Анастасія Іщенко
оглядач Реформу поліції свого часу чекали чи не сильніше, ніж всі інші зміни в українському соціумі. На неї було покладено багато надій, вона повинна була стати справжнім проривом в Україні. Але вже буквально через рік після її впровадження стало зрозуміло, що очікування виявилися завищеними.
Довіра до поліції падає з низки причин. Одна з них – часті аварії поліцейських. У новинах частенько з'являється інформація про різні ДТП за участю правоохоронців, а недавно стало відомо, що в ДТП потрапляв кожен шостий автомобіль Нацполіціії.
У звіті Рахункової палати сказано, що наразі патрульна поліція має 1876 автомобілів, більшість з яких були отримані в 2015-2016 роках. Однак правоохоронці не можуть експлуатувати 79 своїх машин через їх технічну несправність, а понад 300 автомобілів і зовсім були розбиті в аваріях.
"Непрофесійність, невміння діяти в складних ситуаціях приводило до загибелі багатьох поліцейських; потім, недбале ставлення до автомобільного транспорту – відомі цифри, скільки вони машин розбили. Цей мінус зараз сильно проявляється, така ложка дьогтю в бочці меду. Але тепер цей мінус треба виправляти, бо поліцію перестали боятися і почали порушувати", – говорить глава Центру прикладних політичних досліджень" Пента "Володимир Фесенко.
Проте створення патрульної поліції експерти вважають одним з плюсів правоохоронної реформи. Фесенко зазначає, що успіх виявився в двох аспектах: у тому, що вдалося викорінити системну корупцію в цьому відомстві, і в тому, що створення цього інституту з нуля було успішним.
"Найуспішна зараз реформа створення патрульної поліції. Її успішність, перш за все, в тому, що кардинально змінився модус існування і функціонування дорожньої поліції, стандарти способів взаємин з громадянами. І, найголовніше, якщо колишня дорожня поліція – державна автоінспекція – була символом корупції, то зараз патрульна поліція змінилася, хоча окремі випадки відновлення корупційних інцидентів теж відбуваються, але це ризик, який всюди і завжди існує. Проте, як масового системного прояву корупції в Національній поліції немає, а в ДАІ вона була. І це принциповий успіх. Він важливий і як доказ того, що якщо якийсь державний інститут створювати заново, ризики прояву масової корупції будуть мінімальні", – зауважив Фесенко.
Денис Монастирський також упевнений, що створення проекту "Моя нова поліція" і його подальше впровадження можна назвати яскравим і успішним досвідом.
"Найяскравіший досвід – це проект "Моя нова поліція", і стосувався він приблизно 1/12 частини української поліції – патрульної. Це був запуск з нуля, і зараз, начебто, 37 міст мають нову патрульну поліцію, з новими автомобілями, формою, людьми. Патрульна поліція у нас керується окремим департаментом, там своя власна вертикаль влади. Багато хто говорить про те, що патрульну поліцію потрібно віддати назад у владу райвідділів, але я вважаю, що робити це рано, оскільки позитивна тенденція повинна зміцнитися", – говорить експерт.
Правда, Монастирський зазначає, що тут є і свої ризики, адже патрульні – це лише один з елементів у великому механізмі поліції, і якщо не будуть реформовані інші її частини, то ця частина рано чи пізно піде зі сцени, залишивши тільки розбиті автомобілі.
Володимир Фесенко, в свою чергу, відзначає, що негативними чинниками виявилися низька ефективність, відсутність досвіду нових поліцейських, а також надмірна ліберальність патрульних – що, здавалося б, можна назвати досягненням, адже працювали вони по-західному і найчастіше з великою повагою ставилися до громадян.
"Але виявилося, що наші громадяни цього не цінують. Вони звикли до авторитарних, жорстких методів, але якщо з ними поводяться ліберально, вони починають масово і грубо порушувати правила дорожнього руху", – говорить Фесенко.
Детальніше про те, які підсумки можна підвести після триріччя реформування патрульної поліції, читайте в матеріалі сайту "Сьогодні": Нова поліція і старі проблеми: що не так з правоохоронної реформою.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми