Чим воюють на Донбасі: бойовики застосовують новітні російські "іграшки", але українській армії є чим відповісти

Ось вже більше року триває військовий конфлікт на Сході України. За цей час бойовикам вдалося закріпитися на частини Донецької та Луганської областей, утримувати обидва обласні центри. Спочатку у бойовиків не було важкого озброєння. Проте з часом незаконні збройні формування на Донбасі почали обростати такою кількістю зброї, що їм можуть позаздрити деякі регулярні армії.

Де-факто, багато груп бойовиків на Донбасі озброєні краще, ніж солдати окремих європейських країн. Про це заявив міністр закордонних справ Литви Лінас Лінас Антанас Лінкявічюс в інтерв'ю Reuters. "Ці угруповання, сепаратисти, оснащені краще, ніж деякі європейські армії", – зазначив він.

Військові експерти говорять про те, що вкрай нерозумно стверджувати, ніби всю цю зброю бойовики змогли роздобути, захоплюючи склади і військові частини на Донбасі. Інакше створюється враження, що на невеликій частині Донецької та Луганської областей перебували чи не найбільші схрони зброї у світі.

"Офіційно" в самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" заявляють про те, що все наявне у них озброєння – трофейне, а амуніція і обмундирування куплена в так званому "військторзі" або ж передана волонтерами, що підтримують бойовиків.

Якщо аналізувати події, то під час початку військового протистояння – в районі Слов'янська Донецької області – бойовики, прикриваючись мирним населенням, дійсно змогли заволодіти декількома екземплярами військової техніки. Приміром, в руки членів "ДНР" потрапила самохідна артустановка "НОНА", з якої обстрілювали Слов'янськ.

"В результаті проведеної спецоперації українських військових була пошкоджена ходова частина установки, однак бойова частина залишилася цілою. Бойовики затягли її на автотрейлер, за допомогою якого пересувають по місту і стріляють з різних районів. Зараз ця артилерійська установка знаходиться в одному з житлових масивів Слов'янська. Звідти ведеться вогонь по горі Карачун, де знаходиться один з блокпостів українських силовиків. Потім, змінюючи кут нахилу артилерійського знаряддя, бойовики стріляють через гору Карачун, щоб снаряди відлітали у бік житлового сектора. Таким чином, створюють картинку, нібито стріляють українські силовики", – заявив в кінці травня 2014 спікер українських силовиків Владислав Селезньов.

Однак тоді поставки "військторгу" в окуповане місто були вкрай мінімальні, а важкого озброєння не було і в помині. Тим не менш, у бойовиків, що окопалися в невеликому Слов'янську, звідкись з'являлося різне озброєння, що дозволяє протистояти навіть авіації.

До кінця літа 2014 року стало зрозуміло, що маховик "військторгу" розкрутився на повну котушку. Величезні колони різноманітної військової техніки, від легких броньовиків до багатотонних важких танків, стали звичною картиною для жителів окупованих районів Донбасу.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

В цілому експерти говорять про те, що бойовики тримають у себе на озброєнні техніку, зовні наближену до тієї, яка стоїть на озброєнні України. Це робиться для того, щоб розповідати міжнародним спостерігачам про те, як вони, маючи в руках тільки мисливські рушниці, змогли захопити танки і артилерію.

Заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Антон Михненко розповів, що зараз відсутні кардинальні відмінності в озброєнні української армії і бойовиків. Але все-таки іноді на Донбас потрапляють нові розробки ВПК.

"Крім того, що мають у себе бойовики, є і нове озброєння, яке туди періодично заганяється, щоб апробувати його можливості в польових умовах", – розповідає Михненко.

БРОНЕТЕХНІКА . До подібних "новинок" можна віднести і новітні російські бронеавтомобілі "Постріл", які неодноразово були помічені на окупованих територіях Донбасу.

Протиставитиросійському "Пострілу"можнарозробкиукраїнського ВПК-броньовики" Кугуар" і " Спартан " , а новіБТР- 4покликанізамінити застарілібронетранспортери .

Влітку минулого року Петро Порошенко передав сучасну військову техніку бійцям Національної гвардії. "Україні є чим обороняти свою державу. Першій бригаді спеціального призначення Національної гвардії передані танки, найсучасніші БТР-3 і БТР-4, найновіші бронемашини Кугуар (Cougar) українського виробництва", – сказав Порошенко на базі навчального центру Національної гвардії України в Нових Петрівцях. Через кілька тижнів міністр внутрішніх справ Арсен Аваков на своїй сторінці в facebook повідомив про відправку на фронт новеньких бронемашин.

"Передаємо техніку Нацгвардії. Потім кілька днів дообладнання на заводі "Луч" у Києві сучасним озброєнням і українським протитанковим ракетним комплексом "Сармат" з дальністю ураження до 6 км. – І на передову", – написав він.

Зараз у розпорядженні бойовиків знаходяться важкі танки Т-72, які активно застосовувалися в боях за Дебальцеве. Однак експерти кажуть, що захопити подібну техніку в українських військових було неможливо – ці танки попросту не перебували на озброєнні.

"В України є основний бойовий танк – Т-64БВ, є ще танки "Булат". Раніше у нас не було на озброєнні Т-72. Це зараз ми намагаємося їх зі складів дістати і привести в нормальний стан, – розповідає Антон Михненко. – Танки у бойовиків – Т-72, пригнані з боку Росії. Це їх головний демаскуючий фактор. На початку бойових дій і основний період в України взагалі не було танків Т-72. Вони випускаються на "Уралвагонзаводі" в Росії, у них є потужності, щоб його модернізувати, лагодити. Так склалося історично, що наш танк – Т-64, а в Росії – Т-72".

Артилерія . Зараз незаконні збройні формування мають у своєму розпорядженні 152-мм гаубиці "Мста-С", "Мста-Б" і "Д-30", САУ "Гвоздика", протитанкові гармати "Рапіра", а також 82 і 120-мм міномети. Подібне озброєння є і в українській армії.

Однак іноді на територію Донбасу заїжджають "іграшки" набагато серйозніші перерахованих. Як повідомляли українські військові, восени минулого року бойовики зазнали збитків не тільки в живій силі, а й втратили надпотужне важке озброєння, якого немає на озброєнні ЗС України – 240-мм самохідний міномет "Тюльпан".

Але і в української сторони є непогані шанси пригнічувати надпотужні міномети бойовиків. Приміром, якщо брати надважку артилерію, то відповісти на "Тюльпан" бойовиків можна іншою "квіткою", яка перебуває на озброєнні ЗСУ – 152-мм самохідною гарматою "Гіацинт", яка може вражати цілі на відстані до 30 кілометрів.

Реактивні системи залпового вогню. Якщо говорити про реактивної артилерії, то у бойовиків зустрічаються досить нові розробки, а от українські військові змушені воювати лише тій, яка залишилася з часу розпаду СРСР.

"Якщо говорити про системи залпового вогню, у бойовиків є й "Урагани" та "Гради", але є і новий "Град-К". Він може стріляти набагато далі, ніж звичайний "Град". Тут зовні дуже схожа техніка, а внутрішня начинка може бути набагато краща і досконаліша, ніж маємо ми", – розповідає Антон Михненко.

У своїх діях бойовики неодноразово допускали помилки, що викривають їх і підтверджують наявність російських розробок. Про це розповів екс-заступник глави Генштабу ЗСУ Ігор Романенко.

"З цього приводу вони зробили багато помилок. Ось, наприклад, в угодах "Мінськ-2"п рописано, що потрібно відвести системи залпового вогню "Торнадо", які знаходяться тільки у росіян, і в армію інших держав не поставляється. В угодах прописано, що ці системи потрібно відвести. Але у нас їх немає. Це вже своєрідний юридичний прорахунок", – підкреслив Романенко.

АВІАЦІЯ . Не можна не відзначити, що під час військового конфлікту українська авіація точково придушувала вогневі точки і бази бойовиків. З української сторони активно застосовувалися фронтові штурмовики Су-25, а також багатоцільові винищувачі Су-27 і МіГ-29. У бойовиків своїх "крил" немає. Однак вони проводили спроби зімітувати наявність авіації. І навіть змогли прокатати по злітній смузі старенький літак.

"У Луганському авіаційному музеї є багато техніки. Літаки і вертольоти учбово-тренувальні, але вони не в тому стані, щоб літати. Якщо вони якийсь літак завели, і він прокотився по злітній смузі, то це ще ні про що не говорить, – розповідає військовий експерт Антон Михненко. – У того ж літака є безліч радіолокаційного обладнання. Вони можуть показати Л-39 або Л-29, а потім взяти в "військторзі" необхідне обладнання, і в підсумку таких літаків з'явиться два або три. Це спроба легалізувати авіацію".

Разом з тим, восени минулого року в інтернеті з'явилося відео, зняте бойовиками, які захопили базу Луганського авіа-спорт клубу на аеродромі "Тарасівка". У авіаклубі в основному знаходилися не бойові літаки – Ан-2 ("Кукурузник", – авт.), а також Як-52 і Як-18.

"Ці літаки можна використовувати в якості бойових, але це буде цілковитим ідіотизмом і самогубством, – прокоментував "Сегодня.ua" донецький авіаексперт Анатолій. – Як-52 і Як-18 – це навчально-тренувальна авіація. Навіть якщо їм вдасться встановити пілони для озброєння і піднятися в повітря, то тоді літак попросту розвалиться – подібні зміни конструкцією не передбачені. Ан-2 можна використовувати як десантний, або свого роду бомбардувальний – за типом авіації першої світової, коли пілоти вручну скидали бомби. Але, Ан-2 – це не бойова машина, а робоча конячка, здатна піднятися не вище 4 кілометрів і летіти не швидше 250 кілометрів на годину".

Справедливості заради варто зазначити, що в цьому році 2 серпня в Донецьку бойовики все-таки застосували авіацію – АН-2, інакше званий "Кукурузник", пролетів в небі над Донецьком.

ППО . Разом з тим, українська авіація хоч і завдавала досить відчутні втрати бойовикам, вже досить тривалий час знаходиться на землі. Вся справа в тому, що на окупованих територіях вибудувана ешелонована система протиповітряної оборони. Від відплати з небес бойовиків, як не дивно, захищають новітні військові розробки. Приміром, "Панцир-С1", який засвітився в Луганську.

Також експерти стверджують, що до початку конфлікту на території Донбасу не було масового зосередження засобів ППО.

"Після 1991 року левова частка техніки, озброєння і комплексу ППО знаходилося в центральній, західній та південній частині України. Ми не очікували агресії з території Росії, – розповідає військовий експерт Антон Михненко. – Ми контролювали повітряний простір, дивилися що влітає-вилітає, це нормальне явище в будь-якій країні. А ось комплексів ППО, таких як ЗРК "БУК", або "С-300" в тих регіонах не було. Зараз за рахунок того, що спрацював "військторг", ці комплекси з'явилися на окупованих територіях".

Зараз для рядового донеччанина звична картина – проїжджаюча вулицями міста бронетехніка, в числі якої ЗРК "Стріла-10". Люди обертаються на звук двигуна, а маршрутки – обганяють гусеничну машину, яка ледве повзе. Подібна техніка є і на озброєнні України, але в Донбасі її не було.

"Приміром, комплекси "Стріла-10", які знаходяться на окупованих територіях, – все привізні. В України жодного комплексу не захоплювалося", – підкреслив Антон Михненко.

Стрілецька зброя . А от якщо говорити про стрілецьке озброєння, то основною індивідуальною зброєю і українців, і бойовиків є звичний всьому світу "Калаш". Але на руках у "спецназу", воюючого на боці бойовиків, є озброєння куди серйозніше звичного АК-74.

Приміром, затриманий цього літа ГРУшник Єрофєєв при собі мав гвинтівку "Гвинторіз", яка знаходиться на озброєнні спецслужб РФ.

Єрофєєв визнав, що під час зіткнення під Щастям у нього при собі була безшумна снайперська гвинтівка збройних сил РФ "Гвинторіз", але з неї "нікого не вбивали". Нагадаємо, з такої зброї тоді був застрелений український військовослужбовець.