Інтерв'ю з міністром оборони Литви: "Ніхто ніколи не думав, що Росія може почати війну проти України"

20 Липня 2018, 07:31

Литва підтримує політику відкритих дверей НАТО для України і Грузії і сподівається, що з часом ми побачимо прогрес на цьому напрямі

<p style="text-align: justify;">Литва сподівається на посилення протиповітряної оборони ППО країн Балтії. Фото: Twitter Lithuanian MoD</p>
Литва сподівається на посилення протиповітряної оборони ППО країн Балтії. Фото: Twitter Lithuanian MoD

Після незаконної анексії Криму Росією і її військового вторгнення на Донбас ризик нападу на країни Балтії збільшився в рази. Рішенням Варшавського саміту НАТО в Латвії, Литві, Естонії та Польщі розмістили натовські батальйони чисельністю понад чотири тисячі осіб. Але для протистояння російськsq агресії, якщо така раптом виникне, цього недостатньо.

За словами міністра оборони Литви Раймундаса Каробліса, у НАТО є Сили швидкого реагування та Корпусу швидкого розгортання, які можуть блискавично прийти на допомогу в разі військової загрози. Але, як вже раніше писав сайт "Сегодня", швидкість реагування сил НАТО поступається російській. Литва сподівається на посилення протиповітряної оборони (ППО) країн Балтії. "На зустрічі в верхах визнана недостатність ППО в країнах Балтії і доручено військовому керівництву НАТО зважити наявні ризики, а також до середини 2019 року внести пропозиції для прийняття подальших рішень", – повідомила прес-служба президента Литви після саміту НАТО з посиланням на затверджені в Брюсселі документи.

Росія в Калінінградській області вже розмістила ракетні комплекси "Іскандер", здатні вразити Копенгаген, Стокгольм і Берлін. У Литви є ракетні комплекси ближньої дії, плюс Литва купує системи середньої дальності, але покупка, наприклад, Patriot їй не по кишені. У Вільнюсі сподіваються, що такі ракетні комплекси будуть присутні в країнах Балтії на ротаційній основі. Також Литва домагається внесення змін до мандат місії повітряної поліції НАТО, щоб стати місією ППО.

Поки ж Вашингтон схвалив продаж Patriot Польщі і заявив про можливість розміщення систем в Естонії. В інтерв'ю сайту "Сегодня" міністр оборони Литви Раймундас Каробліс розповів, що Литва робить на випадок агресії з боку Росії, і чому в Вільнюсі так впевнені, що у членів Альянсу вистачить політичної волі застосувати статтю 5 Вашингтонського договору про колективну оборону.

- У 1994 році за відмову від ядерного потенціалу Україна підписала Будапештський меморандум, за яким США, Великобританія, Франція і Росія гарантували нашу безпеку. В общем-то, виконання гарантій ми чекаємо до цього дня.

- Відмова від імплементації Будапештського меморандуму та інших гарантій, які є в України, насправді дуже великий обман. Ці гарантії повинні дотримуватися і виконуватися на практиці, а не тільки на папері. І це також результат того, що сталося в Україні. На сьогоднішній день потрібні додаткові безпекові заходи для захисту. По-перше, потрібно модернізувати ЗС України та збільшити їх здатність оборонятися – це попередня умова номер один. Без готовності ЗС України та держави в цілому оборонятися ніхто не допоможе. Як в Україні, так і за її межами ніхто ніколи і не думав, що Росія може розв'язати війну проти України.

І по-друге, коли ми говоримо про гарантії, вони повинні на чомусь базуватися. Звичайно, у нас в Литві ситуація кардинально відрізняється: ми члени НАТО, на нас працює стаття 5 Вашингтонського договору та інші його положення дуже конкретно описують, що напад на одну країну-члена НАТО означає напад на весь Альянс. І звичайно, в разі агресії проти нашої країни це буде також агресія проти Берліна, Лондона, Оттави, США і всього Альянсу. Це потужний сигнал нашим противникам, в першу чергу, Кремлю, що пробувати тестувати механізми колективної оборони Альянсу не варто, тому що це буде негайна війна абсолютно з усім Альянсом.

- Ви особисто вірите в політичну волю окремих країн-членів НАТО застосувати статтю 5 про колективно обороні в разі нападу Росії на Литву?

- Так, безумовно, у нас немає ніяких сумнівів в тому, що напад на Литву означатиме напад на інші 28 країн-членів Альянсу. Скажу вам, що сьогоднішня ситуація кардинально відрізняється від тієї, що була навіть у 2013 році, коли ми могли покладатися лише на свої власні ВС. І коли ми говоримо про політичну волю, санкції проти Росії продовжують діяти – це наочна демонстрація політичної волі Євросоюзу і Альянсу. Так, час від часу у нас є розбіжності з цього приводу, але ми їх долаємо.

Але ніхто не відміняв роботу над практичними речами. Що ми вже зробили, і що ініціювала президент, в координації з військовими, звичайно, – взяли оборонні плани не тільки національні (яких у нас, до речі, до нападу Росії на Україну в 2014 році не було), але і на рівні НАТО – регіональний план оборони. Звичайно, цей план повинен бути скомбінований з присутністю батальйонів Альянсу в країнах Балтії. Отже, в Литві є постійна присутність батальйону НАТО, в якому більше тисячі військових (1,2 тис. – Авт.). Також у нас регулярно проводяться військові навчання (в червні в Польщі та країнах Балтії пройшли щорічні військові навчання Saber Strike – Авт.). Все це працює на стримування і оборону.

- Але швидкість реагування сил НАТО на загрози залишає бажати кращого. Так, на саміті в Брюсселі був прийнятий план "Чотири тридцятки", за яким, як йдеться в підсумковій декларації:

"Із загальної кількості збройних сил країни НАТО нададуть додатково 30 великих військово-морських кораблів, 30 важких і середніх маневрених батальйонів і 30 бойових повітряних ескадрилій, з допоміжними підрозділами, що знаходяться в такому стані боєготовності, яке дозволить їм протягом 30 днів або раніше приступити до виконання завдання".

Але у Росії цей "таймінг" і так дорівнює 30 дням...

- Ну звичайно, цей "таймінг" дуже важливий. Є Сили швидкого реагування, які можуть швидко реагувати на загрози і можуть швидко прибути в ту чи іншу країну Альянсу (для цього може знадобитися від 2-7 до 30 днів – Авт.). Безумовно наші ЗС Литви повинні бути підготовлені до конфлікту раніше, ніж до нас прибудуть Сили швидкого реагування НАТО (всього їх чисельність до 25 тис осіб, але також є дев'ять Корпусов швидкого розгортання, Rapid Deployable Corps, кожен з яких може командувати 60 тис солдатів – Авт .). У Литви повинні бути свої внутрішні плани реагування на військові загрози. Також я вже говорив про батальйони Альянсу в країнах Балтії і Польщі. І той батальйон, який дислокується в Литві, повністю інкорпорований в ЗС Литви. Тому з самого початку зрозуміло, що в разі атаки або війни НАТО буде з нами. Крім того ми покладаємося на Rapid Deployable Corps і інші сили, які є в розпорядженні Альянсу. Ну і, врешті-решт, якщо буде реальна загроза війни, ми покладаємося на дані нашої і розвідки союзників, які зможуть нас попередити, і ми встигнемо вжити заходів.

- А як щодо транспортної військової інфраструктури в країнах Балтії, Польщі, Німеччині? Наскільки вона модернізована?

- Ми над цим працюємо. Так, у нас є деякі недоліки. Але зараз ми важко працюємо, щоб їх усунути. Наприклад, разом з Польщею ми ведемо будівництво мостів. Та й в цілому по нашим планам через два роки ми маємо намір істотно модернізувати транспортно-військову інфраструктуру Литви. По-друге, ж / д сполучення: вже є проект "Rail Baltica", який з'єднає Польщу, країни Балтії, Гельсінкі і Західний Берлін. Він буде повністю сучасним і зможе в разі потреби використовуватися і для потреб армії. Всі ці проекти, які я перерахував, будуть реалізовані в найближчому майбутньому. З іншого боку, не можна сказати, що сьогоднішня транспортно-військова інфраструктура така вже й погана. Вона працює, і добре себе показала під час навчань НАТО цього літа. Тільки з США прибули 6,6 тис військових з 1,5 тис одиниць військової техніки, які тестували можливості швидкого перекидання своїх сил з Німеччини до Польщі, а потім до Литви, Латвії та Естонії. І, не дивлячись на проблеми з транспортно-військової інфраструктурою, які у нас як і раніше є, вона взагалі-то працює.

- Десять років тому в Бухаресті Україна так і не отримала ПДЧ через позицію Німеччини і Франції. І, судячи з усього, їх думка через десять років не змінилося. І ми тут (на саміті НАТО в Брюсселі – Авт.) від міністра закордонних справ Туреччини чули, що Македонія і Грузія заслуговують членства в НАТО, а про Україну він не сказав...

- Грузія найближчий сусід Туреччини. Саме тому Анкара більше піклується про долю Тбілісі, і говорить про неї більше, ніж про Україну. Думаю, в цьому причина. Так, на жаль, ми знаходимося в ситуації, коли на цьому саміті більшість ініціатив по Україні заблокувала Угорщина. Сподіваємося, в майбутньому це більше не повториться. Литва підтримує політику відкритих дверей НАТО для України і Грузії і сподівається, що з часом ми побачимо прогрес на цьому напрямі, включаючи модернізацію ВС. Якраз над цим Литва разом з США, Канадою, Великобританією, зараз до цього приєднується Польща, і працює з Україною. Безумовно, підвищення рівня демократії, верховенство права та боротьба з корупцією також дуже важливі.

- У той же час багато експертів і політиків говорять, що якщо Україну приймуть в НАТО з невирішеними територіальними конфліктами, стаття 5 Вашингтонського договору почне працювати проти Росії.

- По-перше, прийняття нових членів до лав Альянсу питання політичне – всі рішення приймаються консенсусом. По-друге, сьогоднішній стан війни з Росією не вічний, і я сподіваюся, що до того моменту, коли ви будете готові стати членом Альянсу, ситуація зміниться.

Ви зараз переглядаєте новину "Інтерв'ю з міністром оборони Литви: "Ніхто ніколи не думав, що Росія може почати війну проти України"". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Зеленюк Крістіна

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...