Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Як захиститися від фейкових новин: шпаргалка для читачів

29 вересня, 06:30

Тетяна Негода

Основні маркери побутового фейка - дитячі теми, "зрада", смерть, гроші, скандал

/ Фото: Pixabay

Реклама

Скільки фейків витає в українському медіа-просторі, не знає ніхто.

"Точно невідомо навіть, скільки в країні новинних сайтів", – каже Альона Романюк, редактор інформаційної кампанії "По той бік новин" Інституту розвитку регіональної преси.

Безумовно, найпростіший спосіб дізнаватися правдиві незаангажовані новини – звертатися до надійних джерел. Але газета "Сегодня", яку українці читали 22 роки, закривається, і таких джерел у читачів залишається все менше. Ми піклуємося про свою аудиторію. Тому підготували шпаргалку – нагадування про те, як боротися з фейковими новинами, уникати впливу маніпуляцій і замаскованої пропаганди в онлайн-пресі і соцмережах. Дотримуйтесь простих правил, щоб орієнтуватися в потоці інформації.

Фейкова атака. Обманів підвладні не тільки батьківські вайбер-групи, але і важливі чиновники.

На варті достовірності

Соцмережі воюють як можуть. Нещодавно в Україні прикрили цілу "фабрику ботів" в Facebook. Соцмережа призупинила діяльність акаунтів і груп, які вели скоординовану кампанію з дезінформації. Голова політики кібербезпеки Facebook Натаніель Глейхер заявив: дезінформаторів ідентифікували на основі поведінкового аналізу. Замовлення боти брали у різних клієнтів, розкручували теми спорту, шоу-бізнесу, політики та економіки. Всього Facebook видалив 168 акаунтів, 149 сторінок і 79 груп, у яких спільно було майже 4 200 000 підписників! Сторінками і групами керували фейкові акаунти, імена яких змінювалися. Але повністю позбутися ні фейкових новин, ні маніпуляцій світу не вдасться ніколи. І все, що нам залишається, – це ретельно фільтрувати інформацію.

Стара історія: як фейки потрапляють в наше життя

"Аудиторію залучають двома шляхами: за рахунок якісних новин, з одного боку, і крикливих заяв, "сенсаційних" новин – з іншого". – каже Альона Романюк.

Ще фейки вміло ховаються в соцмережах і месенджерах. І навіть в батьківських вайбер-групах, говорить експерт з чистоти інформації. Схема стандартна: новина публікується в соцмережі, її підхоплює сайт-смітник, у якого зазвичай багато липових підписників. Потім соцмережі оприлюднять інформацію повторно, але вже з посиланням на сайт (так авторитетніше).

"Рекламою чи іншими шляхами її розносить по групах. А звідти "турботливі" батьки беруть її для шкільних і дитсадівських спільнот", – розповідає Романюк.

Таке в "По ту сторону новин" спостерігали, наприклад, коли в Україні ввели воєнний стан.

"Нам масово кидали на перевірку інформацію з вайбера, – каже Романюк. – Приклад: якийсь полковник невідомої частини повідомив, що в Україну припинять поставки продовольства".

Джерело так собі, але люди в паніці поширювали його "сенсацію". Так само масово вбивала українські вайбер-групи новина про дитину в реанімації, яка отруїлась напоєм "Тархун". У ній не було вказано ні місто, де трапилось лихо, ні назва лікарні, а на фото красувався "Тархун" російського виробництва, що не продається в нашій країні.

"Але спрацювали магічні слова -"дитина", "отруїлася", "реанімація", – пояснює Альона Романюк.

За словами Альони, фейки існують з часів Стародавньої Греції та Риму. Їх вистачало і під час Помаранчевої революції, але справжня лавина покотилася під час Майдану і початку бойових дій в Криму. Тоді в Україні з'явився "Стопфейк" – наймасовіший проект з боротьби з неправдивими новинами, у якого навіть за кордоном редакції є.

"Раніше інформація публікувалася двома шляхами: сказали по телевізору, написали в газетах. А зараз завдяки розвитку соцмереж фейки розходяться з космічною швидкістю", – каже Романюк.

Люди охочіше вірять в те, що їм подобається, а не фактам.

"Це називається ефектом Земельвейса: хоч і наводиш факти, цифри, лінки і документи, люди залишаються при своїй думці, яка їм до душі", – пояснює Альона.

Правила фільтрації: шпаргалка для тих, хто шукає правду

1. Вимикайте емоції

У побутових фейків є кілька ознак, за якими їх може визначити будь-який читач. Основні маркери – дитячі теми, "зрада", смерть, гроші, скандал, а ще в такій новині завжди присутній оціночне судження.

"Емоційною лексикою найчастіше приправляють "зраду". Новини на кшталт "все пропало, все погано, все загинуло, грошей не буде", – каже Романюк.

Якщо новина викликає сильну емоцію і бажання терміново поділитися – перша ознака, що пора зупинитися і подумати. Фейк працює саме так: відключає раціо і змушує читача передавати далі брехню.

