Крістіна Зеленюк
політичний оглядач До кінця року в Україні можуть запровадити подвійне громадянство. Робочі групи під керівництвом Офісу президента вже розробляють законодавчу базу. Активну роль у цьому відіграє і Міністерство закордонних справ.
У першій частині інтерв'ю сайту "Сьогодні" для програми Smart Talk заступник міністра закордонних справ Василь Боднар розповів, коли, власне, Верховна Рада може проголосувати поправки до законів і ввести подвійне громадянство, як ми вирішуємо спірні питання з Угорщиною, і коли український парламент ухвалить закон про середню освіту, що є останньою рекомендацією Венеціанської комісії для розблокування Угорщиною комісії Україна-НАТО (КУН) на найвищому рівні.
- Уряд вивчає концепції для запровадження подвійного громадянства. Чому все так жваво пішло? Чого очікувати?
- Насправді нічого жвавого немає. Ми працюємо фактично з літа. Ви знаєте, що в інавгураційній промові президента була озвучена ідея про те, щоб закордонних українців зробити ближчими до України. В принципі, це комплексне питання, орієнтоване на декілька категорій громадян. Перш за все на наших громадян, які виїхали за кордон і проживають там постійно або тимчасово, і мають плани отримати інше громадянство. Друга група – це категорія українських громадян, які проживають тут і певним чином отримали інше громадянство. І третя категорія – це іноземці, в основному українського походження, які хотіли б отримати українське громадянство, але не мають зараз такої можливості, оскільки мають первинне громадянство іншої держави.
Для того, щоб рухатися вперед і лібералізувати процедуру набуття громадянства, зараз напрацьовуються зміни до чинного закону про громадянство з тим, щоб зняти обмеження, які не давали можливості громадянам України володіти іншим громадянством, окрім українського. Передусім, це стосується санкційних норм у випадку, якщо особа набула нове громадянство, і зняття необхідності для іноземних громадян інформувати про те, що вони позбулися свого первинного громадянства. Водночас для отримання українського громадянства мають бути певні запобіжники, зокрема присяга і екзамен з державної мови. Це новинки, які можуть бути в новому законопроекті.
Зараз напрацьовується концепція. Є певні обмеження щодо такої можливості. Це стосується, насамперед, державної служби в органах прокуратури, суду, інших правоохоронних органах, виборних посад, в тому числі президента, депутатів парламенту і органів місцевого самоврядування. Але можуть бути певні винятки за результатами дискусій. Наприклад, не виключено, що може виникнути необхідність в залученні громадян іноземних держав до роботи в уряді або в інших інституціях. Політичні посади в принципі могли б бути одним із варіантів винятків. Але це питання дискусійне і зараз ми концентруємося на тому, щоб завершити концепцію і напрацювати законопроект.
- Чи не вважаєте Ви, що це може нести певні ризики з огляду на незаконну паспортизацію, яку проводять РФ і Угорщина?
- Що стосується РФ, буде запобіжник – громадянство держави-агресора не може бути предметом регулювання цього закону. У нас є окреме законодавство, яке, по-перше, не визнає незаконні дії РФ на окупованих територіях щодо паспортизації громадян України. По-друге, в цьому законопроекті, виняток становитимуть держави-постачальники нелегальних мігрантів, а також РФ. Це так само важливий компонент, оскільки ми не можемо дозволити відкрити двері для потоку нелегальних мігрантів, які ми намагаємося закривати, запровадивши безвізовий режим з ЄС. Як відомо, це була одна з передумов для запровадження безвізу.
Стосовно громадян України, які отримали угорське, румунське чи інше громадянство, тут ми якраз і враховуємо цей де-факто статус, оскільки чинне законодавство не дозволяє нам належним чином визначати, хто володіє цим паспортом, а іноземна сторона не надає нам такої інформації і не має такого зобов'язання. По-друге, ми так само не можемо встановити добровільність набуття цього громадянства. Немає таких реально діючих правових механізмів, які можуть це довести. Водночас, особа, яка отримує другий паспорт, у відносинах з Україною розглядається громадянином України. Те, що певна особа має один чи декілька паспортів, не дає їй права переховуватися від правової системи України чи апелювати до захисту іншої держави. Так, як це діє в США, Британії, інших країнах, які мають подвійне чи множинне громадянство, а це більше ста країн світу, так що це не є винятком. Більше того, Європа так само тяжіє до лібералізації міграційних процесів. Тому ми йдемо в тренді і намагаємося бути в даному випадку сучасними і успішними, щоб наші громадяни себе почували комфортно.
- Які дедлайни прийняття цього рішення?
- Є два шляхи. Перший – якщо ми підемо традиційним міжвідомчим шляхом – це може зайняти декілька місяців. Оскільки треба зібрати думки всіх міністерств, пропустити через уряд і вийти на парламент. Може бути інша ініціатива, якщо безпосередньо депутати з правлячої фракції візьмуться за розробку, або президент внесе цю пропозицію. Зараз шляхи опрацьовуються, але ми намагатимемося зробити це набагато швидше, щоб вже до кінця року мати, як мінімум, законопроект, а може, й закон.
- Тобто, реально проголосувати все ж таки після Нового року?
- Не факт. Але може бути й так. Все залежить від того, наскільки швидко все буде опрацьовано, оскільки закон комплексний – це закон про зміни до законів. Бо треба включати зміни до деяких законодавчих актів, які вже діють, і змінювати певні положення. Це стосуватиметься не тільки самого питання про подвійне громадянство, а й деяких інших. Предметно цим займається міжвідомча група на чолі з керівництвом Офісу президента. Тобто, робота триває якраз на виконання доручення президента.
- Нещодавно з візитом до України приїздила делегація Венеціанської комісії. Які законопроекти досліджували? Які висновки надали?
- Основний закон, який досліджувався, – це закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Увагу цієї комісії було привернуто саме до того, що закон регулює функціонування української мови, що права нацменшин не порушуються, а навпаки, ми маємо встановлений законом строк розробки нового законопроекту, над яким працює команда під загальною координацією Міністерства культури, молоді та спорту України. І в принципі ми виходимо на формування нової політики щодо нацменшин із урахуванням їхньої думки. Тобто, передбачається, що цей законопроект так само розглядатиметься з урахуванням підходів нацменшин. Основна ідея – це звичайно забезпечити самобутність, але одночасно допомогти меншинам інтегруватися в українське суспільство, зберігаючи свою самобутність.
- Ну а власне законопроект про нацменшини? Коли він буде ухвалений?
- Він поки що в розробці. Тому, як тільки проект буде готовий, його винесуть на загальне обговорення. Буде можливість дискутувати, брати участь в обговоренні представникам нацменшин, неурядових організацій, щоб до цього процесу був залучений досить широкий спектр українського суспільства. Висновків Венеціанської комісії поки що немає, вони будуть в грудні. Оскільки зараз представники комісії провели зустрічі з різними представниками органів влади і неурядових організацій, і розроблять свої рекомендації, пропонуючи, що Україні краще в даному випадку зробити.
Якщо ви знаєте, Україна свого часу сама подала на оцінку Венеціанської комісії закон про освіту, отримавши рекомендації, зробила їх нормативним актом. На сьогодні з тих рекомендацій, які, наприклад, стосуються угорської меншини, ми реалізували шість із семи. Сьома – це закон про середню освіту – він зараз в парламенті. Тобто, ми вже завершуємо цей процес.
- Що передбачатиме новий закон про нацменшини? Можливо, врахування інтересів тієї ж Угорщини?
- Ми не говоримо тут про інтереси іноземних громадян чи іноземних країн. Ми говоримо про інтереси наших громадян, які мають різне національне походження – угорське, румунське, польське чи будь-яке інше – щоб забезпечити їм можливість саморозвитку, збереження самобутності як національним меншинам, але будучи громадянами України, які інтегровані в загальноукраїнську реальність. Для цього звичайно є необхідним і вивчення української мови, володіння базовими знаннями з історії і т. д.
- Я просто веду до того, що Угорщина постійно нам закидає якісь утиски прав нацменшин на Закарпатті. Чи передбачатиме новий закон так само врахування їх інтересів?
