ЄС оцінив українські реформи: які з них подобаються Заходу

У Європейському Союзі назвали найуспішнішу реформу в Україні. На думку єврочиновників, в нашій країні найкраще відбувається децентралізація. "Сегодня" запитала експертів, які ще реформи всередині нашої країни можна назвати вдалими

Залік

Голова представництва ЄС в Україні Х'юг Мінгареллі, виступаючи у вівторок перед українськими студентами, заявив, що децентралізація сьогодні є "однією з найважливіших і найуспішніших реформ в Україні". Президент Петро Порошенко додав:

"Політика децентралізації виявилася дієвою протиотрутою від федералізації".

Децентралізація, яка стартувала 2014 року, передбачає створення нових адміністративно-територіальних одиниць – ОТО, тобто об'єднаних територіальних громад (сьогодні їх налічується вже понад 660). Змінилася і система їх фінансування. Можливість залишати на місцях більшу частину податків, порівняно з минулими роками, дозволила за останні три роки збільшити місцеві бюджети на 100 млрд грн.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Політолог Володимир Фесенко згоден, що сьогодні саме децентралізація є однією з головних і найуспішніших реформ в Україні.

"Хоча потрібно розуміти, що і вона досі не закінчена – йдеться поки лише про фінансову та бюджетну децентралізацію. Етап адміністративної децентралізації ще попереду", – говорить експерт.

Наприклад, поки не прийнятий законопроект про види населених пунктів в громадах, порядок створення і ліквідації кордонів між ОТО і населеними пунктами, а також правила об'єднання окремих міст в міські агломерації. На думку політексперта Руслана Бортника, європейські чиновники в питанні децентралізації виявилися заручниками Стокгольмського синдрому.

"Наші західні партнери причетні до цієї реформи, і визнати, що вона йде не так ефективно, як хотілося б, означає визнати і особисте недопрацювання, – пояснює Бортник. – При цьому вони вимірюють фактичні, а не реальні показники. Тобто в ЄС вважають, що якщо створено таку кількість ОТО – це вже успіх. Але грошей на місцях стало більше через триразову девальвацію гривні і зростання держбюджету в цілому, а реформа поки не привела до розквіту органів самоврядування і стрімкого розвитку місцевих громад".

Інші успіхи

Експерти сходяться на думці, що важливі реформи, які Верховна Рада прийняла минулої осені – пенсійну, освітню та медичну, – поки не можна назвати успішними і ефективними в повній мірі.

"Наприклад, пенсреформа на цьому етапі вирішує тактичні проблеми, і це тільки початок, – вважає Фесенко. – Інші дві реформи теж тільки починаються. Стосовно інших змін, то досить успішною була реформа правоохоронної системи. Я кажу про створення патрульної поліції. Так, є питання щодо її ефективності, але були вирішені питання, пов'язані з корупцією. Принаймні на початковому етапі. Ще відзначив би створення нових антикорупційних органів – САП, НАБУ і НАПК. Є величезні питання до НАПК, але створення цих інституцій дало імпульс боротьбі з корупцією в країні".

З тим, що про ефективність "осені реформ" говорити рано, згоден і Бортник. За його словами, жодна з них наразі так і не дала системного результату.

"Якщо говорити про успішні, то я б виділив реформу органів паспортної системи. Тих, які сьогодні видають біометричні паспорти і ID-карти. Проблеми і черги є, але в цілому система зараз працює краще", – розповів політексперт.

Ще одна важлива і ефективна зміна, на думку Бортника – рішення Міністерства освіти змінити правила прийому дітей до перших класів. Нагадаємо, тепер дитині насамперед гарантується навчання за місцем реєстрації. Якщо ж родина живе за іншою адресою, то потрапить дитина до школи чи ні, вирішить жеребкування. При цьому від першокласників більше не вимагатимуть пройти перевірку знань.

"Третьою я б назвав реформу електронного декларування. Це не привело до покарання корупціонерів, але доходи чиновників стали прозорішими – тепер про них можна дізнатися на сайті і хоча б зрозуміти, що відбувається", – резюмує він.

Що залишилось

Серед провальних реформ західні партнери особливо виділяють земельну. Представник Світового банку Сату Кахконен вважає, що "переваги української економіки не реалізовані через мораторій на продаж землі". Раніше економіст представництва СБ в Україні Анастасія Головач заявила, що за темпами зростання української економіки б'ють не доведені до кінця антикорупційні зміни. Зокрема, так і не створений Антикорупційний суд. За її словами, третя необхідна сьогодні реформа – реформування державних банків.