До саміту НАТО готові: Рада ухвалила закон про нацбезпеку, але питання щодо СБУ залишилися

На саміт Україна-ЄС 9 липня і НАТО 11-12 липня в Брюсселі українська делегація на чолі з Петром Порошенком поїде не з порожніми руками. Після довгих місяців мук, внесення поправок і розгляду їх профільними комітетами вчора Верховна Рада, нарешті, ухвалила закони про нацбезпеку і створення Вищого антикорупційного суду (базовий закон про Антикорупційний суд парламент проголосував 7 червня). Це було однією з головних вимог Євросоюзу і Альянсу, тому в липні з Брюсселя чекаємо позитивних новин. Щоправда, в бочці меду, як завжди, є і ложка дьогтю: хоч закон про нацбезпеку, за словами президента і нардепів, і наближає нас до стандартів НАТО, але ключову проблему реформи СБУ він не вирішує. А це не остання вимога Альянсу.

Як посли тиснули на депутатів

Епопея з ухваленням закону №8068 "Про національну безпеку України" тягнулася довгих чотири місяці. Хоча, дивлячись з чим порівнювати: баталії навколо закону про Вищий антикорупційний суд, ухвалення якого було одним з головних умов МВФ і ЄС, тривали більше року. У підсумку, за старою доброю українською традицією, дотягли до останнього: в ніч перед ухваленням депутати разом з президентом і представниками міжнародних донорів до 4 ранку утрясали останні правки. І то, як вже писав сайт "Сегодня", якби не заява Держдепу 5 червня з ультимативною закликом до української влади проголосувати закон про Антикорупційний суд в правильній редакції, невідомо, чим би справа закінчилася.

З законом про нацбезпеку була плюс-мінус та сама біда. Текст документа Петро Порошенко зареєстрував в Раді 28 лютого, хоча розробляти його почали ще в травні 2015 року, коли президент затвердив Стратегію національної безпеки України, яка і передбачала ухвалення нового закону про нацбезпеку. Щоб не ходити коло та навколо складних нюансів необхідності реформування сектора безпеки і оборони, особливо в умовах війни з Росією, зазначимо, що ухвалення закону №8068 було однією з ключових вимог зближення України з НАТО.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Але не встиг президентський законопроект потрапити до Верховної Ради, як в профільному парламентському комітеті з питань нацбезпеки і оборони розгорілася неабияка боротьба за ключові поправки. Спочатку в публічну площину вийшов скандал щодо внесення змін, які повинні були докорінно реформувати СБУ. Ще в березні сайт "Сегодня" писав, що від прийняття Концепції реформування СБУ залежить доля Комісії Україна-НАТО, на проведенні якої на саміті Альянсу в Брюсселі 11-12 липня наполягає Київ.

На початку квітня Верховна Рада приймає законопроект про нацбезпеку в першому читанні, пообіцявши натовським радникам врахувати всі їх рекомендації до другого читання. За словами секретаря профільного комітету, нардепа від БПП Івана Винника, у міжнародних партнерів виникли зауваження щодо дев'яти сфер, і в рамках цих зауважень робоча група і працювала. Але на початку червня член комітету з нацбезпеки і нардеп від БПП Ірина Фриз обрушилася з критикою на своїх колег. По-перше, за її словами, на засіданні комітету 6 червня, який фіналізували текст законопроекту про нацбезпеки, не було кворуму, а сам документ члени комітету отримали за п'ять хвилин до початку його розгляду.

"По-друге, текст документа, який був напрацьований робочою групою (спільно з натовськими радниками – Авт.), абсолютно не відповідає тексту, який вніс до парламенту президент. По-третє, запропонована редакція кардинально змінює ідею здійснення реформ в секторі безпеки і оборони , яка мала підтримку в останній версії зі змінами під стенограму, з боку наших партнерів і консультантів країн Альянсу", – заявила Ірина Фриз.

І знову, як і в історії з законом про Вищу антикорупційному суді, знадобилася особиста зустріч представників ключових західних посольств і жорстка заява самих послів про необхідність ухвалення закону про нацбезпеку саме з рекомендаціями радників НАТО.

"Проект тексту за результатами нашого обговорення 15 червня і наведений в Додатку Б в достатній мірі враховує зауваження, викладені в нашому листі від 15 березня, а також приводить законопроект "Про національну безпеку" у відповідність до ключових європейських і євроатлантичних принципів. Будь-які можливі поправки або текстові зміни на предмет їх відповідності європейським і євроатлантичним стандартам і принципам зажадають аналізу Міжнародної консультативної групи, що займе додатковий час", – йдеться в листі голів представництв США, ЄС і НАТО в Україні, які особливо підкреслили, що від ухвалення правильного законопроекту залежить і позиція України на майбутньому саміті НАТО в Брюсселі.

Реформа СБУ відкладається

Ближче до обіду парламентарії, нарешті, закінчили розгляд 500 поправок і були готові приступити до фінального голосування. Але спікер Андрій Парубій попросив Івана Винника ще раз під стенограму зачитати поправки, на яких наполягають міжнародні партнери, щоб уникнути непорозумінь, як це було з законом про Антикорупційний суд. Врахували поправки №106, 115, 248, 279,311 0 – саме на них, за словами Парубія, наполягав Альянс, і парламентська табло за закон про нацбезпеки показало 248 голосів "за".

У статті "Нацбезпека по-новому: Україну чекають реформа армії і НАТО" сайт "Сегодня" вже описував головні нововведення закону про нацбезпеку. Це і непорушний курс України "в європейський, політичний, економічний, правовий простір, набуття членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору", і витрати на оборонку в розмірі 5% ВВП, і перехід управління Міноборони від військових до цивільних з 2019 року, і впровадження демократичного громадського контролю над сектором безпеки і оборони (в тому числі і парламентського, наприклад, над СБУ).

Але, за словами експертів "реанімаційного пакету реформ", більшість рекомендацій громадськості в законі не врахували. Так, самі парламентарії визнавали, що закон про держтаємницю (на який посилається закон про нацбезпекк) вже давно потрібно змінити. А, наприклад, ст. 19 закону про нацбезпеку в сесійній залі обговорювали на підвищених тонах. Багато депутатів резонно зауважували, що в п. 1 ст. 19 серед функцій СБУ залишився невластивий силовому органу контроль над "економічною безпекою держави". Саме цей рядок, за словами нардепів, дозволить СБУ і далі "кошмарити" бізнес.

Скасування контролю над економікою і зведення впливу президентської вертикалі на роботу СБУ до мінімуму повинні були стати ключовими змінами в Концепції реформування СБУ. За словами заступника директора Центру "Нова Європа" Катерини Зарембо, Альянс очікував від України прийняття цієї Концепції до саміту НАТО в Брюсселі 11-12 липня. Але в проголосованому вчора законі про нацбезпеку жодною реформою СБУ і не пахне, а в Прикінцевих та Перехідних положеннях закону записано, що за шість місяців СБУ повинна розробити законопроект про внесення змін до закону про СБУ. Але які це будуть зміни, закон про нацбезпеку не говорить.

"Концепція реформи СБУ досі не затверджена. Вона вже два роки блукає кабінетами АП, РНБО і зараз знову в СБУ на доопрацюванні, але ніхто її не бачив. У проголосованому законі про нацбезпеку чітко вказано, що до функцій СБУ відноситься розслідування економічних злочинів. Якщо реформа СБУ буде напрацьована за наступні півроку, і цю невластиву СБУ функцію прибиратимуть, навіщо її зараз записувати в закон про нацбезпеку? Є ще питання демілітаризації і скорочення штату СБУ, але цього всього закон про нацбезпеку не передбачає. Тобто, поступка на сьогодні лише в тому, що буде створено парламентський комітет контролю над СБУ", – сказала сайту "Сегодня" Катерина Зарембо.

Ухвалення Концепції реформування СБУ донедавна дійсно було головним каменем спотикання в переговорах з натовськими радниками і дипломатами.

"Розмова навіть до ультиматумів доходила: або ми приймаємо Концепцію СБУ з урахуванням всіх натовських рекомендацій (звиісно ж, прибираємо таку функцію СБУ, як розслідування економічних злочинів), або на саміті в Брюсселі в липні засідання Комісії Україна-НАТО не буде", – розповів сайту "Сегодня" один з українських дипломатів, який готує український порядок денний до саміту.

Щоправда, через позицію Угорщини, яка продовжує блокувати засідання Комісії Україна-НАТО на саміті в Брюсселі, в Альянсі, судячи з усього, вирішили не сильно наполягати на моментальному схваленні Концепції, давши мовчазну згоду потягнути з її розробкою ще півроку. Втім, і від самого саміту НАТО, судячи з напруженості у відносинах союзників, чекати проривних рішень не варто. Хоча нудно точно не буде – свою участь Дональд Трамп не скасовував.