Е-декларування для всіх українців: маніпуляція чи реальність

Навколо електронного декларування раз у раз виникають різні суперечки і конфлікти, а про те, щоб зобов'язати всіх українців заповнювати декларації заради прозорості, розмови ведуться досить давно. Але в чому ж тоді сенс декларування, яке створювалося для того, щоб стежити за діяльністю тих людей, які живуть на гроші держави? Сайт "Сегодня" вирішив розібратися, чому в політикумі ніяк не відмовляться від ідеї обов'язкового декларування для всіх, навіщо подавати декларації активістам і чому такі дії йдуть врозріз з Конституцією України.

Скандальне декларування

Система електронного декларування активів держслужбовців офіційно заробила 1 вересня 2016 р. Спочатку Національне агентство з питань протидії корупції (НАПКА) заявило, що систему запустять з 15 серпня того ж року, незважаючи на відсутність спеціального атестата від Держспецзв'язку, це викликало негативну реакцію громадськості і громадських організацій. Трохи пізніше повідомили, що до кінця серпня буде проводитися усунення недоліків електронного реєстру, після чого він увімкнеться знову, і декларації потрібно буде подавати заново.

Хоча система електронного декларування та створювалася для того, щоб запобігти корупційним махінації і виявити незаконне майно у держслужбовців, однак у Євросоюзі запуск нововведень в тестовому режимі розкритикували і зажадали оперативно усунути всі помилки технічного та адміністративного характеру.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Після цього вся система електронного декларування не раз піддавалася критиці і за постійні технічні збої, і за непродуктивну перевірку декларацій, адже в кінці листопада 2017 р. стало відомо, що НАПКА перевірило тільки 113 декларацій з 1,5 млн.

23 березня 2017 року в Верховній Раді прийняли новий закон, згідно з яким представники антикорупційних громадських організацій, які прямо або побічно отримують фінансування з коштів міжнародної технічної допомоги, зобов'язані до 1 квітня 2018 року подати першу декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування . Експерти, активісти і західні партнери виступили проти таких законодавчих змін. Група країн "Великої сімки" закликала Україну скасувати ці інновації відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії.

Перевірка активістів і антикорупціонерів на корупцію

Після бурхливої реакції громадськості та зарубіжних партнерів президент України заявив, що впровадження електронного декларування для активістів в 2017 р. було помилкою і закликав нардепів скасувати обов'язкове декларування для цієї категорії. Однак досі депутатам не вдалося цього зробити. Активісти ж і зовсім називають це "помстою" з боку влади.

"Що потрібно зараз зробити – відновити довіру, сідати за круглий стіл разом з активістами, говорити, дискутувати для того, щоб в квітні-травні проголосувати цей закон, але тут дуже важливо, щоб і так же шановні колеги, наші партнери з неурядового сектора були відкритими, і щоб ми перестали, мені здається, один одного, ви знаєте, намагатися чорнити. Це була помилка парламенту", – розповіла нардеп Ірина Геращенко, перший заступник голови Верховної Ради, на спільній прес-конференції з представниками делегації до мітета Європейського парламенту у закордонних справах.

Олександра Дрік, глава громадської організації "Декларації під контролем" в коментарі сайту "Сегодня" розповіла, що обов'язкове декларування для активістів і антикорупціонерів – це неконституційно.

"Неконституційною є цей обов'язок, подавати електронні декларації для певних категорій громадян, які не є посадовими особами, або, так, як це в законі сформульовано, не уповноважені на виконання функцій державою, не отримують грошей з державного бюджету. Але, разом з тим на них чомусь покладається ця дискримінаційна обов'язок, подавати електронну декларацію тому, що вони займаються антикорупційною діяльністю. Багато нюансів пов'язано з тим, чому це введення було абсолютною і цільових перевірок аправленной помстою", – пояснює Дрік.

Поки нардепи ніяк не можуть вирішити питання зі скасуванням декларування для активістів і антикорупціонерів, в Міністерстві фінансів запропонували зобов'язати заможних українців подавати декларації про майновий стан і доходи.

"Орієнтовна кількість фізосіб-платників податків під час проведення деклараційної кампанії складе 1200 осіб", – сказано в пояснювальній записці до законопроекту.

Згідно з документом, до категорії "заможних" українці будуть ставитися по одному з трьох критеріїв:

• кінцевий бенефіціарний власник великого платника податків;
• загального оподатковуваного доходу за попередній рік в 50 млн грн;
• пряме або опосередковане володіння 10% і більше юрособи-нерезидента, який задекларував дохід за попередній рік 10 млн євро і більше.

Якщо ж українці не будуть вчасно подавати декларації, в Мінфіні пропонують карати їх штрафом в 10% від суми нарахованого податку на доходи фізосіб.

