Як Україна готується до Генасамблеї ООН: сюрпризи для Росії і миротворці на Донбасі

Через три тижні в Нью-Йорку почне свою роботу 73-тя сесія Генеральної Асамблеї ООН. Ще на початку червня нашого постпреда в Організації Володимира Єльченка обрали віце-головою сесії. Ну і, звичайно ж, на Генасамблеї вже традиційно виступить Петро Порошенко. Його візит до Нью-Йорка запланований на 24 -27 вересня, а сам виступ – на 26 вересня відразу після обіду.

Вчора на засіданні прес-клубу в рамках XIII Наради керівників закордонних диппредставництв Володимир Єльченко докладно розповів, на чому в своєму виступі зосередиться президент і до яких сюрпризів готуватися Кремлю.

Миротворці на Донбасі: місія здійсненна?

Рівно через тиждень, 5 вересня, буде рік, як Росія зареєструвала в Раді Безпеки свою гібридну резолюцію про розгортання на Донбасі миротворчого контингенту ООН, хоча спочатку це була українська ініціатива. Але за авторство, коли на кону стоїть світ на Донбасі, Київ боротися, природно не стане. Щоправда, коли розкрилися деталі російської пропозиції, всі зрозуміли, що ситуація зайшла в черговий глухий кут.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У статті "Миротворці на Донбасі: коли вирішиться питання, і які країни можуть відправити своїх військових" сайт "Сегодня" докладно описував проблему з російською резолюцією. Наразі Росія не відступилася від своїх вимог: миротворці в їх розумінні – це охоронці СММ ОБСЄ лише на лінії розмежування.

За словами Володимира Єльченка, в України тут були і будуть червоні лінії, які ми ніколи не перейдемо: це і розгортання місії не тільки уздовж лінії розмежування, як цього хоче Росія, а по всій окупованій території, починаючи від державного кордону між Україною і РФ; це і абсолютна неприйнятність участі в майбутній операції російського, військового персоналу СНД або ж ОДКБ; це і повернення Україні контролю над кордоном – і тільки після цього ми зможемо говорити про вибори.

"Нам потрібно якомога більше іноземних гостей возити на Донбас. Сидіти за столом Радбезу ООН, проводити консультації і говорити красивими словами і фразами, що ось потрібно спочатку там вибори провести... Поїдьте і подивіться, що там відбувається. У мене вже давно є ідея, щоб делегація Радбезу приїхала на Донбас. Для цього, на жаль, також потрібне рішення Радбезу, і знову-таки Росія його заблокує. Якщо нам не вдається завезти туди офіційну делегацію Ради безпеки з мандатом, запрошуватимемо окремих членів делегацій", – розповів посол.

Але робота щодо миротворців на майданчику Нью-Йорка неможлива, поки в Нормандському форматі не приймуть політичне рішення про появу на Донбасі справжньої місії "блакитних касок" з надійним мандатом. Це також залежить і від прогресу на треку Сурков-Волкер. Спецпредставник Держдепу приїде до України 13-16 вересня. З досвіду попередніх візитів Курта Волкера можна припустити, що після він зустрінеться з помічником російського президента Владиславом Сурковим. Але тут все залежить від позиції Москви і її бажання піти на поступки.

У статті "Умови розміну: чому Москва вирішила не проводити "вибори" в ОРДЛО" сайт "Сегодня" писав, що погодившись на зустріч лідерів Нормандського формату в Парижі найближчим часом, де головним питанням переговорів будуть саме миротворці, росіяни можуть піти на такий компроміс : відійти від своєї нинішньої лінії розміщення миротворців тільки на лінії розмежування і запропонувати міжнародну адміністрацію – це перехідний порядок – така собі боснійська модель.

Але навіть якщо Москва не заблокує в Радбезі рішення про розгортання на Донбасі нормальної миротворчої місії з надійним мандатом, на фактичне появу там "блакитних касок" піде мінімум рік.

"Зрозуміло, що за тиждень місія не врегулює ситуацію. З огляду на, що від прийняття рішення до вже фізичного розгортання місії пройде півроку-рік (а ми всі чули про цифру 20-40 тис миротворців, але я не військовий, не можу сказати, скільки це буде), на жаль, все це буде не скоро", – сказав Володимир Єльченко.

Резолюція щодо Криму: що нового

У своєму виступі на Генасамблеї Петро Порошенко обов'язково підніме питання Голодомору – цього року виповнюється 85 років цієї трагедії. Тому українська делегація спробує прийняти під час цієї сесії спеціальну декларацію Генасамблеї ООН, присвячену Голодомору.

Володимир Єльченко каже, що росіян на 73-й сесії Генеральної Асамблеї чекає кілька дуже неприємних сюрпризів і щодо Криму, і Донбасу, і щодо мілітаризації Криму – це буде нова ініціатива. Втретє прийматиметься чергова кримська резолюція, положення якої з року в рік посилюються. Постпред України в ООН підкреслює, що в кримській резолюції вперше (і це, до речі, єдиний документ Генасамблеї і всіх міжнародних організацій в світі) Росія прямо названа агресором і окупантом – цього немає в жодному іншому рішенні. І, за його словами, не було б цієї резолюції Генасамблеї, не було б і позитивних для нас рішень Міжнародного суду ООН, хоч вони ще й проміжні.

"У резолюції цього року буде кілька нових елементів. Головний з них – питання політв'язнів, які утримуються як в Криму, так і на території Росії. Але, на жаль, велика частина з тих 70-ти в умовному списку наших заручників якраз кримчани, починаючи хоча б з Олега Сенцова. У нас не було цих положень в торішніх рішеннях, і тепер ми включатимемо їх до нового тексту", – сказав Володимир Єльченко.

Також в тексті нової резолюції Україна наполягатиме на проблематиці статистичних даних.

"Росія наполегливо намагається, як говорив колись покійний Іван Степанович Плющ, "впихнути невпихуємоє". Тобто, всю статистику, яка стосується Криму, вони намагаються офіційно подати як дані ООН, які потім враховуються в безлічі економічних програм і проектів: це і населення Криму, і площа, і ВВП. Цікаво, що коли це почало відбуватися десь 2-3 роки тому, ООН не звернула особливої уваги і ці дані стали набувати статусу даних ООН. коли ми це виловили і звернули увагу керівництва секретаріату ООН, було прийнято "езопівське" рішення взагалі ці дані не враховувати, що зрозуміло дуже дратує Росію", – пояснив постпред України при ООН.

І третій момент, який буде в кримській резолюції, – підготовка спеціального звіту підсумків трирічного циклу роботи ООН щодо Криму. До цього це був лише звіт верховного комісара ООН з прав людини. Тепер Україна піднімає це до рівня генсека.

Ситуація в Азовському морі і вето Росії – як обійти

Кореспондент сайту "Сегодня" поцікавився у Володимира Єльченка, чи українська делегація на Генасамблеї ООН підніматиме питання Азовського моря. У статті "Загострення в Азовському морі: чому Україна проспала повзучу анексію Азова Росією" сайт "Сегодня" детально описував, чому слідом за Кримом Москва може анексувати ще й Азовське море, і, що ще гірше – пробити сухопутний коридор до Криму. Будівництвом Кримського моста, який дозволив Росії обмежити проходження суден до українських портів через Керченську протоку, Росія порушила як мінімум Конвенцію ООН з морського права.

"Є такі органи ООН, які створені в рамках Конвенції ООН з морського права, – Міжнародний трибунал з морського права в Гамбурзі і Міжнародний орган по морському дну (міжнародна міжурядова організація, створена 1994 року країнами-учасницями Конвенції ООН з морського права. – Авт. ) зі штаб-квартирою на Ямайці. У нас є ціла низка засідань ще цього і вже наступного року в рамках цього органу, де ми плануємо підняти всі ці питання, а можливо, навіть сформулюємо їх в документах, які там розробляються, щоб вони ж враховували ситуацію, яка складається навколо Криму і насамперед в Азовському морі. Це питання, які стануть і вже стали частиною наших позовів, які ми подали до Міжнародного суду ООН", – відповів сайту "Сегодня" Володимир Єльченко.

Зрозуміло, що якщо виносити цю проблему на розгляд Радбезу ООН, прийняття рішення Росія тут же заблокує. Але є одна лазівка, за допомогою якої можна обійти вето Москви – резолюція Генасамблеї "Об'єднання заради миру" №377 (5). Її прийняли 1950 року після вторгнення північнокорейських військ до Південної Кореї. На стороні Північної Кореї воювали так звані китайські добровольці, як і на Донбасі "російські добровольці". Тоді США на Радбезі марно намагалися провести резолюцію щодо вирішення цієї кризи, але СРСР все блокував. У підсумку питання винесли на Генасамблею, яка і прийняла резолюцію "Об'єднання заради миру" №377 (5).

У документі йдеться: якщо Радбез ООН через розбіжності постійних членів нездатний застосувати ефективні заходи з підтримки міжнародної безпеки, Генасамблея зобов'язана розглянути це питання негайно з метою розробки рекомендацій щодо протидії агресії та підтримання миру, включаючи застосування збройної сили.

Володимир Єльченко пояснює сайту "Сегодня", що для такого рішення потрібно заручитися підтримкою більш ніж 2/3 членів ООН – 129 держав. Найперша кримська резолюція 2014 року, яка приймалася ще на свіжих емоціях після початку конфлікту, набрала 100 голосів.

"Нам ще потрібно пройти певний шлях, щоб самих себе переконати і тих умовних 70 країн, які утрималися або не голосували, щоб вони нас підтримали. Але рішення Генасамблеї, на відміну від рішення Радбезу, необов'язково для виконання. Звісно, воно несе потужну моральну силу, створює відчуття комфорту, що тебе підтримує більшість країн світу, але, крім цього, це рішення мало що нам дасть. Росія його точно так само не виконуватиме, як і рішення Радбезу, якби воно приймалося. Тому нам потрібно шукати інші шляхи і компроміси і виходити все-таки на рішення Радбезу ООН, в тому числі і з питання миротворчої операції ООН – цей мандат має найвищу в світі силу", – підсумував Володимир Єльченко.