Зробити стартовою
26,34
29,34
РУС

Як малюють українську 3D-анімацію: репортаж з найбільшої в Україні студії

Чим живе найбільша в Україні мультстудія, або як працювати тиждень, не виходячи з офісу

Фото: Анатолiй Бойко, "Сегодня"

Веселі мультфільми робляться із серйозним виразом обличчя. І чим ближче до формату 3D – тим обличчя серйозніші. Такий висновок я зробила, побувавши на найбільшій в Україні студії анімації під назвою "Анімаград". Саме тут зробили популярний мульт "Викрадена принцеса: Руслан і Людмила" і "Ескімоска", а зараз зайняті виробництвом довгоочікуваної "Мавки". 

"Якось до нас прийшла влаштовуватися на роботу панянка. Вона була впевнена, що з ранку всі приходять, співають діснеївські пісні, а з кімнат вистрибують зайці і Міккі Маус, – сміється арт-директор Кріс Коскінен. – Яке ж було її здивування, коли вона зрозуміла, що насправді студія анімації – це завод і суворе, малоромантичне виробництво! А її основа – це "п'ята точка", посидючість. Незалежно, 2D- або 3D-мультфільм, працювати над одним проектом доводиться цілі роки. Так це цікаво. Але сказати, що кожен день тут свято – ні. Це кропітка праця день у день".  

"Анімаград" – гігантська майстерня художників, фахівців з 3D-моделювання тощо. Зараз на студії – близько 200 осіб.

"У 2012 році нас було не більше 30, вже через рік "доросли" до 100 осіб і переїхали з маленького офісу на студію FILM.UA, – згадує Project manager Марія Клаунінг. – Близько 100 осіб працюють на аутсорсі, причому не тільки в Києві, а, наприклад, і в Харкові. У нас були підрядники з Бразилії, Франції, Польщі і навіть Індії!". 

На сайті студії багато вакансій, і створюється відчуття, що сюди досить легко потрапити.

"Взагалі ми шукаємо людей весь час, – говорить Кріс. – Даємо тестове завдання, дивимося, як людина справляється. Взагалі 3D-виробництво в Україні вкрай мало розвинене. Наші люди – самоучки. Їх дуже мало, і вони на вагу золота. Ми, як студія, зацікавлені в нових юних талантах. Щоб до нас приходили люди не стільки з суперпортфоліо, скільки з великим бажанням створювати мультфільми".

Життя "Анімаграда" таке ж, як і в будь-якому офісі: співробітники п'ють каву, розмовляють, грають в настільний хокей для розрядки і відпочинку очей. Інша справа – момент здачі проекту. В період здачі "Викраденої принцеси" хлопці сиділи тут цілодобово, а дружини і друзі привозили їм їжу. Зізналися по-секрету: бувало так, що частина колективу в 3D-департаменті зайшла на роботу в понеділок, а вийшла – в суботу. Працювали в три зміни, 24 години на добу! В такому авральному режимі півроку здавали нині знамениту "Викрадену принцесу. Руслан і Людмила".

"Анімаград" створює комерційне кіно ("мейнстрім"), яке орієнтоване на широку аудиторію – і дітей, і дорослих.

"У мейнстрім головне слово завжди за продюсером, і це світова практика, – каже Крістіан. – У світі всього кілька режисерів, які самі вирішують, яким буде фільм. Наприклад, такий Хаяо Міядзакі ("Віднесені привидами", "Ходячий замок" – Авт.), який займається "артовою" 2D-анімацією". 

В "Анімаграді" були сильно здивовані, коли я спробувала порівняти їх студію з пітерською студією "Мельница", яка зробила сагу про трьох богатирів.

"Це приємне, але не зовсім вірне порівняння, – каже арт-директор. – Вони займаються 2D-анімацією, у них трохи інший напрямок. Швидше за "Анімаград" можна порівняти з Wizard ("Снігова королева", "Вовки-вівці". – Авт.), яка робить 3D-проекти. Їх продюсер і засновник виховав свою цілу плеяду російських аніматорів і російського кінематографа. "Анімаград" за своєю структурою і напрямком заточений під західні технології розвитку кінематографу. Є кілька світових студій 3D-анімації. Ми всі один одного поважаємо і підтримуємо, але доріжка у кожного з нас своя". 

Мультфільми: ілюзія з нічого 

Головний художник студії "Анімаград", арт-директор Крістіан Коскінен з посмішкою говорить, що його життєвий шлях був визначений ще з дитсадка, на заняттях з малювання.

"Я виріс в кінематографічному середовищі, хоча батьки і не думали, що в 19 років я займуся анімацією, – згадує Кріс. – Тоді, в 90-х, в Києві була студія "Борисфен", яка співпрацювала з французькою Millimage. Для французів ми були "виконавчим ресурсом", але це дозволило вирости в Україні новим кадрам і створити досить яскраву школу. У 2005 все це звалилося. Фінансування не було, аніматори роз'їхалися в Польщу, РФ, США. У "Анімаград" в 2012 році мене запросив продюсер Єгор Олесов. Він хотів створити фундаментальну студію, яка вийде на світовий ринок. У підсумку так і вийшло! Зараз у нас свій цех художників (близько 20). 

Анімація – колективна творчість, "якання" тут особливо не доречно. Та й образ персонажа в процесі його створення може кардинально змінитися. Наприклад, з 2012 і до 2018-го біля образу Людмили з "Викраденої принцеси. Руслан і Людмила "було близько 130 ескізів і трансформацій. Розробка кожного 3D-мультфільму займає 4-5 років. Створюються тисячі ескізів, з яких ми дуже довго вибираємо те, що потрібно. За роки звикаєш до того, що велика частина твоєї роботи просто йде в корзину або на полицю. Знаєте, як затверджувався образ Мавки? Продюсери, режисери, художники збиралися разом і місяцями затверджували варіанти її зачіски! Навіть куди який локон лягає, обговорювали цілі фокус-групи. Затвердили зачіску – перейшли до її вінка на волоссі. І за новою: з такими квітами або з іншими? У дівчаток-художниць одна думка, у режисера – інше, а за сюжетом потрібно взагалі третє. Хоча останнє слово і "стоп" – за продюсером. Взагалі моя робота – прекрасна, вона творча. Мені цікаво з нічого формувати ілюзію. У цьому – диво. Навіть якась магія".

"Мій шлях був визначений"

"Мавка": процес переходу з 2D у 3D 

Перший проект студії "Анімаград" – дитячий розважальний 2D-мультсеріал "Ескімоска", який розійшовся по всьому світу. Але широке коло глядачів заговорило про студію після виходу в кінотеатрах 3D-мультфільму "Викрадена принцеса: Руслан і Людмила". Він з великим успіхом йде в прокатах за кордоном, а недавно виграв премію за кращий анімаційний фільм рейтингу "Знято в Україні".

"Також ми працювали над проектами" тікі "і" Клуб всезнайок ", який в минулому році отримав премію Держкіно за кращий освітній дитячий проект, – розповідає Project manager Марія Клаунінг. – Зараз ми працюємо над мультфільмом "Мавка. Лісова пісня": він уже в стадії 3D-виробництва". 

"Ескімоска". Став першим успішним 2D-проектом студії. Фото: студія "Анімаград"

На першому поверсі "Анімаграду" – 2D-виробництво: там знаходяться художники, сторібордисти, арт-департамент і керівництво. На другому поверсі – повністю 3D-виробництво. Створення проекту починається "з першого поверху", де народжуються ідея, сюжет і персонажі.

"Творчі особистості – дуже тендітна субстанція, – говорить керівник 2D-напрямки Яна Медведєва. – На етапі промальовування персонажів дуже важливо підживлювати натхнення художників". 

В "Анімаграді" важливі знання базових основ графіки і програм, а ось вік особливого значення не має.

"У нас є фахівець, який до 40 років працював в сфері обслуговування, – говорить Рафаель Бланко, фахівець 3D-напрямку. – А потім сам вивчив програму Maya і зараз показує дуже високі результати. А є 17-річна дівчина, яка за рік вивчила програми так, що тепер творить дива!" 

На певному етапі 3D-аніматорам потрібна допомога акторів: вони відтворюють потрібні рухи, міміку і емоції, що допомагає "оживити" персонаж.

"На жаль, спеціальних акторів анімації в нашій країні немає, – каже Марія. – Сьогодні в театрі і кіно акторів навчають мікрожестам, передавати емоції поглядом або придихом. В анімації це не працює, тут все дуже перебільшено. Потрібно часом просто дуріти. Ми з великими труднощами знайшли акторів, які зуміли підлаштуватися під наші вимоги. Вони для нас – на вагу золота". 

"Викрадена принцеса". Став хітом нової анімації України. Фото: студія "Анімаград"

Сергій Авакян: "Ріс на фільмах Джима Керрі" 

Актор і каскадер 3D-мультфільмів – про ходу Чорномора, падіння Руслана, три операції та подарунок долі

- Сергію, як вийшло, що викладач англійської став актором-аніматором і каскадером?

- Взагалі, я виріс на фільмах Джима Керрі. Його монологи з "Ейс Вінтури" розповім в будь-який момент дня і ночі. Мама каже: "У кого ти – зрозуміти не можу, в нашій родині акторів ще не було". А вийшло все випадково. Project Mаnаger Ірина Трошкіна з Film.ua знайшла мене через знайомого, з яким я працював на одному англомовному проекті. Потрібні були актори, які говорять англійською, для анімації Руслана в мультику "Викрадена принцеса". А я 7 років в Греції вчив англійську в спецшколі і потім 5 років – в університеті в Україні. Паралельно ці 12 років викладав, тому вона для мене рідна. Ірина вислала маленьке демо, що потрібно робити – ролик аніматора мультфільму "Мадагаскар". Я дивився недовго, секунд 10, і вирішив спробувати. Коли мені подзвонили, я як раз був в кінотеатрі. Посеред фільму встав, тихо сказав героям фільму: "Скоро побачимося на екранах!" і вийшов.

- Чим запам'яталися проби?

- Відчуттям, що немов завжди цим займався. Хоча на мені був звичайний одяг, не пристосований для різких рухів анімації. Але тим було смішніше. Спочатку мені показують базові рухи в лейаутах – намальованих олівцем фрагментах сюжету. А я вже намагаюся це виконати. Записуємо навіть мої проби: на них може вийти навіть краще, ніж при самій зйомці.

- Складно, напевно, робити ці гіпертрофовані рухи, стрибки і гримаси?

- Чим складніше завдання, тим цікавіше! Вся ця біганина, стрибки і падіння насправді виконувалися мною і потім переводилися в анімаційний формат. Момент, коли Русланчик бігає по дахах, падає в вікна будинків, ми вирішили знімати не статичною, а динамічною камерою, і не в студії, а на спортмайданчику. Я бігав, гойдався на турнікетах, а оператор бігав за мною з камерою. Пізніше, вже в студії, я запропонував прикріпити камеру собі на голову, щоб ракурси додати. Поставили стіл, з якого я стрибав, перекидався, чіплявся за балку на стіні. І так – знову і знову, поки не досягли потрібного результату.

- А близькі як ставляться до вашої травмонебезпечної роботи?

- Мама спочатку задавала питання: "Ти що, насправді з даху на дах перестрибував???" Тепер вона вже знає технологію, сміється. Це моя фізіологія, я з дитинства був непосидючим. До того ж я змалку працюю. Якщо побачили в закадрових сценах, що я десь з розгону б'юся об стіну, то режисери тут ні до чого – це я так репетирую. Навпаки, хлопці часто самі просять: "Сергію, нам вже вистачить, більше не треба". Наш керівник Олег Маламуж – перфекціоніст. Він дуже грамотно підходить до своєї справи, чітко знає, чого хоче. Він сильно переживає за моє здоров'я. За півтора року у мене через травми було три операції – то коліно, то ще щось. Але лікарі мене швидко повертають на ноги. Подумаєш, пару раз вдарився об стіну! Інша справа – реакція оточуючих. Для мене вона безцінна!

- Яке завдання було найскладнішим?

- Грати Чорномора. Щоб придумати ходу сутулому карлику з посохом, знадобилися вміння з танцювальної сфери. У підсумку, щоб її виконати, я сильно скорчився, а з тіла рухалися тільки ноги нижче коліна. Ходити в позі Чорномора кілька годин виявилося дуже непросто. На наступний день була страшна крепатура, плечі горіли! Зіграєш роль Чорномора – і спортзал вже не потрібен. Відігравати його емоції, крики - теж особливий досвід. Хто б повз проходив, подумав, що когось ріжуть. Хлопці з анімаційного відділу – неймовірно талановиті. Їхня праця і години, витрачені за моніторами, варті особливої ​​похвали.

Процесс. Створити рухи, які будуть потім намальовані. Фото: з архіву С. Авакяна

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Як малюють українську 3D-анімацію: репортаж з найбільшої в Україні студії". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Анастасія Білоусова

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь