Хурма, зізіфіус і азіміни: як вирощують екзотичні фрукти в Україні

6 Листопада 2017, 04:46

На Херсонщині зростає плантація хурми і китайських фініків

<p style="text-align: justify;">Рідкісний вид. Азіміни - це банан, авокадо і манго в одному «флаконі».</p>
Рідкісний вид. Азіміни - це банан, авокадо і манго в одному «флаконі».

Нова Каховка – непримітне індустріальне містечко: Каховська ГЕС, усюди високовольтні лінії передач, дроти і тріск над головою. Але в двох кілометрах від нього, в селищі Плодовому, колись розміщувався філія ялтинського Нікітського ботанічного саду зі своїми екзотичними експериментами. Крим, як то кажуть, пішов, а екзоти залишилися і відмінно почувають себе під Новою Каховкою. Це маленьке диво: курна безлюдна траса, промзона з автомийками, продаж матраців і будматеріалів, і раптом – зелені джунглі!

"Тут у нас міні-дендропарк, – пояснює заступник директора Віктор Соколенко. – Повітря, відчуваєте, яке?"

Свіжість, різнотрав'я, специфічний аромат квітучої білого берізки, тисяча незнайомих ноток з глибини саду. А десь там, за огорожею, – триста дерев української хурми, заради якої ми тут.

Коротка довідка

Азіміна – малопоширена в Європі рослина родом з Північної Америки. Вона ж – бананове дерево, північний банан і пау-пау. Хімсклад плодів дуже схожий з бананами, хоча на вигляд спільного мало. Американці їх консервують, додають в морозиво, пироги і торти. Рослина лікарська: відвар листя – сечогінний, екстракт має протипухлинну та антимікробну дію.

Зізіфус – він же китайський фінік або унабі, дерево з сімейства крушинових. Плоди розміром і формою від оливок до великих слив (відомо всього близько 400 сортів), дуже солодкі і поживні, в повністю зрілому стані дійсно нагадують фініки. Зростає в Південно-Східній Азії, Середземномор'ї, Австралії, Японії, на Кавказі і з недавніх пір – на Херсонщині. Посухостійка рослина (жодного разу не підмерзала) і дуже корисна. Йде хоч на десерт, хоч на "оливки".

new_image_527

Зізіфус. Півлітрова баночка в Херсоні коштує 15 грн

Екзотичний хутір: хурма, зізіфус і азімінии

Дослідне господарство "Новокаховське" Інституту рису НААН – як добрий колгосп: 760 га землі, посіви пшениці, кілька сільськогосподарських машин у дворі відсвічують чищеними плугами і боронами. Всі угіддя, що називається, зі слідами колишньої краси. Адміністративна будівля – наче дореволюційної споруди, в ній раніше був сільський клуб, а тепер – зяюча порожнеча. Склади, госпбудівлі, колишня теплиця з ще дерев'яним, бувалим остовом.

"Раніше господарство вирощувало тут розсаду для своїх полів. А ми – саджанці декоративних чагарників на продаж: гібіскуси, спіреї, дейція, бересклет, ялівці", – перераховує Ольга Грабовецька, завсектором мобілізації і збереження рослинних ресурсів інституту.

Хурму та інші ботанічні цінності береже високий бетонний паркан: тут і робітників-то мінімум, не до утримання армії штатних охоронців.

new_image9_144

Переділ. Ще недавно господарство належало Нікітському ботсаду

РАЙ ЗЕМНИЙ. Якби на ділянці були зручні доріжки, загубитися в зелені можна на півдня. Розкішні кущі з багряно-стиглим кизилом, ніжні актинідії, клумба з розкішними юками і лавандою. Господарі раз у раз сиплють хитромудрими назвами чужоземних рослин, які тут цвітуть і пахнуть, розвиваються і дають плоди, і пригощають, чим багаті – всім, що до середини жовтня дозріло. Хурма — на будь-який смак: дрібна, велика, трохи жовта, з червоним відтінком, у формі мандарина, схожа на інжир... Деякі дерева обліплені дрібними плодами, як обліпиха ягодами – тут дають урожай навіть ті рослини, яким відведена роль "чоловіків"-опилювачів.

"Без них хурма не буде плодоносити, на кожні 8-10 "жіночих" дерев обов'язково висаджують по запилювачю", – ділиться професійними секретами вчений-біолог Грабовецька.

Кілька рядів зізіфуса у всіляких варіаціях: один розміром з оливку, інший – зі сливу, третій в формі грушок, а улюбленець вчених – у вигляді небачених досі грибочків (всього 15 сортів).

"З дрібних маринують "оливки", великі заготовлюються як фініки на десерт. Дуже корисні: після Чорнобильської катастрофи дітям в кримських санаторіях давали пюре з зізіфуса, він виводить радіонукліди, - розповідає Ольга Анатоліївна. – Хороший і для шлунково-кишкового тракту, і для відновлення після інсульту".

Предмет особливої гордості – близько 50 зразків азіміни. Ольга, куратор колекцій хурми, азіміни і зізіфуса, зі знанням справи шарить під опалим листям непоказного деревця і витягує звідти схожі на зелені грушки плоди.

"Це суміш смаків банана, манго і авокадо", – презентує "товар" вона.

new_image5_304

Робота. Домагаються від гібридів великих плодів і морозостійкості

ВАЖКІ ЧАСИ. До кожного вихованця причеплено бірку з номерком. Але і без цього наукові співробітники пам'ятають кожну гілочку на будь-якому деревці, історію їх обрізок, врожаїв, підмерзання, можуть годинами розповідати про особливості кожного примірника, як про вихованців у дитсадку. Цією б високої кваліфікації – так розмах ширше! Але після раптового обриву кримських зв'язків господарство ніяк не прийде до тями. Брати черешки з ботсаду не представляється можливим: колишні колеги, таке враження, спілкуватися з новокаховцями просто бояться.

"Практично всі міжнародні зв'язки втрачені, два роки як працюємо (після зміни керівництва), але повністю ще не відновилися, – розповідає Віктор Соколенко. – Фінансування від академії дуже обмежене, господарство давно перевели на госпрозрахунок, крутимося. Хочемо і зовсім вийти на самоокупність".

ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ. Мета вчених – вивести якомога більше морозостійких сортів (незважаючи на глобальне потепління, аномально низькі температури взимку для Херсонщини тепер норма), і великоплідні (поки самі солідні плоди на деревах господарства – розміром з середнє яблуко). Найближчим часом тут сподіваються зареєструвати нові сорти хурми, над яким вчені працювали кілька минулих років.

"На таку роботу йде мінімум 5-7 років, – пояснює Ольга Грабовецька. – Потрібно дочекатися плодів і зробити висновки, наскільки морозостійкими виросли нові екземпляри рослин".

У господарстві вже торгують саджанцями власних сортів "Гора Говерла", "Гора Роджерс" і "Гора Роман-Кош" (третє покоління гібридної хурми). Двом новим "членам сімейства" імен поки не придумали: їх ще слід вивчити, описати і оформити. А далі – на продаж.

new_image8_182

Селекція. Вчені вже зареєстрували три сорти і готують ще

Будні селекціонерів: морози і шарлатани

Господарство заснували 60 років тому, в епоху великих сільськогосподарських експериментів партії. Воно мирно займалося рослинництвом, обробляло поля. З 90-х стало підкорятися Нікітському ботанічному саду, і тодішній директор налагодив з Ялтою повноцінну співпрацю. Під Нову Каховку завезли десятки нових для краю видів рослин, південних і східних "прибульців".

"Першими висадили віргінську хурму, найбільш морозостійку. Тепер в основному з неї беремо посівний матеріал, – розповідає куратор колекції хурми Ольга. – Потім – "росіянка", "Нікітська бордова". До 2007 року в колекції хурми східної вже був 51 сорт".

Але взимку хурмоводів очікували неприємності: різке зниження температури до 27 градусів морозу знищило ніжну частину насаджень. Вижили тільки найстійкіші, з них східних – всього 6-7 сортів.

"Ми зробили висновки. І тепер людям рекомендуємо тільки ті гібридні сорти, що гарантовано виживуть при 23-25-градусному морозі, – каже кандидат біологічних наук Грабовецька. – А "росіянка", наприклад, і 27 переживає нормально: на наступний рік після зими 2007 року навіть урожай давала, хоча загинули персики, абрикоси, практично не було слив, і виноград дуже постраждав".

УМОВИ ДЛЯ ЮЖАНКИ. За словами Ольги Грабовецької, вважається, що якщо в кліматичній зоні ростуть персики і виноград, то можливе і вирощування хурми. Звичайно, вона не любить обмерзання і може підмерзнути, але ж і яблуні підмерзають, не кажучи вже про кісточкові. Хурма полюбила Херсонщину за велику кількість сонячного світла, а ось дощів їй тут замало. Раз в днів 10 їй організовують штучний крапельний полив, роблять мульчування пристовбурного кола рослинними залишками для утримання вологи. Ранньою весною – обрізка, восени, до перших заморозків, найприємніше – збір врожаю.

"Кожне дерево може давати до 150 кг! – Прикидає замдиректора господарства. – Але ми плодами поки не торгуємо: все йде на науково-дослідні цілі".

На північ від Запорізької – Дніпровської областей теплолюбна хурма вже не росте. Якщо дуже хочеться, під Києвом або на сході можна пробувати віргінські сорти: витримують -35. Корольок або Шарон – точно не наш варіант, хоча інтернет-оголошень про продаж різних саджанців хурми хоч греблю гати.

"Якось зустрічала навіть "розплідник" у Вінницькій області. Продавали саджанці задешево (90 грн – при тому, що держпідприємство "Новокаховське" дешевше 200 грн за штуку продавати не може). А потім у людей виростали клени і яблуні, – згадує Ольга Анатоліївна. – Чимало шахраїв і на ринках: продають сіянці під виглядом живцюваних".

Кілька порад тим, хто мріє про домашню хурму: не шукайте черенковані саджанці, їх не буває. Хурма не черенкується, її можна тільки почкувати в певних лабораторних умовах, підрощувати сіянці і проводити окулірування (щеплення почкою), а це далеко не кожному вдається. Зате будь-яка домогосподарка може проростити деревце з кісточки покупного плода. Але 70% сіянців – чоловічі екземпляри, майже не дають плодів: отримаєте декоративну рослину, яка красиво квітне навесні.

new_image6_248

Новий сорт. Уже підріс, вивчений, і чекає імені та оформлення

Шарон — це хурма?

Коли продавці на ринку переконують, що їх товар – не хурма, а шарон, вони або не в курсі справи, або не вміють пояснити, що за фрукт продають. "Шарон – це не окрема каста, – пояснює Ольга Грабовецька, – це підвид хурми з аналогічними смаковими властивостями і хімскладом. Хоча відміна, зрозуміло, є: Шарон – це гібрид східної японської хурми і яблука. Це така комерційна хурма – без терпко-в'яжучого смаку і кісточок, яку не потрібно поспішати продати, поки не пом'ялася: її тримають на дереві до напівстиглості, потім пакують по коробках, і поки шарон приїде до Києва або Вінниці, він вже набуває товарного кольору і смаку. А шарон був виведений в Ізраїлі, тому названий на честь Саронської долини на заході країни".

new_image4_375

Цей "грибок" – майбутній фінік!

Колега по хурмі із Закарпаття

В околицях Ужгорода, де, як відомо, добре живеться багатьом південним екзотам, теж є великий розплідник хурми. Його заснував закарпатський селекціонер-любитель Михайло Зелді. Відданий східному фрукту садівник присвятив дослідженням сортів хурми в Україні близько 25 років! Сортовипробувач теж намагається вивести морозостійкі гібриди, які зможуть плодоносити хоч в Сумах, хоч в Чернігові, і сьогодні досліджує близько 50 власноруч щеплених саджанців.

new_image3_443

Майже парк. Кожен кущик поливається крапельним методом

Правда, клімат передгір'я все ж досить м'який, і загартувати нові сорти природним 30-градусним морозом навряд чи вийде. Але точно відомо, що дерева хурми вже прикрашають площу Лаборця і вулицю Гойди в Ужгороді, відчувають себе комфортно і пропадати не мають наміру.

new_image2_518

Урожай. Продавати поки не пробували: все йде на експерименти

Ви зараз переглядаєте новину "Хурма, зізіфіус і азіміни: як вирощують екзотичні фрукти в Україні". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Тетяна Негода

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...