2. Вмикайте критичне мислення

Крім фейка – чистої води вигадки на кшталт горезвісного "розп'ятого хлопчика", бувають ще маніпуляції – перекручування правдивої інформації з частково викривленим її змістом, говорить Тетяна Матичак, експерт з медіаграмотності і протидії маніпуляціям. В результаті маніпуляції значення інформації радикально змінюється: це може бути потрібно як власникам медіа, що просуває свої політичні погляди, так і користувачам соцмереж, які хочуть "хайпанути", щоб розкрутити свої сторінки, пояснює Матичак. І тут важливо встигнути вмикнути критичне мислення. Якщо в матеріалі є заклик в дії – це точно пропаганда чи агітація, а матеріал – маніпулятивний. Якщо викликає почуття ненависті, тривоги – теж. Якщо написаний мовою ворожнечі (з образливими виразами) – теж дуже схоже на маніпуляцію.

3. Не лінуйтеся перерахувати

Часто новина виглядає пристойно завдяки коментарю експерта. Але це не означає, що вона правдива. Те ж, до речі, стосується інформації, озвученої відомим блогером.

"Якщо людина, про яку ви ніколи не чули, говорить сенсаційні речі, які знаходять у вас живий відгук, – значить, пора гуглити, що це за експерт", – радить Романюк.

Ніяких шокуючих цифр приймати на віру без перевірки в мережі можна: цифрами маніпулюють особливо часто. Наприклад: нещодавно мережі розповсюджували новину, що "25% населення України голодує". А адже дані звіту ООН просто перебрехали. Україна потрапила в список країн, де є збройні конфлікти і проблема з продовольством на окупованій території.

"Так, дійсно, на неконтрольованій Києвом території у 25% населення є проблеми з певними категоріями продуктів", – пояснює Романюк.

Але чверть населення сходу країни – це не чверть країни. Та ж ситуація, до речі, і з пропорцією українських виборців 75% проти 25%, що стало вже притчею во язицех – адже на вибори ходила лише половина українців. Тому перевіряйте цифри завжди самостійно.

4. Шукайте першоджерело і перевіряйте авторитет

Перевіряйте новинк, коли вас зачепила, мінімум в 2-3 джерелах, оптимально – на офіційних сайтах (держструктур).

"Не читайте тільки заголовки, переглядайте весь матеріал, – радить Тетяна. – Завжди намагайтеся з'ясувати, хто власник газети або сайту".

Якщо господар сайту невідомий – цього медіа не можна довіряти, бо нічого не несе ніякої відповідальності за написане і може маніпулювати скільки завгодно. Інформація про видавця завжди повинна бути у вихідних даних (остання сторінка), а на сайтах – в рубриці "Контакти" або "Про нас".

5. Не впевнені в інформації – не поспішайте ділитися

Перемогти фейки не можна. Але перешкоджати їх потоку може кожен – соціально відповідальним репостингом. Ставляючи лайки і ділячись інформацією, ми стаємо знаряддям поширення фейків. Почитали сумнівну "сенсацію" – тримайте враження при собі, не діліться! Якщо руки сверблять передати далі – візьміть на себе обов'язок перевірити інформацію в пошуковій системі. Використовуйте онлайн-сервіси пошуку картинок за зображенням – Tineye, Google Images. Там можна завантажити фото і побачити, де воно було опубліковано раніше і з якою новиною пов'язано. Якби так робили всі, в медіапросторі не розлетілася б новина про поле мертвих лелек. Адже, як потім з'ясувалося, і поле, і лелеки були словацькими.

Живі приклади з "полів"

Беремо ось такий реальний заголовок нещодавньої статті: "Лобода налякала поганими звичками, такого не очікував ніхто".

"Налякала – це емоційне слово,"такого не очікував ніхто" – оціночне судження, – пояснює Тетяна Матичак. – На такий матеріал відразу хочеться клікнути і почитати". А відкриваєш – там новина про те, що співачка, виявляється, просто виклала фото з сигаретою ... скандальчик так собі, як розумієте. Але мета маніпуляції досягнута: по лінку кликнули, а про співачку подумали погано.

Політичний приклад з медіажиття: "Разумков жорстко поставив на місце депутатку зі "Слуги народу". "Жорстко поставив на місце" – маніпуляція, емоційне і оціночне судження. І якщо ви відчули негативні емоції – все, вами успішно зманіпульовали", – описує схему впливу Тетяна Матичак.

Спеціальних курсів, де вчать пропаганді, за словами Матичак, не існує. Але в редакціях непорядних видань журналістів дійсно інструктують, як писати, щоб прозвучало, як треба.

"Їх мета – не передавати новини. А "мочити" тих, кого скажуть", – міркує експерт з медіаграмотності.

У медіавласників можуть бути особисті інтереси, вороги. Трохи поверхневої аналітики – і неважко зрозуміти, в який бік пішла маніпулятивна атака.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" повідомляли про те, як в Росії космонавт зганьбилася фейком про війну на Донбасі. Космонавт Олена Сєрова стверджує, що особисто бачила з МКС, як Україна нібито бомбить окуповані території.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...
загрузка...