Віталій Андронік
Провідний оглядач Все більше українців хочуть покинути країну. За дослідженнями компанії Research & Branding Group, в грудні 2016 року 34% населення були готові назавжди покинути Україну, тоді як 55% українців сказали, що не хотіли б кудись їхати. У порівнянні з лютим 2015 року міграційні настрої збільшилися на 6%. Це помітно і по реакціях в соцмережах на записи про еміграцію. Останні дні в Facebook розгорілася бурхлива дискусія – до обговорення долучилися представники міністерств, депутати, волонтери. Про те, чому українці хочуть покинути країну, дізнавався сайт "Сегодня.ua".
Чому українці хочуть покинути країну?
Скільки громадян України залишили країну за 25 років оцінити неможливо – останній перепис проводили в 2001 році, а держоргани фіксують тільки перетин кордону. За даними Євростату, в 2015 році півмільйона українців отримали посвідку на проживання в ЄС – 75,2% з метою працевлаштування. У Росії, наприклад, перебуває три мільйони. Це кількість можна сміливо множити на три, впевнений заввідділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи Олексей Позяк. При цьому він зазначає, такого рівня міграції, як в 90-х, в Україні немає.
"Кількість мігрантів трохи зросла через події 2014 року і економічну кризу. Але цей сплеск не такий великий і не можна порівняти з масштабами 90-х. Кілька сотень тисяч людей стали трудовими мігрантами. Плюс ті, хто давно працює за кордоном. Точних даних про мігрантів в Україні немає", – розповідає Олексій Позняк. Факт в тому, що трудова міграція за кордон помолодшала, відзначає експерт. Молодь з вищою освітою і знанням іноземної мови стала частіше виїжджати в пошуках роботи: "Це люди молодого і середнього віку. Але не ті, хто тільки-но вийшов на ринок праці, а вже з невеликим досвідом роботи і працездатний", – додає Позняк.
Останнє дослідження Research & Branding Group показало, що найбільш сильні емігрантські настрої серед молоді: 55% українців до 30 років готові покинути країну. Серед "тридцятирічних" готові емігрувати 47%, серед "сорокарічних" – 38% і серед "п'ятидесятирічних" – 28%.
Головними причинами можливої еміграції в грудні 2016-го українці назвали пропозицію прибуткової роботи (28%) і збройний конфлікт (27%). Далі йдуть економічні проблеми в країні (19%) і сімейні обставини (18%). Замикають список згадуваних причин можливої еміграції відсутність умов для самореалізації (9%) і політична нестабільність (7%). Третина українців (29%) заявила, що ніякі обставини не змусять назавжди покинути країну.
Варто відзначити, що 60% трудових мігрантів хочуть повернутися в Україну. Але цей відсоток менше серед молоді до 30 років, відзначається в дослідженні Міжнародної організації з міграції. До того ж половина українців 18-30 років – потенційні трудові мігранти.
"Ми очікуємо незабаром "омолодження" української трудової міграції. Молодь шукає краще можливості, вона більш активна, і багато хто з них володіє іноземною мовою", – коментує прес-секретар представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Варвара Жлуктенко.
Настрої і дії
Виїхало з України на постійне місце проживання за кордон не так багато, відзначають в Міжнародній організації з міграції. Наприклад, в 2015-му таких було приблизно 20 тис. осіб. Настрої не означають те, що хоча б десята частина докладе для цього зусилля. Тільки 18% українців знають англійську на рівні вище середнього, йдеться в дослідженнях TNS. Для порівняння, 38% європейців вільно говорять англійською. За кордоном жодного разу не було більше половини співгромадян. За опитуванням Центру Разумкова, в листопаді минулого року 55% опитаних заявили, що ніколи не виїжджали з України і лише 8,7% – їздять за кордон раз на рік і частіше
"Одна справа – настрій, інше – конкретні кроки. Важливо враховувати, скільки людей знають іноземну мову і скільки взагалі не виїжджали за кордон або за межі своєї області – це теж грає роль. Ці дані не дозволяють говорити, що українці масово поїдуть на заробітки або емігрують. Ми в 2015 році опитали своє опитування: 8% українців, тобто 3 млн. осіб, планували шукати роботу за кордоном в найближчому майбутньому. Але тільки 1% з них зробив для цього якісь кроки", – зазначає Жлуктенко.
