Подвійне громадянство: чи готові Україна і українці обговорювати питання

Питання узаконення подвійного громадянства в Україні перманентно порушувалося політиками, чиновниками, громадськими діячами, мабуть, з моменту набуття нашою державою незалежності. Одні це робили з метою отримання політичних дивідендів. Інші – в рамках дискусії, пропонуючи за допомогою подвійного громадянства розв’язати ті чи інші поточні проблеми, з якими стикалася Україна.

Як Україна захистила єдине громадянство

На початку 90-х, ще до затвердження Конституції, питання подвійного громадянства активно вкидаються в суспільство проросійськими силами. Пізніше його підняли на прапори комуністи, прогресивні соціалісти і т.д.

При цьому Конституція нашої держави чітко визначає, що в Україні існує єдине громадянство. Тобто, щоб узаконити подвійне громадянство, необхідна зміна Конституції. Причому для внесення змін до розділу, в який входить стаття про єдине громадянство, виписана особлива процедура. Законопроект про зміни може бути поданий не менше ніж двома третинами конституційного складу Верховної Ради, стільки ж голосів депутатів потрібно отримати для затвердження законопроекту. А після цього – ще затвердити зміни всенародним референдумом.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Такий жорсткий і складний механізм був закладений як раз для того, щоб на догоду політичній кон'юнктурі не змінювалися основи державності, – розповів сайту "Сегодня" керівник Центру проблем Російської Федерації Національного інституту стратегічних досліджень Петро Бурковський. – Власне, норма про єдине громадянство була закладена до Конституції в такому вигляді під враженням від того, що Росія намагалася зробити в Криму в 1994-1995 роках, під враженням того, що вона зробила в Придністров'ї в 1990-1992 роках. Це був запобіжник, відповідь на загрози, які несло з собою подвійне громадянство".

Після навіть жорсткого закріплення норми в Основному законі на темі подвійного громадянства, як і раніше, час від часу спекулювали ті чи інші політичні сили. Наприклад, 2004 року, перед президентськими виборами, узаконити подвійне громадянство пообіцяв прем'єр Віктор Янукович. Однак далі політичних гасел справа, зрозуміло, не заходила, а законопроекти, які реєструються адептами подвійного громадянства, так і залишалися виключно проектами.

"За весь час, поки я був в парламенті, це питання ніколи серйозно не розглядалося, – розповів сайту "Сегодня" народний депутат III-VI скликань, член Конституційної комісії Юрій Ключковський. – Якісь законопроекти подавалися, але вони не доходили навіть до рівня розгляду в комітетах".

Подвійне громадянство "дозріло"?

Порушується це питання і зараз. При тому, що в умовах агресії Російської Федерації, специфіки гібридної війни, розв'язаної проти України сусідньою державою, навіть говорити про подвійне громадянство стало, ніби як, моветоном. Воно й не дивно: латентна роздача РФ російських паспортів жителям Криму, що здійснювалася ще задовго до окупації півострова, мабуть, зіграла руйнівну роль в лютому 2014-го. Напевно багато жителів Криму, якими прикривалися "зелені чоловічки" Путіна, захоплюючи українські держустанови, на той момент вже мали документ з двоголовим орлом.

Говорячи юридичною мовою, історія з російськими паспортами в Криму (так само як і нещодавно гучна з угорськими – в Закарпатті) – історія не подвійного громадянства, а другого. Про юридичні нюанси цих співзвучних понять ми нещодавно докладно розповідали.

Але, як би там не було, суспільство і політикум все ж намагаються не порушувати тему, яка несе певні ризики для єдності українського народу та держави. Проте є і прихильники узаконення подвійного громадянства в Україні. Одним з найпослідовніших є міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

"Зараз ми в Україні повинні почати громадську дискусію про можливість бути громадянином декількох країн, потрібно чесно це сказати. Однак ми не можемо навіть говорити про подвійне громадянство з Росією під час де-факто війни з нею. Ті, хто має російські паспорти, нехай їх здають, всі інші – давайте розмовляти", – заявив голова МЗС в жовтні минулого 2018 року у Львові.

Приблизно ті ж слова він повторив і цього року, зокрема, нещодавно на брифінгу в Одесі.

"Я за те, щоб ми ввели подвійне громадянство. Але подвійне громадянство з країною-агресором має бути при будь-яких нормальних дій користувача. Коли Росія поверне окуповані Донбас і Крим, можливо, ми до цього повернемося", – зазначив міністр.

Очевидно, що Павла Клімкіна вкрай важко запідозрити у відсутності патріотизму. Так чому ж він знову і знову піднімає цю контроверсійну тему?

"Я думаю, МЗС просто шукає якісь можливості вирішити питання з угорцями, при цьому не враховуючи загальнополітичного контексту. Можливо, це спроба перекласти відповідальність на парламент чи президента. Мені здається, невдала", – вважає Петро Бурковський.

Краще "не розпорошуватися…"

І все ж, може, Клімкін прав? Суспільство дозріло, як мінімум, до того, щоб обговорити тему подвійного громадянства? Адже насправді воно може вирішити цілу низку проблем – починаючи від непорозумінь з Угорщиною і закінчуючи питаннями працевлаштування наших "заробітчан" в тих країнах ЄС, з якими Україна досягне відповідної угоди. В рамках ініційованої головою зовнішньополітичного відомства дискусії ми запитали думку експертів. Відповіді загалом можна звести до однієї фрази: вирішувати нинішні поточні розбіжності із західними сусідами і проблеми "заробітчан" за допомогою узаконення подвійного громадянства – все одно, що забивати цвяхи мікроскопом. Складно, неефективно і з непередбачуваними наслідками.

"У наближеній перспективі ні у кого не вистачить сил для реального втілення ідеї впровадження подвійного громадянства. Якщо говорити мовою реалій, це", – зазначив Петро Бурковський.

За його словами, проблеми українців, які проживають і працюють на Заході, повинні вирішуватися за допомогою інших механізмів.

"Якщо йдеться про тих, хто емігрує з України, то виникає запитання, що вони хочуть від громадянства України, навіщо їм воно? – каже Петро Бурковський. – Що ж до тих, хто працює за кордоном, але не перериває зв'язок з Україною, повертається сюди, пересилає гроші, то наша держава зобов'язана вступати в переговори з західними партнерами щодо легалізації, захисту економічних і соціальних прав наших громадян, які працюють за кордоном. Тобто тут треба вирішувати проблеми з допомогою не подвійного громадянства, а зовсім інших механізмів", – зазначив експерт.

Ще категоричніший Юрій Ключковський. За його словами, немає жодної причини, з якої Україна була б хоч якось зацікавлена ​​узаконити подвійне громадянство.

"Коли ми ставимо запитання "чи потрібно", необхідно бачити мету. Навіщо Україні подвійне громадянство? Я не бачу потреби в цьому для держави, – зазначив Юрій Ключковський. – Якщо хтось хоче відректися від зв'язку з державою – будь ласка, ми нікого не тримаємо, чужий прапор в руки, йдіть і не повертайтеся. Але якщо людина планує повернутися, вон6а повинна мати повноцінний зв'язок з державою, а не сурогат. Громадянство – це правовий зв'язок з державою і відповідна політична лояльність до держави. От скажіть, якби у нас було узаконено подвійне громадянство, що б ми робили сьогодні з громадянами, які мають подвійне громадянство – українське і російське?" – сказав Юрій Ключковський.

У свою чергу, народний депутат Олександр Бригинець також проти змін Конституції з питання громадянства. По його думку, це питання з часом вирішиться "еволюційним" шляхом.

"Я б звернув увагу, що всі громадяни Євросоюзу мають практично подвійне громадянство. Це громадянство власне їх держав і, можна сказати, громадянство ЄС. Тому що вони мають право на працевлаштування, проживання і так далі в державах-членах Євросоюзу. І, природно, Україні найпростіше вирішити питання з тієї ж Угорщиною або проблеми наших заробітчан в Польщі, вступивши до Європейського Союзу", – зазначив народний депутат.

За його словами, в цьому випадку кожен українець матиме фактично подвійне громадянство, тобто, з одного боку, громадянство України, а з іншого – всі права і можливості, які їм надасть членство України в ЄС.

"Оскільки сьогодні і президент, і парламент, і суспільство виступають за швидке просування до ЄС, думаю, не варто розпорошуватися на пошуки якихось інших варіантів вирішення питання громадянства. А всі зусилля спрямувати на євроінтеграцію України. І тоді питання подвійного громадянства буде автоматично вирішене", – зазначив Олександр Бригинець.