Інтерв'ю з послом Франції в Україні: "Не треба говорити про "формулу Макрона" як про готове вирішення"

1 Вересня 2017, 07:38

Ізабель Дюмон про ставлення ЄС до нових санкцій проти Росії, введених США, і судову реформу, як головне завдання, яке стоїть перед українською владою

<p style="text-align: justify;">На думку Посла, судова реформа допоможе побороти корупцію. Фото: Посольство Франції в Україні</p>
На думку Посла, судова реформа допоможе побороти корупцію. Фото: Посольство Франції в Україні

Майже три місяці Еммануель Макрон біля керма Франції і вже встиг зарекомендувати себе як жорсткий критик путінського режиму і захисник України. Під час зустрічі з Петром Порошенком у Парижі Макрон нагадав Росії про українське походження королеви Франції Анни Київської, яку Путін записав в "росіянки", а Ярослава Мудрого назвав "російським князем". Але на поведінку президента РФ Макрон навряд чи зможе вплинути. В ході останньої телефонної розмови 22 серпня лідери Нормандії домовилися про чергове 11-е перемир'я на Донбасі в зв'язку з початком нового навчального року. Але воно вже не дотримується: втрат в лавах українських військових немає, але бойовики регулярно відкривають вогонь по наших позиціях.

Майже на днях в одному з інтерв'ю Еммануель Макрон сказав про серйозні розбіжності з Володимиром Путіним з українського питання, додавши, що "не дозволить, щоб Путіну все зійшло з рук". Але одночасно закликав не припиняти діалог з Росією. Не вщухають чутки про швидку зустрічі лідерів Нормандське четвірки. Правда, навіщо зустрічатися, якщо навіть "дорожня карта" – покроковий план імплементації Мінська – не готовий, питання відкрите. Та й до зустрічі на вищому рівні повинні пройти переговори політичних радників, які і узгоджують спірні моменти "дорожньої карти". Їхня дата поки невідома. Про те, чому Мінський і Нормандський процеси не в глухому куті, як Франція підтримує Україну і чому головна задача України – судова реформа – в інтерв'ю "Сегодня" розповіла Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Ізабель Дюмон.

Підтримка Франції, її прихильність суверенітету і територіальній цілісності України є постійним орієнтиром нашої зовнішньої політики на різних рівнях

- Тиждень тому Україна відсвяткувала 26-ту річницю Незалежності. Як змінювалося ставлення Франції до України? Які були переломні моменти?

- Наші відносини – це відносини дружби і партнерства, які міцніють завдяки схожості наших країн і рішучої підтримки Францією України у всіх випробуваннях, які переживає ваша країна. Франція була на боці України з моменту проголошення нею незалежності. Ми вітали Помаранчеву революцію і народжені нею надії, потім Революцію гідності, яка підтвердила бажання українців докорінно змінити країну і жити відповідно до європейських цінностей. Але після незаконної анексії Криму Росією і початку конфлікту на сході України відносини між нашими країнами прийняли особливий поворот. Підтримка Франції, її прихильність суверенітету і територіальній цілісності України є постійним орієнтиром нашої зовнішньої політики на різних рівнях. Зокрема, в підтримці ініціатив України на міжнародній арені та в Нормандському форматі для досягнення мирного врегулювання конфлікту. Як на двосторонній основі, так і в рамках допомоги, що надається Європейським союзом, Франція супроводжує Україну в її прагненні провести серію реформ, необхідних для модернізації та розвитку країни. Зокрема, ми надаємо наш досвід, відомий в багатьох областях, таких як державне управління, правосуддя або поновлювані джерела енергії. Наприклад, в рамках європейської програми "Support to Justice Sector Reforms in Ukraine" французьке агентство з питань Міжнародного юридичного співробітництва, разом зі своїми польськими, німецькими та литовськими партнерами, працює над підвищенням ефективності судової системи. Думаю, наші відносини очікують ще більш значущі моменти!

- Коли і що Ви вперше почули про незалежну Україну? Що б Ви змінили в українцях, або чому, можливо, повчилися б у нас?

- Вперше я відвідала Україну незабаром після проголошення нею незалежності, влітку 1992 року, і пам'ятаю грошову одиницю, яка ходила в той час – "купони". Я приїжджала два роки поспіль, в перший раз це була організована поїздка в табір "Артек": я виграла один місяць перебування там в лінгвістичній олімпіаді; а через один або два роки я самостійно проїхала частину країни на машині і поїзді. Тоді Україна відкрилася мені у всьому своєму розмаїтті; мене зачарували краса пейзажів і гостинність жителів. У той час я була дуже далека від думки, що пізніше повернуся до цієї прекрасної країни в якості посла. Що б я змінила в українцях? Важко сказати, тому що українці самі постійно змінюються. За кілька десятиліть вони адаптувалися до ринкової економіки, а потім до демократичної системи ... Зміни в економічному, політичному та регіональному контекстах відбувалися дуже швидко, і українці змушені були виявляти вражаючу здатність адаптуватися. І це те, що нам хотілося б бачити незмінним, і що не може не надихати! Ще одна особливість, яка заслуговує на особливу увагу, – це любов до свободи, яка рухає українцями протягом багатьох років, всупереч всім перешкодам. Однак ми, як і весь український народ, очікуємо нових змін в Україні. Наприклад, ще багато що належить зробити в галузі боротьби з корупцією та реформи судової системи. Я вважаю, це ключове питання, яке дозволить вашій країні прискорити свою модернізацію і поліпшити свій імідж серед міжнародних інвесторів.

- Чи не складалося у офіційного Парижа враження, що Київ не може визначитися зі своїм вектором руху? Після Помаранчевої революції Україна начебто пішла в ЄС і НАТО. Але Янукович, прийшовши до влади, розгорнув країну на 180 градусів у бік Росії.

- Історія Франції вчить нас, що рух може зазнавати паузи, іноді навіть одномоментні повернення назад. Крім цих потрясінь, Україна дивно послідовна, і існує реальна спадкоємність між вимогами активістів Помаранчевої революції і Майдану. Український народ проявив рішучу відданість європейським цінностям, повазі до людської гідності, любові до свободи. Цінності, які відстоювали учасники протесту, – загальноєвропейські. Вони об'єднують нас і зміцнюють нашу дружбу.

- Який, на Вашу думку, найбільший виклик, який стоїть перед Україною? Які головні завдання Ви б виділили?

- З мого боку було б неправильно вчити чому-небудь країну, яка так багато пережила і пройшла стільки випробувань. Можу тільки сказати, що ми усвідомлюємо, з якими перешкодами стикається Україна, і робимо все можливе, щоб їй допомогти. Ряд необхідних реформ було проведено дуже швидко, але ще багато що належить зробити. Це довгий процес, який вимагає непохитної політичної волі і солідних знань. Закони, проголосовані Верховною Радою, повинні дотримуватися, а для цього необхідні воля і рішучість влади. Ми прекрасно розуміємо, що деякі реформи дуже непопулярні, але Україна може багато чого від цього виграти. Серед найважливіших викликів, що стоять сьогодні перед Україною, я назву, перш за все, реформу судової системи, яка повинна полегшити боротьбу з корупцією на всіх рівнях і відновити довіру людей. Український народ, міжнародне співтовариство і інвестори очікують, що суди будуть незалежними і що закон буде одним для всіх. Я вважаю, що проведення такої реформи буде ключем до успіху.

- Чи можемо ми сказати, що дружба між Францією і Росією закінчилася після анексії Криму і початку війни на Донбасі? Адже ми ж всі пам'ятаємо скандал з Містралями.

- Позиція Франції, як і позиція ЄС, ясна і незмінна: ми залишаємося прихильними відновленню суверенітету України в її міжнародно-визнаних кордонах і не визнаємо результатів "референдуму", проведеного в Криму 16-го березня 2014 року, а також приєднання цього українського регіону до Росії. Тим часом, для вирішення конфлікту необхідно підтримувати політичний діалог з Росією. Ми виступаємо за збереження різних шляхів переговорів, в тому числі, в рамках Нормандського формату, оскільки було б помилкою вважати, що конфлікт вирішиться сам по собі. Під час зустрічі з Володимиром Путіним у Версалі в травні цього року президент Франції Еммануель Макрон дав чіткий сигнал, що діалог з Москвою буде "вимогливим" і "без поступок".

- Чому саме Франція погодилася стати учасником Нормандського формату? Чия це була ідея створити Нормандський формат? Ви згодні з тим, що Нормандський формат зайшов в глухий кут? Що потрібно зробити, щоб зрушити його з мертвої точки?

- Те, що прийнято називати "Нормандським форматом", зародилося з нагоди святкування 70-річчя висадки союзників у Нормандії в червні 2014 року. Президент Республіки Франсуа Олланд виявив бажання провести зустріч лідерів Франції, Німеччини, України та Росії щодо врегулювання конфлікту в Україні. Ця зустріч дозволила президентам Росії і України сісти за стіл переговорів в період найінтенсивнішої напруженості. У підсумку, Росія і Україна підписали Мінські угоди, породжені Нормандські форматом, що запобігло ескалації насильства. Розмова триває і тепер, але її зміст не оприлюднюється, що може дати відчуття безвиході становища. Проте, з багатьох питань було досягнуто прогресу, як-то в питаннях обміну полоненими і гуманітарної допомоги. Поряд з Німеччиною, Франція демонструє повну відданість такому обговоренню і прагне до активізації діалогу. Але слід віддавати собі звіт в тому, що майбутнє Мінських угод залежить, перш за все, від волі сторін конфлікту.

- Чи зможе роль Макрона в Нормандському форматі стати більш вирішальною? Як Ви ставитеся до висловлювань деяких німецьких політиків про те, що нам на час потрібно забути про Крим, щоб повернути Донбас?

- Схильність Франції до суверенітету України реальна, і той факт, що президент Макрон прийняв свого українського колегу в Єлисейському палаці менш ніж через два місяці після вступу на посаду, доводить пріоритетність українського питання. Франція продовжує підтримувати Нормандський формат і робить все можливе, щоб обговорення призвели до конкретних результатів на благо світу і цивільного населення. Що стосується Донбасу і Криму, то наша позиція не змінилася, і, як і позиція Європейського Союзу, полягає, перш за все, у захисті територіальної цілісності і суверенітету України.

- А "формула Макрона"? Що вона буде включати? Якщо ми правильно зрозуміли, "формула Макрона" – це те ж саме, що і "дорожня карта", яку повинні були оприлюднити ще в листопаді минулого року.

Я вважаю, не потрібно говорити про "формулу Макрона" як про готове до використання рішення. Дії президента Республіки повністю відповідають Мінським угодами, які є базою для вирішення конфлікту. Новизна його підходу полягає скоріше в його рішучості поставити чіткі і конкретні цілі для досягнення результатів. Президент Республіки – прагматик, який використовує прагматичні підходи для досягнення мирного і міцного врегулювання конфлікту.

- Коли може відбутися зустріч лідерів Нормандії?

- Нещодавно відбулася розмова голів держав Нормандського формату, що дозволило просунутися у багатьох питаннях. Намічаються інші зустрічі на різних рівнях.

- Ви поділяєте думку Жан-Клода Юнкера про те, що в найближчі 25 років Україна не стане членом ЄС?

- В цілому, процедура вступу до ЄС є тривалим процесом. Приклад держав Центральної і Східної Європи показав, що держава, яка бажає приєднатися до ЄС, має, для початку, відповідати ряду політичних і економічних критеріїв, а також продемонструвати свою здатність виконувати зобов'язання, пов'язані з членством. Ці критерії, так звані "Копенгагенські критерії", являють собою важливий етап на шляху до вступу в Європейський Союз. І тільки потім починаються переговори про приєднання. Важливо також зрозуміти можливості до розширення самого Європейського Союзу. Ми часто забуваємо про те, що ЄС повинен постійно зміцнювати і закріплювати досягнення, отримані в складі 28 держав, перш ніж продовжити розширюватися. Тому це багатоплановий процес, що включає в себе безліч факторів. Крім іншого, я вважаю, що ті реформи, які проводить Україна, мають важливе значення для її власного розвитку. Це інвестиції в її майбутнє. Свою боротьбу за впровадження реформ, судової, земельної, реформи системи охорони здоров'я, Україна повинна вести для свого блага, а не тільки в контексті зближення з Європейським Союзом.

- Як ви оцінюєте єдність ЄС щодо антиросійських санкцій? Чому ми чуємо невдоволення деяких членів ЄС через нові антиросійські санкції, які запровадили Штати? Бізнес важливіше принципів?

- Рішення про відновлення санкцій було прийняте Європейським союзом абсолютно одноголосно. ЄС ввів проти Росії три види санкцій, деякі з них починаючи з 2014 року. Це індивідуальні обмежувальні заходи, продовжені до 15 вересня 2017 року, обмеження економічних відносин з Кримом і Севастополем, продовжені до 23 червня 2018 року, а також економічні санкції в конкретних секторах, які продовжені до 31 січня 2018 року. Відновлення санкцій свідчить про єдність ЄС з цього питання. З іншого боку, краще узгоджувати з усіма партнерами-членами "Великої сімки" нашу санкційну політику, а в більш широкому сенсі – інструменти, які ми маємо, дипломатичні підходи або торгові заходи. А американські санкції, про які ви говорите, були прийняті без урахування інтересів між різними сторонами. Саме тому Жан-Клод Юнкер висловив свою стурбованість з приводу "одностороннього ефекту" і "можливих негативних політичних наслідків", які може мати американська ініціатива.

- За яких умов Росія піде з Донбасу і Криму?

- Умови відомі всім. Вони пов'язані з дотриманням основних принципів міжнародного права і Мінських угод.

Ви зараз переглядаєте новину "Інтерв'ю з послом Франції в Україні: "Не треба говорити про "формулу Макрона" як про готове вирішення"". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Зеленюк Крістіна

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...