Зробити стартовою
26,17
29,73
РУС

"ФБР по-українськи": все, що потрібно знати про Державний бюро розслідувань

ДБР может "копать" под народных депутатов, судей и даже президентов

Директор ГБР Роман Труба. Фото: Адміністрація президента
Директор ГБР Роман Труба. Фото: Адміністрація президента.

У вівторок, 27 листопада, в Україні почало офіційно працювати відомство, яке називали "українським ФБР" – Державне бюро розслідувань. Створення ДБР було останньою невиконаною умовою Плану щодо лібералізації візового режиму України з Європейським союзом.

Нова правоохоронна структура розслідуватиме кримінальні справи, вчинені посадовими особами, які, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону "Про державну службу", займають особливо відповідальне становище в країні – від депутатів до правоохоронців. Раніше усіма цими справами займалася генеральна прокуратура України, але тепер вони переходять у відомство Держбюро розслідувань.

Усі подробиці створення ДБР і чим саме займатиметься нова держструктура, читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня".

Українське ФБР створювалося 20 років

Історія створення Державного бюро розслідувань іде корінням ще в перші роки Незалежності. Вперше аналог сьогоднішнього ДБР створили ще при Леоніді Кучмі, у 1996 році, і називався він зі змістом: Національне бюро розслідувань – НБР (в сенсі, "хабарів НЕ бере"). Але, незважаючи на те, що в штаті вже працювали близько 3 тис. співробітників, президентський указ про створення ДБР не пройшов Раду. Депутати злякалися, що новостворене бюро стане каральним органом, якому не будуть указом ні МВС, ні СБУ, ні Генпрокуратура.

Мабуть, побоювання були не зовсім безпідставними, тому що проект поховали на довгих 16 років.

У 2012 році про ідею "українського ФБР" згадав тодішній керівник Главку з судоустрою Адміністрації президента Януковича Андрій Портнов. Саме він і озвучив нинішню назву – Державне бюро розслідувань. Очолити ДБР мав майбутній генпрокурор України Віктор Шокін, але подальшого розвитку ситуації завадили революційні події 2013-2014 років.

Процес зрушив з мертвої точки влітку 2015 року, коли Рада прийняла в першому читанні законопроект 2114 "Про Державне бюро розслідувань" авторства нардепа Андрія Кожем'якіна. 12 листопада 2015 року Верховна Рада схвалила законопроект у другому читанні: за відповідне рішення проголосував 241 нардеп при 226 мінімально необхідних. У січні 2016 року Закон підписав президент Петро Порошенко, а з 1 березня він набув чинності.

Хто може боятися Держбюро розслідувань

Як сказано в Законі, ДБР – центральний орган виконавчої влади, який здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування злочинів, які скоїли:

- вищі державні чиновники (у тому числі колишні президенти);

- депутати Верховної Ради;

- голова Національного банку;

- посадові особи, що займають особливо відповідальне становище (перша-треті категорії держслужби);

- керівництво Генеральної прокуратури України;

- члени Центральної виборчої комісії;

- судді;

- правоохоронці (крім випадків, які розслідують детективи Національного антикорупційного бюро);

- службові особи НАБУ;

- керівники і співробітники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (крім випадків, коли досудове слідство цих злочинів належить до компетенції детективів підрозділу внутрішнього контролю НАБУ),

- військові злочинці (крім передбачених статтею 422 КК України – розголошення відомостей військового характеру, що становлять держтаємницю, втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості).

Відповідно до закону, директора Бюро призначає президент за поданням прем'єр-міністра на підставі висновків конкурсної комісії.

Запускалися рік

16 листопада 2017 року  був обраний глава Держбюро розслідувань  – переможцем конкурсу на посаду директора ГБР став екс-прокурор Роман Труба. Загалом у конкурсі брали участь 19 претендентів, відібраних з більш ніж 50 учасників. У тому числі одним з можливих претендентів на пост глави Держбюро був військовий прокурор Анатолій Матіос.

Раніше Роман Труба встиг побувати прокурором Пустомитівського району Львівської області, старшим слідчим прокуратури Львова, а також слідчим з особливо важливих справ Львівської області. У 2015 році Труба був призначений на нову посаду в Києві – заступник начальника Головного слідчого управління – начальника управління з розслідування особливо важливих справ при генпрокурорі Віталію Яремі. Але після призначення на посаду керівника ГПУ Віктора Шокіна пішов з відомства.

У січні 2018 року почалася комплектація Держбюро кадрами – загалом у новому органі було відкрито близько 700 вакансій. Умови для шукачів були розроблені Євросоюзом. Зокрема, мова йде про такі вимоги до "дебеерівців":

- громадянство України;

- дієздатність;

- вік не молодше 35 років;

- вища юридична освіта;

- стаж роботи у сфері права не менше 10 років;

- досвід роботи на керівних посадах не менше 5 років;

- володіння державною мовою;

- аполітичність (тобто не можна перебувати в будь-який з партій);

- бездоганна репутація;

- здоров'я.

Всі претенденти проходили перевірку на поліграфі. Рішення кадрових проблем тривало рік. Паралельно з тим, як комплектувалося Держбюро розслідувань, у ДПУ створили департамент, який повинен стежити за законністю дій "українського ФБР"  під час проведення досудових розслідувань. Він отримав назву Управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Державного бюро розслідувань.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " "ФБР по-українськи": все, що потрібно знати про Державний бюро розслідувань". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь