Четвертий термін: що принесе чергова шестирічка Путіна, і чому можуть змінити Суркова

7 Грудня 2017, 07:48

Дмитро Медведєв, ймовірно, залишиться прем'єром, але пізніше Путін може замінити його своїм майбутнім наступником, якщо не проведе в Росії конституційну реформу

<p style="text-align: justify;">Володимир Путін. Фото: AFP</p>
Володимир Путін. Фото: AFP

Як повідомляли російські ЗМІ, після рішення Міжнародного олімпійського комітету про недопуск російської збірної до участі в зимових Олімпійських іграх в Південній Кореї 2018 року Росії потрібні позитивні новини. Наприклад, заява Володимира Путіна про похід на вибори. Але експерти твердили, що з висуванням Путін тягнутиме до останнього, щоб максимально скоротити тривалість кампанії. Однак в середу під час виступу перед робітниками заводу "ГАЗ" в Нижньому Новгороді Путін несподівано заявив: "Немає кращого місця і кращого приводу, щоб оголосити. Так, я висуватиму свою кандидатуру на пост президента Російської Федерації".

Голосування, як уже писав сайт "Сегодня", Держдума перенесла на 18 березня 2018 року – на чотириріччя незаконної анексії Криму. Згідно із законом, з 7 по 17 грудня Рада Федерації повинен призначити вибори. Після цього аж до 15 січня кандидати можуть подавати реєстраційні документи до ЦВК. Одне з головних завдань кремлівського штабу – забезпечити максимальний результат Путіна і максимальну явку – 70/70%. "Левада-центр" пророкує Путіну 67% при явці в 64%, що приблизно відповідає кремлівським очікуванням. А ось вже після виборів на Росію можуть чекати сюрпризи.

Чутки кремлівського двору

Сьогодні, 7 грудня, розпочинається 10-денний термін, в який Рада Федерації повинна офіційно оголосити про старт президентської виборчої кампанії. Раніше кремлівські ЗМІ повідомляли, що це станеться приблизно 15 грудня. Однак після вчорашньої заяви Путіна про похід на вибори, щоб, очевидно, збити громадський негатив після рішення Міжнародного олімпійського комітету, Радфед може дати старт кампанії вже сьогодні.

Цікаво, що ще вчора російські ЗМІ повідомляли про найрізноманітніші варіанти можливого висунення Путіна. Говорили, що він оголосить про це під час щорічного послання до Федеральних зборів, яке традиційно проходить по четвергах. За таким планом "кандидат №1", а саме так називають Путіна в Кремлі, мав оголосити про своє висунення сьогодні або 14 грудня. Але ще в середині листопада його прес-секретар Дмитро Пєсков заявив про перенесення послання до Федеральних зборів на лютий 2018-го. Тому ЗМІ і експерти перенесли дату оголошення Путіним про похід на вибори на 14 грудня – на день його великої щорічної прес-конференції.

Путін, за словами першого заступника директора Центру "Нова Європа" Сергія Солодкого, створював штучну інтригу, хоча всі розуміли, що жодної інтриги немає. Ще в травні лідер ЛДПР Володимир Жириновський говорив, що "всі рішення будуть прийняті в грудні, під Новий рік". А джерела в Кремлі не виключали варіант "максимальної драматургії", коли Путін може висунути свою кандидатуру тільки в січні 2018-го.

Поки невідомо, чи піде він на вибори як самовисуванець, зібравши 300 тис підписів, чи від "Єдиної Росії", з'їзд якої імовірно відбудеться 22-23 грудня. Як пояснюють експерти, раз Путін вже оголосив про своє висунення, з'їзд "Єдиної Росії" може як би запросити його балотуватися від партії, а той символічно його прийняти. Адже це "Єдина Росія", за словами експертів Московського Центру Карнегі, більше потребує Путіна, ніж Путін "Єдиної Росії".

Зараз вже ніхто не сумнівається, що після перемоги на виборах Путін залишиться сидіти в президентському кріслі. Хоча ще з півроку тому російські ЗМІ і експерти говорили, що скоро після 18 березня Путін скаже, що втомився і йде, приводячи в приклад його цитату від 14 лютого 2008 року: "Всі ці вісім років я гарував, як раб на галерах, з ранку до ночі, і робив це з повною віддачею сил". Деякі навіть називали прізвища можливих наступників, нагадуючи, що при владі Путін вже 17 років, а до кінця другого шестирічного терміну буде 24 роки – майже чверть століття. У списку прем'єр Дмитро Медведєв, губернатор Тульської області Олексій Дюмін (командував силами ВС РФ під час незаконної анексії Криму в березні 2014-го), спецпредставник президента Сергій Іванов, міністр оборони Сергій Шойгу, голова МЗС Сергій Лавров, спікер Держдуми В'ячеслав Володін, заступник голови уряду Юрій Трутнєв, голова АП Антон Вайно і його перший заступник Сергій Кирієнко.

Заміні Путіна, принаймні зараз, за словами російських експертів, немає необхідності. За даними листопадового опитування "Левада-центру", за нього готові проголосувати 67% виборців. Але досі незрозуміло, хто буде основним конкурентом Путіна. Олексія Навального не допустять до виборів через судимість. Ксенію Собчак, висування якої бурхливо обговорювали в жовтні, конкуренцію чинному президенту скласти не може хоча б тому, що не відображає інтереси воістину опозиційного російського електорату. Вона, скоріше, зручна для Кремля фігура, оскільки образ жінки-конкурента Путіну обігравався ще 2012 року.
Нещодавно кремлівські ЗМІ з посиланням на джерела в АП РФ повідомили, що в майбутній президентській виборчій кампанії ще будуть сюрпризи – про участь у виборах можуть заявити представник бізнесу (таким може бути бізнес-омбудсмен Борис Титов, який вже заявив про похід на вибори) і якийсь ліберальний кандидат (за чутками, це екс-міністр фінансів Олексій Кудрін). Однак конкретних прізвищ джерела в АП не назвали, посилаючись на Кирієнка, який замкнув все на собі.

Створити масовку можуть також лідер ЛДПР Володимир Жириновський, співзасновник партії "Яблуко" Григорій Явлінський (вже заявив, що йде на вибори), лідер "Справедливої Росії" Сергій Миронов (може зняти свою кандидатуру на користь Путіна) і лідер Комуністичної партії Геннадій Зюганов (оголосив про висунення). Щоправда, тільки Жириновському і Зюганову "Левада-центр" дає по 4% підтримки, ще 2% набирає Навальний, інші, включаючи Собчак, – по 1% і менше.

Кого можуть відправити у відставку

Але чутки про можливих конкурентів, як і про можливих наступників, найімовірніше, ігри кремлівського двору. Насправді в перемозі Путіна ніхто не сумнівається. А ось в тому, чи вдасться Дмитру Медведєву зберегти своє прем'єрське крісло після 18 березня, впевнені не всі. ЗМІ вже давно пишуть про можливих наступників, мовляв, Путін може призначити нового прем'єра, який в майбутньому і замінить його на президентському посту. У списку все ті ж Вайно і Кирієнко, а також голова Рахункової палати Тетяна Голікова і голова Центробанку Ельвіра Набіулліна.

Щоправда, як зазначають експерти, після президентських виборів 18 березня на початку свого другого шестирічного терміну Путіну не має сенсу призначати нового прем'єра з метою підготовки наступника. "Путіну-2018 поки не потрібен прем'єр-політик, йому потрібен прем'єр-технократ. Крім того, до вибору наступника ще далеко, а наступником зазвичай стає глава уряду. Тож про прем'єра-політика, "справжнього" голову уряду 2018 року говорити рано – є ризик, що його харизма швидко згорить в тліючому вогні економічної депресії. До того ж Путін не зацікавлений у зміні балансу кланів в його близькому колі. Тож поки (саме поки!) головний кандидат – саме Дмитро Медведєв", – сказав сайту "Сегодня" керівник програми "Російська внутрішня політика та політичні інститути" Московського Центру Карнегі Андрій Колесников.

863719-01-08

Дмитро Медведєв. Фото: AFP

Також вже давно в Кремлі ходять чутки про можливу конституційну реформу. Якщо Путін не втомиться і не захоче піти після свого другого шестирічного терміну 2024 року, кремлівським технологам потрібно буде подумати, як законно залишити його при владі. За словами директора програми "Економічна політика" Московського Центру Карнегі Андрія Мовчана, якщо все тенденції і тренди, які є зараз, збережуться, з великою часткою ймовірності 2024 року Володимир Володимирович знову переможе на виборах. Експерт підкреслює, що Путін може змінити законодавство, зіграти рокіровку, змінити логіку управління країною і стати, наприклад, головою парламенту.

Але поки про це рано говорити. Чого не скажеш про можливу зміну помічника Путіна Владислава Суркова, який веде переговори зі спецпредставником Держдепу США по Україні Куртом Волкером. Останні події в ОРДЛО, які охрестили переворотом в "ЛНР", за словами українських дипломатів не що інше, як черговий раунд протистояння Владислава Суркова і голови ФСБ Олександра Бортнікова, який Сурков програв. Джерела в Мінській переговорній групі і зовсім сумніваються, що Сурков щось вирішує і має хоч якийсь доступ до Путіна, тому його з легкістю можуть замінити.

Щоправда, експерти не впевнені, що така кадрова рокіровка може щось суттєво змінити. Політика Росії щодо України, на думку Сергія Солодкого, сформована, і її перегляду не відбудеться, хоч би хто замінив Суркова – цю політику все одно визначає Путін.

ому прізвище значення не має. За великим рахунком навіть російські так сказати ліберали формують свої погляди щодо України, виходячи з нав'язаного Путіним порядку денного (наприклад, проведення нового референдуму в Криму, хоча єдино правильним рішенням у цій ситуації має бути відновлення суверенітету і територіальної цілісності України). Політика Росії не зміниться, оскільки заснована на сприйнятті України як суто російської сфери впливу. Змінювалися лише інструменти її реалізації: від втягування до економічних інтеграційних об'єднань до відкритої агресії. Передумов для зміни політики Росії по відношенню до України в цілому я не бачу. А ось інструментарій впровадження політики, напевно, коригуватиметься", – сказав сайту "Сегодня" Сергій Солодкий.

Не вірить у зміну політики Росії по відношенню до України і політичний експерт, доцент НТУУ "Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського" Євген Магда. Більш того, за його словами, в західній політичній еліті існує помилкова думка, що Путін напередодні виборів може піти на поступки. Така думка дійсно є, особливо в США. Згадати тільки заяву Курта Волкера після першої зустрічі з Владиславом Сурковим, що "2018-го існує невелике вікно можливостей для закінчення війни, з огляду на наближення президентських виборів в Росії". А днями в статті Reuters про небезпеки надання Україні летальної зброї автори зазначили, що такий крок Вашингтона може закрити вікно можливостей для врегулювання війни на Донбасі.

"Але підстав для поступок щодо України у Путіна немає, він не залежить від результатів виборів, на відміну від західних політиків. Йому швидше вигідно перетворювати Росію на фортецю в облозі, консолідувати навколо себе суспільство, показувати – якщо не він, то хто? Чи будуть позитивні зміни на українському напрямку після президентських виборів? Думаю, тут багато що залежатиме від нових американських санкцій. Залежно від того, наскільки сильно вони вдарять по путінському оточенню, зміни можуть бути. Але очікувати, що Росія відступить від своїх позицій в Криму та на Донбасі, я б не став. А негативні зміни можуть бути, якщо Путін захоче показати, що він сильно впливає на ситуацію в Україні. Але тут є високий фактор ризику, тому що така демонстрація можлива тільки в умовах серйозної ескалації на Донбасі . А це в нинішній ситуації може загрожувати серйозними втратами", – підсумував Євген Магда.

Ви зараз переглядаєте новину "Четвертий термін: що принесе чергова шестирічка Путіна, і чому можуть змінити Суркова". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Зеленюк Крістіна

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...