Як живуть сім'ї, розділені війною на Донбасі

27 Квітня 2015, 08:10

Брати воюють за різні боки, а мами сподіваються, що вони не зустрінуться в бою

<p style="text-align: justify;">Зона конфлікту на Донбасі. Для багатьох українських родин стала справжнім яблуком розбрату. фото AFP</p>
Зона конфлікту на Донбасі. Для багатьох українських родин стала справжнім яблуком розбрату. фото AFP

Конфлікт на сході країни торкнувся чи не кожного українця. Але багато сімей війна буквально розділила на дві частини – рідні стали підтримувати різні сторони конфлікту, у результаті чого або зовсім перестали спілкуватися один з одним, або "зі скрипом" намагаються знайти спільну мову. "Сегодня" дізналася, як живеться таким сім'ям.

НЕ ЗДАВ БРАТА. Напряму з конфліктом зіткнулися два брата з Луганська – 25-річний Андрій та 22-річний Юрій Кромники. Юрій жив і працював у Луганську, а його брат був зареєстрований на території іншої області, підконтрольної Україні. На початку осені Андрія призвали до лав українських бійців, і він, не вагаючись, пішов воювати. "Погляди нас ніколи не поділяли, причин не було, – розповів "Сегодня" Юрій. – І все було добре, але потім про брата дізналися бойовики "ЛНР". Якимось чином обчисливши, що мій брат воює на боці України, до мене додому вломилися з автоматами і в формі. Спочатку погрожували і збиралися змусити мене "зливати" всю інформацію, яку я дізнаюся від брата. Пристрахали, що виїхати мені не можна, і кожен день я повинен приходити до місцевого військкомату з новою інформацією. Я, природно, за братом шпигувати не міг і не став! На наступний же день, понадіявшись, що на якомусь з блокпостів мене ще можуть пропустити, виїхав з міста. Мені пощастило. Зараз Юрій живе в Хмельницькому та повертатися додому в Луганськ поки не збирається. Андрій же все ще воює у лавах української армії і не виключає, що після демобілізації переїде до брата.

ПО РІЗНІ БОКИ. А ось брати Денис і Роман Гнатюк посварилися через погляди на події в Україні. Зараз вони знаходяться по різні сторони конфлікту. Денис – медик-волонтер, що допомагає українській армії, а Роман – військовий кореспондент в "ДНР". "Наші погляди почали відрізнятися ще з початку революції на Майдані. Але я тоді жив і працював у Києві, – розповідає Роман. – Уже півроку як я в "ДНР", але з братом весь цей час підтримуємо спілкування, хоча постійно сперечаємося на тему того, що відбувається. Без гумору в цій ситуації нікуди: перший час, коли зідзвонювалися, жартома віталися один з одним, як "брат-колорад" і "брат-бандерівець". А був і випадок, коли брат мені допоміг: влітку мене взяли в полон ще з двома журналістами, а коли через тиждень відпустили – викинули з машини десь у полі, то дістатися додому допоміг брат. У найближчому селищі знайшов телефон, подзвонив Денису, він мене забрав додому. Жартував тоді, що я "легко відбувся".

Є в Донецькій області та сім'ї, в яких брати воюють по різні сторони. "У моєї сусідки сини опинилися по різні боки барикад. Один – в українській армії, інший – за "ДНР". Обидва пішли добровольцями. Для матері це – справжнє випробування. Вона зв'язується з ними вкрай рідко і дуже боїться, щоб в бою вони не зустрілися", – розповідає Антоніна П. з Єнакієвого.

Багато в Україні та сімей, частина яких переїхала на підконтрольну нашої влади територію, а частина – залишилася на території "республік". "Я працював журналістом в Донецьку до конфлікту, але потім роботи для мене там не залишилося – тільки в бойовики йти. Однак погляди у мене проукраїнські, – ділиться один з переселенців Сергій М. – Я переїхав до Києва, батьки та молодша сестра залишилися в Донецьку: сім'я не в кращому світлі сприймає сьогоднішню київську владу, і суперечки на цю тему часто бувають. Але всі залишаються при своїй думці, а ми не допускаємо, щоб на цьому грунті розрісся конфлікт".

Всі новини по темі Протистояння на сході України.

Ви зараз переглядаєте новину "Як живуть сім'ї, розділені війною на Донбасі". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Надія Андрєєва

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...