- Угорська сторона декларує захист своєї національної меншини. Насправді угорську національну меншину ніхто в правах не обмежує. А ті можливості, які створюються новим законом про освіту, навпаки, їх розширюють. Створюється можливість українцям угорського походження вивчати українську мову, бути інтегрованішими, мати більше можливостей для працевлаштування, навчання, роботи, щоб реалізовувати себе не тільки в тій частині України, де вони проживають, а й у ширшому контексті. Тобто, ми вважаємо, що це додаткові права, а не обмеження. З іншого боку, ми розуміємо їхні застереження, ми з ними вели досить тривалий діалог, і якраз рішення Венеціанської комісії – це і є те серединне рішення, яке дозволяє нам забезпечити права нацменшини і зберегти необхідне для України правове поле. Тобто, рішення Венеціанської комісії було своєрідним компромісом. На жаль, угорська сторона продовжує використовувати деякі політичні методи впливу, продовжує блокувати наш діалог на рівні НАТО, хоча нещодавно відбувся успішний візит генсека Альянсу і Північноатлантичної ради до України.
- Я у Вас про це ще запитаю…
- Ми готові враховувати думку угорської громади в Україні в контексті розробки нового закону. І цим займатиметься спеціально створена нова Державна служба з етнополітики та свободи совісті. І якраз за ним буде розробка цього законопроекту і діалог з національними громадами.
- Сподіваюся, що ви в діалозі з ВР щодо виконання останньої сьомої рекомендації Венеціанської комісії, щоб Угорщина розблокувала КУН на найвищому рівні.
- Ми так сподіваємося.
- Які дедлайни?
- Цей законопроект про середню освіту, як ви знаєте, пройшов перше читання. Звичайно, краще поставити це питання депутатам. Але, за моєю інформацією, не виключено, що цей проект розглядатиметься цього місяця і має бути прийнятий.
- Поставлю Вам таке ж запитання, як і віце-прем'єру Дмитру Кулебі. Чи є у нас "план Б", якщо Угорщина не розблокує КУН, навіть коли ВР імплементує останню рекомендацію Венеціанської комісії?
- Для нас відносини з НАТО є стратегічними. Ми декларуємо бажання приєднатися до НАТО, стати членом Альянсу. Тому будь-які застереження і зауваження ми намагаємося враховувати, але не політизовані. В даному випадку, якщо це політичний тиск чи шантаж, для нас це неприйнятно. Ми це так само декларуємо і нашим партнерам по НАТО про те, що ми готові в рамках існуючих зобов’язань виконувати свою частину, але не поступатися національними інтересами. Якщо риторика Будапешту повертається до 2017 року, що ми повинні щось скасувати, це не працює. Закон 2017 року про освіту скасований не буде. Закон про державну мову скасований не буде. І ми так само закликаємо наших партнерів дивитися реалістично на сьогоднішню Україну, яка, зважаючи на збройну агресію Росії, стає ще сильнішою. Звичайно, тиск і шантаж не пройде. Ми готові продовжувати рівноправні переговори, готові домовлятися.
- Може, й Альянс зі свого боку має виступити тут арбітром і дати гарантії обов’язкового розблокування Угорщиною КУН після виконання Україною останньої рекомендації Венеціанської комісії?
- В НАТО і серед більшості країн-членів НАТО домінує думка про те, що двосторонні проблеми не повинні домінувати на порядку денному НАТО як організації. Тому це перший чіткий сигнал. Другий – ми так само демонструємо свою відкритість і готові до діалогу, що підтверджує нашу конструктивну налаштованість. Проте, якихось зобов’язань від НАТО очікувати не варто. Треба виходити зі своїх інтересів і працювати на результат, демонструючи, що ми можемо розв'язувати питання, а не створювати більше проблем.
- Чому тоді Угорщина все ж таки розблокувала підсумкову декларацію візиту Північноатлантичної ради до України?
- Насправді це не розблокування. Вони вважають, що враховано їх інтереси, оскільки Україна підтвердила, що і так виконує рекомендації Венеціанської комісії. В даному випадку тут немає колізії, а є певний політичний резонанс, який спробували створити навколо засідання Північноатлантичної ради.
- Тобто, в декларації не було пунктів, які просувала Угорщина, але на які не погоджувалася Україна?
- Насправді пункт, який є в цій заяві, повторив заяву саміту Україна-ЄС минулого року. Там це положення, яке для нас абсолютно прийнятне, теж було.
* У другій частині інтерв'ю з Василем Боднаром читайте про відносини з Польщею, перспективи визнання Німеччиною Голодомору геноцидом українського народу і розслідування в Нідерландах причин катастрофи MH17
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми