Тетяна Власенко
регіональний випусковий редактор 3 січня, під час свого предстоятельського візиту в Житомирську єпархію, Блаженніший Митрополит Онуфрій дав інтерв'ю телеканалу inzt.net.
У ньому він торкнувся важливих тем, пов'язаних з сучасною суспільно-політичною ситуацією в Україні, проблемами з утисками свободи віросповідання, які супроводжуються наклепом на Церкву і захопленням її храмів. Предстоятель розповів про соціальні ініціативи, які УПЦ реалізувала торік, допомагаючи тисячам людей, які опинилися в біді. Він в черговий раз підтвердив думку про необхідність подолання церковного розділення українського Православ'я, яке має відбутися на основі церковних канонів, повідомляє Інформаційний відділ УПЦ.
– Ваше Блаженство, Українська Православна Церква на сьогодні знаходиться в непростій ситуації. Це постійні спроби, а іноді і захоплення церков. Недавній приклад: 27 грудня в селі Колодянка, Новоград-Волинського району, Житомирської області. При цьому відбувається дискредитація в пресі перед громадськістю УПЦ… Чи шукаєте Ви компроміс з владою?
– У цій ситуації ми ні з ким компромісу не шукаємо. Ми розуміємо і людей, але ми розуміємо, що у нас є своя дорога, яку ми собі обрали – це дорога Божа, яку ми маємо пройти. Ми розуміємо багато тих людей, які зводять наклеп на нас, на нашу церкву. В більшості своїй, це люди, які не усвідомлюють, що творять. Але я хочу сказати цим людям, що я на них не ображаюся, ні на кого. А молюся за них, і люблю їх, і бажаю їм Божого благословення. Я думаю, що вони зрозуміють, що зробили помилку. Людські інститути, які вони будують в земному житті, вимагають коригування. Так ми влаштовані. Церкву побудував Бог, а не ми, і коригування вона не потребує. А вони переводять стандарти людських інститутів на Божественні. Коригувати церкву – це означає поправляти Бога, Який є досконалий. Ми це знаємо і коригуємо себе по відношенню до Церкви, а не Церкву по відношенню до себе.
Те що захоплюють храми – це є продовження неправильного розуміння нашої Церкви, спроба, якщо не виходить з допомогою слова, то використовуючи насилля, зробити нашу Церкву такою, якою вони хотіли би її бачити. Ніхто, хто боровся або бореться з Церквою, ніхто ніколи не виграв. І всі будуть в програші.
– Зараз в Україні неспокійно, сотні тисяч переселенців перебувають на межі виживання. Тут, у Коростишеві, також живуть біженці, забуті владою. Я знаю про те, що Українська Православна Церква активно допомагає цим бідним людям. Розкажіть, будь ласка, про це.
– Ми завжди допомагали, а зараз в цю важку годину ми ще більше допомагаємо людям, які потребують цієї допомоги. Велика частина допомоги, яку ми надаємо залишається в тіні. Так ми навчені Богом, щоб не робити милостиню сурмлячи перед собою в труби, а зробити це в тайні, тому що ця милостиня має вагу перед Богом. За неї ніхто нас не хвалить, а Бог хвалить. Є така частина цього "айсбергу" наших справ милосердя, яка видима для всіх. Скажу загалом, тим людям, які знаходяться в зоні військового конфлікту – не залежно від того це воїни чи мирні жителі, ми надали на сьогоднішній день приблизно 7 тисяч тон гуманітарної допомоги, а це їжа, одяг, ліки. Понад 53-54 мільйонів гривень ми зібрали і передали людям.
– Церква у всі часи впливала на політичні процеси. Сприяєте Ви і якщо так, то яким чином, встановленню миру на Сході?
– Безперечно. Перше – ми молимося, щоб Господь зупинив кровопролиття. Якщо Бог не зупинить, то ніхто з людей не зможе цього зробити. Людина сильна тільки тоді, коли Бог з нею. Ми молимося, щоб цей конфлікт був мінімізований і зник взагалі. Наша церква – єдина церква, що на сьогоднішній день ще не розділила Україну. Ми ще тримаємо під своєю владою Крим і під нашою владою знаходиться Схід України, Донбас. Ці всі території підкоряються нашій церкві. А нас за це ще й шельмують. Я не розумію людей, які кажуть, що ми сепаратисти. Якщо ми сепаратисти, то хто ж вони тоді? Якщо вони поділили Україну? Довели до такого стану, що і Крим відпав, і Схід дихає на ладан. А ми все робимо, щоб зберегти цілісність України.
Навіщо людей озлобляти і доводити до такого крайнього напруження, до такої озлобленості, щоб люди нас покидали і йшли від нас? Це неправильно. Ми себе не правильно ведемо. Потрібно поважати людей. Поважати і ті звичаї, які є в Криму, і на Сході. Не вимагати від людей, щоб вони думали точно так, як ми. Це є основа конфлікту: ми почали зі своїми західними цінностями втручатися на Схід. І там це категорично насаджувати. Вимагати від людей, щоб вони думали, робили щось певним чином. А в них інші герої, інші цінності. Нехай вони будуть у них. Як на мене, це красиво, коли букет не складається з одних квіточок, а є різні – і по кольору, і по структурі. Так, що ми зберігаємо України цілою. І ми хочемо, щоб подивилися на нас і політики, і всі, від кого це залежить, та стали гнучкішими. Тоді ми зможемо ще все зберегти. Але потрібно десь і пробачити, і змиритися, і потерпіти…
– У грудні на сайті Київської міської адміністрації з’явилася петиція про переведення Києво-Печерської Лаври під юрисдикцію "УПЦ КП". Чи залишиться Києво-Печерська Лавра в юрисдикції Української Православної Церкви?
– Ви знаєте, те, що в нас твориться, я більше ніде в світі не бачив такого. Хоча, мені доводиться їздити по світу. Ви маєте дім. Чи можна долю вашого будинку вирішити шляхом голосування? Зібрати підписи п’ятдесяти чоловік або п’яти тисяч і сказати: "Виселяйтеся! Заселиться "дядя Ваня"!" Це неможливо зробити. Чому тоді це можна робити з будинком Божим? Церква це дім Божий. Як можна вирішувати це таким шляхом? Колгоспним шляхом. Так питання не вирішується. Є законодавство. Це наша власність і ми є офіційною релігійною громадою. Ми існуємо в Україні легально. І за законом, поки існує громада, ніхто не може у неї забрати власність.
А якщо вже говорити про ці підписи, то там було багато махінацій. Ми з’ясували пізніше, що там багатьох людей обманули, вони попідписували, а потім шкодували про це.
– Чи бачите Ви найближчим часом об’єднання православних церков в Україні?
– Це моя мета і моє бажання. Але я дуже ясно собі усвідомлюю, що об’єднання церков має бути на основі православних канонів. Якщо це об’єднання буде на якихось інших засадах, це не буде об’єднання, це буде посміховисько.
– Яким Ви бачите 2016 рік? Ваші прогнози на розвиток подій в Україні і в світі?
– Я не є пророк, але я хотів би бачити 2016 рік щасливим і благословенним Богом. І це залежить від нас. Як ми будемо себе вести по відношенню до Бога, такий буде і рік. Але я вірю і сподіваюся, що ми візьмемо урок з минулого і будемо ставитися до Бога краще, будемо поводитися краще і будемо будувати своє життя не на основі людського мудрування, а на основі Божественних законів і буде у нас Боже благословення!
Читайте також:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми