Зробити стартовою
26,37
29,46
РУС

Рада ухвалила "мовний закон": що потрібно знати про нього

З комп'ютерних програм заберуть російську мову, а безграмотних чиновників штрафуватимуть

У четвер, 25 квітня, Верховна Рада ухвалила закон про функціонування української мови як державної у другому читанні і в цілому. 278 народних депутатів підтримали законопроект № 5670-д, до якого було пройдено 2082 правки. Правда, в Раді вже зареєстровано два проекти постанови про скасування рішення – а значить, до їх розгляду документ не можуть підписати ні глава парламенту, ні президент. Сам же чинний президент Петро Порошенко назвав ухвалення закону історичним моментом і найважливішим кроком на шляху до ментальної незалежності українців. А переможець президентських виборів Володимир Зеленський заявив, що після вступу на посаду очільника держави ретельно проаналізує ухвалений закон.


У чому ж суть законопроекту № 5670-д? Він регулює порядок застосування української мови як державної в публічних сферах суспільного життя, окрім сфер приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

В яких саме сферах суспільного і політичного життя тепер стане обов'язковим використання української мови і що чекає на порушників, читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня".

Документ регулює застосування української мови як мови громадянства України, застосування української мови в діяльності органів державної влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ та організацій, інших суб'єктів господарювання державної та комунальної форм власності.

Крім того, відтепер застосування української мови обов'язкове в наступних публічних сферах:

  • В освіті і науці. Ці дві сфери повністю переходять на державну мову, і тільки національні меншини отримали право вивчати свою національну мовукрім української та іноземної. Правда, з меншин в законі згадуються тільки кримські татари.
  • Припозначенні топонімів, у рекламі, при виготовленні вивісок і табличок.
  • У збройних силах і силових структурах. Українською зобов'язані говорити офіцери, які проходять військову службу за контрактом, все статутне спілкування і документація також перекладаються державною мовою. Відтепер команди можна буде віддавати тільки українською. Закон не обумовлює нові правила для рядового складу, але очевидно, що якщо спілкування за статутом тепер буде здійснюватися державною мовою, то пересічних це теж стосується. А ось для Нацполіції обумовлене обов'язкове використання української рядовим, сержантським і старшинським складом.
  • У сфері обслуговування споживачів.
  • У сфері культури, на телебаченні і радіомовленні, в друкованих засобах масової інформації, в книговиданні та книгорозповсюдженні. Мовні квоти на ТБ залишаються на рівні 75%. У книговидавництві та книгопродажі дотримується паритет: 50 на 50, те ж стосується торговельних точок з пресою – не менше 50% журналів і газет повинні бути українською мовою. У ЗМІ головною мовою стає державна. Наприклад, друкована періодика на інших мовах повинна виходити одночасно з україномовною версією і бути повністю ідентичною аж до нумерації сторінок. Сайти за замовчуванням завантажуються українською, україномовне наповнення повинно бути не менше 50%. А ось що стосується вистав і фільмів, то тепер тільки державною.
  • У сфері спорту, телекомунікацій і поштового зв'язку, юридичних послуг, охорони здоров'я та транспорту. Тут можливі деякі винятки. Так, відтепер всі медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров'я зобов'язані використовувати державну мову, але при цьому не прописана норма для медпрацівників недержавної медицини. Що стосується спорту, то в окремих його різновидах (правда, не вказано, які саме) спеціальні іншомовні терміни можуть використовуватися без перекладу. А ось призначені для користувача інтерфейси комп'ютерних програм без варіантів можуть бути або державною, або англійською або будь-якому з офіційних мов Євросоюзу – відтепер ніяких російськомовних версій.
  • У діяльності громадських об'єднань, політичних партій, суб'єктів господарювання приватної форми власності наданні інформації про їх товари і послуги.
  • Крім того, закон регулює застосування державної мови в назвах і іменах.

Зрозуміло, для того, щоб отримати українське громадянство, також необхідно володіти державною мовою. Але тут теж є винятки. Наприклад, особи, які проходять військову службу в Збройних силах України та нагороджені державною нагородою, при отриманні українського паспорта зобов'язуються вивчити державну мову протягом року. Те ж стосується тих майбутніх громадян України, які представляють державний інтерес для країни.

Цікаве питання, чи доведеться переходити на державну мову на роботі. З одного боку, закон говорить: "ніхто не може бути змушений використовувати під час перебування на роботі та виконання обов’язків за трудовим договором іншу мову, ніж українська". Тобто допускається, що на робочому місці ви можете продовжувати спілкуватися по-російськи або на будь-якому зручному вам мовою. Але з іншого боку, якщо ви працюєте продавцем, офіціантом, медиком, транспортником – і далі за списком, то ви зобов'язані спілкуватися в робочий час українською.

Вимоги до рівня володіння державною мовою визначатиме Національна комісія зі стандартів державної мови. Але для початку комісії доведеться спільно з Інститутом української мови НАН України затвердити мовні стандарти – починаючи з правопису і закінчуючи вимогами до рівня володіння мовою для тих, хто зобов'язаний на неї перейти. Комісія формуватиметься з держслужбовців і членів НАН України терміном на шість років. Саме Нацкомісія буде сертифікувати чиновників і держслужбовців на знання державної мови.

Мовний стандарт, який має затвердити комісія, є одним з найбільш інтригуючих положень закону, тому що "умисне спотворення" вимог українського правопису та стандартів державної мови в офіційних документах і текстах карається штрафом 5 100 грн.

З одного боку, добре, що правила приведуть в порядок: в тій же сфері реклами досить високий рівень безграмотних текстів. З іншого боку, не зовсім зрозуміло, як уповноважений із захисту української мови, якому можна буде поскаржитися на порушення, зможе довести, що спотворення було навмисним.

Відповідно до закону, уповноваженим даються широкі права – вони можуть запросити будь-яку документацію там, де знайдуть за потрібне її запросити, щоб перевірити, якою мовою і наскільки грамотно вона ведеться. Якщо це необхідно, уповноважений може вдатися до допомоги Нацполіції.

За публічну образу української мови вводиться кримінальна відповідальність – позбавлення волі до трьох років, як за публічну наругу над прапором, гербом або гімном України. За заклики до двомовності і зовсім можна отримати десять років в'язниці.

Цей закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування, але деякі статті – наприклад, норма про переклад сайтів і сторінок в соціальних мережах компаній, набуде чинності через півтора місяці.

Відзначимо і такий важливий момент – під час доповіді перед голосуванням за закон голова комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Микола Княжицький заявив, що адміністративну відповідальність за порушення (штрафи) відстрочили на три роки.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Рада ухвалила "мовний закон": що потрібно знати про нього". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь