Як "гарячі лінії" в Україні допомагають вирішити проблеми з булінгом

Булінг – далеко не нова проблема як для всього світу, так і для України зокрема. За одним цим словом стоять тисячі психологічних проблем у дітей і зламаних життів. Згідно з даними звіту фонду ЮНІСЕФ в 2017 р. в Україні 24% дітей стали жертвами цькування в школах. Причому 40% постраждалих нікому про це не розповідали.

Всього в світі піддається цькуванню близько 150 млн дітей – кожен другий учень у віці від 13 до 15 років.

У Міносвіти України відзначили, що в 2017 р до вітчизняних психологів надійшло близько 109 тисяч звернень з приводу булінгу. Як бачимо, це не поодинокі випадки, а цілком системний процес, який спостерігається по всьому світу. У новинах часто з'являється інформація про випадки булінгу: тут і масові побиття, і психологічна травля і навіть цькування з боку вчителів, а не тільки однокласників. Як наприклад, було у випадку з 13-річною ученицею з Маріуполя, яку керівництво школи і весь педагогічний колектив почав цькувати за малиновий колір волосся. 

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Діти, які піддаються булінгу не часто звертаються за допомогою. На щастя, в Україні працює "гаряча лінія", куди діти можуть зателефонувати, розповісти про свої проблеми, отримати підтримку, допомогу і консультацію. Ми поговорили з Оленою Кривуляк, координатором національної дитячої "гарячої лінії", яка працює при Міжнародному жіночому правозахисному центрі "Ла Страда-Україна", і розпитали її про принципи роботи і про те, як вони допомагають дітям.

"Насправді, в порівнянні з минулими роками кількість дзвінків на нашу "гарячу лінію" знизилася. У цьому році у нас є певні фінансові труднощі і дитяча "гаряча лінія" працює тільки чотири години на будні дні, а це дуже і дуже мало. За 9 місяців 2017 року ми отримали 7355 дзвінків, з них стосувалися булінгу всього 2%. З одного боку, це мало, але, якщо врахувати, що це 2% від майже 7,5 тис., то це досить велика цифра. Тим більше, за кожним з цих дзвінків стоїть дитяче життя, дитячий біль, дитяча проблема", – говорить Олена Кривуляк. 

Олена Кривуляк також додає, що до них телефонують не тільки діти, які стали жертвами булінгу, а й батьки, вчителі, шкільні психологи і навіть самі агресори.

"Від булерів ми також отримуємо дзвінки, хоч їх і небагато. Безпосередньо дзвонять батьки, які знають, що в школі є така ситуація, дитина не може знайти спільну мову з однокласниками і страждає від будь-якого з проявів булінгу. Також дзвонять вчителі, шкільні психологи, які знають, що в тому чи іншому класі є така ситуація, але у них немає методологічного інструменту і певних навичок, щоб працювати з дитиною і взагалі з класом, де є проблема булінгу. Вони звертаються за консультацією", – зазначає координатор "гарячої лінії".

Дитяча "гаряча лінія" працює в Україні з 2013 р. Вона функціонує за принципом анонімності і конфіденційності. Для дітей це дуже важливо, тому що не всі можуть розповісти про свої проблеми, а деякі бояться, що про це дізнаються їх батьки або однолітки.

Ми залишимо номер гарячої лінії тут і нагадаємо, що всі проблеми потрібно намагатися вирішити. Не варто соромитися або боятися розповідати про них, адже навколо обов'язково повинні бути люди, які зрозуміють, підтримають і допоможуть впоратися з труднощами.

Національна дитяча "гаряча лінія" працює за безкоштовним номером 0 800 500 225 (зі стаціонарного телефону) і безкоштовним коротким номером 116 111 (з мобільних).

Більш докладно про те, що таке булінг і як з ним впоратися, читайте в матеріалі сайту "Сегодня": Булінг навиворіт: як шкільне цькування ламає психіку дітей і що з цим робити.