Дезінформація в світі і Україні: сіє паніку і може вплинути на майбутні вибори

Засилля неправдивої інформації, маніпуляції, фейків і пропаганди давно стало потужним важелем впливу в сучасних соціумах. Дезінформація – це не просто невинна брехня, це цілком серйозна проблема, з якою потрібно боротися. Зараз Україна знаходиться в умовах гібридної війни і тема дезінформації нам близька як ніколи. Адже щодня в соціальних мережах, блогах, на новинних порталах з'являються десятки неправдивих новин. Сайт "Сегодня" розповідає, чому дезінформація буває дуже небезпечною і як з нею можна боротися.

Що таке дезінформація?

Україна зараз опинилася в складному становищі – ми постійно піддаємося різним дезінформаційним атакам. Згадаймо хоча б нещодавні події – введення воєнного стану. Відразу після російської агресії в Керченській протоці, коли стало відомо, що українська влада обдумує введення воєнного стану, почали з'являтися численні фейки. У соціальних мережах писали про те, що завдяки військовому положенню в українців почнуть забирати майно; розсилалися повідомлення від невідомих "полковників", які "точно знають" – воєнний стан ніколи не закінчиться; з'являлася інформація про масовий призов українців на військову службу. Вся ця хвиля була, з одного боку, звичайної панікою, а з іншого – черговий дезінформаційною атакою, покликаною підірвати довіру населення до інституцій влади.

Дезінформація в такому вигляді – дуже страшна зброя. Це не безневинні жарти і філософські роздуми, які кожен може трактувати по-своєму, це цілком очевидна підривна діяльність, яка завжди комусь вигідна.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

На жаль, безліч експериментів, та й просто спостереження показують, що люди охоче вірять фейкам, поширюють їх і ще більше сіють паніку.

Нещодавно Енн Епплбаум, американсько-британська журналістка, історик і лауреат Пулітцерівської премії розповідала, що досвід України в відображенні кібератак і дезінформаційних атак – унікальний для всього світу. Адже Росія використовувала безліч нових технологій кібервійни проти України.

"Україна – це своєрідний полігон, де випробовують основні методи і стратегії з кібербезпеки. Це протистояння гібридній війні, дезінформації, масштабним дезінформаційним кампаніям, і робота над тим, як захищати країну, її територіальну цілісність і недоторканність", – зазначила Епплбаум.

І з цим дуже складно не погодитися. Як можна помітити за тенденціями останніх років, масові дезінформаційні атаки в різних країнах відбувалися якраз під час виборів. Наприклад, останні президентські вибори в Америки досі обговорюються, адже є чимало доказів того, що у виборчий процес втручалася Росія.

"Дезінформація отруїла наше суспільство. Половина дезінформаційних атак сталися якраз під час виборів", – зазначає Мет'ю Шааф, директор представництва Freedom House Україна.

У свою чергу, на форумі "Протидія дезінформації", який організувала компанія Jigsaw спільно з Google, аналітик організації StopFake Катерина Крук розповіла, що дезінформація в Україні – це величезні кампанії, які хтось фінансує; зазвичай цей "хтось" – наш північний сусід. І дезінформація поширюється з конкретною метою – щоб вплинути на Україну.

"За останні п'ять років в Україні ситуація з дезінформацією і небезпекою дезінформаційних кампаній дійшла до апогею і до неймовірної чіткості. На українському досвіді ми бачимо, що це питання національної безпеки. Ми перейшли кордон, коли все це обговорюється тільки на рівні медіасередовища. Зараз питання дезінформації прямо пов'язані з якістю нашого життя і безпекою нашої країни.

Наше інформаційне середовище дуже забруднене. Часто людям не вистачає інструментів і часу, щоб дізнатися чи оцінити, чи дійсно це хороший сайт і хороша інформація, тому, що їм перше потрапляє на очі, тому вони і вірять, особливо якщо заголовки дуже "клікбейтні", емоційні і "залазять" в голову", – говорить Катерина Крук.

Вона також додає, що вибори в багатьох західних країнах останніми роками показали, що вплив зовнішніх сил на український виборчий процес (найближчі президентські і парламентські вибори) точно буде, в зв'язку з чим необхідно розробити механізми захисту.

"Дезінформація – це не тільки фейкові новини. Дезінформаційна кампанії включає в себе не тільки покупку тролів і ботів, до них належать і проплачені конференції, експерти, які експертами не є, і т.д. Таким чином, в публічний дискурс виноситься те, що потрібно певним силам", – додає Крук.

Як позбутися дезінформації?

З тим, щоб побороти дезінформацію, великі світові компанії, експерти, ЗМІ, влади держав працюють вже не перший рік, але оптимального рішення наразі ніхто не знайшов. Одна з українських спроб побороти дезінформацію і пропаганду – це заборона російських сайтів, соціальних мереж, літератури і т.д. Але назвати цю заборону дієвою досить складно. Адже обійти блокування для того, кому це знадобиться, не становитиме труднощів.

Співзасновник Громадського радіо Андрій Куликов пояснює, що такі заборони можуть працювати, але тільки на короткий період часу.

"Заборони працюють. І на певний період часу вони бувають просто необхідні. Але довго це не може бути дієвим. Ми знаємо це з практики Радянського Союзу. Наш досвід припинення доступу до російських телеканалів, соцмереж, російської літератури – він невдалий. Знаходяться способи, щоб цю заборону обійти", – говорить Куликов.

Мет'ю Шааф також додає, що державні органи не повинні нав'язувати населенню, що читати, а що ні. До речі, нещодавно організація Freedom House опублікувала результати досліджень, згідно з якими, Україна опинилася в списку країн з "частковою свободою в інтернеті". Наприклад, США належать до країн з "повною свободою в інтернеті", а Росія – до "повністю невільних в інтернеті країн".

Директор досліджень в області технологій і демократії Freedom House Адріан Шахбаз заявив, що в Україні спостерігається тенденція до зменшення свободи в інтернеті. "Можу сказати, що Україна знаходиться серед країн, в яких за останні п'ять років відбулося найбільше обмеження свободи в інтернеті", – сказав Шахбаз.

При цьому експерти впевнені, що дезінформація – це невід'ємний супутник інформації, тому побороти її за один день або навіть рік просто неможливо.

"Для того, щоб не давати поштовх дезінформації, я думаю, що потрібно виходити з того середовища, яка сприяє її поширенню, а саме з соціальних мереж. І тоді половина проблем вирішиться. Тому що соціальні мережі своєю великою анонімністю сприяють поширенню дезінформації", – висловив свою думку Куликов.

У свою чергу, Катерина Крук зазначає, що на дезінформацію потрібно дивитися з ширшої точки зору і стежити за тим, хто фінансує ту чи іншу кампанію.

"Найчіткіший механізм – це якщо ми стежитимемо за системою фінансування і зможемо довести зв'язку. Тому що підходити з боку "хто це каже" і "чи подобається нам цей наратив (оповідання, те, що викладається. – Ред.), чи ні" – це досить небезпечно", – пояснює Крук.

Водночас, ще один важливий аспект у протидії дезінформації – це медіаграмотність і робота з молодим поколінням. Едуард Рубін, співзасновник Kharkiv IT Cluster, каже, що потрібно працювати з молоддю, інформувати її і просвіщати.

"Що ми повинні зробити? Ось як виглядає інформаційна вакцинація: починати треба з молодшого покоління, вони навчають старше покоління, про роботу зі школярами через директорів та класних керівників, інформаційні кампанії для батьків", – пояснює Рубін і додає, що в Харкові вже був проведений не один форум на цю тему, де дітей навчали роботи з особистою інформацією, спілкування в соціальних мережах, розповідали про інтернет-шахраїв і вплив онлайн-ігор.

Також потрібно пам'ятати про права людини. Елліна Шнурко-Табакова, голова правління АПІТУ (Асоціації підприємств інформаційних технологій в Україні) і співвласниця Attack Index, зазначила, що ми повинні навчитися застосовувати закони і Кримінальний кодекс незалежно від того, де відбувається злочин. Мет'ю Шааф висловлює таку ж думку і додає, що права людини існують як в офлайні, та й в онлайні.

"Головне – розуміти, що права людини ніде не повинні порушуватися. Коли розробляється нова політика, проект, потрібно думати, як це вплине на права людини", – пояснює Шааф.

Експерти впевнені – наразі з проблемою дезінформації впоратися непросто, але ось спробувати мінімізувати вплив недружніх сусідів на інформаційний простір нашої країни – цілком можливо. Для цього потрібно ретельно перевіряти інформацію і не вірити всім чуткам з сумнівних сайтів і гучним постам, якими рясніють соціальні мережі..