Крістіна Зеленюк
політичний оглядач Україна представить НАТО проект нової Стратегії національної безпеки для отримання рекомендацій і пропозицій. Про це заявив віце-прем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба на зустрічі з представниками Альянсу в штаб-квартирі НАТО. Начальник Генштабу ЗСУ Руслан Хомчак підтвердив, що стратегічна мета реформи української армії, яка закріплена в Конституції, – це готовність до вступу до НАТО. Про незмінність курсу не раз говорив і президент Володимир Зеленський.
Однак, заяви представників нового парламенту і уряду говорять про прагматичніший підхід. Україна не стукатиме в замкнені двері, щоб почути відмову, тому що консенсусу серед країн-членів Альянсу ні щодо України, ні щодо Грузії немає. Напередодні 16-ї Щорічної зустрічі Ялтинської Європейської стратегії (YES) сайт "Сьогодні" розпитав у колишнього генсека НАТО Андерса Фог Расмуссена про перспективи вступу України до НАТО і інші можливі варіанти співпраці з Альянсом, поки країни-члени не дійдуть єдиної думки про прийняття України.
- Після дострокових виборів нове скликання Верховної Ради, нарешті, сформувало новий уряд. І одна з перших заяв нового віце-прем'єра з європейської і євроатлантичної інтеграції була якраз про НАТО. Дмитро Кулеба сказав: "Ми не повинні стояти, стукати в замкнені двері і благати "візьміть нас". Вам не здається, що це якраз те, що хоче чути Росія?
- Очевидно, що Росія не хоче бачити хороших відносин між Україною і НАТО. Ми це знаємо. Але, дозвольте мені підкреслити, не Росії це вирішувати. І я знаю, що як НАТО, так і ЄС поважатимуть будь-яке рішення України. Якщо Україна продовжить євроатлантичний курс і захоче поліпшити і поглибити свої відносини з НАТО, ми можемо це зробити. Є Комісія Україна-НАТО, в рамках якої ми можемо продовжувати реформи. А довгострокова мета, на мою думку, повинна полягати у вступі України до НАТО, якщо сама Україна цього хоче.
- Водночас колишній держсекретар США Кондоліза Райс вважає, що найближчим часом Україна навіть не зможе отримати ПДЧ, не кажучи вже про вступ до НАТО, через відсутність консенсусу з цього питання серед країн-членів Альянсу.
- Наразі важко досягти консенсусу щодо членства. Але ми і не говоримо про членство (України в НАТО. – Авт.) прямо зараз. Ми говоримо про процес. І я думаю, наступним кроком може стати пропозиція Україні спеціального партнерського статусу, який називається Enhanced Partnership Opportunities (Партнерство розширених можливостей. – Авт.).
- Який є у Грузії, Австралії, Фінляндії, Йорданії та Швеції.
- Так. Думаю, настав час запропонувати це і Україні, щоб крок за кроком Україна виконувала необхідні критерії. А потім подивимося. Можливо, ситуація зміниться і через кілька років Україна зможе подати заявку на членство в НАТО. Хто знає? Але зараз ми не обговорюємо членство. Ми говоримо про кроки, які потрібно зробити до майбутнього членства.
- Але, якщо я не помиляюся, "Партнерство розширених можливостей" пропонують країнам, які не мають наміру вступати до НАТО.
- Ні, це неправда. Цей статус може бути, але він ніяк не впливає на перспективу майбутнього членства. Цей спеціальний статус пропонується країнам, які хочуть особливих відносин з НАТО. Грузія для цього виконала необхідні критерії і отримала такий статус. Я думаю, настав час запропонувати такий же статус і Україні. І, знову-таки, що не Кремлю вирішувати, гарантуватиме Альянс такий статус України, чи ні. Якраз на майбутньому саміті в Лондоні в грудні НАТО міг би обговорити цю можливість. Знаю, що Альянс буде зосереджений на 70-й річниці свого заснування. Але, водночас, надання такого спеціального статусу України на ювілейному саміті могло б стати сильним сигналом, як для України, так і для Росії.
- Може, нам, все-таки, варто зосередитися на якійсь "дорожній карті", яка надалі приведе Україну до отримання ПДЧ?
- На мою думку, не варто так фокусуватися на отриманні ПДЧ. Тому що План дій щодо членства ніколи не був гарантією, що країна отримає членство в НАТО. 2008 року ми це обговорювали. І тоді серед країн-членів НАТО не було консенсусу щодо надання Україні та Грузії ПДЧ. Але натомість ви отримали щось більше – гарантію, що Україна і Грузія стануть членами НАТО. Альянс так вирішив 2008 року на Бухарестському саміті. І це рішення продовжує діяти. Саме про цю довгострокову мету, яка була зафіксована 2008 року, я і говорю.
- Тобто, членство України в НАТО, як і раніше, залежить від політичної волі країн-членів.
- Є дві умови. Перше, ви правильно сказали, повинен бути політичний консенсус всередині НАТО. Але також є ще один однаково важливий елемент – Україна повинна виконати необхідні критерії – провести необхідні реформи. І багато вже було зроблено. Українські Збройні сили поступово досягли певних стандартів, які більше відповідають стандартам НАТО. Новий уряд також поставив військових під цивільний контроль. Тому ви рухаєтеся у правильному напрямку. Звичайно, коли заходить мова про боротьбу з корупцією і більшу прозорість, багато що ще належить зробити. Але ви на правильному шляху.
- Може, Україні варто відмовитися від вступу до ЄС і НАТО, і це стане сильним аргументом для Росії припинити війну?
- Знов-таки, це Україні вирішувати, коли і як вам подавати заявку на членство. З висоти мого досвіду можу сказати, що коли я був прем'єр-міністром Данії, потім генеральним секретарем НАТО, я зіткнувся з двома відносинами України до НАТО. Перше, коли я був прем'єр-міністром, у вас було дуже пронатовський рух. Потім Янукович був обраний прем'єром і все це було поставлено на паузу.
- Україна була позаблоковою...
- Так. І потім, після того, як Порошенко був обраний, Україна відновила свій рух до НАТО. І ми (в НАТО. – Авт.) сприйняли ці відносини України до Альянсу. Тому, це вам вирішувати. Але, я не думаю, що рішення не прагнути і не вступати до НАТО повернуть Донбас і Крим Україні.
- Чому я задала таке запитання. Голова парламентського комітету у закордонних справах заявив, що потрібно дійти до дискусії, коли росіяни говорять про виведення американських інструкторів, а ми – про виведення російських нерегулярних військових формувань з окупованих територій.
- Це нереалістично. Єдиний шлях – це розгорнути миротворчу місію на Сході України з сильним мандатом, щоб контролювати українсько-російський кордон. Без цього ви не зможете проконтролювати виведення російських збройних формувань.
- Ви вже згадали про ювілейний саміт НАТО в грудні. З якими викликами зараз стикається Альянс? Росія, можливо, Китай?
- Передусім, це, звісно ж, Росія. Від саміту я очікую підтвердження зміцнення територіальної оборони Східної Європи, щоб запобігти будь-якій можливій російській атаці на будь-яку країну-члена НАТО. Китай, звісно ж, ще один безпековий виклик, який також обговорюватиметься. Тероризм – це також загроза, яка, як і раніше, виходить з Півдня. Тому, на Сході – Росія, на Півдні – тероризм, і загалом – Китай. Все це буде на порядку денному.
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, що Парламентська асамблея НАТО не збирається повертати Росію до свого складу.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми