Інтерв'ю з послом ЄС в Україні: "Якщо Київ не виконає кілька умов – грошей не отримає"

12 Вересня 2017, 08:02

Якщо Рада не скасує мораторій на експорт лісу-кругляка, Україна ризикує залишитися без 600 млн євро макрофінансової допомоги ЄС

Хьюг Мингарелли. Фото: Даниил Павлов
Хьюг Мингарелли. Фото: Даниил Павлов

Символічно, що старт нового політичного сезону в Україні збігся з набранням чинності Угоди про асоціацію Україна-ЄС, оголивши старі проблеми. За словами віце-спікера Верховної Ради Ірини Геращенко, парламент і уряд істотно відстають від графіка виконання Угоди. "Проблемою номер один залишається експертиза законодавства на предмет відповідності нормам європейського права", – підкреслює Геращенко, анонсувавши підготовку дорожньої карти імплементації Угоди. Через зволікання в імплементації Договору з ЄС, за словами віце-прем'єра з євроінтеграції Іванни Клімпуш-Цинцадзе Україна втратила мільйони євро.

Свої ринки для українських товарів в односторонньому порядку ЄС відкрив ще в квітні 2014 року, знизивши близько 98% торговельних мит. Україна відкрила свій ринок 1 січня 2016 року і імплементація економічної частини Угоди ще триває. А ось з політичною частиною виникли проблеми. ЄС не міг завершити її ратифікацію через нідерландський референдум: в квітні 2016 року 61% нідерландців сказали "ні" Асоціації з Україною. Хоч референдум і був консультативним (тобто, його результати були необов'язковими до виконання), Україна і ЄС досить довго шукали вихід з ситуації, що склалася. В результаті спеціально для Нідерландів вирішили доповнити Угоду документом, в якому вказувалося, що Україна не претендує на членство в ЄС, доступ до структурних фондів ЄС, гарантії безпеки, участь в оборонних союзах і право українців на працевлаштування в ЄС.

Але, як показав останній черговий саміт Україна-ЄСякий пройшов у середині липня в Києві, можлива перспектива членства України в ЄС турбує не тільки Нідерланди. Протиріччя в ЄС з цього питання настільки великі, що його лідери відмовилися включити фразу про "перспективу членства для України" в підсумкову заяву саміту, а президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер постійно нагадує, що про вступ України в ЄС в найближчі 20-25 років не може бути й мови. Що ж, Україна і сама поки не готова, попереду ще багато складних і структурних реформ. У цьому Брюссель готовий допомогти, в тому числі і матеріально, маючи в запасі кілька програм макрофінансової допомоги.

В інтерв'ю "Сегодня" голова Представництва Європейського союзу в Україні Хьюг Мінгареллі розповів, що Україна ризикує залишитися без 600 млн євро макрофінансової допомоги, чому питання членства України не стоїть на порядку денному і які реформи Україні потрібно провести для імплементації Угоди про асоціацію.

- Почнемо з ключових завдань, які зараз на порядку денному відносин України-ЄС. З 1 вересня Угода про асоціацію Україна-ЄС набула чинності в повному обсязі. Які наші наступні кроки?

- Пріоритетом нашої співпраці має бути імплементація Угоди про Асоціацію та ЗВТ. Підпис і ратифікація нічого не значать. Те, що дійсно важливо – це їхнє конкретне виконання. Адже якщо ми спільно впораємося з імплементацією, українська економіка поступово приєднається до ринку ЄС. Це дозволить українським компаніям експортувати і інвестувати на європейському ринку, що, в кінцевому рахунку, дозволить створити нові робочі місця в Україні. І це – наша головна мета для поліпшення умов життя українців. Тому наш пріоритет на сьогоднішній день і наступні кілька років – ефективна імплементація Угоди про асоціацію та ЗВТ.

pavl0781

- Скільки законів нам потрібно прийняти для повної імплементації Угоди про асоціацію? Адже перехідний період розтягується на 10 років.

- Сотні законів, норм і стандартів повинні бути адаптовані під європейські. І це величезний шмат роботи. Спочатку ми повинні провести роботу з усіма профільними міністерствами, вони в свою чергу – перевести законодавство ЄС на український, приготувати законопроект, який повинен зареєстроватися в Раді. Далі його повинні розглянути на комітетах, і тільки потім Рада може прийняти новий закон.

- Що пріоритетно?

- У сфері економіки більшість секторів важливі. Але особисто я можу відзначити такі: норми і стандарти санітарії, фітосанітарії та ветеринарії, інтелектуальна власність, правила конкуренції, державні закупівлі, контроль над державною допомогою, а також норми і стандарти в багатьох секторах, включаючи сільське господарство та послуги.

- Що отримають українці від повної імплементації Угоди про асоціацію? Чи можуть вони розраховувати на зниження імпортних мит, наприклад, на машини, одяг та інші товари з Європи?

 - Найважливіше – не скорочення мит, вони не найбільша перешкода для торгівлі. Найбільша перешкода для торгівлі між ЄС і Україною – технічне регулювання норм і стандартів. Уже завтра ваші компанії зможуть експортувати до Європи безліч продуктів і виробів, які виробляються у вашій прекрасній країні. Це важливо, тому що, якщо українські компанії впораються з експортом в ЄС, то це збільшить інвестиції і реально створить нові робочі місця. І, врешті-решт, це все призведе до поліпшення якості життя українців. І наша головна мета – дати можливість українцям жити у відкритому і демократичному суспільстві і, в той же час, поліпшити умови життя. Тому що сьогодні більшість людей борються за те, щоб просто вижити.

- Напевно, в цьому переліку реформ, необхідних для імплементації Угоди про асоціацію, ще й боротьба з корупцією. Як ви оцінюєте зусилля України на цьому шляху?

 За останні три роки було зроблено багато – прийняті нові закони, створені нові інституції. Але очевидно, що попереду ще довгий шлях. НАБУ, НАЗК, САП потрібно посилити, вони повинні бути здатними виконувати свої завдання більш ефективно. Також зараз необхідно якомога швидше запустити нові антикорупційні органи з незалежними і компетентними суддями. Також важливо, щоб запрацював Верховний Суд в повному складі, і щоб аудит НАБУ був зроблений професійно.

- За перші шість місяців 2017-го експорт українських товарів до ЄС склав $ 8,2 млрд, що на 26,1% більше аналогічного періоду в 2016 році. Це гарна новина, але як бути з квотами?

- По-перше, безмитні квоти стосуються тільки 39 товарних позицій в порівнянні з тисячами інших, де квот немає взагалі. По-друге, Євросоюз, як і гарантував Україні, кілька місяців тому надав нові торгові преференції, щоб збільшити безмитні квоти на ряд сільськогосподарських і промислових продуктів. Тобто вже є поліпшення і це сталося в доповненні до ЗВТ. Це означає, що прогресивні європейські ринки будуть все більше і більше відкриватися для українських товарів. І що важливо – українські товари перейдуть на стандарти ЄС. Вони більше не будуть стикатися з технічними бар'єрами для торгівлі.

- А що з приводу експорту лісу кругляка? В Україні діє мораторій на вивіз, хоча саме від цього залежало питання надання Україні пакету макрофінансової допомоги на 600 млн євро. Україна і ЄС вже знайшли вихід з цієї ситуації?

- Під час саміту, який проходив в середині липня (черговий саміт Україна-ЄС пройшов 13 липня в Києві – авт.), президент Петро Порошенко пообіцяв вжити необхідних заходів і запевнив, що заборона на експорт цієї деревини буде скасована найшвидшим часом. Зі свого боку, ми пообіцяли українським колегам допомогти це зробити. Наприклад, можемо допомогти провести комунікаційну кампанію: пояснити, що скасування заборони на користь Україні і запевнити, що це не призведе до екологічної катастрофи. Ви можете експортувати деревину і при цьому зберігати ваш ліс. У нас є певний досвід в цьому питанні, яким ми готові поділитися. Ми готові працювати з Україною, але очевидно, що з вашого боку має бути політична воля. Від уряду і від Ради залежить зняття цього обмеження, яке є порушенням зобов'язань України перед СОТ та ЗВТ.

pavl0786

- Тобто, якщо Україна не скасує мораторій на експорт лісу-кругляка, 600 млн євро макрофінансової допомоги ми не отримаємо?

- Якщо Україна не зніме заборону на експорт кругляка, 600 мільйонів євро – третій транш макрофінансової допомоги – буде втрачений. Рішення буде прийнято до кінця цього року, а значить, ви повинні отримати гроші на початку 2018 року. Але знову-таки, до сих пір є шість-сім умов в сфері боротьби з корупцією, соціальних виплат для переселенців, в області торгівлі, енергетики, які так і не були виконані Україною. І якщо так і залишиться – ви не отримаєте гроші.

- Що з приводу інших пакетів фінансової допомоги для України?

- У нас є програми співпраці на приблизно 200 млн євро щорічно. У 2017 році ми використовуємо ці гроші на запуск великих програм на підтримку управління державними фінансами, я вже обговорював це з міністром фінансів Олександром Данилюком. Ще ми надаємо програму щодо пом'якшення впливу конфлікту на деяких територіях, а також з просування енергоефективності. І, в доповненні до цього, ми надаємо фінансування технічного співробітництва для реалізації двох наших угод (ЗВТ та Угоду про асоціацію) і культурних заходів. Також ми готові мобілізувати гроші для підтримки земельної реформи та реформ в інших секторах. Це основні програми, які ми зараз приготували.

- Усім відомо, що останній саміт Україна-ЄС завершився без підсумкової заяви. "Сегодня" писав, що перешкодою стала вимога України включити в текст заяви фразу про "перспективу членства України в ЄС". Чому в ЄС це викликає таке невдоволення?

- У ЄС існує протистояння, Євросоюз зіткнувся з деякими викликами і проходить через досить складний період. ЄС дуже сфокусований на цих викликах – міграція, тероризм, грецька криза і т.ін. Євросоюз має намір і далі концентруватися на цьому, і зараз не час говорити про можливе прийняття до ЄС нових країн. Тому питання надання Україні перспективи членства сьогодні немає в нашому порядку. У нашому порядку є імплементація двох угод.

- А як щодо зростаючого євроскептицизму серед країн-членів ЄС? Або ЄС настільки боїться Росію, що не хоче навіть говорити про перспективу членства для України?

- Ви маєте рацію, в ЄС є певна кількість громадян, які скептичні щодо Євросоюзу, і це причина того, чому популістські рухи добре заявили про себе в останні роки в деяких країнах-членах. Але ми повинні показати, що ЄС дуже важливий для 27 країн-членів, які вирішили на даний час залишатися в ньому. І це теж те завдання, з яким ми повинні впоратися. Що стосується Росії – ми знаємо, що їй не подобається те, що країни на кшталт Грузії, Молдови та України можуть стати ближче до ЄС. Наша позиція полягає в тому, що кожна суверенна країна, а Україна – це суверенна країна, може обирати і вирішувати, яке суспільство вона хоче побудувати і той вид альянсів, з якими вона хоче мати справу. І ми повинні поважати цей вибір. Що стосується України, то він ясний – український народ вже висловив бажання жити у відкритому і демократичному суспільстві, заснованому на принципах соціальної ринкової економіки. І ми готові поділитися нашим досвідом.

- Чи згодні ви з думкою Жана-Клода Юнкера, що Україна не зможе претендувати на членство в ЄС у найближчі 20-25 років?

- Стаття 49 Договору про ЄС чітко говорить, що будь-яка європейська країна, яка виконала певні критерії, що стосуються основоположних свобод, прав людини, верховенства права, може подаватися на вступ до ЄС. А Україна, очевидно, європейська країна. Але, в той же час, як я вже говорив, сьогодні ЄС не в тому стані, щоб пропонувати перспективу членства будь-якій новій країні.

- Отже, чому тема можливого членства України в ЄС викликає таке серйозне занепокоєння і роздратування в ЄС? З причин, які вже були названі, або є інші?

- Як я вже і говорив, тому що ЄС не в тому стані, щоб пропонувати перспективу членства будь-якій новій країні. Євросоюз повинен зараз впоратися з певними кризами. На них він сфокусований і не хоче чути ні про які нові країни, які можуть приєднатися. Сьогодні ситуація така. Очевидно, вона може змінитися, це не означає, що так буде завжди. Але зараз ми зіткнулися саме з такою ситуацією.

- Як Ви оцінюєте єдність ЄС в питанні санкцій проти Росії?

- На сьогодні, всі країни-члени єдині в розширенні і підтримці санкцій проти Росії через незаконну анексію Криму і агресію на Донбасі. У мене немає причин вважати, що ця єдність може зникнути в найближчому майбутньому.

- Але всі ми чули, як Австрія і Німеччина відкрито висловлювали невдоволення новими американськими санкціями проти Росії.

- Лідери ЄС просто сказали, що, коли нові санкції США будуть впроваджені, інтереси ЄС повинні враховуватися. І ми вважаємо, що наші американські колеги так чи інакше будуть консультуватися з представниками ЄС і переконаються, що інтереси ЄС враховані. От і все.

- Повинні бути враховані інтереси Німеччини і Австрії по "Північному потоку-2"? Тобто, бізнес вище основоположних принципів?

- Деякі люди вважають, що це комерційний проект, і не може бути політичного рішення, яке може не допустити того, що "Північний потік-2" буде закінчено. Деякі вважають, що головне завдання Росії – відсунути Україну як країну, через яку йде транзит газу. З боку ЄС, я думаю, що ми зробимо все для того, щоб, якщо навіть і "Північний потік-2" буде побудований, все нормативно-правові акти ЄС були дотримані.

- У липні Вищий земельний суд Дюссельдорфа зняв забезпечувальні заходи на використання "Газпромом" потужностей газопроводу OPAL (сухопутна ділянка "Північного потоку" в Німеччині). Тобто, OPAL вже можна використовувати?

- Рішення щодо цього було прийняте. Ми знаємо, що українське питання суперечить цьому рішенню, але я не можу сказати, яким буде результат цієї суперечки.

- Але це політичний проект Росії, щоб зменшити транзит газу через Україну.

- Так. Багато хто так вважає. Ясно, що Росія воліла б, щоб Україна не була транзитером газу.

- Деякі німецькі політики заявляють, що Україна повинна забути про Крим, якщо хоче повернути Донбас. Ви поділяєте таку думку?

- Ні. Я думаю, що ми не повинні забувати про Крим. Для кримчан життя стає надалі все складнішим, умови життя погіршуються, репресії щодо політичних опонентів і кримських татар – це привід для занепокоєння. Немає ніякої причини забувати про незаконну анексію Криму, яка є абсолютним порушенням міжнародного права.

- За яких умов Україна може повернути Крим і окупований Росією Донбас?

- Є санкції, і вони будуть, поки Росія не залишить ці території.

pavl0819

- Що можуть і повинні зробити Україна і міжнародне співтовариство, щоб Росія виконала Мінські угоди?

- У нас є режим санкцій, який завдає багато втрат Росії. Ми повинні його зберігати. І ми повинні використовувати всі формати, які існують, особливо Нормандський, Тристоронню контактну групу, щоб переконати Росію, що в їхніх інтересах покинути Донбас.

- Але результату це не приносить ...

- Ви маєте рацію, але інших варіантів зараз немає.

- Як довго, на Вашу думку ЄС буде зберігати режим санкцій проти Росії?

- Ми заявили, що санкції залишаться доти, поки Росія повністю не виконає свої зобов'язання в рамках Мінських угод.

Ви зараз переглядаєте новину "Інтерв'ю з послом ЄС в Україні: "Якщо Київ не виконає кілька умов – грошей не отримає"". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автори:

Зеленюк Крістіна, Ірина Крикуненко, Дар`я Нинько

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...