Інтерв'ю з віце-президентом Єврокомісії: "Наша макрофінансова допомога пов'язана з програмою МВФ"

15 Вересня 2018, 09:58

Наступний транш, якщо все буде добре, очікується навесні наступного року

<p style="text-align: justify;">Фото: К. Зеленюк</p>
Фото: К. Зеленюк

Україна і Європейський Союз нарешті підписали Меморандум, який відкриває для нас нову програму макрофінансової допомоги на 1 млрд євро. Правда, вже завтра гроші ми не отримаємо. У підписаному вчора документі міститься чіткий набір умов, який Україна повинна буде виконати для отримання практично безоплатної євросоюзівської допомоги двома траншами по 500 млн євро.

Наприклад, щоб отримати першу частину "макрофіна", ми повинні будемо запустити автоматичну систему перевірки е-декларацій, передбачити в бюджеті-2019 гроші на Антикорупційний суд і не менше 200 держпідприємств виставити на приватизацію через ProZorro.

Про новий четвертий пакет макрофінансової допомоги Київ і Брюссель домовилися ще на саміті Східного партнерства в минулому листопаді. Офіційно про це оголосили в березні цього року, приступивши до обговорення набору умов. Раніше сайт "Сегодня" вже писав, що в листопаді 2017 го Україна втратила останній третій транш попереднього "макрофіна" на 600 млн. Тоді ми не виконали 4 з 22 умов, ключовими з яких були скасування мораторію на експорт лісу-кругляка і створення автоматичної системи перевірки електронних декларацій.

З відкриттям нової програми список вимог до України не зменшився, але багато хто з них збігаються з рекомендаціями МВФ для отримання наступного траншу кредиту. І законодавчо новий "макрофін" пов'язаний з продовженням програми співпраці Фонду з Україною, термін дії якої, як уже писав сайт "Сегодня", закінчується в березні 2019 го. Тому, якщо уряд не зможе домовитися з місією МВФ, яка зараз працює в Києві, про продовження термінів програми, умови за новим "макрофіну" ЄС нам потрібно буде виконати швидше, інакше ризикуємо втратити і цей мільярд.

В інтерв'ю сайту "Сегодня" віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс докладно розповів, на яких умовах Україна може отримати перший і другий транш по 500 млн євро, і як йдуть справи з приєднанням України до цифрового і енергетичного ринків ЄС.

- Сьогодні (14 вересня – Авт.) Єврокомісія і Мінфін підписали Меморандум про надання Україні нового пакету макрофінансової допомоги на 1 млрд євро. Правда, оголосили про неї ще в березні. Тобто, весь цей час зайняло узгодження з українською стороною умов, на яких ми отримаємо гроші?

- Так, дійсно, сьогодні (14 вересня – Авт.) ми підписали Меморандум про взаєморозуміння про наступну програму макрофінансової допомоги на 1 млрд євро. Він розрахований на дві виплати (траншу – Авт.) По 500 млн євро, кожна з яких пов'язана з певним набором умов. Тому, якщо ми говоримо про першу виплату, ми чекаємо швидкого прогресу щодо імплементації умов, щоб перерахувати перший транш вже до кінця цього року. Наступний транш, якщо все буде добре, ми очікуємо навесні наступного року. Так як в будь-якому випадку наша програма макрофінансової допомоги пов'язана з продовженням програми МВФ для України.

- Так, відразу після саміту Україна-ЄС в Брюсселі в липні Ви вже говорили нам, що новий "макрофін" законодавчо пов'язаний з програмою кредитування МВФ. І дедлайн – до березня 2019 го. А потім що?

- Давайте почекаємо, бо зараз українська влада обговорює з МВФ деякі нові домовленості, за якими є можливість продовження цього періоду (терміну дії програми МВФ для України, який закінчується в березні 2019 го – Авт.). Але поточне планування складено таким чином, що дедлайн навесні наступного року.

- Давайте, нарешті, перейдемо до умов: що Україна повинна зробити, щоб отримати перший транш "макрофіна" на 500 млн євро?

- Це охоплює відносно широкий набір умов і областей. Для першого траншу умови пов'язані: з боротьбою з корупцією, включаючи створення Антикорупційного суду, передбачивши для нього необхідні кошти в бюджеті на наступний рік; з прогресом верифікації е-декларацій ...

- Створення автоматичної системи перевірки е-декларації чиновників?

- Так. Також прогрес в забезпеченні ефективної верифікації інформації про кінцевих бенефіціарів компаній в Єдиному держреєстрі юросіб, фізосіб-підприємців та громадських об'єднань. Також є умови, що стосуються реформи податкового і митного адміністрування, поліпшення корпоративного управління на держпідприємствах (в тому числі призначення незалежних членів наглядової ради "Укренерго" – Авт.).

- Це все тільки для отримання першого траншу? Дедлайн до кінця року?

- Ну, це мета, яку ми собі ставимо. Можу сказати, що ми можемо побачити прогрес вже протягом місяця. Але я б не давав конкретних дат, тому що, щоб перерахувати перший транш в цьому році всі процедури тільки з боку ЄС займуть, щонайменше, місяць. Тому всі умови з боку України мають бути виконані до того, як ми запустимо необхідні процедури для виділення коштів.

- Умови для отримання другого траншу вже теж узгоджені?

- Так звичайно. Вони представлені в Меморандумі, ви їх можете подивитися, всі є в публічному доступі.

* Для отримання другого траншу "макрофіна" Україні потрібно виконати наступні умови:

1. У сфері управління державними фінансами:

- внести зміни до Митного кодексу для введення Уповноваженого економічного оператора;

- ВР має ратифікувати Багатосторонню конвенцію щодо виконання заходів, що відносяться до податкових угод з метою протидії розмивання податкової бази та висновку прибутку з-під оподаткування.

 
2. У сфері ефективного управління та боротьби з корупцією:

- повністю запустити автоматичну систему перевірки е-декларацій і перевірити як мінімум тисячу декларацій топ-чиновників (в тому числі з виконавчої влади, парламенту і судової системи);

- вибрати незалежних суддів Антикорупційного суду і забезпечити суд достатніми фінансовими засобами.

- прийняти закон про боротьбу з відмиванням грошей, відповідно до Угоди про асоціацію.

3. У сфері реформ і держпідприємств:

- розробити резолюцію про непрацюючі активи в банках;

- внести поправки в ст.7 закону про банки і банківську діяльність для формування наглядових рад в держбанках на конкурсній основі;

- показати прогрес в імплементації закону про ринок електроенергії, включаючи підготовку "Укренерго" до сертифікації в якості незалежного оператора.

4. У сфері соцполітики:

- підписання не менше 600 контрактів між Національною службою здоров'я і відповідними постачальниками послуг для надання первинної медичної допомоги;

- запуск пілотного проекту монетизації субсидій;

- Кабмін повинен прийняти План дій щодо імплементації стратегії інтеграції внутрішньо-переміщених осіб до 2020 року
.

- Не можу не запитати про тристоронні переговори ЄС-Україна-Росія про транзит газу через нашу ГТС. За словами глави "Нафтогазу" Андрія Коболєва, росіяни взагалі не з'явилися на останній раунд переговорів в Брюсселі. Домогтися хоч якогось конструктиву від "Газпрому" буде ох як не просто. Та й "Північний потік-2" прямо суперечить умовам Третього енергопакету.

- Що ми з боку Європейської комісії намагаємося зробити у форматі цих тристоронніх переговорів? Ми намагаємося полегшити ці переговори і полегшити домовленості між Україною і Росією. Звичайно, ми бачимо, що такі переговори завжди дуже складні. Тепер по "Північному потоку-2". Наша позиція з цього проекту завжди була дуже чітка. Ми не бачимо, що він буде сприяти досягненню цілей Енергетичного союзу ЄС. Ми запросили мандат від країн-членів на переговори з цього приводу з Росією. Ми також запропонували змінити європейське законодавство, щоб трубопроводи, які планується будувати в ЄС, відповідали умовам всього європейського законодавства, включаючи Третій енергопакет. Але, як ви знаєте, на даний момент обидві ці пропозиції на розгляді країн-членів, і по ним поки немає згоди. Але, повторюся, позиція Єврокомісії з цього питання дуже чітка.

- Також Андрій Коболєв сказав, що Єврокомісії доводиться враховувати думку Німеччини – першої економіки ЄС ...

- Тут вся справа в тому, що інституційно ми, як Єврокомісія, можемо запропонувати такі речі, як внесення змін до законодавства, або запросити переговорний мандат. Але, врешті-решт, остаточне рішення за країнами-членами, а в разі внесення змін до законодавства – за Європарламентом. Тому можу сказати, що зараз ще тривають переговори між країнами-членами з цих питань.

- А що з можливістю приєднання України до цифрового ринку ЄС? Ми ж всі пам'ятаємо, як вперше Порошенко заявив про це на саміті Східного партнерства. Пізніше це підтвердили і в Брюсселі на саміті Україна-ЄС.

- Дійсно, цифровий ринок і цифрова безпека – це одна зі сфер, де ми більше заглиблюємося в секторальну кооперацію. Я б сказав, що ця робота все ще триває. Але це не єдина сфера. Ми також поглиблюємо свою співпрацю і в інших сферах, включаючи енергетику, Третій енергопакет, податкове та митне адміністрування ... Тому є цілий набір сфер, де ми працюємо в контексті Угоди про асоціацію.

- Рік тому також прозвучала ідея про можливість приєднання України до Митного союзу ЄС. Але потім це виявилося невигідно самій Україні.

- На сьогоднішній день ми не обговорюємо можливість приєднання України до Митного союзу ЄС. Ми обговорюємо тіснішу співпрацю в митній сфері, включаючи, наприклад, процедури, IT-системи, створення спільних митних пунктів між Україною та країнами-членами ЄС. Це спростить проходження кордону, прискорить процедуру митного контролю товарів і допоможе боротися з контрабандою.

- У той же час українські експерти і дипломати скаржаться, що ЄС не може запропонувати Україні чіткий набір кроків для приєднання до цифрової або енергетичної спілок. Мовляв, навіть на це немає політичної волі ЄС, не кажучи вже про перспективу членства.

- Що стосується цифрового ринку, ми ще самі тільки в процесі його створення. Але ми з Україною зараз насправді разом дивимося, в яких сферах ми можемо тут поглибити нашу співпрацю.

- Також деякі експерти все частіше радять Україні придивитися до Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA)?

- Ну, тут є дві речі. По-перше, є Європейська економічна зона (EEA) і EFTA, де, наприклад, Швейцарія. З цього питання можу сказати, що я нічого не знаю про ці переговори. Ви ж знаєте, що ми зовсім недавно тільки почали імплементувати положення зони вільної торгівлі і DCFTA з Україною. Ми вважаємо, що це ще не вичерпало своїх вигод і прогресу для поглиблення наших торговельних зв'язків. Ми тільки на перших сходинках, тому DCFTA ще не вичерпав себе і там є потенціал, куди рухатися і рости.

Ви зараз переглядаєте новину "Інтерв'ю з віце-президентом Єврокомісії: "Наша макрофінансова допомога пов'язана з програмою МВФ"". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Зеленюк Крістіна

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...