Координатор проекту "Вернись живим" Віталій Дейнега: "Люди почали розуміти, що мішком картоплі війна не виграється"

Про війну

- Віталію, ви вже більше року активно допомагаєте на передовій. Скільки зібрали грошей за рік, і чи важко зараз збирати?

- За рік ми зібрали 50 млн. 400 тис. грн. Але в будь-якій війні найважчий рік – це другий. Тому що в перший рік у обох сторін працює ура-патріотизм. Потім закінчуються всі ілюзії: надія на швидку перемогу, сприйняття, що суперники ідіоти і слабкі, а ми одні круті. Потім залишається реальність – розбита інфраструктура, країна, ворог розлючений. Якщо за рік війна не закінчилася, значить, противник з себе щось представляє.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Почати війну – багато розуму не треба. Погано, що наш уряд не зміг їй запобігти.

Ми вплуталися в боротьбу, коли всіх дістало і у всіх накипіло. У жителів Донецька і Луганська накипіло, і вони взяли зброю в руки, у нас накипіло настільки, що ми відправили туди своїх хлопців і почали їх озброювати. Ситуація з рук геть погана. Війна дуже штучна, і її треба зупиняти офіційно на політичному рівні. Але поки немає політичного рішення даного питання, ми вирішуємо його на військовому.

Фото зі сторінки Віталія Дейнеги в Facebook

- У чому штучність виражається?

- У тому, що рік тому ми не збиралися один одного вбивати. Ми дозволили розпалити таку ненависть і зробили всі помилки, які були можливі. Тут вина двох сторін. В першу чергу Росії. Ми у них під боком, як Палестина поблизу Ізраїлю. Не було б України, вони б з іншими воювали. Подивіться, скільки у них було військових конфліктів. Але, на жаль, 25 років ми нічого не будували, розвивали, а проїдали те, що залишилося від совка. У нас навіть Генштаб і Міноборони не вміють купувати. Вони вміють списувати, продавати.

Гради. Урагани, Смерчі, БТР, патрони, снаряди – куди все пішло?

Можновладці все продавали. І, наприклад, повірити, що вибух у Новобогданівці був сам по собі, смішно.

- Як гадаєте, війна закінчиться найближчим часом?

- Думаю, так, тому що економіка не витримає і зламається. Велике питання, хто в цій війні переможе. Ми – не факт. Те, що я бачу, ми в цій війні точно втратимо частину суверенітету. Питання в тому, яку частину і що ми за це отримаємо, ось це якраз зараз вирішується. При цьому противник зараз перегруповується, вони підтягнули стільки техніки, що у них навіть немає стільки екіпажів. Вони можуть в будь-який момент піти вперед. Їхній головний аргумент – підтягувати озброєння. Росія права в одному, якби вони в повний зріст були на Донбасі, нас би вже не було. Там буквально підняти 20 стратегічних бомбардувальників, і протягом доби всі бази і дислокації нашої армії будуть знищені. Після цього російські війська заходять в наші міста під крики місцевої "вати", яка є навіть у Львові, і беруть все.

- Так, у Львові пенсіонера облили кефіром...

- Треба розуміти, що проблеми починаються в той момент, коли люди починають брати на себе законодавчу і поліцейську функцію, це анархія. І те, що потрібно нашому противнику, – повна анархія. Наприклад, я абсолютно не розумію, навіщо було обливати пенсіонера кефіром, який вийшов з стрічкою. Якщо носіння стрічки заборонено законом – викличте міліцію, і все.

Фото: "Повернись живим"

- Якими зараз мають бути кроки з боку держави, щоб уникнути втрат серед військових і посилити армію?

- Потрібно змінити ставлення до солдатів, щоб люди, які вже навчилися воювати, зрозуміли цю війну, не йшли після року служби. Людина, яка на цій війні хоча б кілька місяців відслужила, розуміє набагато більше, ніж людина, яка служила кілька років до цього.

Війна зовсім інша. Вона жорсткіша за будь-яку миротворчу місію – жорсткіше, ніж Ірак, жорсткіше, ніж Афганістан, жорсткіше, ніж Чечня

Ця війна – могутніша за Чечню у багато разів, тому що тут є дуже серйозне артилерійське озброєння з обох сторін.

А війна тримається на середньому офіцерському складі. Там, де в батальйоні є пару хороших офіцерів, буде дисципліна, не трапиться великих втрат, батальйон буде добре воювати. Там, де, наприклад, комбат далекий від війни, будуть гинути люди.

Зараз є багато ротних, яких можна ставити комбатами, комбатів, яких можна ставити комбригами, комбригів, яких можна відправляти в командування. Це вже відбувається, але я вважаю, що це має відбуватися швидше.

Потрібно створювати умови для середнього офіцерського складу, утримувати людей. Якщо не можемо утримувати грошима, то хоча б кар'єрним зростанням і людським ставленням – починаючи від присвоєння статусу учасника бойових дій і до забезпечення частин харчуванням, нормальною формою, адекватним керівництвом операціями.

Я знаю багато тямущих офіцерів – замкомбата, ротні – які після року служби підуть. Вони не хочуть боротися з цією системою.

Коли ти рік на війні, а тобі Батьківщина дає форму, яку жоден нормальний солдат не хоче носити, це пригнічує

Это очень грустно, потому что эти люди могли бы многое поменять. 

— С вашей точки зрения, то командование, которое было на момент начала войны, в состоянии планировать и эффективно проводить операции?

— Да, некоторые из них получили звание героев, и заслуженно. Но их надо разбавлять свежей молодой кровью. Многие люди, которые были комбатами и комбригами на начало этой войны, являются представителями системы, в которой была коррупционная вертикаль. Например, связанная с миротворческими миссиями. Каждый солдат, который хотел в миротворцы, нес свои 3 рубля своему начальству, оно передавало выше – до командования Сухопутных войск. Потому этот состав нужно разбавлять в таком количестве, чтобы "старые" люди не смогли навязать свою манеру работы новым. 

— Грамотно ли проводится работа по обеспечению армии?

— Однозначно правильный шаг, который сейчас предпринимается, – это строительство взводно-опорных пунктов. Осталось поработать над ремонтом техники.

Це дуже сумно, тому що ці люди могли б багато чого змінити.

- З вашої точки зору, то командування, яке було на момент початку війни, в змозі планувати й ефективно проводити операції?

- Так, деякі з них отримали звання героїв, і заслужено. Але їх треба розбавляти свіжою молодою кров'ю. Багато людей, які були комбатами і комбригами на початку цієї війни, є представниками системи, в якій була корупційна вертикаль. Наприклад, пов'язана з миротворчими місіями. Кожен солдат, який хотів в миротворці, ніс свої 3 карбованці своєму начальству, воно передавало вище – до командування Сухопутних військ. Тому цей склад потрібно розбавляти в такій кількості, щоб "старі" люди не змогли нав'язати свою манеру роботи новим.

- Чи грамотно проводиться робота по забезпеченню армії?

- Однозначно правильний крок, який зараз робиться, – це будівництво взводно-опорних пунктів. Залишилося попрацювати над ремонтом техніки.

Я не вважаю, що волонтери повинні ремонтувати танки або БТР. А ми БТР ремонтували десятками!

У зоні конфлікту є батальйон, не буду називати, який, – у нього були зламані БТРи. Ці зламані БТРи відвезли на місце дислокації, щось з ними зробили, а потім зламані, неробочі, повернули назад. А техніка – це дуже важливо, якщо з нею все гаразд, то втрати будуть менші. Якщо техніки немає, йдуть зовсім інші людські втрати. Для того, щоб ремонтувати техніку, треба закуповувати необхідні комплектуючі.

Війна – справа дорога. Якщо виготовляти техніку якісно і добре ми не можемо, то потрібно хоча б навчитися купувати і грамотно все розподіляти. Не просто привезти 400 ПНВ і дати спецназу. А може, зробити прив'язку не до частинам, а до позицій, на яких ця техніка потрібна. Наприклад, на певну позицію заходить батальйон або рота, отримує техніку, а потім вона залишається такій самій роті, яка туди заступає.

З чого все починалося

- З чого почалася ваша історія волонтерства?

