Зробити стартовою
26,42
29,82
РУС

Мгарський монастир відсвяткував свій ювілей: 400 років як один день

Як святкував свій день народження Мгарський чоловічий монастир. Духовні зв'язки від Греції до США

Фото: Анатолiй Бойко, "Сегодня"

У середу, 15 травня, відзначив 400-річний ювілей Спасо-Преображенський монастир у селі Мгар (Полтавщина). Особливо відома історія мгарських священномучеників – 17 ченців, розстріляних у 1919 році більшовиками за віру, які були зараховані до лику святих. Сьогодні тут близько 40 ченців. Обитель живе майже відлюдницьким життям, але в цей день вся територія була заповнена людьми. Привітати настоятеля і братію прибули Блаженніший митрополит Онуфрій, голова синодальної комісії у справах монастирів, намісник Києво-Печерської лаври митрополит Павло і безліч священиків з усієї України та зарубіжжя – Греції, США, РФ, Італії.

"Тут була розруха"

Настоятель обителі – митрополит Полтавський і Миргородський Філіп згадує свій перший день в обителі з особливим трепетом:

"Монастир дуже важко пережив роки радянської влади. У 1993-му, коли я прийшов, тут були одні руїни. Дзвіниця і собор без штукатурки, розписи храму були відсутні. Коли ці "останки" передали УПЦ, мало хто вірив, що тут можна щось відродити. Жодного ченця. Я приїхав сюди сам, просто почав молитися. Адже монастир починається не з собору, а з молитви і відновлення чернечого життя. Поступово стали приходити люди. Особливо важким був перший рік. Зима була дуже холодною, з листопада – до 25 градусів морозу, а у нас і опалення немає. Вранці прокидаєшся – навіть вода у кружці замерзла. Місцеві, дивлячись на це, говорили: "Вони тут не виживуть, вимерзнуть". Але ми не вимерзли, нас рятувала і гріла молитва. Тепер сюди приїжджають з усього світу і відчувають те, що їм хочеться відчути, знаходять те, що давно хотіли знайти. Думаю, монастир виконує основну свою місію – допомагає людині знайти шлях до Господа".

На питання про те, з чим потрібно приходити в день народження монастиря, владика з посмішкою відповів:

"Будь-якого дня в храм потрібно приходити з чистим серцем, бажанням робити добро. Тоді Господь його чує і допомагає, а людина отримує те, чого найбільше потребує. Потрібно намагатися любити і допомагати ближнім своїм, незалежно від того, подобаються вони вам чи ні, хороші вони чи погані. Хоч це іноді дуже важко, але потрібно намагатися".

Люблять відвідувати монастир не тільки ті, хто живе в Україні, а й гості з-за кордону. Один із прикладів – отець Олександр. Закінчивши Полтавську семінарію і Афінський богословський університет, він став кліриком Месогейської і Лавреотикійської митрополії Елладської православної церкви.

"У Мгарській обителі поховані два всесвітніх константинопольських патріарха, а грецька мова і культура тепер мені дуже близькі, – говорить отець Олександр. – У Мгар приїжджаю, як додому. Його особливість – духовна тиша. Це центр духовного розвитку і освіти". 

Фото: Анатолiй Бойко, "Сегодня"

Мілан: "Тут все дихає любов'ю"

"Мгарський монастир – великий духовний центр, який давно опікується цією землею і дуже багато зробив для православної церкви, – каже гість торжества архімандрит Амвросій, настоятель парафії святителя Амвросія Медіоланського в Мілані. – 400-річний ювілей говорить про те, що обитель жила глибоким духовним життям, яке щедро несла світу. І народ дуже любив і любить його до цих пір. Саме тому монастир знають далеко за його межами. Я приїжджаю сюди дуже часто. Відчуваю, як ця земля, полита мученицькою кров'ю, дихає любов'ю і радістю. Тут все хвалить Господа – і птахи співають, і жаби квакають, і павичі кричать з дзвонами. Люди на цій горі відчувають, як піднімаються на небо. Ми повинні продовжити традицію Мгарського монастиря – славити Господа, наслідуючи братію. Хотілося би сердечно привітати митрополита Філіпа. Те, що ми бачимо сьогодні, – це його любов. Владику я знаю давно, він часто відвідує мене в Італії, і я часто приїжджаю сюди служити і молитися. Нехай Господь допомагає братії нести служіння з радістю і натхненням, які дає Господь і ця свята земля".

Фото: Анатолiй Бойко, "Сегодня"

Владика Павло: небо на землі

"Дякую Богові за те, що можу бути на цьому святому місці вже не вперше, – каже намісник Києво-Печерської лаври, глава синодальної комісії у справах монастирів, владика Павло. – Перший раз ми були тут з Блаженнішим митрополитом Володимиром. Тут, кажучи словами Євангелія, каменя на камені не було. Тоді ледь уявлялося, як в цих заростях і розрусі можна щось відновити. Тепер же ми бачимо тут маленьке Небо на багатостраждальній землі. Обитель дуже люблять прихожани і братія. У цьому монастирі зберігся дух самітництва і молитви. 

400 років – це багато і для людини, і для історії. Цей монастир багато пережив, як і пережили його духовні чада – взяти хоча б розстріл у 1919 році 17-ти монахів разом з ігуменом. Сьогодні ми бачимо новий монастир, оновлений працями священноархимандрита Філіпа і його братії, а також участю меценатів і благодійників. Многая і благая літа обителі та її братії!". 

Фото: Анатолiй Бойко, "Сегодня"

Блаженніший: радійте, дорогі

"Мгарський монастир – знаменита обитель нашої святої православної церкви, – каже предстоятель Української православної церквиБлаженніший митрополит Онуфрій. - Тут було безліч красивих і трагічних подій нашої історії. Тут був ченцем син Богдана Хмельницького Юрій (в чернецтві – Гедеон). Тут був ігуменом знаменитий Іоасаф Бєлгородський. Тут завжди творилася молитва. А це найголовніше, що потрібно і людям, і державі, і природі, і всьому творінню Божому.

Ми дуже вдячні владиці Філіпу за працю, яку він сюди вклав. Зараз все робиться з потугами, нічого не дається легко. Те, що зараз ми бачимо, створено з руїн, а це велика справа. Адже понад 60 років монастир перебував у страшному занепаді, а тепер знову відроджується.

Але найбільше ми вдячні владиці за те, що тут відновлено монастирське братство і твориться молитва. Молитва за Україну, за мир на нашій землі, за те, щоб ми всі любили Бога і один одного, терпіли і допомагали один одному. 

Я сердечно вітаю всіх зі святом Великодня. Це те свято, яке нагадує нам про події воскресіння Христового. Завдяки цим подіям світ отримав можливість спасіння і вічного життя, яку ми втратили. Тому радійте, дорогі брати і сестри!

Монастир – місце, де люди з особливим старанням готують себе до вічного життя і допомагають знайти цей шлях прочанам, парафіянам, мирянам. До них приходять за порадою: як стати духовно чистішими, кращими, досконалішими.

Ми вітаємо братію з 400-річчям їх обителі. І нехай Господь береже Мгарський монастир до кінця віку. Христос Воскрес!".

Фото: Анатолiй Бойко, "Сегодня"

Бєлгород: Україна – в центрі 

Мгарський монастир підтримує тісні зв'язки з Бєлгородом, в одному з монастирів якого спочивають мощі чудотворця Іоасафа Бєлгородського. Святитель Іоасаф був настоятелем Мгарського монастиря і відновив його після чергового руйнування.

"У 1619 році тут, в Мгарському монастирі, був форпост православ'я, причому цей період отримав в історії назву "смутні часи", – каже митрополит Бєлгородський Іоанн. – Монастир передбачає вдосконалення в любові до Бога і один одного. Найголовніше – молитва серця. Якщо на каменях, з яких ви побудуєте будинок, не буде молитви до Господа, якщо не буде спілкування з Богом – нічого не буде. Зараз, коли дивишся на лице простріляної більшовиками ікони в головному соборі, думаєш: Бог осміяний бути не може. Мені хочеться побажати, щоб ми просили Господа про вдосконалення в любові. Як підтверджують останні події, любов перемагає все. Хотів би побажати всім віруючим на просторах благодатної України рясних радощів і милостей від Господа.

Сьогодні на всій православній планеті Бог поставив у центр України. Тут дуже багато вирішується. Ви самі навіть не розумієте до кінця, що відбувається. У світовому масштабі віруючі завжди борються за людяність, яку не можна втратити. Зараз Україна прийняла цей удар на себе. Її хотіли занурити в якісь умовності, які не мають божественного джерела, але не вийшло. Чому? Бог осміяний бути не може. А з вами – Бог. Тому я радію особливою радістю. Христос Воскрес!".

"В Америці ми молимося за Україну"

Був на святковому богослужінні ієрей Захарій (Лінч), священнослужитель православної церкви в США.

"У мене дружина з Полтави, і ми приїхали сюди, щоб побачитися з її батьками, – пояснює отець Захарій. – Ми давно підтримуємо дружні стосунки з Полтавською єпархією. Тому коли вони запросили нас з дружиною на свій ювілей, це була велика честь і радість – разом послужити Господу в числі священиків різних країн світу. Я хочу побажати братії, щоб їх подальше життя було мирним і благодатним.

У своїй церкві в Колорадо ми молимося за Україну. Я американець, а моя дружина – українка, і для нас важливо те, що відбувається в Україні. Нехай Бог благословить цей монастир. У нас в Америці зовсім інша церква, парафія маленька, а православних храмів зовсім небагато. До найближчої церкви треба їхати мінімум чотири години на машині. Інша справа – Україна. Тут у вас дуже багато храмів. Тому я з радістю приїжджаю сюди. Тут відчуваю, що моя душа немов летить. Тут дуже добре. Я приїжджаю сюди, щоб пізнати і "подихати" православ'ям".

Фото: Анатолiй Бойко, "Сегодня"

Нагадаємо, раніше "Сьогодні" писали про те, що відбувається в глибинці з парафіями, які відмовилися перейти в ПЦУ:Життя після томосу: в регіонах почалися гоніння і захоплення храмів УПЦ.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Мгарський монастир відсвяткував свій ювілей: 400 років як один день". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Анастасія Білоусова

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь