Інтернет-лікарі: чи варто довіряти їх діагнозам

Якщо болить голова, ломить поперек і турбує щось у правому боці, багато хто не чекає лікаря, а поспішає в інтернет за порадами.

Треба просто ввести в пошуковику: наприклад – болить в правому боці – і відразу купа діагнозів: від апендициту до цирозу печінки. Таблетки тут теж порекомендують. Є цілі інтернет-сайти, на яких можна вибрати лікаря і поскаржитися йому. Але варто довіряти такого діагнозу?

Лінь, бажання швидкого результату і недовіра до лікарів у людей вже в крові. У вісімдесяті було засилля екстрасенсів. Воду заряджали прямо з телевізора. Тепер біжать до віртуального лікаря. Але справжній він – по той бік екрану, і чи людина взагалі?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Марина Говорухіна консультується у онлайн-лікарів.

"Якщо з'являються підозрілі симптоми, я йду в Google. Діагнози, які я себе ставила і які ставили лікарі – поки збігалися", – говорить вона.

Хто дає консультації в Інтернеті і хто відповість за неправильне лікування, якщо Марина постраждає?

Олег Балабан – консультує по телефону в службу швидкої допомоги. По телефону, за чотири роки творив чудеса лише двічі. По телефону встиг прийняти пологи. Надавав реанімацію.

Решта його телефонні пацієнти, а їх близько двох сотень в день, під кінець розмови отримували одну відповідь. Неможливо поставити діагноз не бачачи хворого.

Пік телефонних дзвінків припадає на період з сьомої вечора до години ночі. Бо вдень увагу людей відволікає робота або справи. На вихідних телефон дзвонить вдвічі більше, тому що поліклініки не працюють.

Розробник сервісу з надання медичних консультацій Дмитро Корнієнко каже, що медичними інтернет-порадами користуються через брак часу.

Дмитро Корнієнко – студент-медик. Розробив сервіс з надання медичних консультацій. Виграв грант на запуск і разом з напарником шукає лікарів, щоб давали професійні поради через Інтернет.

Далі карти розкриває доктор зі стажем. Марина Крапівнер кілька місяців консультувала через Інтернет. Каже, деякі інтернет-портали дійсно укладають договори з лікарями і приватними клініками. Але тут своя ложка дьогтю.

За її словами, лікар не сидить постійно онлайн і пацієнти не сидять. Листування може затягнуться на тижні і не призведе ні до чого. Хто знаходиться по ту сторону екрану – студенти або лікарі з освітою – складно з'ясувати.

Немає гарантії, що інтернет-консультації надає справжній лікар.

Тим часом, батьки часто користуються порадами з інтернет-форумів.

Олег запускає в Інтернет лікарів-ботів. Це коли по той бік вашого екрану не жива людина, а штучний інтелект.

Він розповідає, що кваліфікований лікар має список питань, так само працює чат бот. видає певний варіант симптомів і версію діагнозу. Визначити реальну хворобу може, насправді, тільки лікар.

Отже, щоб визначити, хто дає поради – людина або робот, потрібні спеціальні питання.

Щоб штучний інтелект був максимально ефективним для пацієнта, Олегу потрібно знайти хорошого програміста і професійного медика. Втім, більшість українських розробників не надто стурбовані кваліфікованою підтримкою чат-ботів. А значить, Марина кожен раз ризикує отримати помилкову пораду. Розкусити штучний інтелект легко.

"Введіть якісь нелогічні відповіді – ви спілкуєтеся з комп'ютером. Задайте йому питання – ви чат бот? – як правило, ніхто не приховує", – говорить Олег Каліон, директор компанії з розробки чат-ботів.

Спілкування з ботом не завадить, якщо він розпитає вас про вік, зріст, вагу, стать. Чим хворіли, що турбує. Збере першу інформацію, щоб зробити припущення про діагнозу і записати на прийом. Так лікарям працювати значно простіше. Звичайно, якщо підготовлений пацієнт на прийомі не вдає з себе лікаря.

Медик Федір Лапій рік тому заспівав реп, щоб хоч якось достукатися до любителів онлайн-лікування, але толку від його творчості поки мало.

Онлайн-лікарів Лапій на собі не перевіряв, тільки читав, що радять. Знаходив помилки.

Тим часом, постійне бажання знаходити у себе нові симптоми і ставити діагноз через Інтернет-це хвороба. Названа, іпохондрія. Марина іпохондриком себе не вважає.

У свою чергу, лікуватися через Інтернет адвокат Марченко не ризикував. Собі дорожче.

"Коли ви намагаєтеся заощадити гроші, час і займатися самолікування в Інтернеті – ви берете відповідальність на себе", – говорить він.

Аналітики відомого онлайн-сервісу порахували: найбільше в Інтернеті консультуються жінки у віці 25-34 роки: шукають профільних фахівців: гінекологів, дерматологів, отоларингологів, урологів, гастроентерологів. За пошуками столиця лідирує, за нею Харків.

Тим часом, нововведення медреформи, що стартувала, породили нові скарги: лікарі "первинки" все частіше відмовляються приїжджати додому, адже їм дозволили самостійно визначати необхідність візиту.

Раніше Національна служба здоров'я оголосила "другу хвилю" підписання договорів з медичними установами. У Нацслужби здоров'я просять не відкладати процедуру на потім, щоб мати час на виправлення можливих помилок.

Про те, які проблеми можуть виникнути з медреформою, сайт "Сегодня" писав у матеріалі "Хотілося звільнитися. Або вмерти на місці": що не так з медреформою.