печаток, що в лісництві документ називають "синій рушник".

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" писали про посилення покарання за контрабанду лісу. Верховна Рада схвалила законопроект, автори якого припускають, що серйозний тюремний термін зупинить контрабандистів.

Водночас, за даними Держслужби статистики, за 10 років в Україні вирубано понад чотири мільйони гектарів лісу. Ще десять років тому їх було на чверть більше.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...
загрузка...