Глава Госфіскальной служби Ігор Білоус: В Україні повинно залишитися 10 податків

17 Червня 2014, 08:00

Головний податківець в інтерв'ю "Сегодня" розповів про кадрові чистки, про реформи у відомстві, про податкові платежі у східних регіонах та необхідності присвоєння статусу вільної економічної зони Криму

Глава Госфіскальной служби Ігор Білоус: В Україні повинно залишитися 10 податків
Автор фото: Анастасія Іскрицька, "Сегодня"

- Ігоре Олеговичу, до призначення на посаду головного податківця ви працювали інвестиційним банкіром. Складно було адаптуватися на новому місці? Адже Податкова служба – новий напрямок у вашій роботі.
 
- Непросто приймалося рішення прийти в держсектор з бізнесу, але сьогодні таких людей багато. Відразу після призначення довелося буквально пройти курс бійця: зараз в країні напружена обстановка, тому й часто відповідальні рішення потрібно приймати з ходу, наприклад, коли мова йде про евакуацію донецького офісу Податкової служби.

І, по ідеї, в такій ситуації команда Податкової повинна працювати як єдиний механізм. Але відразу після призначення зіткнувся з проблемою: менталітет роботи тут інший. Складається враження, що люди, з якими працюєш, живуть в іншому вимірі. Причому багато хто не бачать навіть зв'язку з землею – тобто з реальним бізнесом. Це треба викорінювати.

- Тобто в міністерстві йдуть кадрові зміни?

- Офіційне визначення статусу Державної фіскальної служби нарешті дозволить оновити команду і призначити професіоналів на ключові посади. Вже є команда однодумців: люди з величезним досвідом, але більше двох місяців вони працювали як радники на громадських засадах, хоча де-факто займали пост, наприклад, глави департаменту аудиту. Так було тому, що поки Податкова не отримала новий статус офіційно, не можна було призначати людей на посади. Але скоро цю проблему ліквідуємо.

Повністю оновити кадровий склад служби неможливо, оскільки ми – велика організація, де працюють майже 60 тис. осіб: в митниці близько 11 тис., решта – податківці. У такій величезній машині складно змінити всю вертикаль. Це відбувається поетапно: оновлюємо адмін-і юрструктури, внутрішню безпеку, департаменти контрабанди, корупції, аудиту. Хоча б на рівні начальників і заступників. Але всіх не заміниш – особливо в районах, там фахівців по пальцях перерахувати. Кадрові "чистки" складно проводити ще й тому, що є перешкоди. Тільки хочеш когось звільнити, він іде на лікарняний, у відпустку. Виявляється, у деяких співробітників накопичено відпустки аж на 90 днів. Працюючи в бізнесі, мені не доводилося стикатися з такими проблемами: мовляв, не можеш звільнити конкретної людини, тому що він, бачте, має кума-брата-свата в сусідніх міністерствах. Це створює складності.

- Після зміни влади почалося активне обговорення реформування Міндоходов і його поділ на Податкову, Митницю і Службу фінрозслідувань. У підсумку створена Державна фіскальна служба. Чи змінилася при цьому структура самого відомства?

- Загалом, хоча Міндоходів і перейменоване в Держфіскальну службу, але всі напрямки діяльності – податківці, митники, силовий блок – залишаються під одним куполом. Сенс у цьому є, адже свого часу витратили шалені гроші на створення Міністерства доходів і зборів. Якщо не помиляюся, йдеться про суму понад 1 млрд грн. Тому немає зараз сенсу розформовувати податківців, митників і податкову міліцію в окремі відомства – це знову спричинить значні витрати, що нерозумно.

Що стосується ідеї створення Служби фінрозлідувань, проект цікавий, але сьогодні країна до цього не готова. Податкова міліція повинна залишатися частиною Фіскальної служби, адже в роботі ми використовуємо і батіг, і пряник. Поки що зарано податківцям надягати білі сорочки і сидіти-чекати, поки бізнес заплатить податки. Звичайно, треба заохочувати нововведення, що стосуються, наприклад, електронного сервісу, але якщо зараз з податкової прибрати батіг чи пряник, система дасть крен.

- Які завдання доводиться вирішувати в першу чергу?

- Відразу взяли під контроль наповнення бюджету. Попередня влада залишила казначейство з нульовим рахунком. І це проблема, оскільки зараз гроші потрібні не тільки на життєдіяльність країни, а й на доппотреби, пов'язані з військовими діями. А компенсаторів немає. Тобто ті гроші, які приходять як міжнародна допомога, формують резерв НБУ, Мінфіну та казначейства. Але левову частку дає наша служба: щомісячно податкова поповнює держскарбницю на 20 млрд грн, Митниця – ще на 10 млрд. Разом: кожен місяць ми повинні забезпечити 30 млрд грн надходжень до держбюджету. Це на рівні першого траншу МВФ в $ 3,2 млрд. Виходить, сьогодні наше відомство фактично забезпечує фінстабільність України. Незважаючи на кризу в країні, наша команда виконала бюджет в березні, квітні. Важко довелося в травні – обіг в бізнесі скоротився на 30%. Ми це бачимо. Але немає чарівного кишені, куди можна залізти, тому продовжуємо працювати.

- Виведення економіки з тіні – один з найбільш ефективних способів наповнення держскарбниці податками. Чи є досягнення в цьому напрямку?

- Так, ми боремося з тінню. Є багато схем ухилення від сплати податків. Їх можна називати по-різному – розкрадання ПДВ, податкові ями, конвертаційні центри, – але все це кримінал. На жаль, попередня влада організувала потужну систему з нелегального відшкодування ПДВ. Популярними були і схеми з мінімізації податку на прибуток.

- Як це працювало?

- Була створена держпрограма, в рамках якої бізнес міг працювати з якимись організаціями, штучно створювали умови, коли замість 19% податку на прибуток бізнес платив лише третину. Тобто підприємці завищували витрати і занижували податки. А розкрадання ПДВ здійснювалося, зокрема, так: спочатку створювався конвертцентр – мережа липових організацій, потім по ланцюжку передавався товар, який спочатку був придбаний без сплати ПДВ, а кінцевому клієнтові реалізовувався за ті ж гроші, але з наданням податкової накладної. У підсумку кінцевий клієнт мав право на податковий кредит (пільга, яка полягає у відстроченні справляння податку, в даному випадку ПДВ. – Авт.). Виходить, що кінцевий клієнт в підсумку залишався в фінплюсе: за певних взаємозаліках ще й держава відшкодовувала підприємцю ПДВ.

Ці схеми бізнес сприймав на ура, оскільки гроші йшли в кишеню. Зараз цю систему важко зламати, адже підприємцям, які працювали за цими правилами близько трьох років, складно відмовитися від легких грошей. Але ці схеми треба ліквідувати, адже втрати від "чорних дір" значні – тільки в 2013-му казна недоотримала 50-70 млрд грн.

Повернути весь бізнес в легальне русло буде непросто: ці схеми знаходять підтримку в нашій структурі, у правоохоронців, в банках. Тому сьогодні йде діалог з НБУ, міністерствами. А ще перевіряємо наш колектив, шукаємо докази, і якщо знаходимо фактаж – всі ці документи передаємо в ГПУ. Крім того, закриваємо лазівки для тіньових схем: міняємо критерії, систему, алгоритми розрахунків. Зокрема, створюємо певні доступи до баз даних і дивимося, хто має до них доступ, яким чином. Йде складна гра на рівні районів, областей. А ще готуємо законодавчий удар – через зміну адміністрування цього податку.

Тим не менш, ми зробили головне – припинили системність, прикрили держпрограми. Що цікаво, ціни в таких схемах, де працювали держмонополії і держсектор, впали: якщо раніше послуги з злодійству ПДВ, з оптимізації податку на прибуток, з переведення в готівку коштів становили 8-14% для приватників, а для держсектора 20%, оскільки гроші казенні, то тепер розцінки знизилися до 5-8%. Звичайно, відмовитися від мільярдів гривень в місяць дуже складно, тому багато хто з тих, хто задіяний у схемі, працюють на свій страх і ризик. Але й цих "партизан" ми відстежуємо і караємо. Боротьба зі схемами вже допомогла витягнути з тіні майже 1 млрд грн на місяць.

- А як вирішити проблему зарплат в конвертах – це ж ще один механізм ухилення від сплати податків?

- По зарплатам у конвертах ситуація інша. Тут, щоб зробити заробітки білими, потрібно вирішувати питання з єдиним соціальним внеском (ЄСВ). Його сума немаленька (мінімум 422,65 грн.), Нараховується на зарплату співробітника, і в основному від його сплати страждають роботодавці, що представляють малий і середній бізнес. А серйозні компанії з великими зарплатами для співробітників, як правило, особливо не заморочуються на цей рахунок. Але оскільки за підсумками 2013-го в Україні середня зарплата склала 3200 грн, природно, більшість населення країни потрапляє в категорію нарахування зарплат в конвертах. За нашими оцінками, в 2013-му приблизно 5 млн працездатних людей отримували зарплату нижче мінімалки, тобто в конвертах. Масштаб проблеми оцінюється в 200 млрд грн. Божевільні гроші.

Щоб знизити рівень ЄСВ, як нас просять – до 15-18% (зараз фізособи-підприємці платять за себе в ПФ 34,7%. – Авт.), Потрібно знайти компенсатор на 50 млрд грн. Ми вивчаємо можливості для вирішення проблеми. Правда, не факт, що якщо буде знижений ЄСВ, зарплати стануть білими.

- Контрабанда і контрафакт алкоголю і сигарет – окрема тема. Скільки податків недоотримує бюджет?

- Ми перший раз за рік зробили бюджет департаменту підакцизних товарів – близько 2 млрд. грн. В принципі, податкова міліція непогано бореться з чорним ринком горілки. Правда, сіра горілка поки не зникла з прилавків, але її стало менше. Ми обговорюємо впровадження електронної акцизної марки – вірніше, комплексу рішень, які допоможуть ліквідації чорного ринку алкоголю. Адже легальні лікерогорілчаники готові платити всі податки, але їм важко працювати на ринку, коли є конкуренти з товаром за ціною 15 грн за пляшку – ця горілка незрозуміло з якого спирту зроблена. Але на цю дешеву продукцію знайдеться свій покупець, оскільки доходи населення невисокі, тому на лікеро-горілчаному ринку треба наводити тотальний порядок.

- Як йдуть справи з оподаткуванням в Криму, адже економічні взаємовідносини півострова з Києвом так і не врегульовані?

- У Криму непроста ситуація. Якщо там людина не готова йти назустріч росіянам, у неї можуть забрати бізнес. На жаль, цих людей ми захистити не можемо, так як півострів анексований, хоча вважаємо Крим нашою територією. З точки зору збору податків півострів в загальний кошик давав небагато – близько 2%. Але не в цьому справа. Важливо, щоб місцевий бізнес перебував у правовому полі: для врегулювання цього питання треба прийняти закон, щоб півострів став вільною економічною зоною (ВЕЗ). Адже якщо Росія теж зробить Крим ВЕЗ, то такий законодавчий формат дозволить легалізувати відносини України з Кримом при фактично подвійному підпорядкуванні півострова. Це дозволить нашим виробникам працювати з місцевим бізнесом, здійснювати двосторонні поставки продукції.

Багато жителів Криму мають там свої магазини, невеликі виробництва, вирощують овочі-фрукти. Що зараз робити цим підприємцям? Можливо, бізнесу доведеться створювати окремі дочірні компанії і реєструватися на півострові платниками податків. Але їм потрібна стиковка з континентом. Тому, мабуть, доведеться закрити очі на якісь політконфлікти, щоб вирішити проблеми бізнесу. Мовляв, окей, тепер у вас два бізнесу: один в Криму, другий на континенті, а звітувати ви будете на рівні холдингу. Тобто якісь податки – наприклад, місцеві – платити на півострові, а інші, якщо бізнес працює на континенті, – уже в Україні.

