Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Хімічна кастрація для педофілів і скасування військового параду: головні події тижня

13 липня, 11:35

Восьме скликання Ради йде: чим запам'ятався парламент "законодавчого спаму"

Реклама

Євросоюз скасував санкції проти президента-втікача Януковича, а в країні скоротилася кількість банківських відділень: ТОП-5 новин тижня, що минає з життя України.

Зеленський скасував військовий парад на День незалежності

Президент України Володимир Зеленський заявив, що у 2019 році на День незалежності не буде військового параду. А 300 мільйонів гривень, які повинні були піти на організацію параду – підуть на премії українським бійцям.

"Зазвичай на День Незалежності проходить військовий парад – помпезний і точно недешевий. Мені здається, що в цьому році замість параду ці гроші краще виділити нашим героям – нашим військовим. І ми прийняли рішення: виділити 300 мільйонів гривень на премії всім нашим військовим. Це солдати строкової служби, курсанти, сержанти – всі. І обов'язково тим військовим, які виконують бойові завдання в зоні проведення операції Об'єднаних сил. Але святкувати День Незалежності ми будемо. Але буде новий формат", – заявив Зеленський.

Як повідомлялося, у 2018 році на День Незалежності в Києві пройшов один з найбільших військових парадів за останні роки – в ньому взяли участь близько 4500 військових і 250 одиниць техніки. На параді відмарширували 24 підрозділи ЗСУ, Держприкордонслужби, СБУ, Нацгвардії, ДСНС, Нацполіції та інших силових підрозділів, що виконують завдання з охорони й оборони країни. Крім того, по Хрещатику пройшлися військові з 18 країн світу – всього 300 осіб.

Історію військових парадів на День незалежності читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні" "При Кучмі Хрещатиком поїхали танки, а Ющенко вважав за краще оркестри: що потрібно знати про паради".

Чим запам'яталося восьме скликання українського парламенту

Восьма Рада на фінішній прямій – депутатам залишилося всього два тижні роботи, а вже після 21 липня їх місця займуть нові народні обранці, які приступлять до виконання обов'язків восени. Яким було восьме скликання українського парламенту, читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".

За п'ять років роботи нардепи зареєстрували 13 592 документи, з яких законами стали менше 5%. Для порівняння, активність депутатів минулого скликання була нижче майже вдвічі: всього 7400 проектів. Через ситуацію, що склалася експерти вже назвали цей парламент "любителями законодавчого спаму".

"За п'ять років Рада зуміла прийняти цілу низку важливих рішень – набагато більше, ніж у минулого скликання. Велика їх частина була позитивною на відміну від рішень попередників, які в значній мірі спровокували кризу кінця 2013 року", – вважає політолог Володимир Фесенко.

За його словами, нинішнім нардепам вдалося підтримати безліч масштабних реформ: медичну, освітню, пенсійну. Перемогою експерт вважає і рішення щодо антикорупційної діяльності: введення е-декларацій, створення НАБУ і НАПК.

"Також депутатам цього скликання вдалося двічі внести зміни до Конституції: по судовій реформі та по закріпленню курсу України щодо вступу в НАТО і ЄС. При тому, що конституційні зміни Радою вносилися тільки раз у 2004 році", – перераховує заслуги парламентаріїв Фесенко.

Порадували нардепи і зменшенням кількості рукоприкладств.

"Бійки залишилися, але їх набагато менше, ніж в попередніх скликаннях. Більш того, сьогодні більше немає протистоянь в стилі "стінка на стінку", – підкреслює експерт.

Втім, курйозами скликання все ж відзначився: депутати виносили через трибуну один одного на руках, кидалися пляшками, запускали в залі дронів, приносили туди гранати (фрукти) і показували колегам середні пальці.

У той же час ця Рада запам'ятається і надзвичайно поганою дисципліною.

"У восьмому скликання традиційна проблема прогулів загострилася – особливо по п'ятницях. Це вкрай негативний маркер ставлення депутатів до своєї роботи", – каже Фесенко.

Він додає, що зловживали депутати "кнопкодавством" і порушенням регламенту, наприклад, неодноразово переголосовували рішення. У провалах скликання експерти називають також все ще необмежену депутатську недоторканність і фактичну відсутність коаліції. Також депутатам так і не вдалося конституційно закріпити зміни, які стосуються децентралізації та врегулювання конфлікту на Донбасі.

Рада узаконила хімічну кастрацію педофілів в Україні

Українські депутати схвалили введення хімічної кастрації за зґвалтування малолітніх в Україні, а також посилили відповідальність за злочини сексуального характеру відносно неповнолітніх і осіб, які не досягли статевої зрілості.

На позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради, яке проходить 11 липня, за відповідний законопроект (№6449) свої голоси віддали 247 парламентарів.

Зокрема, тепер за зґвалтування малолітніх, крім позбавлення волі від 10 до 15 років, злочинців каратимуть також примусової хімічною кастрацією.

Засудженим будуть вводити антиандрогенні препарати – хімічні речовини, які знижують лібідо і сексуальну активність. Такий захід не буде застосовуватися до засуджених у віці до 18 років і старше 65 років.

Крім того, за зґвалтування неповнолітніх для злочинців введено покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 7 до 15 років (зараз до 12 років). Також за злочинцями буде встановлений довічний адміністративний нагляд поліції.

Кримінальну відповідальність для злочинця за розпусні дії щодо особи, яка не досягла 16-річного віку, залишили колишньою – до 5 років позбавлення волі.

Раніше збір підписів за прийняття закону ініціював глава Радикальної партії Олег Ляшко, який є автором законопроекту №6449. Перед голосуванням Олег Ляшко звернувся до колег і закликав зупинити епідемію сексуального насильства над українськими дітьми.

"Мінімум 15 років в'язниці для педофілів без права дострокового звільнення, довічний нагляд правоохоронних органів над цими злочинцями, відкритий для всіх реєстр педофілів, щоб не тільки правоохоронні органи, а кожна мама і батько могли зайти і подивитися, де живе покидьок. Щоб він на гарматний постріл не підходив ні до школи, ні до дитячого садка, ні до дитячого майданчика", - сказав Ляшко.

Нагадаємо, раніше хімічну кастрацію педофілів схвалив комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронних органів.

В Україні стало менше відділень банків

Кількість відділень українських банків, які отримали за перші п'ять місяців 2019 року 23,4 млрд грн прибутку, у квітні-червні скоротилася на 180 підрозділів – з 8449 до 8269. Про це повідомляє прес-служба Національного банку України.

За даними квартальної звітності, до липня в Україні налічувалося 76 діючих банків.

Лідером за кількістю діючих структурних підрозділів є державний Ощадбанк – 2487.

Згідно з інформацією НБУ, станом на 1 січня 2008 року в Україні було 21 089 відділень банків. Через десять років – станом на 1 січня 2018 року – їх число скоротилося до 9489, а до початку 2019 року – до 8509. Таким чином, на сьогоднішній день в Україні стало ще менше банківських відділень.

Нагадаємо, що за перші три місяці цього року банки закрили 81 структурний підрозділ, а створили – 21. При цьому державні банки скоротили 47 відділень, а іноземні – 34. Також була опублікована карта банківських відділень по областям України.

Суд ЄС скасував санкції проти Януковича і його соратників

Суд Європейського Союзу (ЄС) скасував санкції Євросоюзу стосовно колишнього президента України Віктора Януковича і шести членів його команди  про заморожування їхніх коштів. Про це йдеться в рішенні суду, яке оприлюднено його прес-службою 11 липня.

Крім екс-президента, рішення суду стосується його сина Олександра, екс-міністра доходів і зборів Олександра Клименка, екс-прем'єр-міністра Сергія Арбузова, колишнього генерального прокурора Віктора Пшонки та його сина Артема, а також колишнього голови Адміністрації президента Андрія Клюєва.

"У відповідь на кризу в Україні, що почалася у лютому 2014 року, Рада Європейського Союзу 5 березня 2014 року вирішила заморозити кошти та економічні ресурси, зокрема, осіб, які були визнані відповідальними за незаконне привласнення державних коштів", – йдеться у повідомленні.

Рішення про заморожування коштів проти цих осіб неодноразово продовжувалося на рік і було оскаржене.

"Вони подали позови до Загального суду, оскаржуючи дії (ЄС), що продовжують заморожування їх коштів у 2016 та 2017 років роках в тому, що стосується Віктора Януковича і одного з його синів, а у 2018 році – стосовно інших осіб на тій підставі, що Рада не виконала критерії включення в список. Відповідно до сьогоднішніх рішень, Загальний суд підтримує дії українців, скасувавши обмежувальні заходи, прийняті проти них протягом цих періодів", - сказано в прес-релізі суду.

Нагадаємо, Загальний суд ЄС, або Європейський суд загальної юрисдикції – судовий орган першої інстанції в рамках судової системи Європейського Союзу.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...
загрузка...