Інтерв'ю з гендиректором Авдіївського коксохіму: "Нам допомогло велике бажання і співчуття"

— Два місяці тому в місті Авдіївка на Донбасі, де розташований один з найбільших в Україні коксохімзаводів, мало не сталася гуманітарна катастрофа. Постійні обстріли міста перебили комунікації, і близько 20 тисяч жителів Авдіївки у розпал зими можуть залишитися без тепла і світла, без води і продуктів. Рятували людей усім миром — і врятували. Як спільними зусиллями вдалося уникнути катастрофи?

— Авдіївський коксохім працює під обстрілом з липня 2014 року. Ми — містоутворююче підприємство, яке забезпечує Авдіївку благами цивілізації: даємо місту тепло і електроенергію, яка йде через наші трансформатори. У лютому, коли були активні бойові дії, ми прийняли рішення законсервувати три батареї з восьми. Газ, який надходив для роботи цих батарей, ми направили на опалення міста, в тому числі і покупний природний газ. Порятунком Авдіївки тоді займалася вся Україна: Держслужба з надзвичайних ситуацій розгорнула пункти обігріву, органи влади привезли генератори, підприємства Групи Метінвест забезпечили Авдіївку будматеріалами та іншими необхідними речами. Гуманітарний штаб Ріната Ахметова взяв на себе продуктову підтримку, направивши в місто більше 10 тонн продуктів. Заводчани разом зі співробітниками Гумштабу забезпечували своєчасну роздачу продуктів людям. Потрібно відзначити, що під час лютневої кризи ми відчули підтримку всієї країни. Завдяки спільним зусиллям і загальній підтримці була проведена дуже велика робота, і гуманітарної кризи вдалося уникнути.

— З самого початку військових дій на Донбасі Авдіївський коксохім і Гумштаб разом виробляли найбільш ефективну модель допомоги людям...

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

— Так, і я пам'ятаю, як все починалося в 2014-м: люди були налякані, розгублені, не розуміли, що і як робити. Здавалося, що ми нікому не потрібні. З усіх боків літали і вибухали снаряди. В Авдіївку не могли потрапити машини з хлібом — водії боялися їхати в місто під постійними обстрілами. У самій Авдіївці волонтери допомагали людям чим могли, але вже було ясно, що одні ми не впораємося з катастрофою, що насувалася. І тут в Авдіївку якимось дивом прорвалися машини Гумштабу з продуктами. Стало зрозуміло, що ми не кинуті і не забуті, стало легше, коли ми зрозуміли, що не залишені один на один зі своєю бідою. Коли почалася робота з роздачі продуктів, нам було вкрай складно. За короткий термін нам довелося налагодити роботу видачі і доставки, збір інформації, яка потім структурувалася і систематизувалася. Величезна робота вимагала чіткої координації. І оскільки ми робили справу разом — завод, Гумштаб, городяни, — незабаром все вийшло і дало результат.

— Що значить для міста синергія роботи АКХЗ і Гумштаба? Крім роздачі продуктових наборів Гумштаб займався і евакуацією людей з-під обстрілу в 2014 році?

— Була пророблена колосальна робота влітку того року, коли потрібно було терміново вивозити людей з Авдіївки. Проблеми були величезні — неможливо було виїхати, наприклад, або люди відмовлялися залишати вдома. А ми, співробітники АКХЗ, вивозили їх на своїх машинах, мікроавтобусах під обстрілом на мирну територію. Пам'ятаю, як ми евакуювали людей з селища Миронівка, де розташована ТЕС і де постійно йшла стрілянина. Зі Штабу зателефонували нам і попросили: "У вас водії бойові, навчилися їздити в будь-яких умовах. Треба вивезти людей". Ми пішли в автотранспортний цех, сказали: "Хлопці, йде обстріл, але треба вивезти з Миронівки людей!" І кілька автобусів поїхали в селище. Гуманітарний штаб координував весь цей процес. Взагалі це проблема, коли люди не хочуть нікуди виїжджати, кажуть: "У нас тут будинки, городи, могили близьких..." І залишаються, сподіваються на краще — доки не прилетить снаряд у будинок.

Треба розуміти, що ми зараз говоримо про спільну роботу АКХЗ і Гумштабу, але точно така ж синергія була в Запоріжжі, Маріуполі, в інших містах. У ній брало участь багато людей, що дозволило організувати цю роботу правильно, своєчасно і прозоро.

— Як ви вважаєте, що стало основою для ефективної роботи Гуманітарного штабу на Донбасі?

— У першу чергу — велике бажання допомогти і велике співчуття до всього, що відбувається, засновника і всієї команди Гумштабу. Друге — правильна і чітка організація процесів логістики, доставки продуктів. Далі — завзятість і спільна праця, в яку було залучено багато волонтерів Гумштабу. Ну і, звичайно, правильно зібрана інформація та прозорі процеси нашої роботи. Так, досвід і знання прийшли з часом, я вдячний Гумштабу за це. Ми всі працювали на нашу спільну мету. І зараз бачимо, що допомога Гуманітарного штабу — це можливість для виживання для людей по обидва боки лінії розмежування. Це і ті, хто не може працювати і заробляти, і пенсіонери, у яких маленькі пенсії, а ціни в магазинах великі. Допомога Гумштабу неоціненна, і він продовжує свою діяльність, хоча ми всі просто мріємо про той день, коли в його роботі вже не буде потреби. Але Рінат Ахметов сказав, що Гуманітарний штаб працюватиме рівно стільки, скільки буде необхідно. І поки цей процес триває.

— Яка ситуація зараз на заводі, наскільки важко працювати чи стало легше, ніж взимку? Яка ситуація в місті?

— Зараз є проблеми — ми працюємо без зовнішньої електроенергії через пошкодження мережі після чергових обстрілів. Щоб Авдіївка не залишилася взагалі без світла, використовуємо наші трансформатори, хоч і сильно ними ризикуємо, постійно підвищуючи навантаження. Будь-яка помилка обладнання може зупинити весь завод. Але ми вже навчилися не допускати помилок. Зараз в будинках у людей є електрика, допомога від Гуманітарного штабу доставляється і роздається за графіком. Як і раніше, спільними зусиллями ми тримаємо ситуацію під контролем.

Топ-менеджер і "промисловець року"

Ім'я: Муса Магомедов
Народився: 07.04.1970, Махачкала (Дагестан)
Кар'єра: генеральний директор коксохімзаводу (Авдіївка)

Муса Сергійович Магомедов народився в селі Іриб Чародинського району (Дагестан). Має дві вищі освіти: Донецький інститут радянської торгівлі і Міжнародний інститут менеджменту (Київ). Пройшов програму розвитку топ-менеджерів Групи Метінвест у московській школі управління Сколково. Має 14-річний стаж керівної роботи.
У 2005-му очолив наглядову раду ВАТ "Запоріжкокс". У 2009 році був призначений генеральним директором "Запоріжкоксу". У 2011-му став лауреатом загальнонаціональної програми "Людина року" в номінації "Промисловець року". 5 листопада 2012 року рішенням наглядової ради ПАТ "АКХЗ" Муса Магомедов призначений гендиректором Авдіївського коксохімзаводу.