Річниця депортації кримських татар: Помолилися в мечетях і запалили свічки на Майдані

У минулі вихідні весь світ разом з Україною відзначив 71-ту річницю депортації кримськотатарського народу. Заходи пройшли не тільки у нас, але і в Німеччині, Польщі, Чехії, Румунії, Туреччини. Татари і українці, незалежно від місця проживання, влаштовували мітинги, походи і навіть "шторми" в соцмережах. А от у рідному Криму згадати депортацію татарам не дозволили.

МАТЕРИК . Віддавати данину жертвам депортації в Києві почали ще в неділю – близько двохсот чоловік запалили свічки пам'яті на центральній площі країни. А вчора в Національній опері України відбувся меморіальний "Вечір-реквієм", в якому взяли участь українські чиновники, нардепи, члени кримськотатарського Меджлісу і представники громадськості. Пізніше, о 19:00, на Майдані Незалежності пройшов Всеукраїнський траурний мітинг: сотні людей прийшли з кримськотатарськими та українськими прапорами вшанувати пам'ять жертв геноциду.

Крім того, Мінінформполітики розробило соціальну кампанію "18 травня ми всі – кримські татари". "За підтримки волонтерів з Сімферополя, Донецька, Севастополя і Києва ми створили рекламні сюжети для зовнішньої реклами, а також відео- та аудіоролики для ТБ і радіо. Крім того, пройшов "шторм" у соцмережах (користувачі розміщували українсько-татарські стрічки на своїх сторінках і позначали повідомлення хештегом "врятуйте кримських татар". – Авт.), присвяченими річниці", – розповів заступник міністра інформполітики Артем Біденко.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ПІВОСТРІВ . А ось на анексованому півострові цього року вшанувати пам'ять предків традиційним траурною ходою в Сімферополі татари не змогли – дозволу від кримської влади вони так і не отримали. "Ми проводили траурний мітинг у Сімферополі понад 20 років поспіль. Збиралися тисячі людей. Причому збиралися під пам'ятником Леніну, і жодного разу не було будь-яких подій чи провокацій. На жаль, мабуть, нова влада вважає нас небезпечними. І це на фоні розмов про те, що наші проблеми успішно "вирішуються", – сумно констатує житель Бахчисараю Алім Ідрісов. У відсутність головного маршу близько 3 тис. татар піднялися на гору Чатир-Даг (знаходиться на ПБК) з прапорами, скандуючи: "Народ! Батьківщина! Крим!".

Замість цього місцеві чиновники провели свою акцію пам'яті – "Запали вогник у своєму серці". Пускати в небо лампадки на головну площу міста прийшли всього кілька сотень людей і навіть "глава" АРК Сергій Аксьонов. Зону мітингу обгородили металевим парканом і рамками металошукачів, а неакредитованих кримськотатарських журналістів взагалі відмовилися пускати. "Все пройшло непомітно, – розповів нам житель Сімферополя Максим. – Знаю, що були закриті молебні в мечетях, а по місту їздять авто з кримськотатарськими прапорами". Пізніше, як заявив глава ЦВК Курултаю Заїр Смедляєв, близько 70 учасників цього автопробігу затримали і відвезли до райвідділу співробітники ОМОНу за неузгоджену акцію.

"Громаду хочуть розколоти"

Експерти бачать в забороні традиційного маршу в Севастополі чергову спробу тиску на кримськотатарську громаду: "Кремль намагається розколоти її зсередини, – вважає політолог Володимир Фесенко. – І хоча зараз кримські татари вибрали легальний спосіб опору, згодом вони можуть піти в радикальне підпілля. Залишаться і легальні способи боротьби за свої права: люди будуть створювати організації і займати чиновницькі посади. Інші ж просто їдуть в Україну і Туреччину". Політолог Вадим Карасьов вважає, що нам дуже важливо заручитися підтримкою татар.