Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

"Наступним кроком може стати партнерський статус України в НАТО": інтерв'ю з Андерсом Фог Расмуссеном

13 вересня, 07:51

Зеленюк Крістіна

Не варто так фокусуватися на отриманні ПДЧ. План дій щодо членства ніколи не був гарантією

Андрес Фог Расмуссен

Андрес Фог Расмуссен / Фото: Flickr

Україна представить НАТО проект нової Стратегії національної безпеки для отримання рекомендацій і пропозицій. Про це заявив віце-прем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба на зустрічі з представниками Альянсу в штаб-квартирі НАТО. Начальник Генштабу ЗСУ Руслан Хомчак підтвердив, що стратегічна мета реформи української армії, яка закріплена в Конституції, – це готовність до вступу до НАТО. Про незмінність курсу не раз говорив і президент Володимир Зеленський.

Однак, заяви представників нового парламенту і уряду говорять про прагматичніший підхід. Україна не стукатиме в замкнені двері, щоб почути відмову, тому що консенсусу серед країн-членів Альянсу ні щодо України, ні щодо Грузії немає. Напередодні 16-ї Щорічної зустрічі Ялтинської Європейської стратегії (YES) сайт "Сьогодні" розпитав у колишнього генсека НАТО Андерса Фог Расмуссена про перспективи вступу України до НАТО і інші можливі варіанти співпраці з Альянсом, поки країни-члени не дійдуть єдиної думки про прийняття України
.

- Після дострокових виборів нове скликання Верховної Ради, нарешті, сформувало новий уряд. І одна з перших заяв нового віце-прем'єра з європейської і євроатлантичної інтеграції була якраз про НАТО. Дмитро Кулеба сказав: "Ми не повинні стояти, стукати в замкнені двері і благати "візьміть нас". Вам не здається, що це якраз те, що хоче чути Росія?

- Очевидно, що Росія не хоче бачити хороших відносин між Україною і НАТО. Ми це знаємо. Але, дозвольте мені підкреслити, не Росії це вирішувати. І я знаю, що як НАТО, так і ЄС поважатимуть будь-яке рішення України. Якщо Україна продовжить євроатлантичний курс і захоче поліпшити і поглибити свої відносини з НАТО, ми можемо це зробити. Є Комісія Україна-НАТО, в рамках якої ми можемо продовжувати реформи. А довгострокова мета, на мою думку, повинна полягати у вступі України до НАТО, якщо сама Україна цього хоче.

- Водночас колишній держсекретар США Кондоліза Райс вважає, що найближчим часом Україна навіть не зможе отримати ПДЧ, не кажучи вже про вступ до НАТО, через відсутність консенсусу з цього питання серед країн-членів Альянсу.

- Наразі важко досягти консенсусу щодо членства. Але ми і не говоримо про членство (України в НАТО. – Авт.) прямо зараз. Ми говоримо про процес. І я думаю, наступним кроком може стати пропозиція Україні спеціального партнерського статусу, який називається Enhanced Partnership Opportunities (Партнерство розширених можливостей. – Авт.).

- Який є у Грузії, Австралії, Фінляндії, Йорданії та Швеції.

- Так. Думаю, настав час запропонувати це і Україні, щоб крок за кроком Україна виконувала необхідні критерії. А потім подивимося. Можливо, ситуація зміниться і через кілька років Україна зможе подати заявку на членство в НАТО. Хто знає? Але зараз ми не обговорюємо членство. Ми говоримо про кроки, які потрібно зробити до майбутнього членства.

- Але, якщо я не помиляюся, "Партнерство розширених можливостей" пропонують країнам, які не мають наміру вступати до НАТО.

- Ні, це неправда. Цей статус може бути, але він ніяк не впливає на перспективу майбутнього членства. Цей спеціальний статус пропонується країнам, які хочуть особливих відносин з НАТО. Грузія для цього виконала необхідні критерії і отримала такий статус. Я думаю, настав час запропонувати такий же статус і Україні. І, знову-таки, що не Кремлю вирішувати, гарантуватиме Альянс такий статус України, чи ні. Якраз на майбутньому саміті в Лондоні в грудні НАТО міг би обговорити цю можливість. Знаю, що Альянс буде зосереджений на 70-й річниці свого заснування. Але, водночас, надання такого спеціального статусу України на ювілейному саміті могло б стати сильним сигналом, як для України, так і для Росії.

- Може, нам, все-таки, варто зосередитися на якійсь "дорожній карті", яка надалі приведе Україну до отримання ПДЧ?

- На мою думку, не варто так фокусуватися на отриманні ПДЧ. Тому що План дій щодо членства ніколи не був гарантією, що країна отримає членство в НАТО. 2008 року ми це обговорювали. І тоді серед країн-членів НАТО не було консенсусу щодо надання Україні та Грузії ПДЧ. Але натомість ви отримали щось більше – гарантію, що Україна і Грузія стануть членами НАТО. Альянс так вирішив 2008 року на Бухарестському саміті. І це рішення продовжує діяти. Саме про цю довгострокову мету, яка була зафіксована 2008 року, я і говорю.

- Тобто, членство України в НАТО, як і раніше, залежить від політичної волі країн-членів.

- Є дві умови. Перше, ви правильно сказали, повинен бути політичний консенсус всередині НАТО. Але також є ще один однаково важливий елемент – Україна повинна виконати необхідні критерії – провести необхідні реформи. І багато вже було зроблено. Українські Збройні сили поступово досягли певних стандартів, які більше відповідають стандартам НАТО. Новий уряд також поставив військових під цивільний контроль. Тому ви рухаєтеся у правильному напрямку. Звичайно, коли заходить мова про боротьбу з корупцією і більшу прозорість, багато що ще належить зробити. Але ви на правильному шляху.

- Може, Україні варто відмовитися від вступу до ЄС і НАТО, і це стане сильним аргументом для Росії припинити війну?

- Знов-таки, це Україні вирішувати, коли і як вам подавати заявку на членство. З висоти мого досвіду можу сказати, що коли я був прем'єр-міністром Данії, потім генеральним секретарем НАТО, я зіткнувся з двома відносинами України до НАТО. Перше, коли я був прем'єр-міністром, у вас було дуже пронатовський рух. Потім Янукович був обраний прем'єром і все це було поставлено на паузу.

- Україна була позаблоковою...

- Так. І потім, після того, як Порошенко був обраний, Україна відновила свій рух до НАТО. І ми (в НАТО. – Авт.) сприйняли ці відносини України до Альянсу. Тому, це вам вирішувати. Але, я не думаю, що рішення не прагнути і не вступати до НАТО повернуть Донбас і Крим Україні.

- Чому я задала таке запитання. Голова парламентського комітету у закордонних справах заявив, що потрібно дійти до дискусії, коли росіяни говорять про виведення американських інструкторів, а ми – про виведення російських нерегулярних військових формувань з окупованих територій.

- Це нереалістично. Єдиний шлях – це розгорнути миротворчу місію на Сході України з сильним мандатом, щоб контролювати українсько-російський кордон. Без цього ви не зможете проконтролювати виведення російських збройних формувань.

- Ви вже згадали про ювілейний саміт НАТО в грудні. З якими викликами зараз стикається Альянс? Росія, можливо, Китай?

- Передусім, це, звісно ж, Росія. Від саміту я очікую підтвердження зміцнення територіальної оборони Східної Європи, щоб запобігти будь-якій можливій російській атаці на будь-яку країну-члена НАТО. Китай, звісно ж, ще один безпековий виклик, який також обговорюватиметься. Тероризм – це також загроза, яка, як і раніше, виходить з Півдня. Тому, на Сході – Росія, на Півдні – тероризм, і загалом – Китай. Все це буде на порядку денному.

Реклама

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, що Парламентська асамблея НАТО не збирається повертати Росію до свого складу.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...