При цьому зупинити міграцію з країни неможливо, вважає експерт. Країни, які стикаються з міграцією, повинні думати, як зберегти зі своїми громадянами зв'язок і залучати їх інвестувати гроші в створення свого бізнесу на батьківщині.
Не варто забувати і про небезпеки. "Міжнародна організація з міграції в 2015-му виявила більше постраждалих від торгівлі людьми, ніж раніше. 21% потенційних трудових мігрантів погодилися б нелегально перетнути державний кордон, працювати в закритому приміщенні або віддати паспорт роботодавцю – це причини потрапляння людей у трудове рабство", – додає Жлуктенко.
"За" і "проти" виїзду з України: реакція соцмереж на тему еміграції
Еміграція з країни – головна тема обговорень в українському Facebook. Масову дискусію викликав запис засновника AIN Артура Оруджалієва, в якому емігрант перераховує труднощі життя в Україні. За кілька днів пост зібрав 7 тис. репостів і 20 тис. реакцій користувачів. До обговорення питання долучилися і українські політики, волонтери, журналісти.
"Залишаючи ж країну в пошуках кращого світу, ми капітулюватимемо. Не як окремі сім'ї, хлопчики і дівчатка, а як покоління. Не став господарями у себе, у інших ми приречені стати в кращому випадку гостем, в гіршому – чужаком другого сорту", – пише народний депутат Мустафа Найєм.
"Якщо хтось думає, що тут він не хоче нічого робити для кращого життя, а ось в іншому місці все вже зроблено, і там то він попрацює.... у мене для вас погані новини. Якщо ви не хочете нічого робити – то проблема в вас, не в місці", - відреагував заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефедов.
"Думаю, що в Україні сьогодні навпаки – маса можливостей. Від яких у наших знайомих американців, ізраїльтян, німців, поляків та інших – тече слина. Вони так і кажуть: "У вас в Україні – конкуренція майже відсутня, будь-який напрямок – бери і розвивай і досить робити добре або середньо-добре, щоб злетіло. Але тільки за однієї умови: робити кожен день. Навіть з урахуванням відсутності правил і стандартів в бізнесі, культурі і відносинах між людьми – зовсім скоро ви, якщо будете наполегливі, терплячі і креативні, зможете дозволити собі набагато більше, ніж ми", – пише активіст і експерт реанімаційного пакету реформ Ілля Кенігштейн.
"В кінці кінців – еміграція – це вибір і право кожної особистості і засуджувати можуть лише ті, хто такий вибір зробити не здатний. Питання не у тому де ти живеш, а у тому де ти можеш реалізуватись і принести більше користі для суспільства у тому числі своєї Батьківщини. Зрештою еміграція може бути як і все в житті тимчасовим", - написала журналістка Мирослава Гонгадзе, вдова убитого Георгія Гонгадзе, яка в 2001 році отримала політичний притулок у США.
"Еміграція не вирішить питання мого щастя і щастя моєї сім'ї. Мені не принесе удолетворенності просто реалізація за кордоном. При цьому, я багато де був і комфортно себе відчуваю практично скрізь і легко подорожую і вчуся новому. Просто я люблю цю країну і мені цікаво і азартно перемогти тут і побудувати те, чого не змогли покоління до нас – цивілізовану, вільну, заможну Україну, де найпершим пріоритетом буде людина", – написав волонтер Мирослав Гай.
Бажання мігрувати з країни експерти пов'язують з тим, що українці чувствують себе нещасливими. У рейтингу щастя World Happiness Report 2016 Update з 157 країн світу Україна посіла 123 місце, розмістившись між Кенією і Ганою. Щастя українці пов'язують з рівнем добробуту.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми