Клімкін розтлумачив угорцям нюанси українського закону "Про освіту"

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін пояснив, що насправді має на увазі стаття 7 закону України "Про освіту" та яке місце в законі відводиться регіональним мовам.

"Новий "Закон про освіту", нещодавно прийнятий в Україні, викликав гостру і вкрай емоційну реакцію в Будапешті. З різкими заявами виступили високі угорські керівники, бурхлива кампанія розгорнулася в ЗМІ, що внесло непотрібну напруженість до наших традиційно дружніх відносин. У такій ситуації вважаю своїм обов'язком надати угорському політикуму і громадськості необхідні роз'яснення", – заявив Клімкін в інтерв'ю угорському виданню Magyar Nemzet..

За словами Клімкіна, згаданий закон жодним чином не спрямований проти угорської та інших національних меншин України. Головною його метою є приведення системи освіти в нашій країні до норм і стандартів Європейського Союзу та вимог XXI століття, а також відновлення повноцінного функціонування державної української мови, яка протягом століть російської колонізації була насильно витіснено із багатьох важливих сфер життєдіяльності суспільства.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Стаття 7 Закону, зокрема, передбачає кардинальне поліпшення вивчення в школах національних меншин державної мови як мови міжнаціонального спілкування в Україні. Здавалося б, цілком логічний і необхідний крок, але саме він був розцінений в Угорщині як неконституційне звуження прав угорської громади. Для того , щоб об'єктивно розібратися в ситуації, закликаю залишити зайві емоції і екзальтовані заяви і тверезо оцінити реальний стан, в якому на сьогодні опинилася угорська молодь в Закарпатті .

Разом з тим прошу мати на увазі, що йдеться не про якісь надзвичайні права української мови, а про виправлення колоніальних деформацій. Ми не хочемо нічого, тільки залишити українській мові статус державної, який угорська має в Угорщині, румунська в Румунії або польська в Польщі. Не більше", – підкреслив голова МЗС України.

Клімкін уточнив, що новий закон про освіту готувався з ретельним урахуванням норм країн – членів ЄС, релевантних міжнародних документів і міжнародних зобов'язань України.

"Щоб остаточно розвіяти будь-які сумніви, ми передали цей закон на експертизу до Ради Європи та Венеціанської комісії.

Ми також готові надати роз'яснення і провести необхідні консультації з усіма нашими європейськими партнерами і зацікавленими державами. Саме це буде головною метою мого візиту до Будапешта, який я планую здійснити найближчими днями. Сподіваюся на зважений і конструктивний діалог ", – резюмував Клімкін.

Нагадаємо, ще у вересні після ухвалення закону України "Про освіту" Угорщина відмовилася від підтримки України в міжнародних організаціях.

Вже на початку жовтня пролунала заява, що Угорщина і Румунія об'єднаються проти реформи освіти в Україні.

А незабаром Угорщина виступила за перегляд про асоціацію між Україною та ЄС.

Але ця заява голови МЗС Угорщини Петера Сіярто про перегляд Угоди про асоціацію Україна-ЄС через новий український закон про освіту не більше ніж блеф. Про це в інтерв'ю "Сегодня", коментуючи позицію Угорщини з цього питання, сказав український аналітик, заступник голови Ради із зовнішньої політики України Сергій Герасимчук.