Однак, крім таких законопроектів, після впровадження електронного декларування не вщухають розмови про те, що декларування потрібно зробити обов'язковим для всіх громадян без винятку.

Декларування для всіх і кожного

Ще на самому початку функціонування цієї системи секретар Нацради з реформ Дмитро Шимків заявив, що декларування незабаром зроблять обов'язковим для кожного українця, тому що це важлива частина реформ і прозорості.

"Ми маємо в Україні безпрецедентний рівень публічності. Такого рівня публічності не існує ні в одній країні світу. Ви не побачите в інших реєстрах даних про готівці політиків і держслужбовців, не знайдете інформацію про їхні особисті речі", – говорив Шимків.

Незважаючи на ініціативу з боку влади, за два роки декларування так і не зробили обов'язковим для кожного громадянина України. У парламенті досі звучать ідеї про те, що декларування не повинно бути тільки для обраних груп населення, а має працювати для всіх. У суспільстві таку ініціативу не оцінили, порахувавши, що пересічному українцеві нічого вписувати в декларацію, особливо в порівнянні з деклараціями вітчизняних політиків.

Впроваджувати цю інновацію, коли на носі парламентські і президентські вибори, політики, з великою ймовірністю, не зважаться. Але сайт "Сегодня" вирішив дізнатися, чи реально це зробити в довгостроковій перспективі, чи підуть на такий крок влади, і хто взагалі повинен потрапляти під категорію для електронного декларування.

В експертному середовищі запевняють, що розмови про обов'язкове декларування для всіх – не більше, ніж маніпуляція. Олександра Дрік розповіла сайту "Сегодня", що все працюючі громадяни подають податкові декларації, а ось подавати електронні декларації їм просто нема чого.

"Не можуть всі подавати електронні декларації, все можуть подавати податкові декларації, так як це передбачено Конституцією. Це дві абсолютно різні речі. Страшна маніпуляція полягає в тому, що зараз починають озвучувати необхідність подавати саме електронні декларації. Це абсурд, тому що необхідність подавати електронні декларації передбачається законом "Про запобігання корупції", і використовується як інструмент для контролю платниками податків за тим, наскільки прозоро виконують свої обов'язки, не злоупо требляют чи своїм становищем ті, хто на ці податки працює. Тобто, це антикорупційний інструмент, а не інструмент для відстеження нерухомості, грошей, землі і ще чогось.

Будь-які розмови, що стосуються заповнення електронних декларацій усіма громадянами, можуть вестися тільки в контексті подачі усіма громадянами податкових декларацій. Справа в тому, що це прямо записано в Конституції", – зазначила Олександра Дрік.

Глава ГО "Декларації під контролем" також наводить приклад Америки, де кожен громадянин сам звітує до податкової про свої доходи та сплачені податки. В Україні ж працює інша система – у нас роботодавець подає звітність за свого працівника до податкової. Дуже часто людина, яка є найманим працівником, просто не знає, скільки держава забирає з його зарплати. На думку експерта, саме в цьому і полягає принципова різниця між двома системами, які працюють в Україні і в США.

"Якби у нас була така система, як в США, де кожен сам подає декларації, я вас запевняю, що у нас дуже багато людей відразу б стали антикорупціонерами, тому що вони б нарешті побачили, скільки забирає держава", – говорить Дрік.

Схожу думку висловив і Володимир Фесенко, керівник Центру політичного аналізу "Пента", який розповів, що розмови про обов'язкове декларування для всіх громадян – ознака того, що через громадську думку хочуть створити штучний привід для скасування або хоча б для спрощення самої системи декларування.

"Розмови про це – це така специфічна маніпуляція і спосіб дискредитувати саму систему декларування і викликати загальне невдоволення цією системою, щоб відмовитися від неї, щоб, фактично, зламати систему для держслужбовців, суддів, для всіх, хто зараз має декларуватися в цій системі. Так що це специфічний спосіб боротьби з цією системою", – підсумував Фесенко.

Таким чином, зробити декларування обов'язковим для кожного українця у політиків навряд чи вийде, та й це занадто ризикований крок, який викличе чимало невдоволення не тільки з боку громадян, але і з боку західних партнерів. Адже в такому випадку, якщо декларування стане обов'язковим для всіх, просто загубиться весь сенс і мету, для якої воно створювалося, а саме – запобігання корупційним діянням та виявлення незаконного збагачення.

Нагадаємо, що недавно ми розповідала про те, як живуть голови провідних українських університетів. Судячи з е-деклараціям, керівники багатьох найзнаменитіших вузів країни в 2017-му примножили свій дохід і стали гривневими мільйонерами.

Відзначимо також, нещодавно сайт "Сегодня" роз'яснював, що таке нульове декларування і кого воно може торкнутися.