Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

"І не йшлося, щоб я відмовився бути патріархом": інтерв'ю з главою УПЦ КП Філаретом

19 липня, 07:11

Гук Ольга

Про те, що "пішло не так" з томосом і чому УПЦ Київського патріархату окрема від ПЦУ

Глава УПЦ КП: "Ми зміст томосу не знали. Думали, буде повна автокефалія, як в інших церквах". Фото: з архіву УПЦ КП

Глава УПЦ КП: "Ми зміст томосу не знали. Думали, буде повна автокефалія, як в інших церквах". Фото: з архіву УПЦ КП

Глава Української православної церкви Київського Патріархату Філарет в ексклюзивному інтерв'ю сайту "Сьогодні" розповів про проблеми з томосом, стан свого здоров'я, конфлікт з керівництвом Православної церкви України подальшу долю УПЦ КП, і багато іншого.

- Днями з'явилася інформація від представника ПЦУ, що перед грудневим собором вам прописали якісь ліки, які погіршили ваш стан. Як ваше здоров'я сьогодні?

- Було, є і буде хорошим. Брав я ліки, вони не допомогли, і я від них відмовився.

- Ви не вважаєте, що це були якісь підступи ворогів?

- Ні. Це просто ліки, яке мені не підійшли. Решта – спекуляції. Хочуть представити мене хворим, тим, хто вижив з розуму і тому відправити на спокій, щоб управляти церквою так, як вони хочуть. А точніше – так, як їм скажуть. Заради цього вся ця інсинуація – і про хвороби, і про старчество. Усе спрямовано на одну мету – відправити патріарха Філарета на спокій, ліквідувати Київський патріархат і церквою управляти так, як їм скажуть.

- А на скільки років ви почуваєтесь внутрішньо?

- 50-60 років.

- Які були домовленості з вами перед отриманням томосу

- Ставили умову, щоб я не висував своєї кандидатури на пост предстоятеля нової української церкви. Це була вимога патріарха Варфоломія. Якщо я відмовлюся від посади – томос буде. Якщо я не відмовлюся – томосу не буде. Переді мною стояв вибір. Я вирішив задовольнити прохання патріарха Варфоломія і прохання президента Порошенка.

Але була домовленість з президентом, що я залишаюся фактично керувати УПЦ КП, як і керував. А митрополит Епіфаній представлятиме українську церкву зовні. Така домовленість була між мною і президентом Порошенком в присутності митрополита Епіфанія. Зараз він говорить, що не давав такої обіцянки. Але якщо він зараз відмовляється, то чому не сказав ще тоді, в присутності президента, що якщо він буде предстоятелем, то патріарх Філарет не керуватиме церквою в Україні?

- А ви повинні були залишитися патріархом чи митрополитом?

- Тільки патріархом. Взагалі навіть розмови не було про те, щоб я відмовився від сану патріарха. Я довічно обраний, причому Помісним собором – і я не маю права відмовлятися від сану патріарха. Помісний собор 1995 року обрав мене патріархом довічно.

- Тобто патріарх Варфоломій не обговорював із вами, що він вимагає, щоб ви зняли кукіль?

- Ми з патріархом не говорили. І взагалі відмовитися від патріаршества неможливо. Це все одно що відмовитися від архієрейства. Якщо ти відмовляєшся від архієрейства, значить, ти відмовляєшся від церкви, відмовляєшся від Бога. Я на такий крок ніколи не піду. Обрали мене патріархом, і я буду довічно патріархом.

- Скільки часу перед томосом вас умовляли?

- Мене не треба було вмовляти. Я сам орієнтувався в ситуації, яка складалася. Але мушу сказати: обдурили. Обдурили... Одне обіцяли, а зробили інше.

Так само, як і Вселенський Патріарх. Говорили про томос, про автокефалію. Природно, кожен з нас розумів – раз томос, то такий же, як всім іншим церквам: грецькій, румунській, болгарській, сербській, російській, польській. А отримали томос не такий, а з обмеженнями. Нас такий томос не задовольняє. 

Володимирський собор. Головний храм УПЦ Київського патріархату. Фото: з архіву УПЦ КП

Володимирський собор. Головний храм УПЦ Київського патріархату. Фото: з архіву УПЦ КП

Реклама

- Минуло півроку, перш ніж ви сказали, що томос несправжній, що він не дає автокефалію. Чому чекали стільки часу і що стало останньою краплею?

- Я став говорити про це відразу після того, як ми отримали томос. Адже до цього ми змісту томосу не знали. Думали, буде повна автокефалія, як в інших церквах. А в січні побачили, що отримали, і я вже тоді заговорив, що томос не такий. А зараз я просто став відкрито говорити – що томос не той, що ми очікували, і не такий, який мають всі інші автокефальні церкви.

- І після цього ви вирішили відродити Київський патріархат?

- Трохи не так. Ми домовлялися, що Київський патріархат не ліквідується в Україні, а збережеться. Тому що я як патріарх продовжую керувати українською церквою. Київський патріархат не ліквідовувався. Коли не відсторонюється патріарх, значить є і патріархат!

Коли я побачив, що все направлено на те, щоб ліквідувати Київський патріархат, тоді я зібрав Помісний собор. Це вищий орган управління церкви. На цьому соборі ми і вирішили підтвердити існування Київського патріархату. А постанову об'єднавчого собору про ліквідацію Київського патріархату зробити недійсною. Тому на сьогодні УПЦ КП існує. Від цього патріархату відокремилася так звана ПЦУ.

В тренді
Окупанти заплутують сліди: росіянам видають паспорти "Л/ДНР", місцевим бойовикам – РФ

- Ви так трактуєте?

- ПЦУ коли утворилася? 15 грудня 2018 року. А УПЦ КП утворилася 1992 року. Так хто від кого відокремився? Той, який існував 27 років? Чи той, якому лише півроку? Природно, що в основі ПЦУ лежить УПЦ КП. А значить це – ПЦУ відділяється від УПЦ КП, а не навпаки!

- Скільки разів ви особисто зустрічалися з патріархом Варфоломієм? Скільки років ви знайомі з ним?

- Зустрічався я з патріархом Варфоломієм кілька разів. 1992 року. І при президентові Ющенку: коли патріарх приїжджав до України 2008-го, а також – на Фанарі в Стамбулі. 

- Спілкувалися через перекладача, чи ви знаєте грецький?

- Через перекладача.

- Спочатку Епіфанія називали ледь не вашим родичем. Він вам зобов'язаний своєю швидкою церковною кар'єрою. Він досить швидко став вашою правою рукою. Сумнівалися ви в його кандидатурі, коли погоджувалися на те, щоб він став, нехай і номінально, главою ПЦУ? Чи були у вас інші кандидати?

- Я не думав, що Епіфаній такий, яким він виявився після того, як став предстоятелем. Я йому довіряв повністю і його висував. І він дуже швидко піднявся ієрархічною драбиною. І я намітив його своїм наступником давно. Тому і до статуту УПЦ КП внесли статтю про намісника патріарха. Для чого я вніс цю статтю до статуту на Помісному соборі? Щоб після моєї смерті не було боротьби між архієреями – хто буде місцеблюстителем. Зазвичай буває боротьба. Так ось для того, щоб її не було, я і придумав статтю про намісника патріарха, який, згідно зі статутом, після смерті автоматично стає місцеблюстителем. Але! Місцеблюститель не є предстоятелем і не є патріархом. Потім собор обирає патріарха. Таким намісником я обрав митрополита Епіфанія.

- Вас Епіфаній позбувся, але чи може він в результаті самостійно управляти ПЦУ? Кажуть, що зараз до нього приставлений якийсь "смотрящий" від греків – вікарний єпископ. Які його функції? Навіщо він потрібен? Чи можна говорити, що він контролює ситуацію і з ним потрібно все узгоджувати?

- Мене це дивує. Якщо ПЦУ – автокефальна церква, то для чого предстоятелю мати вікарним грека? Хіба у нас немає українців-архієреїв, які можуть бути вікарними? Чисто грецьких парафій в Україні немає. Є греки, які розсіяні різними українськими парафіями – переважно навколо Маріуполя Донецької області. Предстоятелю не потрібен грецький єпископ, особливо вікарний. А якщо він є, значить, він має якусь мету.

Яка це мета? Інформувати патріарха Варфоломія про те, що відбувається в українській церкві. Це перше. Друге – вказівки, які йдуть від патріарха Варфоломія, він повинен передавати предстоятелю. Ось такі функції має вікарний-грек. Чогось іншого не може бути.

Якщо предстоятелю потрібен вікарний, а він потрібен, то треба було обирати такого з українців. Тим більше що, як ми вже говорили, – томос обмежує автокефалію української церкви. І обмеження ці посилюються ще і присутністю грецького єпископа. 

З Епіфанієм. Багато років Філарет вважав його своєю правою рукою. Фото: з архіву УПЦ КП

З Епіфанієм. Багато років Філарет вважав його своєю правою рукою. Фото: з архіву УПЦ КП

- Який ваш прогноз щодо ПЦУ? Наскільки вона життєздатна без державної підтримки, якої позбулася після президентських виборів?

 

- В Україні має бути повністю незалежна від інших центрів церква. І вона буде, але не в статусі митрополії, а в статусі патріархату.

Патріархат в патріархаті не може бути. Не може бути Київський патріархат в складі Московського патріархату. Також не може бути Київський патріархат в складі Константинопольського (Стамбульського) патріархату. Ми претендуємо на патріархат, а не на митрополію. Так, статус митрополії може бути автокефальним, як, наприклад, польська і чехословацька церкви. Але українська церква, яка є другою після російської церкви за чисельністю, заслуговує бути не митрополією, а патріархатом. Тому я переконаний, що патріархат є і буде. Українській державі необхідна незалежна церква. Виходячи з цього, я вважаю, що ПЦУ – тимчасове явище. Майбутнє – за Київським патріархатом.

Патріархату і український народ чекає, і духовенство очікує. А нас понизили до статусу митрополії. І я знаю, що серед духовенства є незадоволеність отриманим томосом. От якби нам дали автокефалію в статусі патріархату – це дійсно була б реальна автокефалія української церкви. І вона буде.

- Як ви відновлюєте Київський патріархат? Скільки парафій перейшли до ПЦУ, скільки повернулися?

- Ми офіційно існуємо як УПЦ КП. На сьогодні у нас 6 архієреїв, є духовенство.

- А скільки було архієреїв до створення ПЦУ?

- 40. Тепер багато хто з них в ПЦУ. Як довго вони там будуть, я не знаю. Я знаю одне – Київський патріархат був, є і буде. Це – майбутнє української церкви. І в майбутньому це буде одна церква. Не буде ні Московського патріархату, ні Київського, ні ПЦУ. Майбутнє – це єдина українська православна церква.

- Як ви думаєте, через скільки років це може статися?

- Це залежить від Бога. Церквою керує Христос. Це його церква. І він сказав: "Я з вами до кінця століття". Якщо Господь сказав так, значить, він і керує своєю церквою, і керує нами.

Згадаймо історію Київського патріархату. 1992 року вона була маленькою, як гірчичне зерно. А стала найбільшою церквою України (в УПЦ вважають, що вони – найбільша церква України. – Авт.). І виросла, як виростає з гірчичного зерна дерево. У майбутньому в Україні буде одна православна церква в статусі патріархату.

- Ви колись створили і Російську православну церкву Київського патріархату. Чи залишилися в РФ ваші парафії, монастирі, храми?

- РПЦ КП – це єпархії на території Росії, які увійшли до складу Київського Патріархату. Вони і зараз залишаються в Київському патріархаті. Згідно з томосом, всі парафії, єпархії за межами України повинні належати Константинопольському патріарху.

- А в підсумку вони за вами залишилися?

- Константинополь намагався і намагається приєднати їх собі. Але ці єпархії не хочуть бути в Константинопольському патріархаті, і залишаються вірними УПЦ КП.

- В яких ще країнах є ваші закордонні парафії?

- США, Канада, Європа, Латинська Америка, Австралія.

- Ніхто з них не перейшов до ПЦУ?

- Ніхто не перейшов.

- Хто зараз фінансово допомагає УПЦ КП? Кажуть, що головний меценат зі Львова пішов з Епіфанієм і допомагає ПЦУ.

- Київському патріархату ніхто не допомагав і не допомагає. Він існує на добровільні пожертвування, і тільки. Бувають і пожертвування від окремих меценатів, але вони випадкові. Київський патріархат існує на свої кошти.

Далі буде...

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...