Катерина Степаненко
редактор У жовтні в закриті порти окупованого Криму зайшли 20 суден-порушників . За останній же рік було зафіксовано 1207 незаконних заходів в кримські порти вантажних суден і танкерів . Про це повідомило Міністерство з питань окупованих територій . Росія , незаконно вважає Крим своїм , найчастіше порушує режим санкцій . На думку експертів , зупинити це може лише посилення санкцій проти РФ .
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Санкції
Міністерство з питань окупованих територій (МінВОТ) повідомило, що в жовтні в порти окупованого Криму зайшли 20 танкерів і вантажних суден-порушників. 19 з них – під прапором Росії, одне – під прапором Сирії. Всього в минулому місяці в порти Севастополя та Керчі ці ж судна здійснили 45 заходів, повідомляють в міністерстві. Також в МінТОТ відзначили, що за рік, тобто з 1 серпня 2017 го по 30 вересня 2018 року, в портах і портових акваторіях Криму зафіксовано 1207 незаконних заходів вантажних суден і танкерів. Йдеться перш за все про ті об'єкти, які оснащені автоматичною системою ідентифікації (АІС).
Велика частина судів – 98 – перебували під російськими прапорами. З серпня минулого року в порти півострова вони зробили 1 123 заходи. Решта суден відвідували Крим під прапорами інших держав, в тому числі досить екзотичних. 20 візитів здійснили судна під прапором Республіки Палау, 17 – Того, Союзу Коморських Островів – 10, Сьєрра-Леоне – 9, Молдови – 7, Танзанії – 6, Панами – 5, Мальти – 3, Туреччини – 2, Островів Кука – 2 і по одному з Острову Піткерн, Республіки Судан, а також Сент-Кітс і Невіс.
Нагадаємо, що згідно з розпорядженням Кабміну від 30 квітня 2014 року і наказу Мінінфраструктури від 16 червня того ж року, кримські порти тимчасово закриті в зв'язку з російською незаконною анексією Криму. У тому ж році ці порти потрапили в санкційні списки інших країн і міжнародних організацій, зокрема, ЄС, США, Канади, Австралії та Нової Зеландії. Накладені обмеження забороняють не тільки заходження суден, але також експорт і імпорт товарів з півострова, в тому числі фінансові послуги, лізинг, страхування, туризм, інвестиції, кредитування, а також будь-які інші контакти з підприємствами, які працюють під юрисдикцією Росії на території Криму. Але після накладених санкцій морський трафік в Крим не перервався.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Чорний список порушників
Найбільш повно ситуацію з порушенням обмежень з весни 2014 року відслідковує спеціальна моніторингова група, створена "Майданом закордонних справ", інтернет-виданням BlackSeaNews, а також Інститутом Чорноморських стратегічних досліджень. У липні 2018 року моніторингова група випустила звіт під назвою "Сіра зона", Кримський півострів: чотири роки окупації ". У ньому наголошується, що з кримських портів за кордон слід зерно, кальцинована сода, металобрухт і скраплений газ. У різний час ці вантажі направлялись в Сирію, Ліван, Єгипет, Туреччину, Болгарію, Північний Кіпр, а також Албанію, кажуть спостерігачі .
Трафік в Крим , за даними моніторингової групи , є , як правило , російським . Зокрема , з Новоросійська , Темрюка і Ростова – на – Дону в Феодосію і на базу Чорноморського флоту РФ в Севастополі доставляються нафтопродукти . Крім цього , до Криму йдуть будматеріали , метал , хімічна сировина і склотара для пивоварних і виноробних заводів .
"Станом на 1 січня 2018 го , в чорний список моніторингової групи внесені 325 морських суден під прапорами 33 країн , які в ці чотири роки здійснювали вантажні і пасажирські перевезення " , – наголошується в звіті.
Так , в 2014 році в Крим зайшли 114 суден , більшість з яких ( 59 ) належали судновласникам з Росії , а також Туреччини і Греції – відповідно , 39 і 20 судів . Серед порушників у 2014 році також відзначалися судновласники зі Швейцарії та інших країн ЄС , наприклад, Румунія .
У наступні роки кількість іноземних суден-порушників поступово скорочувалася. Зокрема, до 2016 року з кримськими портами повністю припинили працювати судновласники з Німеччини, Великобританії, Швейцарії, Латвії та Італії.
Судновласники з Туреччини і Греції як і раніше порушують режим санкцій, але вже в набагато меншому ступені. За даними моніторингової групи, кількість суден-порушників з Туреччини за останні чотири роки знизилася з 39 до 15, а з Греції – з 20 до 3.
Поступове зменшення порушень з боку іноземних судновласників відзначають і в МінТОТ. При цьому присутність в кримських портах суден під прапорами екзотичних республік, таких як Того, Палау, Піткерн або Сьєрра-Леоне, не повинна дивувати. Адже існує велика міжнародна практика використання судновласниками так званого "зручного прапора", що дозволяє судам ходити під прапорами тієї країни, яка надає найбільш вигідні економічні умови заходу в більшість портів світу.
Такі "зручні" країни тривалий час не мали військових конфліктів з більшістю держав. Так що під прапором тієї ж Танзанії цілком може ховатися судно, що належить російському судновласнику .
Відмова іноземців від співпраці з захопленим Кримом змусила РФ заміщати дефіцит тоннажу за рахунок суден , що належать судновласникам з Росії , Сирії , Лівану і Єгипту . Через це за останні чотири роки кількість російських порушників збільшилася з 59 до 117 одиниць .
"На кримських рейсах РФ змушена експлуатувати старі судна , 60 % з яких мають вік від 30 до 60 років. Для перевезень до Криму використовуються не тільки судна , " яких не шкода " , а й ті , які знаходяться в інших санкційних списках " , – відзначається в звіті.
Там же вказується , що сім таких об'єктів входять в так званий " сирійський список " санкцій США . Причому шість суден з цього списку належать турецької компанії , а одне – державній адміністрації морського транспорту Сирії .
Точна кількість всіх незаконних заходів за останні чотири роки підрахувати досить складно . Однак сміливо можна стверджувати , що загальне число таких фактів обчислюється декількома тисячами , тому що деякі торгові судна з чорного списку моніторингової групи заходили в різні кримські порти по кілька десятків разів .
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
"Дипломатія не допоможе"
Росія є найбільш злісним порушником режиму санкції . Закликати її до порядку в ситуації , коли РФ незаконно вважає Крим своєю територією , вкрай складно . Політексперт центру " Будинок демократії " Анатолій Октисюк вважає , що дипломатичні засоби тиску на РФ в цьому відношенні вичерпані . Військові засоби недоступні через нездатність нечисленного українського флоту контролювати Чорне море і небажання Заходу вплутуватися в жорстку конфронтацію з Росією .
"Залишаються тільки санкції . Тиск на різних підприємців , в тому числі і середньої руки . Російський бізнес дуже інтегрований в європейський економічний простір , а значить , посилення таких санкцій буде дуже болючим для РФ " , – пояснив Октисюк.
Такої ж думки дотримується і представник президента України Петра Порошенка в Автономній республіці Крим Борис Бабин . За його словами , одним з інструментів примусу Росії до виконання норм міжнародного права як раз і є санкції проти окремих структур РФ в сфері морського господарства . Ще один варіант – затримання суден – порушників в окремих державах . Правда , Борис Бабин зміг пригадати не дуже багато випадків вдалих затримань – близько п'яти .
"Знаючи про таку можливість , вони ( судна . – Авт . ) до нас і не заходять " , – уточнив представник президента в АРК.
Прикладом такого затримання може служити історія з риболовецьким судном " Норд " . Воно мало кримську " прописку " і було затримано 25 березня в Азовському морі під російським прапором . Це мало наслідки для української сторони – затримання " Норд " призвело до блокади Азовського моря російськими військовими кораблями . Криза на Азові триває досі .
Норд. Риболовецьке судно під прапором РФ було затримано в українських водах в березні цього року
А раніше ми писали про те , як загострюється ситуація в Азовському морі. Росія не пропускає судна через Керченську протокув порти Бердянська і Маріуполя . На сьогоднішній день затримані вже більше 150 судів . Офіційна причина – огляд за договором між Росією і Україною від 2003 року.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми