Що пишуть прокурорам, міністрам, чекістам: як скласти лист, щоб на нього точно відповіли

7 Листопада 2017, 07:24

Автори листів в ГПУ, МВС, СБУ просять вплинути на слідство і суди

<p style="text-align: justify;">Від руки. Листи продовжують надсилати звичайною поштою, але для прискорення експерти радять користуватися соцмережами</p>
Від руки. Листи продовжують надсилати звичайною поштою, але для прискорення експерти радять користуватися соцмережами

Листи, стверджував тонкий знавець людських душ поет Костянтин Симонов, пишуть різні – слізні, нещасні, іноді прекрасні, але частіше марні. Дані епітети цілком можна застосувати і в такій далекій від лірики сфері, як пошта головних правоохоронних відомств країни.

"Сегодня" з'ясовувала, з якими проблемами, пропозиціями, скаргами туди звертаються люди, якою була реакція на листи, як правильно їх скласти і направити, щоб був результат.

Короткий словник термінів

Звернення – викладена в письмовій або усній формі пропозиція, заява, клопотання, скарга громадянина.

Індивідуальне звернення – від однієї особи. Колективне – від двох і більше.

Заява – звернення з проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством прав, інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства.

Клопотання – письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав, свобод, встановлених законодавством.

Скарга – звернення з вимогою відновлення прав, захисту законних інтересів громадян, інших осіб, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових осіб.

Дублікат – копія попереднього звернення або екземпляр звернення з того самого питання в інтересах тієї ж особи.

Повторне звернення – звернення, яке надійшло від однієї і тієї ж особи з одного і того ж питання, в якому: оскаржується прийняте за попереднім зверненням рішення; повідомляється про відсутність відповіді, несвоєчасний розгляд попереднього звернення в установлені строки або вказуються інші недоліки при його розгляді та вирішенні.

Існують також депутатські запити, звернення, листи, а також звернення, листи Уповноваженої Верховної Ради з прав людини, запити на інформацію, адвокатські та інші запити.

ГПУ: не забути про підписи і дату

Як і в інших правоохоронних структурах, робота з листами та зверненнями в ГПУ регламентована спецнаказами і відомчими інструкціями. З початку нинішнього року (тут і далі – дані за перше півріччя) в Генпрокуратуру надійшло майже стільки ж звернень, скільки за аналогічний період минулого – трохи більше 43 тисяч. А ось два роки тому їх прислали на 8 з гаком тисяч більше.

Керівник відділу розгляду запитів на публічну інформацію Віктор Молованюк повідомив "Сегодня":

- Так, в позаминулому році рішень було 5,1 тис., в минулому – 6,9 тис., в поточному – вже 8,8 тисячі. З вирішених найбільше звернень стосується досудового розслідування кримінальних проваджень (6,3 тис.), інших куди менше: по представництву інтересів громадян і держави в судах – трохи більше 140, участі в кримінальному провадженні в судах – близько 100, надання правової допомоги – близько 80. Решта звернень направлені до регіональної прокуратури, інші відомства, повернуті заявникам або залишені без реагування.

Як скласти лист, щоб його розглянули? У зверненні має бути зазначено ПІБ, місце проживання громадянина, викладено суть питання, зауваження, пропозиції, заяви, скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (або кількома заявниками, якщо воно колективне) і в ньому необхідна дата. Можна відіслати листа і електронніою поштою, вказавши дані зворотного зв'язку. При недотриманні будь-якого з цього вимог (наприклад, немає підпису або даних, необхідних для прийняття рішення) звернення повертається заявнику з роз'ясненням, що не так, не пізніше 10-денного терміну з дня надходження.

Письмове звернення без згадки місця проживання, без підпису, а також з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Не розглядаються і повторні звернення від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше звернення вже вирішено по суті.

Віктор Молованюк додає, що насправді не всі анонімні заяви ігноруються. Наприклад, якщо в них є повідомлення про кримінальний злочин, корупцію, дії, що порочать звання прокурора, інформація стосується конкретної особи, наведені факти, які можуть бути перевірені, то такі листи передаються до структурних підрозділів ГПУ. Анонімні повідомлення про злочини, вчинені особами, де також є конкретні обставини, які можна перевірити, направляються до відповідних органів.

-1_173

МВС: упор на конкретику і факти

Потік листів в МВС скорочується – за перше півріччя нинішнього року сюди надійшло 6557 звернень громадян, на 2408 менше, ніж за такий же період минулого року. У міністерстві це пояснюють тим, що люди вважають за краще листів прийом з особистих питань.

Заступник директора департаменту режиму і службової діяльності міністерства Віктор Батрак повідомив нам, що в пошті переважають звернення з приводу неправомірних дій і бездіяльності співробітників поліції, а також стосуються пенсійного забезпечення колишніх співробітників органів внутрішніх справ.

Згідно зі статтею 8 Закону "Про звернення громадян", анонімні звернення розгляду не підлягають. Але в режимному департаменті уточнили, що такі листи МВС пересилає до відповідних органів виконавчої влади – до відома. Не факт, що там на них відреагують (швидше за все, немає), проте будуть поінформовані. Наприклад, за перше півріччя в МВС було зареєстровано 39 анонімних повідомлень, і 26 з них перенаправили в Нацполіцію.

Зате Закон "Про запобігання корупції", зокрема стаття 53, передбачає розгляд анонімного повідомлення – за умови, що наведена в ньому інформація стосується конкретної посадової особи і містить фактичні дані, які можуть бути перевірені. Такого роду звернення про вчинення корупційних правопорушень, що надійшли в МВС, пересилаються на розгляд в профільні органи: НАБУ, Нацагентство з питань протидії корупції, Нацполіцію, прокуратуру.

Спецслужба: ризики та небезпеки

Кількість звернень до Центрального управління СБУ, регіональні органи, навчальні заклади та установи спецслужби трохи зросла: за перше півріччя їх було понад 20 тисяч, тоді як за аналогічні періоди минулого і позаминулого років – відповідно 19 372 і 16 972.

Як повідомила на інформаційний запит "Сегодня" керівник Управління взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю Олена Гітлянська, громадяни звертаються в СБУ у зв'язку з заподіянням шкоди економічній безпеці держави, зловживанням владою, службовим становищем, іншими проявами корупційних дій, посяганням на територіальну цілісність і недоторканність України.

"Приводом для звернень, – додає Гітлянська, – є також факти розкрадань майна в особливо великих розмірах, розтрат, дії і бездіяльність співробітників правоохоронних органів, діяльність судів, перегляд їх рішень, робота суддів. Автори звернень пишуть про спроби захоплення державної влади, повалення конституційного ладу , посягань на життя державного чи громадського діяча, погроз фізичною розправою, нанесення тілесних ушкоджень, а також факти контрабанди, рейдерства, вимагання, шахрайства. Чимало сигналів про загрози обороноздатності, суверенітету, міждержавних і міжнаціональних відносин".

-2_37

Екс-слідчий: "Прострочив день – пиши пропало"

Законодавство дає право будь-якому громадянину, який звертається до правоохоронних органів, просити не розголошувати його особисті дані і навіть змінити їх. Про це "Сегодня" розповіла досвідчений слідчий з великим стажем роботи Марія Самбур. В середині 90-х років їй, першій в Україні, довелося застосувати норму Закону про захист учасників кримінального судочинства щодо свідків у гучній справі групи сумських рекетирів.

- Свідкам, на яких вийшли оперативники, реально загрожувала небезпека, і мною було прийнято процесуальне рішення змінити і засекретити прізвища, імена, інші анкетні дані цих людей, щоб уникнути фізичної розправи з боку злочинців, – каже Самбур. – Адвокати останніх виступали проти, намагалися представити ситуацію так, ніби слідство все придумало, аби кинути тінь на їх підзахисних і тим самим розвалити справу. На щастя, принциповий суддя допитав свідків особисто, віч-на-віч, переконався, що ті дають правдиві, об'єктивні свідчення, і довів процес до логічного завершення. Підсудні отримали тривалі терміни покарання, а ті, хто свідчив проти них, правда, під іншими прізвищами, залишилися цілими-неушкодженими...

Це був прецедент в правозастосовчій практиці Закону про захист учасників кримінального провадження, а й сьогодні, через два десятки років, про нього відомо не багатьом.

- Звернутися до правоохоронних органів з проханням змінити їх анкетні дані можуть і потерпілі, і навіть обвинувачені, – продовжує екс-слідчий. – Свого часу таким правом скористався один з фігурантів гучної справи міліцейських "перевертнів", які орудували в столиці та Київській області, яке мені теж довелося розслідувати. На цю людину, яка дала згоду співпрацювати з нами, готувався замах, і лише завдяки випадку вдалося уникнути трагедії. Деякий час його переховували від подільників. Він теж був засуджений, але вже вийшов на волю...

Марія Самбур вважає, що в сьогоднішніх умовах розгулу криміналу в країні люди повинні бути ще надійніше захищені законом. Однак, стикаючись з дійсністю, цього не скажеш.

- Стати жертвою зухвалого нападу зловмисника кожен може де завгодно – на вулиці, в транспорті, в під'їзді будинку, – каже вона. – Але не факт, що заява потерпілого візьмуть в райвідділі поліції, а якщо і зареєструють, то потім не виявиться, що воно не так написано... Можуть причепитися до того, що це не заява про скоєний злочин, а всього лише звернення, а між ними велика різниця... задурити голови, аби відстав швидше, і той вже шкодує, що прийшов...

Колишня слідчий поділилася професійними адвокатськими секретами, як обійти підводні камені законодавчих колізій.

- Якщо вашу заяву про вчинення злочину або правопорушення не внесли до Єдиного реєстру, оскаржити дії винних в такому бездіяльності необхідно не пізніше доби з моменту подачі, – підкреслює Марія Самбур. – Пропустили часовий проміжок хоч на день – все, пиши пропало, потім вже буде пізно. Тому настійно рекомендую тим, хто приходить зі своїми заявами, наприклад, в поліцію, не чекаючи відповіді (якої може взагалі не бути), відразу ж, навздогін, по гарячих слідах писати скаргу на нерозторопність правоохоронців, які не відкрили за фактом поданої напередодні заяви кримінальну справу. Так, в якійсь мірі це свого роду гра на випередження. Але і, мабуть, єдиний шанс чогось реально досягти і законно довести свою правоту...

Експерти: і через соцмережі, і в дві адреси

Єген Захаров, правозахисник:

- Моя практична порада підказана нашим досвідом – адресувати свої звернення перших осіб за допомогою соціальних мереж, наприклад через "Фейсбук". Це дуже ефективний канал комунікації, який і самі керівники читають регулярно, і їх довірені особи, прес-секретарі, помічники, радники відстежують. Інформація вивчається найуважнішим чином. Читають її досвідчені люди. І обов'язково передають за призначенням. Причому скрізь – в ГПУ, МВС, Нацполіції. Ми цим теж користувалися неодноразово і продовжуємо користуватися. Скорочується час на розгляд звернень по важливих справах. Але одним лише "Фейсбук" обмежуватися не варто. Потрібно продублювати свою заяву і звичайною поштою, зі зворотною адресою та повідомленням.

Олег Мартиненко, експерт з питань правоохоронної діяльності:

- Лист не повинен бути анонімним, факти в ньому треба викладати об'єктивно, стисло, зрозуміло, без образ та ненормативної лексики. Причому бажано направляти його в дві адреси: крім першої особи правоохоронного органу, ще й місцевому начальству в вигляді копії. Якщо заявник зацікавлений в публічності, розголосу того, про що повідомляє, то повинен бути готовий при необхідності приїхати для надання свідчень або свідоцтв, пояснити або прояснити ситуацію.

Руслан Іванчик, адвокат:

- В принципі, скаржитися на чиїсь дії або бездіяльність першим особам правоохоронних органів є сенс тоді, коли вже поступально пройдені всі первинні і наступні інстанції: прокуратура району, міста, керівництво місцевої, обласної поліції і так далі. Тобто якщо до листа на ім'я генерального прокурора прикладені відповіді, отримані від нижчих інстанцій, а часто це бувають формальні відписки, то такий лист буде виглядати переконливіше, вагоміше і без уваги не залишиться. Те ж стосується будь-якого правоохоронного органу. Тоді реакція буде ефективною по всій вертикалі.

Ви зараз переглядаєте новину "Що пишуть прокурорам, міністрам, чекістам: як скласти лист, щоб на нього точно відповіли". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Олександр Ільченко

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...