Фотопроект "Котовасія": зірки закликають брати тварин і притулку

Брати тварин з притулку – можна і потрібно. У цьому впевнені учасники фото-проекту "Котовасія": зірки шоу-бізнесу, теле-, радіо-ведучі, відомі спортсмени та художники. Своїми котячими історіями вони поділилися в рамках першого благодійного "Фестивалю котиків", який пройде в Києві 20 вересня. Сфотографувавшись з Білочкою – бездомною кішечкою, символом фестивалю, вони ще раз нагадали, що тварини без родоводу можуть подарувати не менш тепла і любові, ніж породисті улюбленці. Розповів фото-історії зірок відомий фотограф Костянтин Ревуцький.

Актор театру і кіно, шоумен, теле- і радіоведучий Андрій Джеджула

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Я люблю котів з самого дитинства. У мене була кішка, яка жила зі мною дев'ятнадцять з половиною років. Навіть коли від старості вона перестала бачити, все одно постійно зустрічала мене, впізнавала по голосу ще з вулиці.

Кішки, які живуть у мене сьогодні, більш самозакохані і, на відміну від першої, більше не люблять, а дозволяють себе любити. Звуть їх: Лілу та Лола. Це мама і дочка. Ніколи не думав, що у мене буде відразу дві кішечки. Лола народилася дуже слабкою і мені стало шкода її віддавати. У підсумку вона виявилася сильною і міцною, витривалою і дуже веселою.

У кожної з них свій характер, вони дуже по-різному поводяться. Мама може бути зухвалою і зарозумілою, ганяти свою дочку. Вона завжди приходить перевіряти свою їжу, незгірш їй насипали. Лола спить на спині, їсть виключно з лапи. Квартира вічно в котячої їжі, доводиться бігати за нею і прибирати. А ще вона не нявкає, а крякає, як Скрудж МакДак, і моторошно боїться води.

Кожна з кішок вибрала собі авторитет – Лілу Інну (мою наречену), а Лола мене. До речі, не дарма кажуть, що жінка приносить в будинок тепло і спокій. З приходом в мій будинок Інни і кішки стали більш ручними і ласкавими.

Вони привчили нас з Інночку до порядку, розкидати свої речі по квартирі заборонено. Якщо, навіть випадково, кинеш річ на підлогу, вони дають день, щоб її прибрати. Потім або повалятися на ній, залишивши гору вовни, або поставлять мітку. Чекають, коли ми прокинемося, і ніколи не турбують до цього моменту. Але прокинувшись, хтось із нас повинен відразу ж їх нагодувати, інакше – "отгризут ногу")

Ведучий телеканалу "Україна" В'ячеслав Соломка

Моя мама завжди хотіла мати вдома кішечку. Їй здавалося, що коти навесні сильно кричать, а кішечки тільки нявкають. Але через мою алергію ми не могли мати вдома котика. І навіть зараз, коли я давно живу окремо, мама не може завести кота, інакше син перестане приходити в гості. Алергія у мене просто катастрофічна.

Це єдина причина, яка заважає мені завести тварину. При цьому я не став би брати тварину блакитних кровей з родоводом та іменами з десяти назв. На них завжди знайдуться покупці. Звичайний кіт Васька абсолютно нічим не відрізняється від породистого. Він також чудовий і благородний і буде вам набагато відданіше та подяками. І навіть якщо вам здається, що приютив дворову тварину, вам доведеться довго і болісно носитися з ним до ветеринара, перевіряти і лікувати, то варто усвідомити, що придбавши тварину в дорогому зоомагазині, ви від цього також не застраховані. Упевнений, що страх брати тварин з притулку – це дурниці, насправді ж ці тварини – як діти з дитбудинку, їм теж потрібні батьки, тепло і турбота.

Співачка і телеведуча Лавіка

Я дуже люблю котів і мені не раз доводилося підбирати тварин просто на вулиці, а потім знаходити їм господаря.

Одного разу була ситуація, коли я знайшла мішок зі сліпими кошенятами просто на смітнику, середовищі них виявився живим тільки одне кошеня. У той день я бігла на заняття до своїх учнів, але і котика я не могла залишити. Розуміючи, що наш урок вже зірваний і власне занять не буде, вирішила зателефонувати з хлопцями і пояснити всю ситуацію. Діти дуже швидко активізувалися, знайшли кошеняті коробочку і молоко. У цей же день ми стояли під школою з цим кошеням в надії, що хтось із дітей все ж його забере. Тоді до нас підбігла маленька дівчинка і влаштувала перед своїм татом справжню театральну сцену. Вона плакала і благала взяти кошеня додому. Папа довго сумнівався, дзвонив дружині, радитися, але в підсумку вони забрали кошеня.

Проходити повз тварин взагалі складно, але мені пощастило, що кожна моя історія закінчувалася добре, так як у мене є багато друзів-однодумців, які підтримають і допоможуть прихистити тварина.

Дуже правильно чинять у Європі, коли вводять моду на іграшки, які мають деякі дефекти, наприклад, котик без ока або собака без лапки. Так у дітей пропадає страх перед такими тваринами і з'являється бажання їх прихистити.

Артем Гагарін, ведучий рубрики програми "Чисто NEWS" на телеканалі "1+1", шоумен і керівник авторської групи "Брати Гагаріни" в "Студії "Квартал-95"

У дитинстві в мене була звичайна кішка. Кошеня нам подарували Вова, Андрій і Саша – наші криворізькі хлопці з "КВН". І вирішили ми назвати його абревіатурою імен, вийшло ВАС (Вася). Через півроку з'ясувалося, що це не кіт Вася, а кішечка. Але ми продовжували називати її Васею. І от якось раз я запізнився на урок, приходжу і у мене запитують, чому я спізнився. Я відповідаю: "У мене Вася народжувала") Довго ми ще згадували цю фразу і сміялися над нею. Але кішка була дуже хороша, народила багато кошенят, і нам, діткам, принесла дуже багато радості.

Своїй доньці на два рочки я теж подарував кошеня, тепер у мене в родині живе Мессі. Так як дочка розмовляти ще не вміє, називав кота старший син ім'ям свого улюбленого футболіста.

Тварин з притулку потрібно брати. Зробити добру справу – це завжди приємно, а дати тепло якійсь маленькій, пухнастій грудочці – подвійно.

Співачка Наташа Гордієнко

У мене було дуже багато котів, я весь час підбираю і роздаю їх. Зараз з нами живе три кішки. Найстаршій близько 12 років, звуть її Гривня. Це моя найперша кішка, яку я підібрала на Харківському шосе на смітнику. Я її знайшла взимку, у неї були проблеми з кишечником, тоді вона була в страшному стані. Мені вдалося привести її в порядок. Друга кішечка – Земфіра. Її я теж знайшла на вулиці біля кафе, вона так до мене притулилася, що я просто не змогла її відпустити. Сідаю з нею в таксі, а в машині грає пісня Земфіри. Я зрозуміла, що інакше назвати її не можу. Третя кішка, яка з нами живе, – Рибка. Назвала я її так, бо знайшла в Рибакобці під Одесою на трасі ще зовсім маленьким кошеням.

Головне, щоб ви дозріли, і було розуміння того, що це жива істота, і ви за неї несете відповідальність. Не можна його сьогодні взяти погратися, будь воно з притулку або куплене в зоомагазині, а післязавтра викинути на вулицю, тому що воно випадково написав вам на килимок. Тварина, як і дитини, потрібно виховувати. Мені здається, що тварини, які живуть у притулках, більше потребують допомоги людини. Якщо ж ви людина добра, у вас є бажання і розуміння того, що це частина вашого життя – беріть тварин з притулку.

Скульптор Олег Пінчук

У дитинстві мені не дозволяли мати котів, напевно, і правильно робили, але я дружив з усіма дворовими котами і собаками. Зате сьогодні у мене цілий звіринець: шестеро котів і чотири собаки. Усі вони живуть у заміському будинку.