Окремо стоїть питання про створення повноцінного кордону з Кримом. Ми туди відрядили 120 осіб для створення спецпункт пропуску, де перевіряти будуть податківці, митники та правоохоронці. Це важливо організувати зараз, оскільки Крим ризикує стати непідконтрольною територією, звідки може хлинути контрабанда.

- А як платять податки східні області?

- Сьогодні дехто розпускає чутки, ніби Схід не платить податки – це блеф. Луганська область платить добре – майже за планом. Харків теж справно платить податки, суми пристойні. У Донецькій області платять на 70% від плану – але це нормально, адже зараз в регіоні фактично йде війна. Схід для нас важливий, адже Донецьк, Луганськ, Харків і Одеса – це 23% збору податків у загальний казан.

Великі підприємства, до речі, на Донбасі намагаються працювати і платити податки, не дивлячись на складну обстановку. Деякі бізнесмени оплачують податки навіть авансом. Наприклад, по групі СКМ в Донецькій області справно платять податки і "Метінвест", і ДТЕК, і шахти, і банки.

Не можу не сказати, що для заспокоєння ситуації ми намагаємося повертати ПДВ на Сході. Адже якщо сьогодні ми не зробимо цього, завтра Донбас вийде з плакатами, мовляв, раз не повернули ПДВ, нам не платять зарплати. А післязавтра ці ж люди, не отримавши зарплати, вийдуть на вулиці з гвинтівками. Маленька причина – великі проблеми. Тому не потрібно створювати їх штучно. Ось у квітні повернули 4,2 млрд. грн. ПДВ. І левова частка пішла на Схід. А в травні повернули ПДВ ще більше – 4,9 млрд. грн.

- З року в рік українські підприємства піднімають проблему переплати податків. Як вирішити питання?

- Згоден, треба щось робити з переплатами з податків, а також з боргами по ПДВ. Частково вирішуємо проблему за рахунок випуску ПДВ-облігацій. Вже випустили паперів на 7 млрд грн, і це дозволило знизити наш борг перед бізнесом. Плануємо випустити другий транш ПДВ-облігацій з розрахунком, щоб цього року погасити борги на 16 млрд грн.

Часто чую на адресу податкової скарги: нібито щомісячний план по збору податків виконуємо за рахунок переплат з податку на прибуток, мовляв, підприємства платять податки авансом, і нічого в цій практиці не змінюється. Це не так. У системі оподаткування є така штука – коли великі підприємства з доходом понад 10 млн грн на рік платять податки щомісяця авансом за принципом 1/12. Розрахунок цих авансових платежів йде за минулим звітному році. І якщо хтось із бізнесу вважає, що переплатив, наприклад, на 4 млрд грн, то виправити ситуацію можна навіть в режимі авансових платежів. Просто за підсумками першого кварталу, якщо прибуток у підприємства виявився менше, можна перерахувати суму податку і платити авансово, але менше. При цьому ми намагаємося відійти від практики переплат по податках. Відразу проблему не вирішити, але поступово – вийде.

- Зараз в Україні піднімається питання про необхідність проведення нової податкової реформи. Чого не вистачає нинішньому Податковому кодексу?

- Проводити потрібно не податкову реформу, а міжвідомчу. Кожне міністерство має навести порядок в своєму городі. Спочатку треба створити робочі групи, які проаналізують проблеми конкретних відомств за напрямками – пенсії, податки, правоохоронці. Групи напишуть законопроекти, які ліквідують лазівки в законах. Пізніше в ці документи внесуть корективи, а робочі групи стануть міжвідомчими – спільно і проведемо реформу. Це корисно і для децентралізації влади. Наприклад, наша команда вже оцінила, як треба правильно децентралізувати податкову систему – що з податків-зборів краще передати на місця.

Що стосується податкової реформи, то в ідеалі вся законодавча база буде розроблена до 2016-го. Але стільки часу чекати не можна: бізнес зараз працює і заробляє. Тому Податкова вирішила піти іншим шляхом: ті ініціативи, які ми можемо реалізувати, вже впроваджуємо. Особливу увагу приділяємо зміні критеріїв перевірок для податкової міліції: зараз прибрали план, щоб ліквідувати безглузді ревізії та упереджене ставлення до бізнесу. Навіщо перевіряти підприємство, якщо воно платить податки нормально? Нема чого, адже часто виїзд команди обходиться дорожче, ніж виявлені в результаті помилки в бухгалтерії.

Коли всі ці податкові ініціативи будуть обкатані на практиці, тоді їх можна включати до проекту нового Податкового кодексу, представляти в рамках Міжвідомчої реформи. Кожна таке зміна дозволить покроково перетворити нашу країну в Сінгапур. Адже що потрібно Україні? Десять простих податків – наприклад, ПДВ, податок на доходи фізосіб, акцизи, ЄСВ. Для цього ми зараз розбираємося: які податки працюють і збирають гроші в держскарбницю, а від яких можна відмовитися.

Вважаю, ці процеси нам життєво важливі, адже в країні з прозорої податкової системою іноземні інвестори будуть більш охоче реалізовувати бізнес-проекти. І такі інвестиції можуть прийти в агросектор, порти, IT-галузь. А створення умов для приходу капіталу в Україну – зокрема, у вигляді більш низьких податкових ставок, ніж в ЄС, – прискорить ці процеси. Люди отримають робочі місця і хорошу зарплату, а центр прибутку з Кіпру переїде в Україну.

- Чи готовий бізнес до серйозних змін в податках?

- Є список податкових ініціатив, які ми роздали бізнесу. Тепер сидимо і чекаємо, коли одержимо їх назад – з критикою. Але поки бізнес не все поспішає вести з податківцями діалог. Крикунов, чимось незадоволених, багато, але коли доходить до справи, критиканів як вітром здуває. Виходить, працює податкова за принципом футбольного матчу: 22 гравця і 85 тисяч уболівальників.
 
- І про особисте: у щільному робочому графіку вдається виділити час на відпочинок?

- Робота специфічна. У 6:00 підйом і закінчуємо о першій ночі. І тут найголовніше – виспатися. Я навіть дітей толком не бачу більше двох місяців. Боюся, що вони без мене виростуть, навчаться і підуть працювати. Раніше захоплювався сквошем, але, чесно, грав давно.

Профіль: Інвестбанкір і податківець

Ігор Білоус ро ¬ дил ¬ ся 26 січня 1978 в Тернополі. З відзнакою закінчив Київський національний економічний університет у галузі міжнародної економіки. Має диплом бакалавра в галузі міжнародних фінансів та бухгалтерського обліку в нортумбрийский університеті (м. Ньюкасл, Великобританія).

Інвестиційний банкір. Працював аналітиком в столичній інвесткомпанії SARSCapital, яка спеціалізується на злиття-поглинання, очолював напрямок українського бізнесу в інвестбанку UBS. Також був віце-президентом в Consortium Industrial Group.

Працюючи інвестбанкіром, був задіяний у багатьох операціях з українськими активами. У тому числі, у придбанні компанією Mittal Steel 93,02% акцій в меткомбінаті "Криворіжсталь", у продажу 51% акцій в "УкрСиббанку" французькому BNP Paribas, у продажу 60% акцій у банку "Форум" німецькому Commezbank і т. д. головою Податкової служби призначений у березні 2014-го, а в червні – головою Державної фіскальної служби.

Одружений, двоє дочок.

Ви зараз переглядаєте новину "Глава Госфіскальной служби Ігор Білоус: В Україні повинно залишитися 10 податків". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автори:

Коновалова Христина, Олександр Панченко

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...