Інтерв'ю з міністром оборони Литви: "Ніхто ніколи не думав, що Росія може почати війну проти України"

Литва підтримує політику відкритих дверей НАТО для України і Грузії і сподівається, що з часом ми побачимо прогрес на цьому напрямі

Після незаконної анексії Криму Росією і її військового вторгнення на Донбас ризик нападу на країни Балтії збільшився в рази. Рішенням Варшавського саміту НАТО в Латвії, Литві, Естонії та Польщі розмістили натовські батальйони чисельністю понад чотири тисячі осіб. Але для протистояння російськsq агресії, якщо така раптом виникне, цього недостатньо.

За словами міністра оборони Литви Раймундаса Каробліса, у НАТО є Сили швидкого реагування та Корпусу швидкого розгортання, які можуть блискавично прийти на допомогу в разі військової загрози. Але, як вже раніше писав сайт "Сегодня", швидкість реагування сил НАТО поступається російській. Литва сподівається на посилення протиповітряної оборони (ППО) країн Балтії. "На зустрічі в верхах визнана недостатність ППО в країнах Балтії і доручено військовому керівництву НАТО зважити наявні ризики, а також до середини 2019 року внести пропозиції для прийняття подальших рішень", – повідомила прес-служба президента Литви після саміту НАТО з посиланням на затверджені в Брюсселі документи.

Реклама

Росія в Калінінградській області вже розмістила ракетні комплекси "Іскандер", здатні вразити Копенгаген, Стокгольм і Берлін. У Литви є ракетні комплекси ближньої дії, плюс Литва купує системи середньої дальності, але покупка, наприклад, Patriot їй не по кишені. У Вільнюсі сподіваються, що такі ракетні комплекси будуть присутні в країнах Балтії на ротаційній основі. Також Литва домагається внесення змін до мандат місії повітряної поліції НАТО, щоб стати місією ППО.

Поки ж Вашингтон схвалив продаж Patriot Польщі і заявив про можливість розміщення систем в Естонії. В інтерв'ю сайту "Сегодня" міністр оборони Литви Раймундас Каробліс розповів, що Литва робить на випадок агресії з боку Росії, і чому в Вільнюсі так впевнені, що у членів Альянсу вистачить політичної волі застосувати статтю 5 Вашингтонського договору про колективну оборону.

- У 1994 році за відмову від ядерного потенціалу Україна підписала Будапештський меморандум, за яким США, Великобританія, Франція і Росія гарантували нашу безпеку. В общем-то, виконання гарантій ми чекаємо до цього дня.

Реклама

- Відмова від імплементації Будапештського меморандуму та інших гарантій, які є в України, насправді дуже великий обман. Ці гарантії повинні дотримуватися і виконуватися на практиці, а не тільки на папері. І це також результат того, що сталося в Україні. На сьогоднішній день потрібні додаткові безпекові заходи для захисту. По-перше, потрібно модернізувати ЗС України та збільшити їх здатність оборонятися – це попередня умова номер один. Без готовності ЗС України та держави в цілому оборонятися ніхто не допоможе. Як в Україні, так і за її межами ніхто ніколи і не думав, що Росія може розв'язати війну проти України.

І по-друге, коли ми говоримо про гарантії, вони повинні на чомусь базуватися. Звичайно, у нас в Литві ситуація кардинально відрізняється: ми члени НАТО, на нас працює стаття 5 Вашингтонського договору та інші його положення дуже конкретно описують, що напад на одну країну-члена НАТО означає напад на весь Альянс. І звичайно, в разі агресії проти нашої країни це буде також агресія проти Берліна, Лондона, Оттави, США і всього Альянсу. Це потужний сигнал нашим противникам, в першу чергу, Кремлю, що пробувати тестувати механізми колективної оборони Альянсу не варто, тому що це буде негайна війна абсолютно з усім Альянсом.

- Ви особисто вірите в політичну волю окремих країн-членів НАТО застосувати статтю 5 про колективно обороні в разі нападу Росії на Литву?

Реклама

- Так, безумовно, у нас немає ніяких сумнівів в тому, що напад на Литву означатиме напад на інші 28 країн-членів Альянсу. Скажу вам, що сьогоднішня ситуація кардинально відрізняється від тієї, що була навіть у 2013 році, коли ми могли покладатися лише на свої власні ВС. І коли ми говоримо про політичну волю, санкції проти Росії продовжують діяти – це наочна демонстрація політичної волі Євросоюзу і Альянсу. Так, час від часу у нас є розбіжності з цього приводу, але ми їх долаємо.

Але ніхто не відміняв роботу над практичними речами. Що ми вже зробили, і що ініціювала президент, в координації з військовими, звичайно, – взяли оборонні плани не тільки національні (яких у нас, до речі, до нападу Росії на Україну в 2014 році не було), але і на рівні НАТО – регіональний план оборони. Звичайно, цей план повинен бути скомбінований з присутністю батальйонів Альянсу в країнах Балтії. Отже, в Литві є постійна присутність батальйону НАТО, в якому більше тисячі військових (1,2 тис. – Авт.). Також у нас регулярно проводяться військові навчання (в червні в Польщі та країнах Балтії пройшли щорічні військові навчання Saber Strike – Авт.). Все це працює на стримування і оборону.

- Але швидкість реагування сил НАТО на загрози залишає бажати кращого. Так, на саміті в Брюсселі був прийнятий план "Чотири тридцятки" , за яким, як йдеться в підсумковій декларації:

"Із загальної кількості збройних сил країни НАТО нададуть додатково 30 великих військово-морських кораблів, 30 важких і середніх маневрених батальйонів і 30 бойових повітряних ескадрилій, з допоміжними підрозділами, що знаходяться в такому стані боєготовності, яке дозволить їм протягом 30 днів або раніше приступити до виконання завдання".

Але у Росії цей "таймінг" і так дорівнює 30 дням...

- Ну звичайно, цей "таймінг" дуже важливий. Є Сили швидкого реагування, які можуть швидко реагувати на загрози і можуть швидко прибути в ту чи іншу країну Альянсу (для цього може знадобитися від 2-7 до 30 днів – Авт.). Безумовно наші ЗС Литви повинні бути підготовлені до конфлікту раніше, ніж до нас прибудуть Сили швидкого реагування НАТО (всього їх чисельність до 25 тис осіб, але також є дев'ять Корпусов швидкого розгортання, Rapid Deployable Corps, кожен з яких може командувати 60 тис солдатів – Авт .). У Литви повинні бути свої внутрішні плани реагування на військові загрози. Також я вже говорив про батальйони Альянсу в країнах Балтії і Польщі. І той батальйон, який дислокується в Литві, повністю інкорпорований в ЗС Литви. Тому з самого початку зрозуміло, що в разі атаки або війни НАТО буде з нами. Крім того ми покладаємося на Rapid Deployable Corps і інші сили, які є в розпорядженні Альянсу. Ну і, врешті-решт, якщо буде реальна загроза війни, ми покладаємося на дані нашої і розвідки союзників, які зможуть нас попередити, і ми встигнемо вжити заходів.

- А як щодо транспортної військової інфраструктури в країнах Балтії, Польщі, Німеччині? Наскільки вона модернізована?

- Ми над цим працюємо. Так, у нас є деякі недоліки. Але зараз ми важко працюємо, щоб їх усунути. Наприклад, разом з Польщею ми ведемо будівництво мостів. Та й в цілому по нашим планам через два роки ми маємо намір істотно модернізувати транспортно-військову інфраструктуру Литви. По-друге, ж / д сполучення: вже є проект "Rail Baltica", який з'єднає Польщу, країни Балтії, Гельсінкі і Західний Берлін. Він буде повністю сучасним і зможе в разі потреби використовуватися і для потреб армії. Всі ці проекти, які я перерахував, будуть реалізовані в найближчому майбутньому. З іншого боку, не можна сказати, що сьогоднішня транспортно-військова інфраструктура така вже й погана. Вона працює, і добре себе показала під час навчань НАТО цього літа. Тільки з США прибули 6,6 тис військових з 1,5 тис одиниць військової техніки, які тестували можливості швидкого перекидання своїх сил з Німеччини до Польщі, а потім до Литви, Латвії та Естонії. І, не дивлячись на проблеми з транспортно-військової інфраструктурою, які у нас як і раніше є, вона взагалі-то працює.

- Десять років тому в Бухаресті Україна так і не отримала ПДЧ через позицію Німеччини і Франції. І, судячи з усього, їх думка через десять років не змінилося. І ми тут (на саміті НАТО в Брюсселі – Авт.) від міністра закордонних справ Туреччини чули, що Македонія і Грузія заслуговують членства в НАТО, а про Україну він не сказав...

- Грузія найближчий сусід Туреччини. Саме тому Анкара більше піклується про долю Тбілісі, і говорить про неї більше, ніж про Україну. Думаю, в цьому причина. Так, на жаль, ми знаходимося в ситуації, коли на цьому саміті більшість ініціатив по Україні заблокувала Угорщина. Сподіваємося, в майбутньому це більше не повториться. Литва підтримує політику відкритих дверей НАТО для України і Грузії і сподівається, що з часом ми побачимо прогрес на цьому напрямі, включаючи модернізацію ВС. Якраз над цим Литва разом з США, Канадою, Великобританією, зараз до цього приєднується Польща, і працює з Україною. Безумовно, підвищення рівня демократії, верховенство права та боротьба з корупцією також дуже важливі.

- У той же час багато експертів і політиків говорять, що якщо Україну приймуть в НАТО з невирішеними територіальними конфліктами, стаття 5 Вашингтонського договору почне працювати проти Росії.

- По-перше, прийняття нових членів до лав Альянсу питання політичне – всі рішення приймаються консенсусом. По-друге, сьогоднішній стан війни з Росією не вічний, і я сподіваюся, що до того моменту, коли ви будете готові стати членом Альянсу, ситуація зміниться.

Читайте також:

Реклама на segodnya.ua Реклама
Всі новини
Останні новини
Показати ще
Реклама на segodnya.ua Реклама
Говорить президент України
Більше заяв Зеленського
ЗСУ: головне
Докладніше
Війна в Україні з космосу
Більше новин
🙏 Keep Calm
Допомога під час війни
Більше новин
Хроніка обстрілів
Більше про це
У пошуках роботи
Знайти своє місце!
🏠 Квартирне питання
Новини нерухомості
🚘 Актуалка для автовласників
Що ще нового?
"Разом нас багато"
Нас не подолати
⚽ Фан-сектор
Вболівай за футбол!
Be in Techno Trends
Слідкуй за новинами
⭐ Срачi прибули
Більше скандалів
🔮 Прогнози та гороскопи
Що ще кажуть зірки?
Герої не вмирають!

Позивний “Депутат”... Сергій Компанієць - старшина роти 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”. Воював на передовій з 2014 року. Хлопці називали 47-річного старшину батьком, бо він допомагав і вчив кожного. Загинув у бою під Ізюмом, прикриваючи побратимів. Його 16-річний син пішов вчитись у військовий коледж…

Історія героя
статистика
Курс криптовалюти сьогодні

Валюта

Ціна, usd

Bitcoin (BTC)

63638.42

Bitcoin Cash (BCH)

363.11

Binance Coin (BNB)

508.88

Ethereum (ETH)

3256.94

Litecoin (LTC)

78.66

ЗАПРАВКИ
Паливо сьогодні
95+
95
ДП
ГАЗ
51,59
50,44
51,84
27,57
53,40
51,40
52,40
27,39
54,50
52,50
52,00
27,71
55,09
53,49
55,09
28,69
55,25
53,71
53,85
27,85
58,99
56,99
56,99
28,97
58,99
56,99
56,99
28,98
59,49
55,81
55,88
28,38
59,99
57,99
57,99
28,98
-
49,51
49,31
26,89
Наша економіка
5 головних цифр
1
Споживча інфляція Споживча інфляція
18%
2
Облікова ставка Облікова ставка
25%
3
Офіційний курс євро Офіційний курс євро
29,7 грн
4
Офіційний курс долара Офіційний курс долара
29,25 грн
5
Міжнародні резерви Міжнародні резерви
$22,8 млрд
Знати більше💡
Валюта
Курс гривні сьогодні

Валюта

Ціна (грн)

Долар США ($)

38.97

Євро (€)

42.45

"Ми з України"
Наш плейлист

PROBASS ∆ HARDI

"Доброго вечора"

PROBASS ∆ HARDI

Макс Барських

"Буде весна"

Макс Барських

Олександр Пономарьов

"Україна переможе"

Олександр Пономарьов

Антитіла

"Топити за своє"

Антитіла

ТНМК и Kozak System

"Мамо"

ТНМК и Kozak System
Співаймо разом!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти