Зробити стартовою
26,42
29,82
РУС

Як ми навчилися сортувати сміття і навіть платити за нього: експеримент "Сьогодні"

Кореспондент два місяці прав пакети і пресував пляшки для переробки

Фото: Григорій Салай, "Сегодня"

В останні роки в Україні все частіше піднімають проблему відповідального сортування сміття тому, що обсяги викинутого пластику, скла та інших відходів обчислюються мільйонами тонн. З одного тільки Києва щодоби вивозять 150 машин побутових відходів. У травні набув чинності закон про ЖКП з сучасними нормами сортування сміття не тільки для тих, хто його вивозить, але й для звичайних громадян. На жаль, як і деякі інші закони, цей, схоже, найближчим часом так і залишиться на папері, тому що для мільйонів міських жителів не створені нормальні умови сортування – немає контейнерів для роздільного збору сміття, як і сортувальних і переробних станцій. Сортуванням і переробкою сміття в Україні здебільшого займаються лише активісти.

Початок експерименту

Кореспондент "Сьогодні" вирішив не чекати біля моря погоди і провів власний експеримент протяжністю в два місяці. На відміну від численних екоактивістів, я не мав жодного досвіду в сортуванні сміття, тому почав з того, що переглянув кілька відеороликів про те, хто самостійно робить Україну чистішою. Це допомогло мені зрозуміти, що саме підлягає переробці, і навчитися читати маркування. Наприклад, в Україні більшість організацій із задоволенням приймають пластикову вторсировину з маркуванням PP, PET, HDPE, але відсівають ту, де є маркування PS – полістирол.

У моєму випадку було важливо, щоб у відро для сміття потрапило тільки те, що взагалі не підлягає переробці. Все інше потрібно було не викидати, а наприкінці експерименту здати приймальникам вторсировини. Для початку я визначив, що тепер порожні пластикові пляшки, кришки, скляні і бляшані банки, які накопичаться в нашій родині за час експерименту, буду складати у величезну сумку. Практично щодня там опинялися 1-2 пластикові пляшки з-під молока, а раз на 3 дні – 5-літрова пляшка з-під води. Щоб не заводити незабаром ще одну сумку, пляшки я призвичаївся пресувати і компактно укладати. Адже крім пляшок ще мусив виділити місце для скляних банок. А ще – бляшанки з-під консервів, кришки. Тож місце доводилося економити, щоб не перетворити квартиру на склад барахла. Другий невеликий мінус: необхідність мити всю без винятку тару, а значить збільшувати витрати води і суми в платіжках.

Фото: "Сегодня"

Розділяти так розділяти

Одного разу, під час чергової вахти з перемивання порожньої тари, на кухні перегоріла лампочка. Звичайна, потужністю в 100 Вт. Викрутивши, я вже хотів було її викинути, але тут же себе зупинив – сортувати так сортувати! Кілька хвилин метушні – колба лампи відокремлена від цоколя і вставлена ​​в сумку зі склом, а цоколь – "поїхав" до бляшаним кришок і мюзле від шампанського. Далі більше. Дійшло до того, що я почав мити пакети-майки, щоб їх здати на переробку – це дратувало страшно, навіть в певний момент хотілося перестати рятувати планету, але "майки" перемогли.

На балконі з'явився акуратний ряд вимитих пакетів. Уявляю, що про мене могли подумати перехожі, які бачили "маечний батальйон" з вулиці, що гордо майорів. Але немає лиха без добра – щоб легше було мити пакети, я перестав клеїти на них цінники, а ще частіше намагався ліпити наклейки на самі продукти. Особливо добре це виходило з бананами і капустою. З картоплею – складніше. Пару раз особливо попереджувальні касири на касах починали упаковувати мої банани в пакет – я відповідав твердою відмовою і навіть зателефонував на гарячу лінію поскаржитися. Дивно, але в кол-центрі мені відповіли, що я не одинокий – прохання не пакувати товари на касі надходять регулярно.

"Ми обов'язково врахуємо ваші побажання", – запевнили мене в кол-центрі.

Два місяці за принципом "розділяй і сортируй" пролетіли миттєво. На балконі своєї долі чекали відсортовані метал і пластик, скляні пляшки, пакети-майки, обгортки від цукерок і шоколаду, та багато іншого. Я навіть не полінувався привезти з дачі кілька скляних пляшок і додати до "колекції". Допомогли й колеги – дізнавшись про рейд на переробну станцію, кілька людей принесли з дому кілька скляних і пластикових пляшок і пляшок з-під шампуню. Оглядаючи поглядом плоди двомісячної праці, стало цікаво – скільки ж вторсировини не буде гнити на звалищі під Києвом, а отримає нове життя. Мої підрахунки відверто потішили: 17 кг одного тільки скла, 90 кришечок від пластикових пляшок і приблизно стільки ж всіляких тюбиків і пакетиків, близько сотні пластикових пакетів. Пластикові пляшки і тетрапак-упаковки я теж зважив – вони потягнули на три кіло. Залишився останній етап – відвезти все це на переробку.

Поїхали здавати

Своїм ходом довезти зібране сміття виявилося неможливо – довелося взяти машину. Три об'ємні сумки зайняли весь багажник – кришка зачинилася тяжко. Для здачі ми обрали не звичайний пункт прийому вторсировини, яких у Києві кілька десятків, а той, який організували екоактивісти – і не прогадали. На сортувальній станції був санітарний день – це означало те, що будуть вивозити вторсировину, зібрану за останні кілька днів. Саме завантажувався вантажний автомобіль тим, що здали за травневі свята кияни. У лічені хвилини четверо робітників завантажили фуру картоном і величезними тюками, в яких були упаковки для яєць. Кожен з таких тюків важив від 70 до 88 кг. Водночас на станцію приїхала керівник проекту Євгенія Аратовська, яку колеги жартома називають Королевою сміття. Вона на таке прізвисько не ображається, а скоріше навпаки – це певною мірою тішить її самолюбство.

Коли "королева" побачила три моїх сумки, які я привіз до її "королівства", вона з посмішкою запитала:

"Де ви все це назбирали?".

"Це результат двох місяців недоспаних ночей та сотень літрів витраченої води", – віджартувався я.

Зайшовши до приміщення сортувальної станції, я був вражений: уздовж стін стояли величезні мішки висотою близько 3,5 метра, заповнені спресованими пластиковими пляшками, склом, пластиковими кришечками, яких тут, схоже, десятки тисяч, і дрібними металевими виробами.

"Це зібрано тільки за період маївок. Щодня сюди привозять своє сміття близько 200 осіб ", – розповіла нам Євгенія.

Насилу відшукавши вільний столик, я почав розкладати своє багатство. Окремо пляшки, окремо розклав метал, трохи віддалік – кришечки, пластикові пляшки, пляшки з-під шампуню і миючих засобів.

"Правильно розсортовані пакети по видах, скляні пляшки за кольором, а ось з пластикових пляшок краще зняти етикетки. Справа в тому, що не всі, хто купує вторсировину, готові брати пляшки з етикетками. Металеві кришки краще не складати разом з бляшаними банками. Тож ви розсортували все на тверду четвірку за п'ятибальною системою. У будь-якому випадку, важливо, що все це вже точно не потрапить на звалища, а вже в найближчі дні буде перероблено, і з цього зроблять нові речі, – сказала нам Євгенія. – А ось цей пластик не підійде – його маєте спалити".

Виявляється, спалювати потрібно пластик з маркуванням PS, ковпачки від освіжувачів повітря і весь пластик без маркувань. Ця послуга платна – наприклад, обсяг в 120 літрів коштуватиме гривень в 200. Але це не відлякує людей – при нас на станцію приїхала молода пара на шикарному джипі, вони здали кілька пакетів пивних пляшок, упаковок з-під миючих засобів і гору пластикових кришок.

"Приїжджаємо сюди вже не перший раз – живемо неподалік. Сортуємо відходи вже практично на автоматі – звикли, – поділився Сергій. – Так, за це потрібно платити, але є й користь: ми стали помічати, що менше купуємо того, що потребує переробки. Зараз ми за три місяці збираємо стільки, скільки раніше за три тижні".

Я наслідував приклад і теж сплатив за утилізацію, а все інше здав на переробку. Резюмуючи, хочу зізнатися – через кілька днів після завершення експерименту зловив себе на думці, що продовжую сортувати відходи й надалі, і вже планую нову поїздку на станцію.

Звалища: більше, ніж Данія

Україна, на жаль, перебуває серед країн – лідерів за кількістю сміттєвих звалищ. За даними Всеукраїнської екологічної ліги, звалища займають більшу територію, ніж природні заповідники. Площа, завалена сміттям, зростає і вже захопила 7% території, або 43 тис. кв. км, що можна порівняти з територією Данії.

"Це ганьба, адже площа об'єктів природно-заповідного фонду всього близько 4,5%", – говорить голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

Офіційних звалищ у країні зараз 6000, незаконних, які найчастіше розташовані за околицями сіл, – близько 35 тисяч. За даними Держстату, тільки на офіційних звалищах накопичено 55 млрд куб. м, або 12,5 млрд тонн відходів; скільки ж сміття знаходиться на "самостійних" сміттєзбиральниках, не знає ніхто. У перерахунку на одного українця припадає близько 300 т відходів плюс ще 2 млрд тонн у Криму і на окупованому Донбасі, які статистика з 2014 року не враховує. Якщо уявити, що все українське сміття склали в одну величезну купу, отримаємо гору діаметром близько 20 км в підставі і заввишки в 10 км – це вище Евересту! Для його вивезення знадобиться 625 тисяч вантажних вагонів, при тому, що весь парк вантажних вагонів країни складає всього 104 000 шт. грузовагонов всіх типів. Поки його не вивозять, а накопичують: щорічно тільки побутового сміття додається 50 млн куб. м, або 11 млн т, тобто кожен українець від малого до великого "виробляє" в рік чверть тонни сміттєвих відходів обсягом в 1,25 куб. м. З них 94% – так звані мокрі відходи – залишки продуктів, перемішані з усім, що потрапляє у відро для сміття – а це не тільки папір, пластик, скло, але й небезпечні предмети: батарейки, лампочки, фарби, лаки. Тільки 6% сміття відсортовуються і йде в переробку. Як підрахували фахівці, зараз Україна потребує будівництва мінімум 450 нових полігонів.

Фото: AFP

У світі: в нагоді й недопалки

У Швеції не тільки переробляють 99% своїх відходів, а й закуповують їх в інших країнах. У цій країні успішно працюють понад 30 сміттєпереробних заводів. Завдяки спалюванню на них відходів шведи отримують енергію для опалення своїх будинків. Втім, проблема зі сміттям в цій країні вирішена не тільки завдяки владі, а й тому, що шведи відповідально сортують сміття і відвозять його на переробку. Користь приносить навіть попіл, який залишається після спалювання відходів – його просівають і великі частки використовують під час будівництва доріг.

Відповідально до утилізації сміття відносяться і в Японії. Там і влада, і громадяни розуміють – території своїх невеликих островів нераціонально захаращувати сміттєвими полігонами. В Японії прийнято сортувати відходи за такими критеріями: згорає, що не згорає, переробляється і великогабаритне. Кожен вид відходів вивозиться по певних днях, які встановлюються місцевою владою. Добрі показники в Японії і з утилізації старої побутової техніки, завдяки якій країна самураїв і сакур щорічно отримує 1 млн тонн заліза і 50 тис. тонн кольорових металів.

Інноваційне застосування переробленому пластику знайшли фахівці в Нідерландах. У місті Зволле побудували велосипедну дорогу, покриття якої повністю виготовлене з пластику.

Найпоширеніше у світі сміття – сигаретні недопалки, виявляється, вже стало вторинною сировиною. У далекій Бразилії встановлені урни для "бичків", які непогано заповнюються місцевими курцями. Фахівці періодично вилучають вміст і відправляють на переробне підприємство. Там з недопалків роблять папір для письма та пакувальний папір.

  

Черви на допомогу дачникам

Мода на роздільний збір сміття в домашніх умовах підштовхнула певних людей не викидати навіть органічні відходи: бананову шкірку, цибулинне лушпиння, яєчну шкаралупу та інше. У продажу з'явилися спеціальні черви, які здатні в закритій ємності та імпровізованих "вольєрах" переробляти такі відходи на добриво для саду та городу.

Редактор відділу "Світ" газети "Сьогодні" Ірина Ковальчук разом з чоловіком вирішила також провести експеримент з перетворення відходів на гумус.

"Чоловік запропонував купити черв'яків для отримання гумусу, що ми й зробили – купили два види, витративши на це 900 гривень. На дачі облаштували їм компостну яму, тепер привозимо їм з Києва харчові відходи, час від часу підсипаємо листя і скошену траву. Правда який там вийшов гумус – ще не бачили. Але нові черв'яки вже з'явилися", – каже Ірина.

Нагадаємо, раніше "Сьогодні" писали про "сміттєвий" скандал у Кропивницькому: під вікнами містянина вивалили вантажівку відходів. Комунальники помстилися місцевому жителю за "неправильне" сміття в присадибному контейнері.


Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Як ми навчилися сортувати сміття і навіть платити за нього: експеримент "Сьогодні"". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОРЫ:

Олександр Панченко , Ігор Сєров

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь