Фуфломіцин наступає: за 5 років українці витратили на ліки-пустушки 3,6 мільярда доларів

10 Вересня 2018, 07:38

Серед найпопулярніших в Україні препаратів 40% не мають наукового обґрунтування

Фуфломіцин наступає: за 5 років українці витратили на ліки-пустушки 3,6 мільярда доларів

Українці так багаті, що купують в аптеках даремні засоби на десятки мільярдів гривень щорічно. До такого висновку прийшли дослідники ринку ліків з недостатньою доказовою базою (воно було проведено з ініціативи Центру протидії корупції за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"). Як виявилося, з 54 млрд грн, витрачених на ліки в 2017 році, 14 млрд (26%) пішли на гомеопатію і фітотерапію. А препарати цих категорій Мінзрав заніс в список фуфломіцинів, тобто засобів без доведеної ефективності.

Серед топ-10 найпопулярніших у українців в минулому році препаратів чотири не мають наукового обґрунтування для клінічного застосування, визнаного в світі
.

"Лікування, пропоноване пацієнтам або яке вони призначають собі самі, не завжди доцільно з точки зору медицини та економії", - говорить Вікторія Тимошевська, директор Програмної ініціативи "Громадське здоров'я" фонду" Відродження".

Чому так відбувається і як не купити ліки-пустушки, розбиралася "Сегодня".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Звідки беруться дані

Фуфломіцини - тема слизька: вимоги до реєстрації ліків в різних країнах свої. Так, популярним недорогим анальгетиком багато країн своїх громадян не лікують, а в Україні і Німеччині його благословляють (і це – не фуфломіцин). Але якщо покопатися в протоколах клінічних досліджень, багато що прояснюється. Так, на те, щоб довести ефективність нової діючої речовини, виробнику потрібно витратити кілька років і мільярдів доларів. Якщо йому це вдалося, він охоче опублікує дані.

"Якщо їх не виклали – значить, навряд чи фармакологічна компанія провела досить лабораторних досліджень", – вважає лікар Євген Гончар, член Громадської Ради при МОЗ, учасник дослідження: або корпорація не вважала за дослідження вигідним (мовляв, і так продається) або розуміла, що нічого путнього довести не вдасться.

"Але, хоч це і малоймовірно, але раптом виробник дослідження провів, а результати вирішив не викладати, – зазначає експерт. – Дані клінічних досліджень з реєстраційних досьє ліків в Україні закриті, ми аналізували інформацію з відкритих джерел. Користувалися наукометричними базами діючих речовин (вивчили 1500 речовин і їх комбінацій).

Препарати, зареєстровані для продажу в країнах із суворими регуляторними вимогами (ЄС, США, Австралія, Японія), вважали ефективними за замовчуванням: будь-який виробник інноваційних ліків захоче продавати їх в цих країнах
".

--1_16

Допоможе кров

Найгірше, що на сумнівні ліки з легкої руки чиновників йдуть гроші платників податків.

"Ми вже кілька років аналізуємо сферу державних закупівель та помічаємо, як державні та комунальні медустанови купують ліки-пустушки, - розповідає Олена Щербан з Центру протидії корупції. - З 2016-му, наприклад, виявили, що один з департаментів охорони здоров'я закупив для онкохворих чорнобильців препарат на витяжці з телячої крові з недоведеною ефективністю. Вони не були забезпечені базовою хіміотерапією, а за бюджетні кошти купувалося щось, навряд чи здатне допомогти в онкології".

У 2017 році, за словами Олени Щербан, медустанови витратили на фуфломіціни більш 183 млн грн (при загальній сумі закупівель 4,3 млрд грн). З 2013 по 2017-й на "витяжки" пішло близько $ 37 млн.

Чому їх купують

Ліки потрапляють до аптек через експертизу в Державному експертом центрі МОЗ. За словами експертів, сьогодні контроль за процедурою посилився, але в минулому реєстрацію пройшла безліч сумнівних засобів.

"Вимоги до ліків при реєстрації змінилися", - говорить Тетяна Думенко, директор Державного експертного центру МОЗ: список дозволених до продажу в країні ліків на сайті міністерства оновлюється щодня.

Експертний центр може позбавити препарат держреєстрації, якщо на нього надходить багато скарг від пацієнтів (через лікарів) про непередбачені побічні реакції. Ось тільки лікарі ні на що не скаржаться: практики такої немає.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Чому нам їх все ще призначають

Виписувати зайве лікарів змушують традиції і некомпетентність, кажуть в МОЗ: наприклад, ефективних ліків при хворобі немає, а пацієнт чекає терапії.

"Всі колеги призначають це, і лікар не хоче бути білою вороною", – додає Євген Гончар.

"Де не розвивається наука – процвітає шарлатанство, – впевнений Павло Сільковський, лікар-анестезіолог з досвідом роботи в інтернаціональних командах лікарів-волонтерів. – Більшість наших лікарів оперують знаннями, які колись почерпнули в теорії. Якщо їздять на конференції, то, як правило, оплачені фармакомпаніями. І відповідно, користуються їхніми рекомендаціями. Адже у більшості можливості читати професійну літературу або статті немає: вони платні і англійською, а мало хто може читати англомовні ресурси і взагалі має до них доступ. Коли виступає професор, доктор медичних наук і хвалить препарат – вони орієнтуються на його слова, а не на думку вченого з Гарварду, про якого вони ніколи не чули. З іншого боку – дивує позиція МОЗ: міністерство реєструє всі ці засоби не як БАДи, а як ліки. Необов'язково відкликати реєстрацію, достатньо її не продовжувати". У МОЗ кажуть: над списком ліків працюють постійно
".

--2

Як собі допомогти: дивимось Нацперелік

Пацієнти повинні вийти з ролі безсловесних виконавців, впевнена Вікторія Тимошевська.

"Коли з'явиться критична маса пацієнтів і їх рідних, які задають правильні питання - пустушки перестануть призначати, - вважає вона. - Чому призначаєте саме ці препарати? Чи є вони в протоколах лікування та Національному переліку ліків?"

Людям потрібно звикнути активно користуватися інформацією додатки МОЗ "Ліки Контроль" (likicontrol.com.ua): з його допомогою можна перевірити, чи є призначений медпрепарат в Нацпереліку і програмі "Доступні ліки". А головне - робити висновки про методи лікаря, якщо препарату в списку немає.

"Постійно спостерігаю, як пацієнтам виписують по 10-15 ліків, часом забуваючи про їх несумісність, побічні ефекти, - каже вона. - Якщо лікар відмовляється профільтрувати таке призначення - краще шукати іншого".

Сьогодні цю функцію на себе частково взяли страхові компанії: нерідко вони відмовляються гарантувати пацієнту оплату ліків без доведеної ефективності. Контролювати призначення буде і Національна служба здоров'я України, яка стане оплачувати медикам надані послуги. Дуже допомогли б справі електронні рецепти: в будь-який момент можна перевірити, який лікар що виписує. Хоча до цього далеко - в Україні і паперові рецепти на руки дають вкрай рідко, частіше черкають рекомендації на відривних листках.

"Впевнена, у нас з'являться професійні асоціації, які почнуть реально відстоювати дотримання протоколів лікування, - говорить Тимошевська. - В Європі такі організації займаються в тому числі акредитаціями лікарів. І якщо помічають, що медик захоплюється ліками з недоведеною ефективністю - позбавляють його ліцензії".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

ТОП-10 діючих речовин препаратів, на які ми витратили найбільше грошей в аптеках:

  • Німесулід
  • Депротеінізований гемодериват з крові телят
  • Натрію хлорид
  • Налбуфіну гідрохлорид
  • Ривароксабан
  • Метамізол натрію
  • Адеметіонін
  • Сальметерол, флютиказон
  • Електроліти з сорбітолом
  • Есенціальні фосфоліпіди

Ноотропи дуже популярні

Тут вказані діючі речовини найпопулярніших ноотропів і нейропротекторів і суми, витрачені на них в 2017-м (в млн грн)

  • Депротеінізований гемодериват з крові телят - 342

  • Есцинова сіль 2,6-діаміногексанової кислоти - 152

  • Етілметілгідроксіпірідіна сукцинат - 134

  • Фенібут – 117
  • Пептидний препарат, що виробляється з мозку свиней - 102

  • Цитиколін натрію – 94
  • Пептидний препарат з кори головного мозку великої рогатої худоби та свиней - 67

  • Цитиколін натрію (в іншому препараті) – 66

  • Іпідакрину гідрохлорид – 62

  • Мельдоній – 61

Це дані компанії SMD (ООО "Системні маркетингові дослідження")

Інсульт: джек-пот для аптеки і дефіцит профільних центрів

"Три головні причини смертності серед українців - серцево-судинні, судинно-мозкові та онкологічні захворювання", - перераховує Дмитро Гуляєв, керівник дослідницьких проектів ГО "Українська асоціація боротьби з інсультом".

І якраз на цих проблемах найбільше наживаються фармацевти.

"У всьому світі при інсульті звертаються в спеціалізовані інсультні відділення. І є лише один засіб, який обґрунтовано використовується в лікуванні пацієнтів з гострим інсультом, - говорить він. - Речовина альтеплаза розчиняє тромби, що утворилися в судинах, і пацієнту потім не потрібне тривале відновлення".

У розвинених країнах з зразковою організацією медичної допомоги тромболізис роблять 30% пацієнтів. Іншим він не показаний – пацієнта привезли запізно або негативний ефект перевищить користь через протипоказання. Тоді визначається тип інсульту і підключаються інші групи ліків – антитромбоцитарні або антикоагулянти (важливо не переплутати!). Для цього обстежують камери серця, судини шиї і живлять мозок. Але не в районці, а в інсультному центрі, яких у всій Україні одиниці. І грамотної допомоги при інсульті не отримують до 70% пацієнтів, каже Гуляєв, хоча це недорого.

А замість допомоги пацієнти отримують довгі списки препаратів, які треба "прокапати". Зокрема, нейропротекторів. Так, за результатами клінічного аудиту, проведеного "Лікарняною касою Житомирської області", встановили: 78% пацієнтам з ішемічним інсультом в регіоні призначали один або кілька нейропротекторів всупереч уніфікованих клінічного протоколу медичної допомоги.

"Немає ніяких підстав їх застосовувати. У клінічних директивах всіх цивілізованих країн зазначено, що немає причин призначати нейропротектори при інсультах, - говорить Гуляєв. - В українських теж, але на практиці вони використовуються широко".

Якби в Україні тромболізис робили 100 000 пацієнтів, це коштувало б близько 2,6 млрд грн - стільки, скільки в рік купується нейропротекторів! Але виходить пшик: гроші є, а здоров'я немає. А адже в реальності альтеплаза потрібна навіть не ста, а 30 000 пацієнтів. Але якщо в Польщі, Чехії чи Словаччині лікування нею отримують 10 000 пацієнтів на рік, то в Україні - 400 осіб.

"Цікаво, що більше половини випадків застосування - у Вінницькій області. Так що багато чого залежить від людей, які роблять закупівлі ліків. Очевидно, в регіоні знайшли спосіб за кошти державного або місцевого бюджету купувати альтеплазу, - пояснює Дмитро Гуляєв. - Одне втручання коштує близько $ 1000: рідкісний пацієнт в такій ситуації відразу оперативно знайде таку суму".

Також при інсульті важлива реабілітація. У нас в країні фахівців групи реабілітаційної допомоги в держустановах практично немає, каже Гуляєв, тільки в приватних.

"Але якби пацієнти заощадили гроші, які витрачають на гомеопатію, нейропротектори і фітотерапію - гіпотетично вони могли б оплатити недешеві, але ефективні реабілітаційні послуги", - розмірковує експерт.

Ви зараз переглядаєте новину "Фуфломіцин наступає: за 5 років українці витратили на ліки-пустушки 3,6 мільярда доларів". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Тетяна Негода

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...