Путін намагається виставити себе миротворцем – інтерв'ю з Петом Коксом

10 Листопада 2017, 15:15

На думку колишнього президента Європарламенту, Росія намагається послабити єдність міжнародної спільноти, щоб послабити санкції

<p style="text-align: justify;">Володимир Путін. Фото: AFP</p>
Володимир Путін. Фото: AFP

В опублікованій днями першій частині інтерв'ю з колишнім президентом Європарламенту Петом Коксом сайт "Сегодня" говорив про реформу Верховної Ради. Нагадаємо, що з осені 2015 року він очолює спільну українсько-європейську місію з реформування нашого парламенту і навесні минулого року депутати навіть проголосували відповідну резолюцію. Але далі слів справа не пішла – за два роки депутати так і не змогли внести поправки в регламент.

Зараз місія Пета Кокса працює з фракціями та депутатськими групами, переконує змінити регламент і, таким чином, запустити реформу Верховної Ради. Але парламентаріїв, схоже, більше хвилює бюджет-2018 і законопроект про реінтеграцію Донбасу. Особливо в умовах появи в The Wall Street Journal статті про можливість розміщення на Донбасі 20-тисячної місії "блакитних касок". З такою пропозицією, за інформацією видання, Штати нібито готові звернутися до Росії.

Раніше Путін і Лавров оголосили список умов, на яких Росія погодиться почати діалог з миротворцям – це амністія бойовикам і виконання Україною політичної частини Мінських угод. Україну це категорично не влаштовує. Серед наших пріоритетів – щоб миротворча місія встала на кордоні, перекривши поставки російських техніки і особового складу бойовикам, отримала доступ до всієї окупованій території, а в її складі не було росіян. Все це, за словами Пета Кокса, потрібно чітко прописати в мандат майбутньої миротворчої місії, інакше ризикуємо своїми ж руками заморозити конфлікт. У другій частині інтерв'ю сайту "Сегодня" колишній президент Європарламенту розповів, коли Росія може змінити свою політику, і чому в мандат миротворчої місії потрібно також чітко прописати терміни її виведення з Донбасу.

- Як вважаєте, чи може Росія погодитися на українські умови розміщення миротворчої місії на Донбасі?

- Мені здається, деякі елементи можуть сформувати зміну політики Росії. По-перше, президентські вибори в Росії і спроба Путіна уявити себе в якості миротворця. Якщо ви поглянете на Біблію і православну релігію, вони кажуть благословляти миротворців. По-друге, спроба послабити рішучість і єдність міжнародної спільноти щодо санкцій проти Росії. Москва може сказати: дивіться, ми такі миролюбні, ви повинні змінити санкційну політику. І коли ми починаємо вдаватися в деталі, мотивація – один аспект, але мені здається найважливіше – це неконтрольована сьогодні ділянка українсько-російського кордону. Через нього Росія перекидає на Донбас все, що допомагає озброювати бойовиків, включаючи особовий склад. І це найбільша проблема.

- Так, без доступу до кордону миротворча місія втрачає сенс. А спочатку росіяни взагалі пропонували, щоб миротворці охороняли місію СММ ОБСЄ.

- Якщо справа лише в тому, щоб захистити представників СММ ОБСЄ біля лінії демаркації (зіткнення – Авт.), це не захистить цивільних, українських військових і взагалі це дуже обмежена форма миротворчої місії. Я вважаю, що Україна повинна наполягати на кардинально іншому мандат місії. Є й інше не менш важливе питання, яке потрібно підняти. Коли ви звертаєтеся до Радбезу ООН і починаєте там просувати свої ідеї, позитив в тому, що міжнародне співтовариство бере участь в цьому разом з вами. Але зворотна сторона медалі в тому, що за допомогою того ж міжнародного співтовариства ви ризикуєте заморозити конфлікт.

- І таких прикладів у світі досить багато ...

- Наприклад, у ООН є "зелена лінія" на Кіпрі (демаркаційна лінія, яка розділяє острів на дві частини: грецьку і турецьку – Авт.) між північною і південною частиною острова. Мандат ООН на Кіпрі стартував з 1947 року (після турецького вторгнення – Авт.). У Лівані тимчасові сили ООН почали діяти з 1978 року (для виведення ізраїльських сил з півдня Лівану – Авт.) і мандат досі триває. І, врешті-решт, у нас є ірландсько-ООН-ські миротворці, які обслуговують деякі з цих сил, і серед них деякі припадають онуками і синами тих, хто вже служив у лавах цих місій. Тому коли ми говоримо про миротворчу місію, її мандат повинен бути вивірений до дрібниць, в тому числі умови і терміни, за які миротворці повинні вийти з території конфлікту. Пропозиція Кремля по миротворцям, на мій погляд, дуже обмежена і потребує радикальної доопрацювання.

- Але диявол, як завжди, криється в деталях ...

- Так, так завжди ...

- Як вважаєте, чи може Росія погодитися на українські умови розміщення миротворчої місії на Донбасі?

- Мені здається, деякі елементи можуть сформувати зміна політики Росії. По-перше, президентські вибори в Росії і спроба Путіна уявити себе в якості миротворця. Якщо ви поглянете на Біблію і православну релігію, вони кажуть благословляти миротворців. По-друге, спроба послабити рішучість і єдність міжнародної спільноти щодо санкцій проти Росії. Москва може сказати: дивіться, ми такі миролюбні, ви повинні змінити списку санкцій політику. І коли ми починаємо вдаватися в деталі, мотивація – один аспект, але мені здається найважливіше – це неконтрольований сьогодні ділянку українсько-російського кордону. Через нього Росія перекидає на Донбас все, що допомагає озброювати бойовиків, включаючи особовий склад. І це найбільша проблема.

- Так, без доступу до кордону миротворча місія втрачає сенс. А спочатку росіяни взагалі пропонували, щоб миротворці охороняли місію СММ ОБСЄ.

- Якщо справа лише в тому, щоб захистити представників СММ ОБСЄ біля лінії демаркації (зіткнення – Авт.), Це не захистить цивільних, українських військових і взагалі це дуже обмежена форма миротворчої місії. Я вважаю, що Україна повинна наполягати на кардинально іншому мандат місії. Є й інший не менш важливе питання, яке потрібно підняти. Коли ви звертаєтеся до Радбезу ООН і починаєте там просувати свої ідеї, позитив в тому, що міжнародне співтовариство бере участь в цьому разом з вами. Але зворотна сторона медалі в тому, що за допомогою того ж міжнародного співтовариства ви ризикуєте заморозити конфлікт.

- І таких прикладів у світі досить багато ...

- Наприклад, у ООН є "зелена лінія" на Кіпрі (демаркаційна лінія, яка розділяє острів на дві частини: грецьку і турецьку – Авт.) Між північною і південною частиною острова. Мандат ООН на Кіпрі стартував з 1947 року (після турецького вторгнення – Авт.). У Лівані тимчасові сили ООН почали діяти з 1978 року (для виведення ізраїльських сил з півдня Лівану – Авт.) І мандат досі триває. І, врешті-решт, у нас є ірландсько-ООН-ського миротворці, які обслуговують деякі з цих сил, і серед них деякі припадають онуками і синами тих, хто вже служили в рядах цих місій. Тому коли ми говоримо про миротворчу місію, її мандат повинен бути вивірений до дрібниць, в тому числі умови і терміни, за які миротворці повинні вийти з території конфлікту. Пропозиція Кремля по миротворцям, на мій погляд, дуже обмежена і потребує радикальної доопрацювання.

- Але диявол, як завжди, криється в деталях ...

- Так, так завжди ...

- І Ви правильно сказали, потрібно дуже чітко проговорити мандат цієї миротворчої місії, щоб ми своїми ж руками не заморозили війну на Донбасі.

- Абсолютно вірно. Також Путін хоче руками миротворців ще раз показати світу, що це внутрішній конфлікт (як каже Москва "громадянська війна" – Авт.) в Україні, а не війна з Росією. Саме тому я і наголошую, що мандат на введення миротворців дуже важливий, і українсько-російський кордон також потрібно брати під контроль. В іншому випадку не можна виключати, що Росія не буде перекидати техніку і особовий склад на Донбас під час або після завершення мандата роботи миротворчої місії. І, звичайно ж, потрібно не допустити, щоб руками міжнародних миротворчих сил конфлікт на Донбасі заморозили.

- А як щодо європейців? Вони погодяться відправити своїх миротворців на Донбас? Судячи з риторики Юнкера, Україну і в Євросоюзі в найближчі 25 років не чекають.

- Вас не повинно це збивати з пантелику. На це є деякі об'єктивні причини. По-перше, Угода про асоціацію вже підписана і на імплементацію всіх прописаних там вимог і умов може піти до 10 років. Це дорога вашої євроінтеграції, яка почалася, але ще не пройдена. По-друге, ви ж бачили, як несподівано в Нідерландах пройшов референдум (в квітні 2016 року в Нідерландах пройшов консультативний референдум, понад 60% тих, хто проголосував сказали "ні" Асоціації з Україною – Авт.). Але, не дивлячись на негативні результати референдуму, Сенат і уряд Нідерландів вирішили підтримати Асоціацію з Україною, кажучи своїм жителям, що Угода про асоціацію це не членство України в ЄС.

Коли пан Юнкер обирався на пост президента Єврокомісії кілька років тому, він сказав, що до 2020 року чергового розширення ЄС не буде. І це було сказано не тільки для України, але і для Сербії, Чорногорії та інших. З огляду на той факт, що ви навіть не в статусі кандидата на членство в ЄС, на відміну від Сербії. Я підкреслю, що політика нерозширення до 2020 року це не тільки частина виборчої кампанії Юнкера. Він також враховує і те, що якщо оголосити про вступ тієї чи іншої країни в ЄС не у відповідний момент, це не спрацює.

- Як вважаєте, чи може Росія погодитися на українські умови розміщення миротворчої місії на Донбасі?
- Мені здається, деякі елементи можуть сформувати зміна політики Росії. По-перше, президентські вибори в Росії і спроба Путіна уявити себе в якості миротворця. Якщо ви поглянете на Біблію і православну релігію, вони кажуть благословляти миротворців. По-друге, спроба послабити рішучість і єдність міжнародної спільноти щодо санкцій проти Росії. Москва може сказати: дивіться, ми такі миролюбні, ви повинні змінити списку санкцій політику. І коли ми починаємо вдаватися в деталі, мотивація – один аспект, але мені здається найважливіше – це неконтрольований сьогодні ділянку українсько-російського кордону. Через нього Росія перекидає на Донбас все, що допомагає озброювати бойовиків, включаючи особовий склад. І це найбільша проблема.
- Так, без доступу до кордону миротворча місія втрачає сенс. А спочатку росіяни взагалі пропонували, щоб миротворці охороняли місію СММ ОБСЄ.
- Якщо справа лише в тому, щоб захистити представників СММ ОБСЄ біля лінії демаркації (зіткнення – Авт.), Це не захистить цивільних, українських військових і взагалі це дуже обмежена форма миротворчої місії. Я вважаю, що Україна повинна наполягати на кардинально іншому мандат місії. Є й інший не менш важливе питання, яке потрібно підняти. Коли ви звертаєтеся до Радбезу ООН і починаєте там просувати свої ідеї, позитив в тому, що міжнародне співтовариство бере участь в цьому разом з вами. Але зворотна сторона медалі в тому, що за допомогою того ж міжнародного співтовариства ви ризикуєте заморозити конфлікт.
- І таких прикладів у світі досить багато ...
- Наприклад, у ООН є "зелена лінія" на Кіпрі (демаркаційна лінія, яка розділяє острів на дві частини: грецьку і турецьку – Авт.) Між північною і південною частиною острова. Мандат ООН на Кіпрі стартував з 1947 року (після турецького вторгнення – Авт.). У Лівані тимчасові сили ООН почали діяти з 1978 року (для виведення ізраїльських сил з півдня Лівану – Авт.) І мандат досі триває. І, врешті-решт, у нас є ірландсько-ООН-ського миротворці, які обслуговують деякі з цих сил, і серед них деякі припадають онуками і синами тих, хто вже служили в рядах цих місій. Тому коли ми говоримо про миротворчу місію, її мандат повинен бути вивірений до дрібниць, в тому числі умови і терміни, за які миротворці повинні вийти з території конфлікту. Пропозиція Кремля по миротворцям, на мій погляд, дуже обмежена і потребує радикальної доопрацювання.
- Але диявол, як завжди, криється в деталях ...
- Так, так завжди ...
- І Ви правильно сказали, потрібно дуже чітко проговорити мандат цієї миротворчої місії, щоб ми своїми ж руками не заморозили війну на Донбасі.
- Абсолютно вірно. Також Путін хоче руками миротворців ще раз показати світу, що це внутрішній конфлікт (як каже Москва "громадянська війна" – Авт.) В Україні, а не війна з Росією. Саме тому я і наголошую, що мандат на введення миротворців дуже важливий, і українсько-російський кордон також потрібно брати під контроль. В іншому випадку не можна виключати, що Росія не буде перекидати техніку і особовий склад на Донбас під час або після завершення мандата роботи миротворчої місії. І, звичайно ж, потрібно не допустити, щоб руками міжнародних миротворчих сил конфлікт на Донбасі заморозили.
- А як щодо європейців? Вони погодяться відправити своїх миротворців на Донбас? Судячи з риторики Юнкера, Україна і в Євросоюзі в найближчі 25 років не чекають.
- Вас не повинно це збивати з пантелику. На це є деякі об'єктивні причини. По-перше, Угода про асоціацію вже підписано і на імплементацію всіх прописаних там вимог і умов може піти до 10 років. Це дорога вашої євроінтеграції, яка почалася, але ще не пройдена. По-друге, ви ж бачили, як несподівано в Нідерландах пройшов референдум (в квітні 2016 року в Нідерландах пройшов консультативний референдум, понад 60% тих, хто проголосував сказали "ні" Асоціації з Україною – Авт.). Але, не дивлячись на негативні результати референдуму, Сенат і уряд Нідерландів вирішили підтримати Асоціацію з Україною, кажучи своїм жителям, що Угода про асоціацію це не членство України в ЄС.
Коли пан Юнкер обирався на пост президента Єврокомісії пару років назад, він сказав, що до 2020 року чергового розширення ЄС не буде. І це було сказано не тільки для України, але і для Сербії, Чорногорії та інших. З огляду на той факт, що ви навіть не в статусі кандидата на членство в ЄС, на відміну від Сербії. Я підкреслю, що політика нерозширення до 2020 року це не тільки частина виборчої кампанії Юнкера. Він також враховує і те, що якщо оголосити про вступ тієї чи іншої країни в ЄС не у відповідний момент, це не спрацює.

Ви зараз переглядаєте новину "Путін намагається виставити себе миротворцем – інтерв'ю з Петом Коксом". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Зеленюк Крістіна

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...