Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Холод, темрява і обстріли: про що згадують учасники боїв під Дебальцеве

12 лютого 2017, 08:05

Ігор Ветров

У ці дні виповнюється два роки битві за дебальцевський плацдарм

/ Фото: Вiталiй Лазебник

Вкінці січня-початку лютого2015року бойовикиспробувалиоточитиукраїнськічастини,які закріпилисяврайонімістаДебальцевевДонецькійобласті.Запеклі боїзавершилисявідступомпідрозділівЗСУтаНацгвардіїздебальцевськогоплацдарму.День18лютого2015 року,колицесталося,учасникитихподійвважаютьдругимднемсвогонародження.

БИТВА ЗА ДЕБАЛЬЦЕВЕ. Станомнакінець січня2015рокупозиціїукраїнськоїарміїврайоніДебальцеве являлисобоювеликийвиступ,що врізаєтьсявпозиціїбойовиківміжГорлівкоютаадміністративним кордономзЛуганською областю.Йогообороняли4,7тис.військовослужбовцівЗСУтаблизько500бійцівНацгвардіїМВС(спочаткучисельністьукраїнського угрупованняоцінюваласяв2,5тис.бійців).Їмпротистояливід10до19 тисячбойовиків,якірозгорнулизасобиППОі бойовіпорядки нашпиговані системамирадіоелектронноїборотьби.

Цифра в більш ніж 10 тисяч бойовиків прозвучала в спеціальному ролику, підготовленому Генеральним штабом ЗСУ до річниці дебальцевських подій. Про 19 тисяч заявив колишній начальник штабу АТО, генерал-майор Олександр Сирський. Але в будь-якому випадку перевага була на боці супротивника. Так, за даними Генштабу, українська угруповання в районі Дебальцево налічувала 120 танків, 180 артилерійських систем і 65 одиниць реактивних систем залпового вогню (РСЗВ). Друга сторона мала 170 танків, 290 артсистем і 110 одиниць РСЗО. На думку Генштабу, противник планував оточити українське угруповання в районі Дебальцеве, розчленувати сили АТО в секторі "С" на дві частини і вийти до кордонів Харківської області. Військова поразка української армії дозволяла вимагати від українського керівництва значних політичних поступок.

Наступ на плацдарм, за версією Генштабу, почався в ніч на 30 січня 2015 року, коли бойовики зуміли зайняти центральну частину Вуглегірська. Контратака, розпочата 31 січня двома батальйонно-тактичними групами 30-ї окремої механізованої бригади ЗСУ спільно з Нацгвардією, успіхом не увінчалася через нестачу сил. За словами Олександра Сирського, операція фактично звелася до деблокада бійців роти МВС "Світязь" та артилеристів протитанкової батареї, які посіли оборону в міських кварталах. В результаті бойовики зайняли панівні висоти біля Вуглегірська.

Наступ противника з протилежного боку виступу, з району Рідкодуб-Нікішине, також розвивалося більш-менш успішно, незважаючи на протидію українських військ. Нарешті, 9 лютого бойовики зайняли селище Логвинове, перекривши так звану дорогу життя, трасу М-103, по якій забезпечувалися українські війська, що обороняли Дебальцеве. Спроба відбити Логвинове не принесла успіху. За заявою Генерального штабу ЗС України, це сталося через те, що підрозділи, які повинні були наступати на селище зі сходу, відмовилися виконувати поставлене завдання. Зіткнувшись з переважаючими силами противника, що наступає на Логвинове, угруповання змушене була відійти. З цих пір українські військові в Дебальцеве виявилися в оперативному оточенні – стані, при якому до межі ускладнюється постачання військ. У десятих числах лютого 2015 року стало ясно, що дебальцевська епопея наближається до розв'язки.

11_1__

Реклама

Битва підДебальцеве.ПіслязаняттяЛогвинове9лютого "дорогажиття"булаперекрита

ПОЗИЦІЯ "ХРЕСТ".У ті дні два бійця 8-го стрілецького батальйону Національної гвардії – Віталій Лазебник (фотокор газети "Сегодня") і його товариш Костянтин (позивний Майор), який і зараз продовжує служити в НГУ, обороняли блокпост на "хресті". Так називалося перетин трас Ростов – Харків (М-103) і Луганськ – Донецьк в самому Дебальцеве. За словами Майора, гвардійці самі захотіли взяти участь в активних бойових діях. "Ми виконували інші завдання, але в якийсь момент почали просити комбата направити нас туди, де гаряче. Нам пішли назустріч, і 1 лютого ми потрапили на той "хрест", – розповів Костянтин.

На той час Вуглегірськ був уже в руках ворога, але "дорога життя" ще була вільна. Але в самому Дебальцеве було вже вкрай неспокійно. "Ми жили в підвалах міських будівель, а нагорі все прострілюється з різних артсистем. Стріляли з мінометів, "Градів", самохідних знарядь. Ми по звуку навчилися визначати, чим по нам стріляють. Наприклад, міна видає неприємний свист. Якщо ти його чуєш, значить, швидше за все, міна летить не в тебе, але чим коротше цей свист, тим ближче вона впаде. Холод, темрява і постійні обстріли – саме це найбільше запам'яталося", – розповів Костянтин.

Артилерійські обстрілизапам'яталисяіВіталію:"Тирахуєшприльотимінометних мін,щобсходитивтуалет.Логікатака:вящику6мін.Міжнимиінтервалсекундв30.Аколийдезмінаящика,утебез'являєтьсяхвилинипівторидлятого,щобсходитивтуалетабоз'явитисянаповерхні,щобзателефонуватирідним".

В тренді
Під Севастополем вибухнула і згоріла військова вантажівка окупантів

Бійцінамагалися неповідомлятиродичам,девонизнаходяться:"Унасбувхлопецьна ім'яАндрій.Вийшоввінпоговоритиздружиною,ітутпочалиприлітатиміни.Дружиназапитує: "Щоувасвідбувається?".Авінівідповідає: "Такаструлятутвпалаіпокотиласяпопідлозі".Одинзнаших,правда,загинув-не встигсховатисявбліндажпід часобстрілу.Знаєте,під часвійнипоступовозвикаєшдо того,щонавколостріляють-осьцейогоізгубило",-розповідаєКостянтин.

Гвардійці на "хресті" ходили в розвідку. Паралельно вони намагалися встановити контакт з сусідніми підрозділами, обмінюючись з ними телефонами, щоб налагодити спільні дії (система взаємодії між військами тоді працювала слабенько). За словами Майора, було складно розрізнити, хто саме їм протистоїть – росіяни, місцеві бойовики або козачки. Але на жаль, місцеве населення дуже часто виступало на боці сепаратистів. "Вони коректували вогонь артилерії. Були люди і з проукраїнською позицією. Хтось пішов разом з нами", – розповів Костянтин.

На4або5деньсвогоперебуваннянапозиціяхгвардійцізрозуміли,щосправайдедо оточення.ПевнінадіїпокладалисянаМінськіугоди,якіповиннібуливступитивсилуз0:0015 лютого,алевреальностіперемир'яне протримавсяідвохгодин."О0:0015лютогонасталарізкатиша,-пригадавВіталій.-Алебуквальночерезгодинуі20хвилиндесь далекобахнувміномет.Івсепонеслосязаново".

16лютогопротивникпрорвавсявДебальцеве,а 18 лютогоо першій годині ночіпочався відступзплацдарму.КостянтиніВіталійвиходилиз Дебальцевоговрізний час:Майоробігнавсвоготовариша."СпочаткумиїхалинаКрАЗах.Вантажівкиодинзаіншимзламалися,аленаспідібралихлопцінатанку.ПотіммипересілинаБМД,аВіталіквзагалівибиравсяпішки",-розповівКостянтин.

СпочаткуВіталійтежвибиравсянаКрАЗі,залишаючиДебальцевевчисліостанніх.Однакколоназтрьохвантажівок,вякійїхавЛазебник,потрапилавзасідку.Першідві вантажівки,яківезлихлопцівзіншогопідрозділу,булирозстріляніворожимитанками."Занаспромахнулися,алемашинупосіклоосколками,івонавстала.Далімипішлипішки.Вибралисяблизько 11 годиниранку.Під часвідходувнашомубатальйонівтратне було",-розповівВіталій.

ПіслязавершеннябоївМіноборониоціниловтратиукраїнської сторонив179 осіб,абойовиківв868осіб.Черезріквтратиукраїнськихвійськовихбулискоригованідо110 осіб,автратибойовиківзбільшилисядо870осіб.Українськекомандуваннявизналовтрату30%техніки,зазначивши,щопротивниквтративдо200одиницьсвоєїтехніки.

Зтихпірдляобохгвардійцівівсіхтих,хтослуживзнимина"хресті", 18 лютогосталодругимднемнародження.Вониобдзвонюютьсвоїхтоваришівінамагаютьсязустрітисядлятого,щобзгадатиподії,якіїмдовелосяпережити."Мивсімоглизалишитисятам,якбиБог нерозпорядивсяінакше.Але,з іншогобоку,миісамібагатозробилидлятого,щобзалишитисявживих.Алеяне хочу,щобнашідітиколисьотрималитакийжедосвід",-сказавМайор.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...
загрузка...