- Моя історія почалася з того, що 10 травня рік тому я опублікував пост у Фейсбуці про те, що свої 10 тис.грн. я віддаю на потреби української армії. Тоді купив дрібниці. Але те, що першу покупку я зробив за свої гроші, спрацювало. Потім я опублікував пост, що збираюся купувати бронежилети, і народ почав перераховувати гроші. Крім того, я обдзвонював своїх знайомих. Так ми зібрали перші 100 тис. грн, і з них 80-90 тис.грн. дали люди, яких я знаю. Потім до збору коштів долучилися незнайомі люди. Нам допомагали репости в ЗМІ.

- Як вийшло так, що ви зайнялися тепловізорами?

- Якщо згадати, що було рік тому, тоді всі купували бронежилети і каски. Хоча було зрозуміло, що держава дійде до закупівель, і все буде нормально. З тепловізорами все вийшло просто. Ми відвезли бронежилети, і військові попросили у мене допомогти купити окуляри нічного бачення для водіїв. Я сказав, що можу, але на той момент абсолютно не уявляв, скільки вони коштують. Побачив – жахнувся, але давати задній хід було пізно. Почали купувати і зрозуміли, що це та категорія допомоги, яка дуже важлива, але нею ніхто не хоче займатися.

Тепловізори – це дорогі і маленькі пристрої. Тоді, у травні 2014 року, набагато легше було привезти фуру з їжею або касками. Але треба було визначитися і мати спеціалізацію, оскільки якщо ти займаєшся якимось одним напрямком, то починаєш у цьому питанні розбиратися.

Об'єктивно на фуру їжі зібрати простіше, ніж на тепловізор

Купуючи тепловізори, треба розуміти, що у них маса "недоліків": вони дорогі, маленькі, і їх можна вкрасти, вони незрозумілі для широкого загалу. Це зараз ми розпіарили цю тему, і люди почали розуміти, що мішком картоплі війна не виграється. Крім того, самим солдатам було незрозуміло, що таке тепловізор. Коли ти привозиш каски і кожному солдату даєш її, вони це розуміють і дякують. Для них це дуже особисте і зрозуміле. Наприклад, одніій із бригад ми купили генератор. Так нам досі дякують. Тому що вони можуть підзарядитися. Я вважаю, що солдат може купити собі сам каску. Це маячня – ходити під кулями і чекати, поки хтось купить тобі каску. Це важливо, але на хід бойових дій така допомога не вплине.

- Скільки всього ви могли купити приладів?

- Ми купили 380 тепловізорів, 170 приладів нічного бачення, понад 400 рацій, відремонтували близько 50 пересувних засобів (БТР, ГАЗ 66).

Фото со страницы Виталия Дейнеги в Facebook 

— Где вы закупаете тепловизоры и насколько легко сейчас купить такого вида помощь?

— Перевозим через границу  из 4 или 5 стран. 

— Другого пути нет? Не пытались связываться с Минобороны, чтобы решить этот вопрос, ведь техника нужна на передовой?

— Они в этом году хотят отменить закупку тепловизоров, о чем мы можем говорить? Мне должны были организовать встречу по этому вопросу, но почему-то она не состоялась. Они знают, что этот вопрос есть. Прошлой осенью я встречался с Ясинским, это руководитель Департамента разработок и закупки вооружения. Он рассказывал, как тяжело они работают, чтобы купить тепловизоры. Но что-то до сих пор не купили.

Фото зі сторінки Віталія Дейнеги в Facebook

- Де ви купуєте тепловізори і наскільки легко зараз купити такого виду допомогу?

- Перевозимо через кордон з 4 або 5 країн.

- Іншого шляху немає? Чи не намагалися зв'язуватися з Міноборони, щоб вирішити це питання, адже техніка потрібна на передовій?

- Вони в цьому році хочуть скасувати закупівлю тепловізорів, про що ми можемо говорити? Мені повинні були організувати зустріч з цього питання, але чомусь вона не відбулася. Вони знають, що це питання є. Минулої осені я зустрічався з Ясинським, це керівник Департаменту розробок і закупівлі озброєння. Він розповідав, як важко вони працюють, щоб купити тепловізори. Але щось досі не купили.

Якщо вони так довго не можуть купити, може, потрібно пошукати людей, які зможуть? Тим більше, що гроші ж є

- У мережі є інформація, що деяку допомогу волонтерів можна знайти в ломбарді, як ви перевіряєте надійність благоотримувачів, чи є випадки крадіжки?

- Ми ставимо все тепловізори на облік. Наприклад, не так давно у нас був випадок, коли одна з бригад попросила тепловізор. Ми приїхали і побачили, що ділянка, яку вони контролюють, всього 400 м, і у них вже є два тепловізори. Коли ми сказали, що надамо нові, і треба ставити їх на баланс, хлопці відразу сказали, що, мовляв, немає, особливо вони їм і не потрібні. Тому ситуації бувають різні. Була в мережі інформація, що знаходять тепловізори в ломбардах. Але це точно не наші, оскільки вони брендовані, з інвентарним номером, і можна легко пробити, у кого вони на балансі. Наші якщо і пропадають, то потім їх можна знайти тільки у когось вдома.
PS. Вчора нам написали представники ломбардів. Сказали дослівно: "Асоціація учасників ринку фінансових послуг готова протидіяти подібним явищам". Так що закручуємо гайки потроху.

- Скільки ще тепловізорів від вас чекають?

- Ще необслужених 900 заявок. Він реально змінює ситуацію і рятує життя. Не так важливо на блок-посту, скільки у вас БТРів, важливо, що за допомогою наших приладів можна визначити переміщення супротивника.

Фото со страницы Виталия Дейнеги в Facebook 

Волонтеры vs/support государство

— Что было бы, если бы не волонтеры?

— Линия фронта была бы совсем другой. Донецкий аэропорт без тепловизоров был бы сдан еще в конце октября. Каждую ночь были бы совсем другие потери.

— Есть ли у вас кооперация с государством, другими волонтерами?

— Мы со всеми работаем. Но с государством особенная ситуация. Оно не умеет делать закупки и распределять системно. Хотя в Генштабе есть нормальные люди, с которыми мы постоянно общаемся. Например, когда приезжают из других стран оказать помощь, мы просим, чтобы мы принимали участие в этих встречах и выступали гарантом того, что помощь не будет разворована. В результате, предоставляя более полную картину, мы получаем совершенно другие объемы помощи.  В Генштабе люди разные – и патриоты, и карьеристы, и просто военные. Но если бы все было так плохо, то у нас под Киевом уже были бы русские войска.

— На что сейчас спрос на передовой?

— Ремонт техники. Много что поломалось. Если бы не наша помощь 95-й бригаде по ремонту техники, они бы не доехали даже на демобилизацию в Житомир. Мы отремонтировали 10 БТРов в Славянске, а потом 20 единиц в Житомире.  Такая проблема везде. Второе направление – обучение людей. Если посмотреть, как сейчас готовят – нагнали мобилизованных на полигоны, дали в руки автомат, и все. Нет ни тактики, ни стратегии. Стрелков еще хоть как-то обучают.  А вот на более высоком уровне обучения нет. Например, обучение работы снайперских двоек, шестерок, когда они друг друга прикрывают. В операции из шести человек один стреляет, один наводчик и четыре их охраняет. Их может поддерживать и бронетехника, и артиллерия, и авиация, а все сводится к одному человеку с винтовкой, который должен сделать выстрел. Проблема в том, что у нас никто не работает на таком уровне. Наши друзья из группы CombatUA организовали снайперские курсы, пригласили инструкторов, мы их обеспечили прицелами, дальномерами, метеостанциями.  Мы вот-вот тоже запустим новое направление по обучению.  Будем выводить нашу армию в XXI век из каменного и учить эффективно использовать все вооружение, которое есть у нас на складах. Будет интересно.

Страница Виталия Дейнеги в Facebook 

Проект "Повернись живим"

Отчетность находится по ссылке: http://www.savelife.in.ua/report-cash/

Перечислить деньги Благотворительному фонду "Вернись живым" можно по следующим реквизитам: 

Приват:

5457 0822 3299 9685 Дейнега Віталій

5211 5374 4662 3360 Стократюк Вікторія

Western Union / moneygram / etc (на приціли і прилади нічного бачення):

Irina Turchak + 38 (068) 500 88 00

Картка Приватбанк в євро

4149 4978 1421 1670 Мікульський Дмитро Вікторович

Картка Приватбанк в доларі

4149 4978 1421 1696 Мікульський Дмитро Вікторович

Безготівка:

Отримувач: Благодійна Організація "Міжнародний благодійний фонд "Повернись живим"ЄДРПОУ 39696398

Р/р №26007300905964

ТВБВ №10026/0162 філія-Головне управління по м. Києву та Київ. області АТ "Ощадбанк" МФО 322669

Призначення платежу: Благодійна допомога військовослужбовцям

Контакти:

Гаряча лінія:

(044)338-33-38

(068)500-88-00

Графік прийому дзвінків:

Пн-Пт з 09:00 до 20:00; Сб з 09:00 до 16:00

Адреса:

Київ, Жилянська, 12а (пн-пт 10:00-19:00, сб 11:30-16:00) 

Фото зі сторінки Віталія Дейнеги в Facebook

Волонтери vs/support держава

- Що було б, якби не волонтери?

- Лінія фронту була б зовсім іншою. Донецький аеропорт без тепловізорів був би зданий ще наприкінці жовтня. Щоночі були б зовсім інші втрати.

- Чи є у вас кооперація з державою, іншими волонтерами?

- Ми з усіма працюємо. Але з державою особлива ситуація. Воно не вміє робити закупівлі і розподіляти системно. Хоча в Генштабі є нормальні люди, з якими ми постійно спілкуємося. Наприклад, коли приїжджають з інших країн надати допомогу, ми просимо, щоб ми брали участь у цих зустрічах і виступали гарантом того, що допомога не буде розкрадена. В результаті, надаючи більш повну картину, ми отримуємо абсолютно інші обсяги допомоги. У Генштабі люди різні – і патріоти, і кар'єристи, і просто військові. Але якби все було так погано, то у нас під Києвом уже були б російські війська.

- На що зараз попит на передовій?

- Ремонт техніки. Багато що поламалося. Якби не наша допомога 95-й бригаді з ремонту техніки, вони б не доїхали навіть на демобілізацію в Житомир. Ми відремонтували 10 БТРів в Слов'янську, а потім 20 одиниць в Житомирі. Така проблема скрізь. Інший напрямок – навчання людей. Якщо подивитися, як зараз готують – нагнали мобілізованих на полігони, дали в руки автомат, і все. Немає ні тактики, ні стратегії. Стрільців ще хоч якось навчають. А от на більш високому рівні навчання немає. Наприклад, навчання роботи снайперських двійок, шісток, коли вони один одного прикривають. В операції з шести чоловік один стріляє, один навідник і чотири їх охороняють. Їх може підтримувати і бронетехніка, і артилерія, і авіація, а все зводиться до однієї людини з гвинтівкою, яка повинна зробити постріл. Проблема в тому, що у нас ніхто не працює на такому рівні. Наші друзі з групи CombatUA організували снайперські курси, запросили інструкторів, ми їх забезпечили прицілами, далекомірами, метеостанціями. Ми ось-ось теж запустимо новий напрямок з навчання. Будемо виводити нашу армію в XXI століття з кам'яного і вчити ефективно використовувати всі озброєння, які є у нас на складах. Буде цікаво.

Сторінка Віталія Дейнеги в Facebook

Проект "Повернись живим"

Звітність знаходиться за посиланням: http://www.savelife.in.ua/report-cash/

Перерахувати гроші Благодійному фонду "Повернись живим" можна за наступними реквізитами:

Приват:

5457 0822 3299 9685 Дейнега Віталій

5211 5374 4662 3360 Стократюк Вікторія

Western Union / moneygram / etc (на пріціли і прилади нічного бачення):

Irina Turchak + 38 (068) 500 88 00

Картка Приватбанк в євро

4149 4978 1421 1670 Микульський Дмитро Вікторович

Картка Приватбанк в доларі

4149 4978 1421 1696 Микульський Дмитро Вікторович

Безготівка:

Отримувач: Благодійна Організація "Міжнародний благодійний фонд "Повернись живим" ЄДРПОУ 39696398

Р/р №26007300905964

ТВБВ №10026 / 0162 філія-Головне управління по м. Києву та Київ. області АТ "Ощадбанк" МФО 322669

Призначення платежу: Благодійна допомога Військовослужбовцям

Контакти:

Гаряча лінія:

(044) 338-33-38

(068) 500-88-00

Графік прийому дзвінків:

Пн-Пт з 09:00 до 20:00; Сб з 09:00 до 16:00

Адреси:

Київ, Жилянська, 12а (пн-пт 10: 00-19: 00, сб 11: 30-16: 00)