Майбутнє мін на Донбасі: їх прибиратимуть за тендером

Верховна Рада найближчим часом планує заповнити законодавчий вакуум в питанні розмінування українських територій. Відповідний законопроект нардепи обіцяють подати до парламенту уже наступного пленарного тижня.

Небезпечна земля

Останніми днями літа Міністерство оборони оприлюднило сумну статистику: з початку бойових дій на Донбасі жертвами мін і снарядів стали 1 858 осіб. Кількість загиблих становила 482 особи, з них 21 дитина. Ще вражаючіші цифри наводить ЮНІСЕФ: чверть мільйона дітей, які живуть на сході країни, перебувають в групі ризику. В українському парламенті говорять, що площа замінованих територій становить близько 7 тис. кв. км.

"Східна Україна швидко стає одним з найзамінованіших регіонів світу. Якщо проблему не вирішити, це зупинить її розвиток на багато років вперед", – вважає помічник генсека ООН з гуманітарних питань Урсула Мюллер.

Цифри, які наводить благодійна організація HALO Trust (займається розмінуванням у всьому світі), ще значніше. За їхніми даними, тільки на контрольованих українським урядом територіях міни та снаряди вплинули на життя 500 тис. осіб.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Повний ступінь забруднення все ще не відомий. Процес обстеження територій триває. Кількість небезпечних земель неухильно зростає", – йдеться в останньому звіті організації.

Пошук рішення

Законодавчу сторону питання в ВР обговорюють досить давно.

"Парламент винен, що досі не ухвалив закон про громадянське розмінування", – нарікала в березні цього року віце-спікер парламенту Ірина Геращенко.

2016-го секретаріат Верховної Ради зареєстрував два проекти про протимінну діяльність. Один – від нардепів, другий – урядовий.

Депутатську ініціативу відкликали через корупційні ризики. Голова постійної делегації України в парламентській асамблеї НАТО Ірина Фріз пояснила "Сегодня", що насамперед потрібно уникнути найменших проявів корупції.

"Нам потрібно розширити функціонал. Військові сапери і сапери від ДСНС не встигають. Вони не здатні впоратися з тим обсягом з розмінування, який є вже зараз. Ми повинні дати можливість отримати ліцензії приватним та іноземним компаніями, щоб вони проводили цю діяльність. Але нам потрібно створити "запобіжники", які зобов'яжуть ці компанії якісно виконувати роботу і звітувати про неї. Відповідно, і нести відповідь за виконану роботу. Аж до втрати ліцензій, якщо територія, яку вони "чистили", не була очищена належним чином", – говорить вона.

Пропозиції Кабміну відмели через тупикову дискусію щодо єдиного органу, який повинен координувати протимінну діяльність.

За словами Геращенко, восени повинен бути зареєстрований новий проект:

"Сподіваюся, його прийняття активізує роботи з розмінування, визначить відповідальну структуру, дасть відповідь про можливе залучення приватних і міжнародних структур з відповідним досвідом, змусить місцеву владу відповідальніше ставитися до маркування небезпечних територій".

Ірина Фріз додає, що вже цього тижня може бути готова чернетка законопроекту, а наступного сесійного тижня (стартує 18 вересня) норма може бути зареєстрована. Секретар Комітету ВР з питань нацбезпеки Іван Вінник додає, що повинні з'явитися два різні органи: один відповідатиме за організацію тендера, а другий – ставитиме умови і прийматиме роботу.

"Розділена, умовно кажучи, постановка завдань і продаж послуги. Так ми знищуємо корупційні ризики при розподілі значних коштів, які під цю справу направлятимуться. Це міжнародна практика, – пояснив нардеп "Сегодня". – Ще ми створюємо інструмент громадського контролю. Працюватиме міжвідомча комісія, у якої буде рекомендаційна функція щодо всіх рішень".

Нарешті, за словами Вінника, планується чітко розділити гуманітарне і функціональне розмінування.

"Умовно кажучи, знайшли бомбу часів Другої світової війни – ДСНС знищує її. Або Військові сили України звільняють якусь територію, і в рамках просування вони самостійно очищають всі шляхи. Загалом, гуманітарне розмінування – це те, що стосується ситуацій, коли, наприклад, територія очищена від ворога. Ще один приклад – пожежа на артилерійському арсеналі, після якої потрібно розмінувати територію", – резюмує він.

Гроші і час 

Зараз, за словами Геращенко, розмінуванням в районі Операції об'єднаних сил займаються 39 груп (164 особи). З них від ЗСУ – 28 груп, а від ДСНС – 10. Ще одна група саперів представляє Державну спеціальну службу транспорту. Віце-спікер додає, що з такою кількістю фахівців вся робота займе роки. За даними ООН, які підтверджують і українські експерти в питаннях розмінування, на повне очищення Донбасу знадобиться близько 20 років. Відома і приблизна сума, яка знадобиться для цього.

"Для прикладу: Хорватія за 20 років витратила трохи більше 800 млн доларів на розмінування своїй території", – говорив міністр з питань тимчасово окупованих територій Вадим Черниш.

Втім, він уточнив, що остаточну цифру можна буде назвати тільки після того, як будуть звільнені всі тимчасово окуповані території.

Попередження. На КПВВ часто стаються нещасні випадки. Фото: AFP

Страшно: міни в посадках, на дорогах і кладовищах

На окупованих територіях вибухові пристрої можна виявити всюди – від лісопосадок до центру міста. Наприклад, в липні двоє підлітків загинули в Горлівці, підірвавшись на міні, встановленій на кладовищі. Того ж місяця протипіхотну міну виявили біля дверей однієї з шкіл в центрі Донецька, а в серпні в окупованому селі Червоний Жовтень під Луганськом на дорозі підірвався комбайн – водій дивом залишився живий. Про небезпеку встановлених мінних розтяжок попереджають знаки біля КПВВ, що забороняють сходити з узбіччя дороги до лісосмуги. Але незважаючи на попередження, люди, які простоюють по кілька годин у черзі для проїзду на підконтрольну територію України, ігнорують небезпеку. В результаті – десятки загиблих і поранених від вибухів боєприпасів біля блокпостів.

"Лісопосадки і в межах Донецька стали небезпечним місцем. Хтось не боїться туди ходити, щоб відпочити, а ось у багатьох розвинулася справжня фобія, бояться навіть підходити, раптом розтяжки", – розповіла донеччанка Юлія Кремень.

Кількість вибухових пристроїв у бойовиків обчислюється сотнями і тисячами, причому саме бойовики стають винуватцями вибухових інцидентів. Наприклад, граната з висмикнутою чекою буває вагомим аргументом в п'яних суперечках. А в неділю, 9 вересня, вибух в центрі Донецька виявився результатом скинутого з верхніх поверхів вибухонебезпечного предмета.

"Він рвонув в повітрі. Жінка на балконі білизну розвішувала, була контужена", – розповіла очевидиця Лілія.

Нагадаємо, раніше Міноборони повідомляло, що Росія поставляє на окупований Донбас заборонені міни.