Анастасія Іщенко
оглядач Україна зараз опинилася в складному становищі – ми постійно піддаємося різним дезінформаційним атакам. Згадаймо хоча б недавні події – введення воєнного стану. Відразу після російської агресії в Керченській протоці, коли стало відомо, що українська влада обдумує введення воєнного стану, почали з'являтися численні фейки. У соціальних мережах писали про те, що завдяки воєнному стану в українців почнуть забирати майно; розсилалися повідомлення від невідомих "полковників", які "точно знають" – воєнний стан ніколи не закінчиться; з'являлася інформація про масовий призов українців на військову службу. Вся ця хвиля була, з одного боку, звичайною панікою, а з іншого – черговою дезінформаційною атакою, покликаною підірвати довіру населення до інститутів влади.
Дезінформація в такому вигляді – дуже страшна зброя. Це не безневинні жарти і філософські роздуми, які кожен може трактувати по-своєму, це цілком очевидна підривна діяльність, яка завжди комусь вигідна.
На жаль, безліч експериментів, та й просто спостереження показують, що люди охоче вірять фейкам, поширюють їх і ще більше сіють паніку.
Нещодавно Енн Епплбаум, американсько-британська журналістка, історик і лауреат Пулітцерівської премії розповідала, що досвід України у відбиванні кібератак і дезінформаційних атак – унікальний для всього світу. Адже Росія використовувала безліч нових технологій кібервійни проти України.
"Україна – це своєрідний полігон, де випробовують основні методи і стратегії з кібербезпеки. Це протистояння гібридній війні, дезінформації, масштабним дезінформаційним кампаніям, і робота над тим, як захищати країну, її територіальну цілісність і недоторканність", – зазначила Епплбаум.
І з цим дуже складно не погодитися. Як можна помітити по тенденціях останніх років, масові дезінформаційні атаки в різних країнах відбувалися якраз під час виборів. Наприклад, останні президентські вибори в Америці досі обговорюються, адже є чимало доказів того, що у виборчий процес втручалася Росія.
"Дезінформація отруїла наше суспільство. Половина дезінформаційних атак відбулися якраз під час виборів", – відзначає Метью Шааф, директор представництва Freedom House Україна.
У свою чергу, на форумі "Протидія дезінформації", який організувала компанія Jigsaw спільно з Google, аналітик організації StopFake Катерина Крук розповіла, що дезінформація в Україні – це величезні кампанії, які хтось фінансує; зазвичай цей "хтось" – наш північний сусід. І дезінформація поширюється з конкретною метою – щоб вплинути на Україну.
"За останні п'ять років в Україні ситуація з дезінформацією і небезпекою дезінформаційних кампаній дійшла до апогею і до неймовірної чіткості. На українському досвіді ми бачимо, що це питання національної безпеки. Ми перейшли кордон, коли все це обговорюється тільки на рівні медіасередовища. Зараз питання дезінформації прямо пов'язані з якістю нашого життя і безпекою нашої країни.
Наше інформаційне середовище дуже забруднене. Часто людям не вистачає інструментів і часу, щоб дізнатися чи оцінити, чи дійсно це хороший сайт і хороша інформація, тому, що їм перше потрапляє на очі, тому вони і вірять, особливо, якщо заголовки дуже "клікбейтні", емоційні і "влазять" в голову ", – говорить Катерина Крук.
Вона також додає, що вибори в багатьох західних країнах в останні роки показали, що вплив зовнішніх сил на український виборчий процес (найближчі президентські і парламентські вибори) точно буде, в зв'язку з чим необхідно розробити механізми захисту.
"Дезінформація – це не тільки фейкові новини. Дезінформаційні кампанії включають в себе не тільки покупку тролів і ботів, до них відносяться і проплачені конференції, експерти, які експертами не є, і т.д. Таким чином, у публічний дискурс виноситься те, що потрібно певним силам ", – додає Крук.
Більш докладно про те, як дезінформація впливає на Україну, читайте в матеріалі сайту "Сегодня": Дезінформація в світі та Україні: сіє паніку і може вплинути на майбутні вибори
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми