Міністерство оборони визначилося з фінансовими запитами на 2020 рік: скільки грошей потрібно армії

Міністерство оборони визначилося з фінансовими потребами на майбутній рік. Це понад 218 млрд грн. Понад половину цієї суми становлять витрати на утримання персоналу. Крім того, 23% запитуваних коштів відомство хотіло б направити назакупівлю і модернізацію озброєнь і військової техніки. Наскільки реалістичні ці плани, розбиралися "Сьогодні".

Пропозиція військових

Про бюджетні запити Міністерства оборони на 2020 рік ще в серпні повідомив начальник управління соціальних виплат департаменту фінансів Міноборони Вячеслав Салахов. За його інформацією, загальна потреба військового відомства становить 218,7 млрд грн.

Основним пріоритетом фінансування є соціальний захист військовослужбовців, перш за все тих, хто виконує завдання в зоні проведення ООС, комплектування армії професіоналами і виплата їм гідного грошового утримання.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

На другому місці стоїть оснащення військ сучасною зброєю, в тому числі високоточними ракетними комплексами, а також розвиток морської складової.

Відповідно до цих пріоритетів та прогнозуються основні витрати. Так, 55% коштів з запитуваної суми планується витратити на грошове забезпечення, а 23% – на закупівлю і модернізацію озброєнь.

Зазначимо, що запит в 218,7 млрд не взято Міністерством оборони "з неба". 25 квітня 2019 року було введено в дію рішення РНБО про пропозиції до бюджетної декларації на 2020-2022 роки зі статтями, пов'язаними з фінансуванням національної безпеки і оборони. Відповідно до цих пропозицій, 2020 року на потреби Міноборони може бути виділено понад 211 млрд грн, 2021-го- близько 216 млрд, а 2022-го- майже 234 млрд грн.
Запит Міністерства оборони в 218,7 млрд грн більше ніж удвічі перевищує фінансування, передбачене 2019 року.

"Поточного року, з урахуванням всіх змін, які були внесені до Держбюджету, для Міністерства оборони було передбачено 102,1 млрд грн. Протягом січня-липня ми отримали 54,2 млрд грн, тобто плани фінансування виконані в повному обсязі", – уточнив В'ячеслав Салахов.

Грошей багато не буває

Найбільші кошти 2020 року пропонується спрямувати на соціальні питання і підвищення грошового утримання військових. В абсолютних цифрах це понад 100 млрд грн, тобто вдвічі більше, ніж 2019 року.

Про те, що українські військові отримують занадто мало, зайшла розмова ще рік тому влітку. Тоді надбанням громадськості став лист, підписаний тодішнім міністром оборони Степаном Полтораком. У листі зазначалося, що недостатній рівень грошового забезпечення є основною причиною звільнення людей з лав ЗСУ після закінчення контракту.

Пан Полторак пропонував вже з 1 жовтня 2018 року підвищити мінімальне грошове утримання рядовому складу з 7,5 до 9 тис. грн, а офіцерам-контрактникам в перший рік служби покласти понад 15,3 тис. грн. На це пропонувалося додатково виділити 4,5 млрд грн.

Грошове утримання військовослужбовцям все-таки підняли, щоправда, тільки 2019 року. В середньому підвищення становило 30%. Було вирішено забезпечити виплати грошового забезпечення контрактникам першого року служби не нижче 10 тис. грн в місяць на руки, але, як правило, від 11 тис. грн для контрактника Сухопутних військ. Підвищення розміру грошового утримання вдалося досягти за рахунок збільшення премій, а також надбавок за проходження військової служби різними категоріями військовослужбовців. Зокрема, підвищення повинні були відчути бійці Сил спеціальних операцій, Десантно-штурмових військ, морської піхоти, екіпажі надводних кораблів, а також військові в зоні ООС і ті, хто проходить службу в Азовському морі.

Однак на цьому військові не збираються зупинятися. У липні в інтерв'ю журналістам новий начальник Генштабу Руслан Хомчак заявив, що контрактник ЗСУ повинен отримувати не менше 20 тис. грн, не рахуючи надбавок за проходження служби в зоні бойових дій.

"Важливо найближчими роками домогтися таких витрат на розвиток армії, щоб вони становили не менше 50% від усього бюджетного фінансування", – додав Руслан Хомчак.

Чи зможуть отримати?

Міністерство оборони має безліч аргументів для того, щоб вимагати підвищення фінансування, особливо в умовах війни. Але слід визнати, що військовим ще ніколи не вдавалося отримати бажану суму. Не змінилася ситуація і після початку російської військової агресії. Незважаючи на те, що з 2014 року бюджет Міноборони постійно збільшувався, армія завжди отримувала менше, ніж просила.

Так, потреба Міноборони в коштах 2019 року оцінювалася приблизно в 209 млрд грн, отримано ж було всього 102 млрд. 2018 року військові хотіли отримати 141 млрд, але виділили їм 83,3 млрд. А 2017 року військове відомство обґрунтовувало 108 млрд, а отримало всього 69 млрд грн.

Проект державного бюджету на 2020 рік Кабінет міністрів повинен подати до 15 вересня. Якщо новий уряд зуміє вкластися в ці терміни, то буквально через кілька днів ми дізнаємося, скільки грошей армія може отримати майбутнього року. Однак досвід минулих років змушує припустити, що ця сума буде приблизно вдвічі меншою від запитуваної. Якщо існуюча тенденція збережеться, то на потреби Міноборони 2020 року може бути виділено 110-115 млрд грн. Більше, ніж 2019 року, але зовсім не так, як хотілося б військовим. Сам проект держбюджету на наступний рік у Верховній Раді очікують отримати від нового Кабміну 15 вересня, як того вимагає законодавство. Але що в ньому буде, поки невідомо.

Ракети і тренажери

Якщо бюджетний запит Міноборони не буде задоволений, то про якийсь розвиток Збройних сил буде складно говорити. Причому постраждає не стільки грошове утримання військовослужбовців, скільки другий пріоритет – модернізація і закупівля нових зразків військової техніки.

Ситуація в цьому відношенні склалася суперечлива. З одного боку, Україна продовжує проводити ракетні випробування. Так, наприкінці серпня на полігоні на Одещині відбулися пуски модернізованої ракети "Вільха-М" з дальністю польоту до 130 км. Як відомо, ракетний комплекс "Вільха" з однойменною корегувальною ракетою розробки київського КБ "Луч" створений на базі радянської 300-мм РСЗВ "Смерч". Однак якщо радянська система веде вогонь по площах, то українська розробка здатна вражати цілі окремо. На озброєння ЗСУ вже прийнятий комплекс "Вільха" з дальністю польоту ракети до 70 км.

Також українські ВМС провели заводські випробування катерів типу "Кентавр", які повинні бути озброєні ще одним вітчизняним виробом – високоточною крилатою ракетою "Нептун", яка поки випробовується в наземному варіанті.

З іншого боку, через скорочення витрат Повітряні сили послідовно були змушені відмовитися від закупівель тренажерів для стрільби з переносного зенітно-ракетного комплексу "Голка" на суму майже в 1,5 млрд грн. Ще раніше, з тих же причин, армія була змушена відмовитися від закупівель мультимедійних тренажерів для навчання обслуги зенітних ракетних комплексів Бук-М1 і С-300П.

Як повідомляли новини "Сьогодні", в українській армії плануються серйозні зміни, що стосуються в першу чергу ефективності управління, - посади головнокомандувача ЗСУ та начальника Генштабу розділять. Буде чітко визначено, хто командує військами, а хто займається їх підготовкою та забезпеченням.

Наприкінці червня президент України заслухав доповідь начальника Генерального штабу ЗСУ Руслана Хомчака про стан справ в армії, під час її реформування та шляхи вирішення проблемних питань. Також Зеленський заявив, що з 2020 року стандарти НАТО повинні впроваджуватися в ЗСУ.

Тим часом бійці на фронті тестують нові мобільні будиночки. Перше враження бійців – будинки не пристосовані до фронтових умов.