Є улюблена кішечка – Мері. Вона у нас господиня, завжди зустрічає і проводжає. Знайшов я її біля своєї майстерні. Виходжу якось до машини, дивлюся, вона треться. Взяв її на руки, а вона така ласкава, добра, природно, у мене виникло бажання її не відпускати. А вона особливо і не хотіла від мене йти. Привіз її додому, а вона виявилася вагітною. Народила нам двох кошенят. Зараз у нас це вже третє покоління живе. Не дивлячись на те, що вона виявилася справжньою жінкою, Мері чесно виконує свій котячий борг: щоранку приносить по дві-три мишки під двері. Кошенят, звичайно доводиться роздавати. Одного кошеняти ми подарували на ювілей однієї поважної пані, вона каже, що він її лікує. А нам від цього дуже приємно.

Коти створюють домашній комфорт. Своїм муркотанням вони заспокоюють, роблять вас спокійнішими і добрішими.

Теле- і радіоведучий Микита Добринін

Цього літа ми були з дружиною в Греції. Проводили час на території готелю біля басейну, коли почули, як жалібно нявкає кіт. Нявчав він дуже довго, і ми зрозуміли, що з ним щось трапилося. Вирішили провести своє розслідування. Напевно, кіл десять намотали навколо готелю, а потім зрозуміли, що звуки йшли з високого дерева. Мені довелося пригадати своє дитинство і піднятися на дерево. Я побачив там маленького руде кошеня, і як тільки я потягнувся до нього, він відразу пішов до мене, мабуть, дуже хотів спуститися.

Котик здався таким маленьким, щупленьким, і я відразу згадав мультик з дитинства про "Геракла" і вирішив його так і назвати – Геракл. У Греції дуже багато місць, де збираються кішки, ми знайшли один приватний будиночок і просунули кошеня через сітку. До від'їзду ми за ним спостерігали і підгодовували. Сподіваюся, що зараз з ним теж все добре.

Співачка Марта Адамчук

Моя душа завжди більше лежала до собак. Але торік на своїй сторінці в Фейсбук друг опублікував фотографію, мовляв, візьміть собі кошеня, триколірну кішечку. Напевно, спрацювала жіноча інтуїція, але тільки я подивилася – зрозуміла, що вона повинна бути моєю. Вже наступного дня я її забрала. За старими українськими традиціями за дві гривні мені її віддав Володимир Ткаченко.

Кішка в будинку – це зовсім інше життя. Мені здається, що кішка підходить жінці, як ніяка інша тварина. Вони інтуїтивно відчувають свого господаря. Більше скажу, зараз мені знайомі кажуть, що ми схожі візуально, що у нас і очі однакові. Ще я відчуваю, як половину з моїх тривог вона забирає собі. Коли мені важко на душі, вона завжди спить поруч. Мені здається, це такий психологічний стан – мати кота будинку. Брати тварин потрібно, і не має значення, породисті вони чи ні.

Чемпіон Європи з тайського боксу Арсен Кравчук

Колись я займався розлученням голубів, у мене їх було сімдесят пар різних порід. Одного разу я відкрив голуб'ятник і побачив, як сусідські коти влаштували побоїще з моїми голубами. Після цього я злюбив котів. Але одного разу взимку ми з товаришем йшли додому і побачили замерзаючого кота. Не дивлячись на давню образу, почуття жалості переважило, і я забрав його додому. Він повністю відморозив собі лапки, але передні вдалося врятувати. Моя бабуся його виходила і відгодувала.

Сьогодні я просто не можу дозволити собі завести кота, та як вдома живе дві собаки бійцівської породи, боюся, що вони завдадуть коту шкоду.

Але я закликаю всіх, у кого є можливість і бажання допомогти, скрасити долю котика з притулку. Беріть обов'язково! А особливо молоді пари, бо кіт будинку створює ідилію і затишок, а кішка ще й служить берегинею вогнища.

"Фестиваль котиків" пройде 20 вересня в ресторані-парку корисного часу "Природа", Броварський проспект, 11. Вхід безкоштовний. Початок о 11:00. Гостей чекає безліч розваг: безкоштовне кото-фото, виставка і продаж картин з котами, фотовиставка "Зірки і котики", ярмарок, конкурси та різноманітні майстер-класи. Але найголовніше – відвідувачі зможуть безкоштовно взяти додому будь-якого вподобаного пухнастиків. Усі, хто хоче цікаво провести вихідний і заповнити будинок затишком – приходьте, котики вас дуже чекають.

Зйомка: Binoklstudio, перукар – Людмила Козак, візажист – Алла Бережок